2.Система органів державної влади в Україні, порядок їх формування

Систему органів державної влади, за Конституцією України, складають:

Орган законодавчої влади.

Глава держави.

Органи виконавчої влади.

Інші органи держави.

Загальними засадами організації (будівництва) органів державної влади є:

- поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та взаємодія органів державної влади;

- демократичний порядок формування органів державної влади (виборність, призначення за згодою інших органів тощо);

- системність і структурованість;

- конституційність, законність в організації й діяльності;

- постійний характер діяльності і детермінованість повноважень органів державної влади;

- врахування загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, досягнень національної і світової конституційної думки й практики державного будівництва;

- гарантування діяльності органів державної влади.

Органи державної влади утворюють певну систему, яка характеризується функціональною та організаційною єдністю. Організаційна єдність системи органів державної влади виявляється в тім, що одні органи обираються або призначаються іншими, одні керують діяльністю інших, одні підзвітні та підконтрольні іншим тощо.

Стаття 6 КУ, закріплюючи принцип поділу влади.

Кожний із цих видів (незважаючи на спільні риси: статутно-правовий характер, участь у реалізації завдань і функцій держави, державно-владний характер повноважень, загальні принципи організації та діяльності тощо, які обумовлюють єдність системи органів державної влади України), характеризується специфічними ознаками (об'ємом компетенції, порядком формування, організаційними і правовими формами діяльності тощо) і являє собою її відповідну підсистему (систему нижчого рівня). Своєю чергою, окремі підсистеми системи органів державної влади (зокрема органи виконавчої та судової влади) можуть мати окремі ланки, які визначаються за різними критеріями - функціями, характером компетенції, терито­рією діяльності тощо.

Особливу групу органів державної влади, які також безпосередньо не входять до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, становлять органи прокуратури.

3.Статус суддів в Україні. Порядок призначення та обрання на посаду, звільнення з посади проф. Судді

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10

Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в КСУ і судах загальної юрисдикції.

Судді в своїй діяльності є незалежними, підкоряються лише законові й нікому не підзвітні. Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це особливим порядком їхнього обрання (призначення), зупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; передбаченою виключно законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення й забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втручатися в здійснення правосуддя; встановленням відповідальності за неповагу до суду чи судді; правом на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу: особливим порядком фінансування судів; системою органів суддівського самоврядування, на відміну від загальнодержавного процесу управління.

У ст. 127КУ визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках — народні засідателі й присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь - якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання засад судочинства, ще й позбавленого політичної пристрасті суддю, дотримання вимог несумісності.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягли 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою .

Не може бути рекомендовано на посаду судді осіб, визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого складу суду є складання кваліфікаційного екзамену. Цю умову не поширено на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді давність якого не перевищує одинадцяти років.

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади.

Білет 15

1. Конституційний суд України

У ст124 КУ вказується, що судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції.

КСУ виступає єдиним органом конституційної юрисдикції в України. Порядок організації і діяльності визначається ЗУ «Про КСУ» (16 жовтня 1996р).

Виключно до його компетенції належить вирішення питань про відповідність ЗУ та інших НПА КУ, а також офіційне тлумачення КУ і ЗУ.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Роботу скеровує Голова КСУ, який обирається із суддів КСУ таємним голосуванням строком на 3 роки..

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

відповідності законів та інших правових актів Конституції Укр., а також офіційне тлумачення Конституції та законів Укр.. Ухвалює рішення, які обов’язкові до виконання, остаточні та оскарженню не підлягають.

Кандидат – від 40 років, вища юр.освіта, стаж роботи юристом від 10 років, проживання на тер. Укр. останніх 20 років, володіти державною мовою.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

відповідності законів та інших правових актів Конституції Укр., а також офіційне тлумачення Конституції та законів Укр.. Ухвалює рішення, які обов’язкові до виконання, остаточні та оскарженню не підлягають.

Конституційне подання до КСУ (письмове клопотання про визнання ПА неконституційним та ін) – Президент Укр., більш 45 нар.депутатів, Верховний Суд Укр., Уповноваженого ВРУ з прав людини, ВР АРК.

Конституційне звернення (письмове клопотання в КСУ про необхідність офіційного тлумачення КУ і ЗУ з метою забезпечення реалізації і захисту конст.прав і свобод людини і громадянина, а також прав юр.особи) – офіційні особи (громадяни У, іноземці, особи без громадянства) та юр.особи.