2.Криміналістичне дослідження письма

Письмо-це засіб фіксації думок людини за допомогою мови та спеціально створеної системи умовних позначень (письмових знаків, письменності), яка дозволяє закріпити мову в часі, і передавати її на відстані.

Письмо-в криміналістичному розумінні включає в себе:

1. Письмову мову;

2. Почерк;

а. Змістовні, письмові засоби;

б. Вираження думок при написанні.

Дослідження рукописів з метою встановлення їх виконавця відноситься до числа найбільш розповсюджених криміналістичних досліджень.

Об'єктом дослідження є рукопис (текст, підписи).

Вміння писати набувається у результаті довготривалого навчання та тренувань.

При цьому формується почерк-система складних рухомих навичок, обумовлених діяльністю центральної нервової системи людини.

Прийнято розрізняти:

1. Технічні навики:

а. Осанка людини при написанні;

б. Розташування паперу;

в. Як людина тримає ручку.

2. Графічні навики:

а. Відтворення письмових знаків та їх сполучників.

3.Навики письмової мови:

а. Словниковий склад;

б. Будова тексту, речей та ін.

Письмово-мовні навики кожної людини характеризуються сукупністю ознак, які поділяються на дві групи:

1. Ознаки письмової мови;

2. Ознаки почерку;

Ознака письмової мови - це манера викладення тексту, який визначається:

1. Освітою людини;

2. Словниковим запасом;

3. Характером професійної діяльності та іншими обставинами.

Письмова мова оцінюється:

1. Граматикою;

2. Лексикою;

3. Стилем викладання.

Граматичні ознаки:

Відображають володіння виконавцем граматичними правилами написання

Рівень освіти визначають:

1. Низький

2. Середній

3. Високий

Лексичні ознаки:

1. Характеризують загальний словниковий запас особи, яка пише;

2. Його рівень загальноосвітнього та професійного розвитку.

Стилістичні ознаки:

1. Виражають манеру викладення;

2. Мову написання.

Манера викладення може бути:

1. Короткою

2. Лаконічною

3. Багатослівною з довгими поясненнями.

Ознаки почерку поділяються на два види:

1. 3агальні ознаки;

2. Часткові ознаки.

Загальна ознака характеризує почерк в цілому як систему рухів. До них відносять:

1.Вироботаність почерку - це здатність людини, яка пише, користуватися системою скоропису.

Вільне, впевнене виконання письмових знаків, яке не супроводжується зупинками, хвилястістю штрихів та зайвими рухами, характеризує:

1. Високо вироблений почерк. Цей почерк зустрічається у тих людей, які багато пишуть.

2. Середньо вироблений почерк - в письмових знаках зустрічаються хвилястість та зупинки при написанні окремих елементів. Такий почерк мають люди, які пишуть небагато.

3. Мало вироблений почерк - характеризується відсутністю автоматизму написання, що проявляється у невпевненості, повільності рухів. Такий почерк мають люди, які пишуть дуже рідко.

Нахил почерку - визначається співвідношенням продольної дуги письмового знаку з лінією рядка. Виділяють слідуючи нахили:

1. Прямий вертикальний;

2. З правим нахилом;

3. З лівим нахилом.

Але слід зауважити, що сам нахил нестійкий і він може часто змінюватися.

Розмах почерку - це співвідношення висоти рядкових знаків та ширини проміжків між ними, або співвідношення висоти та ширини рядкових знаків.

Розмах буває:

1. Великий: коли висота знаків менша їх ширини (це розмашистий почерк);

2. Середній: висота знаків така ж, як їх ширина;

3. Малий: висота знаків значно більше їх ширини.

Розмір почерку - визначається по середній висоті рядкових літер.

Він буває:

1. Великий - висота літер 5мм.

2. Середній - висота від 5 до 2мм.

3. Дрібний висота літер не більше 2мм.

Зв'язаність почерку - це написання певної кількості літер на одному аркуші.

Натиск почерку - це застосування конкретних зусиль до пишучого приладу.

Існує:

1. Сильний;

2. Середній;

3. Слабкий натиск.

Натиск є стійкою ознакою досить добре проявляється при написанні чорнилом та недуже - фломастером, шариковою ручкою та олівцем.

2. Часткові ознаки - відображають особливості рухів при написанні окремих літер, їх елементів та міжлітерних з'єднань.

До часткових ознак відносять:

1 .Форма рухів - при виконанні та з'єднані літер та їх елементів (прямолінійна, дугова, петлева, кутова, хвиляста);

2. Напрямок рухів - при написанні (знизу вверх та навпаки зверху вниз, лівоокружні, правоокружні);

3. Протяжність рухів - характеризується відносним розміром штрихів різних елементів рухів.

Відносне розміщення крапок початку, закінчення, пересікання та з'єднання літер:

1. Послідовність рухів, якими виконуються різні елементи літер та їх з'єднань;

2. Складність рухів - при написанні літер (звичайні, ускладнені та спрощені рухи, у порівнянні з прописами);

Почерк характеризується:

1. Індивідуальністю, яка складається з неповторності і сукупності ознак почерку конкретної особи;

2. Стереотипністю - відтвореність почерку конкретної особи в одних та тих же варіантах;

3. Варіаційністю - стійка зміна виду почерку однієї та тієї ж особи відображена в його рукописах;

4. Динамічною стійкістю - повторення властивостей почерку та їх зберігання при написанні в різних умовах.