Література

1. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. - М., 1997.

2. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т.2. - М.: Юрист, 1997.

3. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т.3. - М.: Юрист, 1997.

4. Быков В.М. Криминалистическая характеристика преступных групп. - Ташкент, 1986.

5. Быков В.М. Преступная группа: криминалистические проблемы. - Ташкент, 1991.

6. Изучение организованной преступности: российско-американский диалог. / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Л. Шелли, Ю.Г. Козлова. - М., 1997.

7. Куликов В. Й. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности. - Ульяновск, 1994.

Тема №34 „Позавидові методики розслідування злочинів”

ПЛАН

1. Різновиди окремих методик розслідування.

2. Позавидові методики.

Самостійна робота

(для ФПМ, перехідних груп спеціалістів і заочників на базі вищої освіти)

1 Криміналістична характеристика нерозкритих злочинів минулих років.

2. Фактори, які обумовлюють особливості розслідування цих злочинів.

1.Різновиди окремих методик розслідування.

Криміналістична методика як розділ науки складається з двох частин:

1. Загальні положення;

2. Окремі методики розслідування злочинів.

Перша частина включає дані вивчення загальних закономірностей організації і проведення розслідування, завдання і принципи криміналістичної методики, проблемні питання її розвитку, характеристику структури окремих методик розслідування, тощо.

Другу частину розділу складають методики розслідування окремих видів (груп) злочинів, що розробляються на основі загальних положень криміналістичної методики відповідно до потреб слідчої практики.

Методика як система взаємообумовлених слідчих дій та інших заходів, покликаних забезпечувати розкриття і розслідування злочинів, будується відповідно до певних принципів:

1. суворої відповідності нормам закону;

2. наукової обґрунтованості;

3. зумовленості її характеру і змісту обставинами, які необхідно встановити;

4. поетапності розслідування, що відображає особливості виявлення і збирання доказової інформації, забезпечення оптимальної послідовності проведення необхідних слідчих дій, що гарантують повноту і всебічність розслідування;

5. залежності від слідчих ситуацій, що складаються;

6. комплексного використання засобів і можливостей для швидкого і економного вирішення завдань розслідування.

Суть криміналістичної методики зводиться до рекомендацій щодо розкриття таємниці скоєного злочину, коли невідомо, хто його вчинив, і встановлення обставин споєння злочину, коли спосіб дій винного достатньо очевидний, але вимагає роз'яснення і з'ясування причин скоєних дій.

У найбільш загальному вигляді - це рекомендації щодо виявлення слідів скоєних дій (бездіяльності), їхнього аналізу і правової оцінки.

Оскільки при скоєнні різних видів злочинів використовується специфічний набір засобів і способів досягнення злочинної мети, для кожного виду злочинів будуть характерні свої специфічні сліди і обумовлені цим засоби і методи їхнього виявлення і „прочитання". Цим визначається необхідність розробки окремих методик розслідування певних видів злочинів.

Таким чином, окремі методики є в першу чергу, відображенням їх видових особливостей, обумовлених передусім об'єктом злочинного посягання (крадіжка, вбивство, тощо).

Однак у міру формування видових методик виявилися негативні обставини, що виникли при розробці окремих методик тільки існуючої кримінально-правової класифікації злочинів, що звужувало поле пошуку спорідненості, ускладнювало концентрацію уваги саме на криміналістичних проблемах. При цьому зазначалося, що через таке спрямування вивчених злочинів, залишаються нез'ясованими важливі в криміналістичному відношенні загальні закономірності, що покладені в основу їхнього скоєння, взаємозв'язки і взаємозалежності, що визначають єдність основних принципів їхнього розкриття.