Білет 11

1.Дайте загальну характеристику Східної та західної цивілізації в осьовий час.

На Сході держава виникає значно раніше, ніж у Європі. Адже перехід до відтворювального виробництва насамперед відбуваєть­ся в тих регіонах, що були найкраще пристосованими для сільсь­когосподарського виробництва, розташованих, як правило, в зоні субтропіків, де і з'являються перші великі міські цивілізації (міста-держави). Виникають вони спершу як адміністративні, а не еконо­мічні центри та місця, де можна сховатися від зовнішньої загрози. Досить швидко всередині таких міст з'являється та посилюється верства населення, що займається управлінням — жерці, воїни, їх­ні начальники та інші люди, які мали певні повноваження. Тим самим поглиблюється соціальна стратифікація, що посилює поділ праці. Забезпечення потреб верхівки, які зростають, зумовлюють появу виробництва предметів розкоші, з'являються люди, що їх виробляють. Верхівка зосереджує в своїх руках не лише владу, а й власність на основний виробничий ресурс — землю. Водночас землеробство є головною галуззю. Основним виробником були землероби, переважно вільні землероби-общинники. Усі члени суспільства фактично перебу­вали в цілковитому підпорядкуванні цареві, який мобілізовував і роздавав споживчі та продуктивні блага, ресурси та привілеї. Щодо рабства як такого, то на Сході воно існувало, але не ві­дігравало суттєвої ролі, адже головними виробниками матеріаль­них благ, передусім сільськогосподарської продукції, а також ос­новною робочою силою у будівництві були одержавлені сусідські громади (общини). Єдиним власником основних засобів виробництва — землі й води, — була держава та її уособлення — цар. А доходи всіх членів суспільства визначалася роздачами царя на свій розсуд і залежно від заслуг перед державою. Усі землероби та землевласники вважалися лише користувачами землі або доходів з неї. Найвищим і єдиним власником залишався верховний пра­витель (цар). Всі виплати, що здійснює землекористувач (чи селянин, чи аристократ), зосере­джуються у царській скарбниці.

Західна, або Європейська цивілізація традиційно пов'язується становленням та розвитком античних держав — Стародавньої Греції та Риму. Основою господарства цих країн стала індивідуальна власність на базові засоби виробництва- землю. Це не означає, що суспільної (державної) власності тут не існує зовсім, просто дві форми — суспільна та індивідуальна — були чітко відокремлені і забезпечені відповідними законодавчими актами. Інакше кажучи, влада була відокремлена від власності. Відмінною є і роль праці рабів, яка набуває певної господарської значущості.

2.Охарактеризуйте розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині 20, на початку 21 століття.

Унаслідок поєднання різноманітних елементів суто ринковий капіталізм із плином часу трансформувався в капіталізм, що ре­гулюється державою. Повоєнний період саме й став поворотним моментом щодо еволюційних змін ринкової економіки, а завдяки впливу кейнсіанської доктрини відбувається модифікація ринкової системи в напрямі державного регулювання — управління ринковими від­носинами, утвердження змішаної економіки. Загалом можна виокремити такі етапи формування ринку: 1) класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому дер­жава не втручалася в економіку; 2) регульований ринок (середина XIX— 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою об­меження свавілля монополій та захисту конкурентного середо­вища; 3) соціально зорієнтований ринок, в якому, крім механізмів регулювання, держава перебирає на себе виконання функцій со­ціального захисту населення. Характерними рисами та змістовими ознаками соціально ринкового господарства є: формування нової моделі (змішаної економіки); визнання принципів протестантської трудової етики; розвиток інституту приватної власності; тенденція до обмеження руйнівних форм монополізації та збереження конкуренції; інтеграція й утвердження державного регулювання: законодавча діяльність, фіскальна політика, державні витрати, держпідприємництво; масове виробництво споживчих товарів; досягнення соціальної згоди в суспільстві. Змішані економічні системи провідних країн світу: 1.Англосаксонський вільний ринковий капіталізм: неоліберальна модель (США) 2. Державно-керований капіталізм: державно-керована корпоративна ринкова економіка (Японія) 3. Соціально зорієнтований капіталізм: неоетатистська модель [Франція, Англія); неоліберальна модель (Німеччина); модель централізованої згоди із системою розподільного соціалізму (Швеція).

Видатний нім. економіст В. Ойкен обґрунтував концепцію типологізації економічних систем суспільства: існує багато економік; крайніми елементами їх є, з одного боку, вільне ринкове господарство, а з іншого — «центрально-кероване господарство». Дж. Гелбрейт запропонував концепцію «двох систем», згідно з якою національні економічні системи розвинених країн Заходу фактично містять дві системи — планову та ринкову. Л. Туроу вирізняє два типи економічних систем: 1) індивідуа­лістичний англосаксонський капіталізм і 2) комунітарний капіта­лізм в Європі та Японії.