2). Метод цілих слів, речень, текстів.

Метод цілих слів передбачає одночасне сприйняття всього слова, повторення його за вчителем. Згодом діти читають слова за аналогією і лише на подальших етапах навчаються виділяти в словах окремі букви. Цей метод особливо підходить для навчання читання слів-винятків, але може з успіхом застосовуватися до будь-яких інших слів.

Навчання починається з введення одразу кількох слів, наприклад, днів тижня. Слова демонструються на картках. Вчитель прочитує їх, учні повторюють. Потім вони прочитують слова без допомоги вчителя. Після цього на одному зі слів проводиться звуко-буквенний аналіз. Зі слів виділяються букви, демонструються на картках у різному порядку. Діти називають їх. Потім за допомогою карток вони складають слова.

Згідно з методом речень учень має починати читання з цілих речень, щоб привчатися схоплювати загальний зміст прочитаного. Окремі прийоми цього методу можуть бути використані в сучасній школі (наприклад, в інтенсивній методиці), однак не на початковому етапі, а тоді, коли учні оволодіють читанням слів.

Метод текстів передбачає читання тексту, який пред’являється учням у вигляді таблиці. Текст читається хором та окремими учнями. Вчитель диригує роботою класу: визначає рухом указки темп читання (сповільнює або прискорює його). Учні за реакцією вчителя орієнтуються, наскільки правильно вони виконують вправу. У разі потреби вчитель вказує на окремі слова, буквосполучення, просить повторити їх. У таблиці можна виділити певні графеми - нові або складні для читання.

3). Метод навчання за ключовими словами /аналогією.

Слова групуються за певними ознаками – буквосполученнями, голосною у відкритому/закритому складі. Наприклад:

plate pen chalk night

late ten cheese bright

take men child light

Спочатку учні прочитують однотипні слова за вчителем, при цьому їм пропонується запам’ятати ключове слово, яке, як правило, стоїть першим у списку. У подальшій роботі, коли учні читають слова самостійно, вони орієнтуються на читання відповідного ключового слова. У разі потреби вчитель відсилає учнів до ключового слова, нагадуючи їм тим самим, як читається те чи інше слово.

4). Метод навчання техніки читання за правилами.

Засвоєння правил читання дозволяє учням впевненіше орієнтуватися в розмаїтті мовного матеріалу. Уже в перший рік учні вчаться читати слова всіх чотирьох типів складу:

1 тип – відкритий склад: plate

2 тип –закритий склад: pen

3 тип – голосна + r: ir, ur, or, er,

4 тип – голосна + r+e: are

Найдоцільнішим вважається комбінування елементів кількох методів.

Вправи для навчання техніки читання.

Вправи на розвиток графемно-фонемних зв’язків.

При виконанні вправ цієї групи активно використовується розрізна азбука.

1. Учитель показує велику й малу букву або лише одну з них і озвучує її, учні повторюють.

2. Учитель послідовно показує вивчені букви, діти читають їх.

Учитель пропонує для читання пари букв, наприклад, подібні якимось елементами: b-d, m-n, f-r, w-v, y-g, t-f, a-d, b-h, u-n;

3. літери, подібні до букв рідної мови, які читаються зовсім відмінно: a,e, p, u, x, y, m; літери, подібні до літер рідної мови за формою і читанням: e, I, k, j, t.

4. Читання буквосполучень: ar, er, ir, sh, ck тощо. Важливо, щоб буквосполучення асоціювалися з певними звками.

5. Визначення кількості букв /звуків у слові.

6. Показати букву, що відповідає названому вчителем звуку.

7. З ряду слів вибрати ті, що починаються з певної букви.

8. Скласти вимовлене вчителем слово з карток алфавіту.

9. Визначити подібність і розходження в словах: is-ice, form-from, men-man etc.

Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень.

1. Визначити тип складу в даних словах (І, ІІ, ІІІ, ІV): pin, kite, girl, pine, park, bag.

2. Згрупувати слова відповідно до типу складів.

3. Підібрати слова, що римуються: bad, dog, bus, come, cry, log, red, some, try, us, head, fog.

4. Прочитати незнайомі слова за правилами читання.

5. Відгадати пропущену літеру, прочитати слова: -er, -ake, -k, -ar, c-t, b-x, hous-.

6. Використовуючи картки з літерами, скласти пари слів з однією й тією ж голосною у відкритому й закритому складі. Прочитати слова.

7. Прочитати про себе словосполучення і підібрати до них відповідні малюнки (напр.: a short ruler, a long pencil, a black box, a red flower).

8. Знайти “заховані” в оточенні інших літер слова і прочитати їх.

9. Запам’ятати слова, які на картках швидко показує вчитель (3-5) і відтворити їх якомога точніше вголос.

Вправи на прогнозування форми слова

1. Розшифрувати орфограми і прочитати одержані слова: bde, amp, ptael, ogd.

2. Скласти слова з окремих букв.

3. Прочитати слова з пропущеними буквами.

4. Прочитати незнайоме слово в опорі на правило /таблицю.

5. Скласти слово з окремих частин (на картках).

6. Прочитати речення, вставляючи у пропуски відповідні слова.

Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення

1. Слухаючи диктора, стежте по книжці і промовляйте речення вголос.

2. Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і показуйте жестом (рухом руки знизу догори або згори донизу) межі синтагми.

3. Так же відмічайте інтонаційний тип фрази.

4. Визначте тип речення (інтонації), поставте в ньому знаки словесного наголосу, поділіть на синтагми.

5. Прочитайте речення (текст) уголос після попередньої фонетичної розмітки.

6. Прочитайте речення, змінюючи логічний наголос.

Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту

1. Прочитайте текст/уривок тексту за певний час.

2. Прочитайте речення з поступово нарощуваними елементами: Children go to school. Children go to school in the morning. Every day children go to school in the morning.

3. Прочитайте речення з карток,які демонструє вчитель в швидкому темпі.

Прочитайте текст і швидко знайдіть відповідь на запитання вчителя.

Методика формування іншомовної компетентності в техніці читання: структуру компентності: структуру, мету, зміст читання, особливості начання різних видів читання.

Читання – це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до писемної форми мовлення.

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння. При читанні інформація поступає через зоровий канал. Зорові відчуття спричиняють дію внутрішнього мовленнєворухового аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням. При цьому людина чує те, що вона читає.

Одночасно сприйнятий текст зазнає смислової переробки на різних рівнях у такій послідовності: значення слова співвідноситься зі значеннями інших слів, встановлюється контекстуальне значення, слова об’єднуються в синтагми, синтагми – в речення, речення –в більші смислові утворення, а останні –в цілісний мовленнєвий твір.. Мінімальною смисловою одиницею тексту вважають синтагму.

Процес осмислення включає роботу пам’яті та такі розумові операції: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, антиципацію.

Мотивом читання є спілкування, а метою – отримання необхідної інформації.

Зміст навчання читання як виду мовленнєвої діяльності.

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності передбачає читання текстів з метою одержання необхідної інформації у ході ознайомлювального, вивчаючого та переглядового читання. Психологи розрізняють кілька рівнів розуміння тексту:

1-4 – пов’язані з оволодінням технікою читання (рівень значення);

5 –повне розуміння тексту;

6 –оцінка та розуміння емоційного забарвлення тексту;

7 – узагальнення ідейно-тематичного змісту.

а)Ознайомлювальне читання (читання з розумінням основного змісту тексту). Цей вид читання найбільш розповсюджений у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про культуру, побут, традиції країни, мова якої вивчається. Це читання про себе. Учні повинні розуміти основний зміст тексту при повноті розуміння –70%. Темп читання для англійської мови –180-190 сл/хв., німецької –150 сл./хв. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватися про значення незнайомих слів по контексту;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту та зв’язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним коментарем, словником, довідником.

Вправи:

- Прочитати заголовок (початкові речення) і сказати, про що може розповідатись у тексті.

- Дати відповіді на запитання вчителя щодо основного змісту тексту.

- Вибрати з кількох запропонованих найбільш прийнятний заголовок.

- Прослухати твердження і виправити неправильні.

- Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють зміст тексту.

- Коротко передати основний зміст рідною мовою.

Висловити свою думку про зміст тексту, дати йому оцінку (рідною мовою).

б)Вивчаюче читання ( читання з повним розумінням тексту. Мета такого виду читання – максимально повне і точне розуміння інформації тексту і критичне осмислення інформації. Це – вдумливе читання, яке здійснюється в темпі–50-60 сл./хв. Матеріалом для читання служать нескладні автентичні або адаптовані тексти різних жанрів (науково-популярні, публіцистичні, художні, тексти прагматичного характеру: інструкції, рецепти), що містять значущу для учнів інформацію та мовні і смислові труднощі. Учні виконують дії:

- розуміння прочитаного тексту з достатньою повністю та глибиною;

- зіставлення здобутої інформації зі своїм досвідом;

- висловлювання власної думки про прочитане;

- передача почерпнутих відомостей;

- коментування окремих фактів.

Вправи:

- Відповісти на запитання вчителя щодо основного змісту та його деталей.

- Визначити у тексті смислові віхи та виписати найбільш суттєву інформацію.

- Скласти план тексту, підібрати до кожного пункту плану речення з тексту, які його уточнюють.

- Виконати письмовий переклад тексту.

- Виконати тест множинного вибору, альтернативний чи поєднувальний тест.

в)Вибіркове/переглядове читання (читання з метою пошуку необхідної інформації.

Мета цього виду читання – навчитися швидко переглянути текст для того, щоб знайти конкретну інформацію (Темп читання –400-500сл./хв.), сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст. Ступінь розуміння прочитаного -40-50%. Матеріалом для читання служать тематично пов’язані тексти, які несуть нову або цікаву інформацію.

Вправи:

- Швидко перегляньте текст, знайдіть необхідну інформацію та уважно прочитайте її у всіх деталях.

Етапи роботи з текстом.

І. Повідомлення вчителем деяких фактів з життя та діяльності автора, назви проблеми, бесіда про те, які книги даного автора учні читали.

ІІ. Підготовча робота до читання тексту – передтекстові вправи на зняття мовних та смислових труднощів.

ІІІ. Читання тексту про себе.

IV. Контроль розуміння прочитаного – післятекстові вправи.

V. Завершальний етап роботи з текстом.

а) підготовка до переказу;

б) переказ.

Охарактеризуйте роботу з текстом для читання передтекстової післятекстової вправи, різні способи перевірки і розуміння прочитаного.

Етапи роботи з текстом.

І. Повідомлення вчителем деяких фактів з життя та діяльності автора, назви проблеми, бесіда про те, які книги даного автора учні читали.

ІІ. Підготовча робота до читання тексту – передтекстові вправи на зняття мовних та смислових труднощів.

ІІІ. Читання тексту про себе.

IV. Контроль розуміння прочитаного – післятекстові вправи.

V. Завершальний етап роботи з текстом.

а) підготовка до переказу;

б) переказ.

Психологи розрізняють кілька рівнів розуміння тексту:

1-4 – пов’язані з оволодінням технікою читання (рівень значення);

5 –повне розуміння тексту;

6 –оцінка та розуміння емоційного забарвлення тексту;

7 – узагальнення ідейно-тематичного змісту.

Система вправ для навчання читання.

Згідно з етапами формування навичок та вмінь виділяють три групи вправ:

Іетап -1 підсистема вправ – вправи для формування навичок техніки читання;

- група вправ на впізнавання та розрізнення групування, розташування графем;

- група вправ на встановлення та реалізацію графемно-фонемних відповідностей (вправи на озвучування, називання, написання, читання ізольованих слів, читання словосполучень, прогнозування форми слова).

ІІ етап –ІІ підсистема вправ – вправи для формування мовленнєвих навичок читання.

-група вправ для формування лексичних навичок читання (семантизація ЛО за словником, здогадка за контекстом, визначення значення похідних слів за афіксами, конвертованих слів, багатозначних слів за контекстом; аналіз словотворення; заповнення пропусків у тексті, вибір значення ЛО з кількох значень, вибір ЛО за спільністю, знаходження ЛО у контексті, підбір до ЛО відповідних еквівалентів на рідній мові).

- група вправ для формування граматичних навичок читання (вправи на розпізнавання, диференціацію –підкреслювання, виписування, називання, зчитування; відповіді на запитання; переклад на рідну мову;

ІІІ етап - ІІІ підсистема вправ для розвитку умінь читання:

- група вправ які готують учнів до читання текстів (вправи на синтагматичне членування речень, на інтонаційне оформлення речень, на розширення поля читання, на збільшення швидкості сприймання тексту);

група вправ з навчання читання текстів (вправи на читання з розумінням основного змісту, з повним розумінням змісту, з пошуком інформації).

Методика формування іншомовної компетентності в техніці письма: структуру комтентності, поняття «техніка письма», труднощі навчання, типи і види вправ для навчання графіки і орфографії.

Головною метою навчання техніки письма у загальноосвітній школі є формування в учнів графічних та орфографічних навичок. Під графічними навичками розуміють навички написання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленні. Під орфографічними навичками розуміють навички написання слів (окремо та в писемному мовленні).

Навчання графіки (каліграфії).

Головна увага при навчанні графіки приділяється чіткості і нормативності написання букв.

З метою полегшення оволодіння читанням та письмом вважається доцільним починати писати друкованими буквами, а пізніше переходити до рукописних букв (для німецької, французької та іспанської мов). У навчанні англійської мови використовують Print script, що практично співпадає з рукописним шрифтом.

Англійська та німецька мови використовують латинську графіку. Порівняльний аналіз системи друкованих знаків українського та латинського алфавітів свідчить про те, що в них є три групи букв:

1) подібні букви (напр.:Aa, Oo, Ee, Xx, Mm, Kk, Pp);

2). букви, які частково співпадають у написанні (Tt, Hh, Uu, Bb).

3) букви, написання яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (Ss, Ff, Rr,Qq, Ww, Jj, Zz). Зрозуміло, що написання букв цієї групи потребує демонстрації та пояснення з боку вчителя.

Для формування графічних (каліграфічних) навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту іноземної мови. Це, як правило, некомунікативні вправи, тому слід по можливості надавати їм ігрового характеру, форми змагання на командну першість.

Вправи для формування графічної (каліграфічної) навички.

1). Вправи на написання окремих букв, пар букв (великої і маленької).

- Напишіть букву багато разів окремо та в сполученні з іншими буквами.

- Знайдіть серед даних букв пари великих та маленьких букв та запишіть їх.

2). Вправи на виписування букв, буквосполучень, і слів (з елементами групування, комбінування тощо):

- Знайдіть дану букву в словах. Випишіть ці слова.

Формування орфографічних навичок.

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в ЗОШ, базуються на чотирьох принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку (напр. pen);

2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов (напр.: nation –nationality);

3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційними і відображають зниклі норми вимови (daughter).

4. ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків (фр.: ou – ou).

В англійській та французькій мовах значне місце посідає традиційний принцип написання слів, в німецькій –провідними є морфологіний та фонетичний принципи.

На початковому етапі навчання техніки письма важливо проводити цілеспрямоване оволодіння графемно-фонемною системою мови. Тут на учнів чекають такі труднощі:

- буквосполучення, що передають один звук (sh – [ ], th – [ ]);

- одна буква, яка передає різні фонеми ( s [ ], [ ], [ ] , [ ]).

- один звук зображається на письмі різними графемами ( напр. : ir, er, ur –[ ]);

- наявність німих букв (напр.date, case, knife, right, whom).

Вправи для навчання орфографії.