Питання до мкр та заліку з дисципліни «Логіка і методологія гуманітарного пізнання »

Питання рівня А:

1. Що є наратив?

2. Чи вбачаєте Ви сенс об’єднання/розмежування соціальних і гуманітарних наук?

3. Подієвість в наративному тексті означає виконання ряду умов. Назвіть їх.

4. Що є сферою (предметом) гуманітарних наук? Якою буде специфікація цього предмета в історії, літературі, мові та ін.?

5. Що передбачає концепція текстового аналізу Р.Барта?

6. Як Ви розумієте судження: «Гуманітарність – це інтерпретативний досвід»?

7. Зазначте принципову відмінність «екранної культури» від попередніх текстових стратегій.

8. Як визначає герменевтику П.Рікер?

9. Наведіть найбільш поширені визначення концепта «дискурс».

10. Як можна зобразити загальну експозицію (формулу) концепта «дискурс»?

11. Назвіть джерела універсалізації концепта «дискурс» в сучасному гуманітарному пізнанні.

12. У чому полягає відмінність між класичною і посткласичною наратологією?

13. Що називає Р.Барт кодом в системі текстового аналізу і які коди вважає важливими для здійснення останнього?

14. Які рівні розуміння текста Ви можете назвати?

15. Що означає рефлексія як методологічна процедура?

16. Розкрийте феномен рефлексії та її значущість у гуманітаристиці.

17. Що виступає об’єктом герменевтики?

18. Як співвідносяться «метод» і «методологія»?

19. Розкрийте місце феномена «традиція» в системі герменевтики.

20. Що виступає предметом методології науки?

21. Відомо, що Г.Ріккерт розрізняє гуманітарні і природничі науки за методом. Відтворіть його думку.

22. Які загальнонаукові методи використовують в гуманітарних дослідженнях?

23. В чому, на думку Р.Барта, полягає відмінність між твором і текстом?

24. Позначте відмінність між знанням та розумінням.

25. Охарактеризуйте текст як інтертекст у концепті Р.Барта.

26. Розкрийте поняття герменевтики як давнього канону і новочасного органону.

27. Охарактеризуйте проект загальної герменевтики у В.Дільтея.

28. Розкрийте проект універсальної герменевтики у Ф.Шлейєрмахера.

29. У чому полягає специфіка філософської герменевтики?

30. Які ознаки постмодернізму Ви можете застосувати до характеристики гіпертексту?

Питання рівня В:

1. Позначте логіку відношення в науковому дослідженні проблеми, предмета та мети наукової розвідки.

2. Що являє собою законодавчий та інтерпретативний розум? Яке значення має ця відмінність для гуманітарних наук? Чи користуються вони поняттям закону?

3. Чи вбачаєте Ви сенс об’єднання/розмежування соціальних і гуманітарних наук?

4. Як тлумачиться структура розуміння/нерозуміння в природничому і гуманітарному пізнанні?

5. Розкрийте методологічне навантаження гасла постмодернізму: «смерть автора», «смерть суб’єкта» (Р.Барт, М.Фуко) в системі «епістемологічного зсуву» сучасної західної гуманітаристики.

6. Розкрийте причини універсалізації концепту тексту до поняття культурного об’єкта в постмодерній гуманітаристиці.

7. Як тлумачиться структура «знання/незнання» в системі гуманітарного та природничого пізнання?

8. Які зміни відбуваються в сучасних текстових практиках із введенням фігур скриптора і читача?

9. Радикальний зсув в дискурсі сучасної гуманітаристики пов'язаний з критикою класичних гранднаративів (метанарацій). Згадайте той комплекс ідей, який утворює зміст цього метанаративу.

10. Що має на увазі Р.Барт, мовлячи про «насолоду і задоволення від тесту»?

11. Наведіть сутнісні характеристики текста як форми заявлення людини про себе.

12. В чому дискусійнійсть питання про межі текста?

13. Які підстави є у М.Бахтіна оголосити вчинок (дію) людини текстом?

14. Розкрийте методологічну інтенцію роботи У.Еко «Створення читача».

15. Чи співпадають поняття адресата і реципієнта?

16. Яку роль в процесі руху пізнання (і навчальної діяльності) відіграє принцип сходження від абстрактного до конкретного?

17. Розкрийте специфіку текстових епох як відповідних моделей смислопородження текстів.

18. Що означає фігура герменевтичного кола в герменевтичній традиції?

19. З якими факторами пов’язує М.Шлейермахер можливість нерозуміння?

20. Якого роду оновлення методологічного арсеналу гуманітарного пізнання пов’язують із концепцією «культурно-історичних сценаріїв» (А.Вежбицька)?

21. Охарактеризуйте специфіку розуміння культур через ключові слова (за А.Вежбицькою).

22. Чи правомірно кваліфікувати гуманітарні науки як «неточні»?

23. З якою метою М.Бахтін вводить поняття «позазнаходження» («вненаходимости»), мовлячи про специфіку гуманітарних досліджень?

24. Який зв'язок Ви вбачаєте між процедурами розуміння та інтерпретації?

25. Розкрийте значення запитальності в процесі розуміння.

26. У чому полягають відмінності інтерпретації оповідання А.Камю «Сторонній» у зв’язку з особливостями перекладання (за основу взяти працю Ю.Яхніної «Три Камю»)?

27. Спробуйте висвітлити особливості перекладу як культурної події на основі роботи В.Беньяміна «Задача перекладача».

28. Чому правомірно заявляти про первісну «герменевтичність» людського буття, притаманність йому тямущості? У даному аспекті зверніть увагу на визначення герменевтики М.Гайдеггером та Г.-Г.Гадамером.

29. Як визначає герменевтику Г.-Г.Гадамер? У даному аспекті розкрийте специфіку герменевтичного відношення як масовидного типу розуміння.

30. Спробуйте обґрунтувати тезу: «Ми тоді дещо розуміємо, коли маємо відповідне поняття та можемо його застосувати». Як можна поставити у належний зв’язок з феноменом розуміння диференціацію пізнання (мислення) на абстрактне і конкретне?

Питання рівня С:

1. Прокоментуйте: «Слово (взагалі будь-який знак) є міжіндивідуальним феноменом» (М.Бахтін).

2. Як найчастіше мотивують практичне призначення виконуваної наукової роботи?

3. Прокоментуйте тезу М.Бахтіна: «Мова, слово – це майже все в людському бутті. Але не треба думати, що ця багатогранна реальність може бути зрозумілою тільки з допомогою лінгвістичних методів». Обґрунтуйте міждисциплінарний характер означених феноменів та відмінність застосованих до них методологічних процедур.

4. Розкрийте зміст наступної тези: «Відношення «письмо-читання» може бути представлене як окремий вид розуміння (П.Рікер).

5. На прикладі переосмислення статусу твору мистецтва продемонструйте схему деконструкції як нової методологічної стратегії.

6. Поясніть, що означає «двосуб’єктність гуманітарного мислення» (М.Бахтін).

7. Спробуйте розкрити причини популярності дискурс-практик в сучасному науковому пізнанні.

8. Розкрийте специфіку перекладу як антропологічної константи людського буття і ресурсу розуміння.

9. Як Ви можете пояснити тезу М.Гайдеггера: «Людина є герменевтичною істотою». Який тип герменевтичного вчення в зв’язку з цим пропонує М.Гайдеггер?

10. Спробуйте визначити теоретико-методологічну основу Вашої магістерської роботи.

11. Як Ви розумієте тезу М.Бахтіна: «Текст за природою своєю є діалогічним». Про які лінії розгортання діалогу йдеться?

12. Розкрийте значення сучасного дискурсу про людину для гуманітарних досліджень (психологія, педагогіка, політологія, лінгвістика та ін.).

13. Прокоментуйте наступну тезу М.Бахтіна: «Розуміння є перетворенням чужого в«своє»-чуже».

14. Спробуйте розв’язати відомий парадокс Ф.Шлейермахера: «Перекласти – це значить: або привести читача до автора, або привести автора до читача».

15. Яке значення для моделювання нового культурного простору має ідея культурно-зумовлених сценаріїв як концептуального інструментарію здолання розриву між «Духом» і «Культурою»?