1.Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень.

До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно-небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб.

1. Зловживання владою або службовими становищем - ет.364 КК України.

2. Перевищення влади або службових повноважень - ст.365 КК України.

3. Службове підроблення - ст.366 КК України.

4. Службова недбалість - ст.367 КК України.

5. Одержання хабара - ст. 368 КК України.

6. Давання хабара - ст. 369 КК України.

7. Провокація хабара - ст.370 КК України.

При розслідуванні зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень насамперед необхідно з'ясувати наступне.

1. Мета і форма зловживання владою або службовим становищем;

1. У чиїх інтересах здійснено це зловживання;

2. Чи усвідомлювала службова особа, що перевищує межі своїх повноважень;

3. Чи не пов'язане зловживання з порушенням службової, фінансової, технологічної дисципліни;

4. Як реагували вищестоящі структури на факти зловживань, чи були сигнали про ці факти.

Найбільш типовими початковими слідчими діями є:

1. Виїмка;

2. Огляд документів;

3. Огляд зразків продукції;

4. Допит свідків;

5. Обшук;

6. Допит підозрюваних;

Огляд документів і допит свідків розраховані на одержання первинних даних про зловживання службовим становищем.

Первинні документи співставляються з данними статистичної звітності, наказами про штатні перестановки, заохочення, офіційні обов'язки посадових осіб і фактично виконувана ними робота використання майна, транспортних засобів.

При розслідуванні зловживань пов'язаних із порушенням технологічного процесу, реалізацію недоброякісної продукції, необхідно провести огляд виробничого обороту, вилучити проби і зразки.

Розслідування злочинів про перевищення влади або службових повноважень, передбачених ст. 365 КК України необхідно починати з:

1. Виїмки документів;

2. Огляду документів.

3. Допиту свідків;

4. Судово-медичної експертизи потерпілого;

5. В разі застосування зброї - судово-балістичної експертизи;

6. Допиту підозрюваного.

Подальше розслідування зловживань владою або службовим становищем (ст.364 КК України) полягає в уточнені мотивів зловживання, фіксації його обставин, визначеного розміру заподіяної шкоди.

Мотиви зловживання владою або службовим становищем є:

1) корислива або інша особиста зацікавленість;

2) кар'єризм;

3) помилково витлумачені професійні або службові інтереси.

При розслідуванні службових зловживань можуть призначатись такі судові експертизи:

1. Судово-економічна.

а) для перевірки фінансових і господарських операцій підприємств, організацій або окремих посадових осіб;

б) для перевірки промислового, товарного, фінансового планування;

в) відповідності звіту установи дійсності.

2. Судово-товарознавча експертиза:

а) для встановлення якості готових промислових і продовольчих товарів, їхня сортність, вартість.

3. Судово-технічна експертиза:

а) для з'ясування причин аварії;

б) порушення технологічних процесів;

в) порушення термінів будівництва;

4. Криміналістична експертиза:

а) для дослідження документів (почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів)

2. Особливості розслідування службової недбалості.

Злочинна службова недбалість (ст.367 КК України) є діяння вчинене з необережності, у більшості випадків у сфері службової діяльності, являє собою значну суспільну небезпеку.

Невиконання службових обов'язків виявляється в бездіяльності особи в умовах, коли вона була зобов'язана і могла здійснити дії, що належать до кола її службових обов'язків.

При розслідуванні таких злочинів необхідно встановити:

1. У чому полягає факт службової недбалості;

1. Чи є такий факт поодиноким або має місце тривала бездіяльність;

2. Чи належать до службових обов'язків дії невиконання яких призвело до службової недбалості;

3. Підстави та обставини призначення на цю посаду особи;

4. Види майна і характер заподіяних збитків;

5. Кому конкретно заподіяний істотний збиток;

6. Чи міг обвинувачений вжити необхідних заходів для усунення або запобігання шкоди і інші.

Розслідування цього злочину починається:

1. Огляду матеріальних цінностей, яким заподіяний збиток;

2. Місце збереження цінностей з метою встановлення їхньої кількості, характеру, ступеня ушкодження, умов збереження і таке інше.

3. Висуваються версії щодо характеру і розміру збитків, причин, що призвели до таких наслідків.

4. Допити свідків;

5. Допити обвинувачених;

6. Проведення судових експертиз таких як:

а) Судово-товарознавча;

б) Судово-технологічна;

в) Судово-технічна;

г) судово-економічна;

д) Криміналістична (для дослідження документів).