1.Склад і структура місцевих державних адміністрацій

До складу місцевої державної адміністрації входять: голова; перший заступник; заступники голови; управління, відділи, інші структурні підрозділи та їх керівники; консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо); апарат.

Голови місцевих державних адміністрацій самостійно визначають кількість посад своїх заступників у межах установленої граничної чисельності, фонду оплати праці працівників та бюджетних видатків на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. Вони підзвітні й підконтрольні головам відповідних місцевих держадміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Голова держадміністрації утворює для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад. ( а також утворювати колегії)

Головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої держадміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої держадміністрації. Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату. Вони створюються за функціональним та галузевим принципом.

Організаційний відділ;

Відділ кадрової роботи та з питань державної служби;

Відділ роботи із зверненнями громадян;

Юридичний відділ;

Загальний відділ;

– Відділ контролю;

– Відділ бухгалтерського обліку;

– Відділ взаємодії з правоохоронними органами;

– Відділ з питань оборонної та мобілізаційної роботи;

– Відділ інформаційно-комп’ютерного забезпечення;

– Господарський відділ;

– Прес-служба;

– Відділ з питань режимно-секретної роботи.

2.Строки повноважень вру. Дострокове припинення повноважень вру.

Ст. 90 КУ. Повноваження ВРУ припиняються у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання.

ПрУ може достроково припинити повноваження ВРУ, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Повноваження ВРУ, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення ПрУ повноважень ВРУ попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження ВР не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців строку повноважень ПрУ.

Коментована стаття закріплює підстави і загальний порядок припинення повноважень ВРУ.

КУ чітко визначає строк повноважень українського парламенту, протягом якого він має право здійснювати свої функції і повноваження. Частина 1 статті закріплює момент закінчення повноважень ВРУ, який означений днем відкриття першого засідання парламенту нового скликання. При цьому перше засідання ВР нового скликання повинно відбутися не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Таким чином, навіть після закінчення загального п’ятирічного терміну функціонування парламент зберігає свої повноваження аж до дня відкриття першого засідання ВР нового скликання. Вказана норма забезпечує безперервність повноважень законодавчого органу України, сприяє подоланню можливих колізій з приводу визначення моменту закінчення строку парламентських повноважень і унеможливлює збільшення конституційного строку повноважень ВРУ, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 83 Конституції України.

Частина 2 коментованої статті передбачає можливість розпуску ВРУ до закінчення строку її повноважень. Таке дострокове припинення парламентських повноважень можливе тільки у випадку, коли протягом тридцяти днів однієї чергової сесії не розпочалися пленарні засідання. При цьому ініціатива розпуску ВРУ належить виключно ПрУ. Таким чином, будь-який інший орган чи посадова особа окрім глави держави не наділені правом достроково припиняти повноваження українського парламенту. Детальний порядок цієї процедури конституційно не закріплюється, однак при її реалізації Президент повинен видати відповідний указ про дострокове припинення парламентських повноважень, а також призначити позачергові вибори до ВРУ.

Дострокове припинення повноважень законодавчого органу обмежується рядом умов. По-перше, обмежується можливість повторного розпуску ВРУ, яка була сформована після дострокового припинення повноважень попереднього парламенту. Частина 3 коментованої статті закріплює однорічний строк з дня обрання парламенту, який почав здійснювати свої функції після дострокового припинення повноважень його попереднього складу, протягом якого забороняється дострокове припинення повноважень ВРУ. По-друге, конституційно забороняється дострокове припинення повноважень парламенту в останні шість місяців строку повноважень ПрУ, що визначено ч. 4 коментованої статті.

Коментована стаття не містить обмеження права розпуску парламенту протягом воєнного чи надзвичайного стану, але при цьому слід мати на увазі положення ч. 4 ст. 83 Конституції, із якої випливає, що під час дії воєнного або надзвичайного стану вибори народних депутатів України не проводяться, а тому і достроково припинити повноваження ВРУ не можна.

Вказані обмеження сприяють забезпеченню стабільності у державі, створенню необхідних умов для реалізації конституційних повноважень ВРУ в законодавчому процесі, співробітництву і координації відносин між главою держави та парламентом.