Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_po_biletam_po_istorii_E.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
462.34 Кб
Скачать

Білет 25

1.Дайте загальну характеристику процесу становлення світового господарства. Покажіть який вплив мала перша світова війна на розвиток господарства європейських країн та США. Версальська угода та її економічна суть.

Для економік країн, які брали в ній участь, набули потреби фронту. Держава не обмежувалася функціями замовника і покупця війсь­кової продукції. Масштабність воєнних дій і загострення еконо­мічних проблем змусили уряди країн, що воювали, перебрати на себе частину організаційних функцій та забезпечення взаємодії між приватними підприємствами, що обслуговували потреби фронту. Управління економікою з боку держави набуло форм кон­тролю й розподілу стратегічних ресурсів, продовольства, засобів транспорту і робочої сили.

Так, у США в 1917—1918 рр. створюється низка комітетів, відповідальних за розміщення державних замовлень та розподіл робочої сили, палива, сировини, транспортних засобів. Діяльність цих нових державних інститутів координувалася військово-промисловою радою. Аналогічна централізація була характерною і для Німеччини («військово-сировинні союзи»), Англії (міні­стерство військового постачання). Такі комітети мали право сек-веста будь-якої частки підприємства, яке не в змозі виконати вій­ськове замовлення, передання устаткування і машин іншим під­приємствам. Запровадження комітетів розширило військово-виробничі потужності Великої Британії шляхом будівництва 200 заводів за рахунок державної скарбниці.

Завершення війни спричинило неминучий процес повоєнної реконверсії економіки США, Великої Британії та Франції. На­приклад, Велика Британія розформувала майже всі створені під час війни органи контролю. Та попри те, що уряд організував розпродаж багатьох військових заводів, під контролем держави залишалося вчетверо більше підприємств, ніж до війни. Це було свідченням того, що до планів уряду не входила остаточна відмо­ва від державного регулювання економіки.

Версальський мирний договір був підписаний 1919р. Він складався з 440 статей та одного протоколу і з йото підписанням світова війна вважалася за­кінченою.

Версальський договір позбавляв Німеччину всіх колоній і сфер впливу за межами країни. Передбачалося її роззброєння, а кількісний склад німецької армії, що формувалася на основі вільного найму, мав складати не більш ніж 100 тис. чоловік. Різко обмежувався німецький військово-морський флот, за­боронялося мати підводні човни. Такі ж обмеження стосувалися і військової авіації. Німеччина позбавлялася права ввозити будь-яку сировину, придатну для виготовлення зброї. Країна оголошувалася відповідальною за розв'я­зання світової війни й завдані нею збитки. Це створювало законну основу для накладення на Німеччину репарацій для відшкодування усіх втрат, завданих союзникам.

2.Охарактеризуйте процес формування неокласичної традиції в економічній теорії. Покажіть значення кембриджської школи маржиналізму Маршалла для формування сучасної неокласичної парадигми.

У маржиналізмі виділяється кілька шкіл  австрійська, кембриджська (англійська), американська та лозаннська. Засновники маржиналізму не мали єдиної позиції щодо того, яким повинен бути економічний аналіз  причиново-наслідковим чи функціональним

Альфред Маршалл (1842-1924) один із провідних представників неокласичної економічної теорії, лідер “кембриджської школи”. Маршалл вважає недоцільним використовувати визначення економічних категорій на каузальній основі, що потребує “доводити” ті або інші сутнісні розмежування”.

Центральне місце в дослідженнях А. Маршалла займає проблема вільного ціноутворення на ринку, яку він розглядає як єдиний організм рівноважної економіки,складається із мобільних і інформованих один про одного гос-чих суб’єктів.

Маршалл вводить поняття “споживчий надлишок”. Він вважає, що це “різниця між ціною, яку покупець готовий був би сплатити, аби тільки не обходитися без даної речі, та тієї ціною, яку він фактично за неї сплачує”, тобто “економічне мірило його додаткового задоволення”

Він показав, що зі зниженням ціни попит зростає, а зі зростанням ціни – навпаки, падає. У свою чергу, зі зниженням ціни пропозиція падає, а зі зростанням ціни – росте. Стійкою або рівноважною А. Маршалл вважав таку ціну, яка установлена в точці рівноваги попиту і пропозиції .

Процент із капіталу, за А. Маршаллом проявляє себе як “винагорода” тому, хто, маючи матеріальні ресурси, очікує “майбутнього задоволення” від них, а заробітну плату, на його погляд, слід вважати “винагородою за працю”

На погляд А. Маршалла, кожне “скорочення процентної ставки здатне спонукати людей заощаджувати менше, а не більше, ніж у протилежному випадку” Саме це положення пізніше Дж. М. Кейнс – учень А. Маршалла, використав у своїй концепції макроекономічного дослідження і державного регулювання економіки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]