Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)

У пробірку наливають 0,5 мл формаліну або оцтового альдегіду 3–4 мл 10 %-ного розчину гідроксиду натрію і добавляють краплями 2 %-ний розчину сульфату купруму до утворення каламуті. Верхню частину вмісту пробірки нагрівають. З'явля­ється осад оксиду купруму (II) жовтого кольору, що переходить у червоний.

Мурашиний альдегід на відміну, від інших альдегідів, від­новлює оксид купруму до "мідного дзеркала".

Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга

У пробірку наливають 3–4 мл свіжо приготовленого реак­тиву Фелінга і добавляють 0,5– 1,0 мл формаліну або оцтового альдегіду. Реакційну суміш нагрівають. Спочатку розчин забарв­люється в зелений колір, потім у жовтий і, нарешті, випадає оксид купруму (II) червоного кольору:

Добування фелінгової рідини: розчин Фелінга І – розчин мідного купоросу; розчин Фелінга II – лужний розчин сегнето­вої солі. Щоб добути фелінгову рідину, беруть у пробірку 5–6 мл розчину Фелінга І і стільки ж розчину Фелінга ІІ. При цьому відбуваються такі реакції:

CuSO₄ + 2NaOH → Na₂SO₄ + Cu(OH)₂;

Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом

До 3–4 мл 10-20 %-ного розчину гідроксиду натрію добав­ляють 0,5–1,0 мл формаліну, оцтового або ізовалер'янового альде­гіду, і реакційну суміш нагрівають. У пробірках з оцтовим чи ізовалер'яновим альдегідом відбувається осмолення, рідина жовтіє, буріє і через деякий час утворюється забарвлена альдегід­на смола. Мурашиний альдегід у цих умовах смолу не утворює.

Дослід 9. УТВОРЕННЯ АЛЬДЕГІДАМИ

Й КЕТОНАМИ ГІДРОСУЛЬФІТНИХ СПОЛУК

У пробірку до 2–3 мл насиченого розчину гідросульфіту натрію добавляють рівний об'єм формаліну, оцтового або ізовалер'янового альдегіду, або ацетону й суміш енергійно збовтують. Пробірку охолоджують і труть скляною паличкою по стінках про­бірки. Випадає кристалічний осад гідросульфітної сполуки.

Дослід 11. ДОБУВАННЯ Й РОЗКЛАД

ГЕКСАМЕТИЛЕНТЕТРАМІНУ (УРОТРОПІНУ)

У фарфоровій чашці або тиглі змішують 5 мл 10 %-ного формаліну з 10–20 мл розчину амоніаку, і випарюють суміш на водяній бані або азбестовій сітці у витяжній шафі. Утворюють­ся білі кристали гексаметилентетраміну.

Уперше таким методом гексаметилентетрамін був синте­зований O.M. Бутлеровим у 1859 р.

Отриманий продукт розчиняють у воді, підкислюють 1 %-ним розчином сульфатної кислоти і нагрівають. Виділяється фор­мальдегід із характерним різким запахом:

Гексаметилентетрамін під назвою уротропін широко застосовується в медицині.

Дослід 12. ОКИСЛЕННЯ БЕНЗЕНОВОГО АЛЬДЕГІДУ КИСНЕМ ПОВІТРЯ

Кілька крапель бензенового альдегіду наливають на годинникове скло тонким шаром по всій поверхні і залишають на повітрі. Через деякий час спостерігають перехід рідкого безненового альдегіду в кристалічну бензенову кислоту завдяки реакції самоокислення (аутооксидації) альдегіду киснем повітря. Реакція проходить з утворенням проміжного продукту – надбензенової кислоти, що окислює другу молекулу бензенового альдегіду до відповідної кислоти.

Кристалічну масу збирають у пробірку, розчиняють у гарячій воді і випробовують розчин лакмусовим папірцем. Зміна кольору лакмусу на червоний засвідчує наявність кислоти.