1.Конституційна юрисдикція. Місце Конституційного Суду України в механізмі державної влади

Конституційна  юрисдикція - діяльність суд. і т. з. квазісудових органів, спрямована насамперед на визначення відповідності певного кола правових актів конституції, а також на реалізацію деяких ін. повноважень. К. ю. здійснюється у порядку конституційного провадження.

КСУ є згідно з КУ (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це - незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність КУ способом консти­туційного судочинства.

Визначення КСУ як єдиного орга­ну конституційної юрисдикції означає, що в Україні відсутня си­стема судів конституційної юрисдикції. Зазначене характеризує всі без винятку країни з унітарною формою державного устрою, де прийнято австрійську модель судового конституційного конт­ролю.

Централізованість, організаційна єдність, односуб'єктність конституційної юрисдикції за умов унітарної держави пояс­нюється змістом і характером функції конституційного контро­лю, здійснюваної КСУ. За Конститу­цією України об'єктами такого контролю є в першу чергу правові акти вищих органів держави, уповноважених здійснювати нормотворчість, — ВРУ, ПрУ і КМУ, ВР АРК. Частина з цих актів має універсаль­ну природу, тобто вони діють у просторі в межах усієї держави.

2. Конституційні обов'язки людини і громадянина.

Конституційні обов’язки - це встановлені Конституцією Укр. Види необхідної поведінки осіб, що постійно або тимчасово перебувають на території Укр. Статті 68, 67, 66, 51, 65.

Одним із важливих правових принципів є єдність прав та обов’язків.

Конституція Укр. Встановлює такі конст. обов’язки:

неухильно дотримуватися КУ і ЗУ;

не роботи замахів на права і свободи, честь і гідність інших людей;

не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки;

платити податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

батьки зобов’язані утримувати дітей до повноліття;

повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків;

Захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність Укр., поважати державні символи; нести військову службу відповідно до закону; подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік.

3. Основні гарантії діяльності народних депутатів

Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.

Юридичні гарантії:

Непорушність повноважень народного депутата України. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, за винятками, передбаченими Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими законами України. При запровадженні надзвичайного чи військового стану повноваження народного депутата України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені.

Недоторканність народного депутата (депутатський імунітет).

Кримінальна справа відносно народного депутата може бути порушена тільки Генеральним прокурором України. Для одержання згоди Верховної Ради на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності або арешт Генеральний прокурор вносить у парламент подання щодо пред’явлення обвинувачення або надання санкції на арешт. ( 2/3 голосів депутатів і в 3-денний термін повідомляє Генерального прокурор)а.

Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну службу, а також від призову на навчальні та спеціальні збори.

Організаційні гарантії:

Для роботи з виборцями народному депутату ВРУ встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку.

Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним служб.кабінетом у приміщеннях ВРУ з розташуванням у ньому пост. робочого місця його помічника-консультанта.

Службовий кабінет народного депутата має бути обладнаний персональним комп’ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти.

Управління державної охорони України разом з органами СБУ та МВС забезпечує безпеку народному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім’ї.

У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв’язку, які є у наявності в ОДВ та ОМС чи підприємства, установи та організації.

За вимогою народного депутата державні органи і посадові особи зобов’язані забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю.

Інформаційні гарантії:

Апарат ВРУ зобов’язаний забезпечити народного депутата актами ВРУ, а на вимогу народного депутата також актами ПрУ, НПА КМУ та інших ЦОВВ, рішеннями КСУ, ВСУ, офіційними матеріалами Рахункової палати і ЦВК.

Органи влади АРК, ОДВ та ОМС при зверненні народного депутата зобов’язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.

На вимогу народного депутата посадові особи органів публічної влади, державних підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості – не пізніш як у 5-денний строк, необхідні інформацію і документацію.

Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності.

Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, засновником яких виступають органи публічної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов’язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення таких зустрічей, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями.

Соціально-економічні гарантії:

Народному депутату встановлюється ВРУ щомісячний посадовий оклад.

Життя і здоров’я народного депутата підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності ВРУ на суму 10-річного грошового утримання народного депутата.

В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в готелі.

Трудові гарантії:

Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої він працював.

ВРУ забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше 2 років після закінчення строку повноважень народного депутата.

У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для чоловіків і 20 років – для жінок.

Білет 10

1. Компетенція Президента України.

Основні функції і повноваження Президента України визначаються КУ (нет ЗУ). За КУ ПрУ є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (ст.102,106 КУ).

Одними із пріоритетних повноважень ПрУ є його повноваження щодо представництва держави всередині країни і в м/н відносинах. Як представник держави у своїй країні, ПрУ має право звертатися з посланнями до народу та із щорічними позачерговими посланнями до ВРУ про внутрішнє і зовнішнє становище України. Він також представляє державу в м/н відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає м/н договори України. Як представник нашої держави у м/н відносинах і керівник її зовнішньополітичної діяльності ПрУ приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при м/н організаціях, а також приймає вірчі й відкличні грамоти дипломатичних представництв іноземних держав.

Як глава держави, ПрУ має ряд повноважень щодо призначення і оголошення виборів і референдумів. Зокрема, ПрУ призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України (ст. 156), проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до ВРУ з підстав тау строки, встановлені КУ. Має право припинення повноважень ВРУ.

Президент України має також значні повноваження на завершальній стадії законодавчого процесу: підписання і оприлюднення законів. Відповідно до КУ ПрУ належить право підписання законів, прийнятих ВРУ.

Одним із важливих повноважень Президента України як глави держави є його установчі повноваження щодо формування ОВВ.

Досить широке коло повноважень має ПрУ як гарант конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності України: додержання КУ, прав і свобод людини і громадянина та інших конституційних інститутів. Відповідно до КУ ПрУ є Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Як глава держави ПрУ також приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, здійснює інші повноваження, встановлені КУ.

Однією з особливостей статусу ПрУ є те, що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Це є важливою гарантією як статусу ПрУ, так і конституційного ладу загалом. ПрУ видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Для здійснення своїх повноважень ПрУ в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, створює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Зокрема, такими органами є Адміністрація ПрУ, Національна академія державного управління при Президентові України, Громадська гуманітарна Рада та деякі ін. дорадчі органи.