Практичні БЖД та ЦЗ__2015

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Методичні рекомендації до виконання практичних робіт

для студентів всіх форм навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» всіх напрямів підготовки

Київ 2015

1

Безпека життєдіяльності та цивільний захист: Методичні рекомендації до виконання практичних робіт для студентів всіх форм навчання освітньокваліфікаційного рівня «Бакалавр», всіх напрямів підготовки / Упор.: І.В. Панасюк, О.О. Федоренко. - К.: КНУТД, 2015. - 96 с

Упорядники: І.В. Панасюк, д. т. н., професор, О.О. Федоренко

Відповідальний за випуск завідуючий кафедри техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів д. т. н., професор І.В. Панасюк

Затверджено на засіданні кафедри ТБТМП Протокол №1 від 28.08.2015 р.

2

Практична робота №1

Психологічні методи дослідження працездатності оператора (час виконання 2 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести дослідження з використанням запропонованих методів.

4.Обробити отримані результати.

5.Оформити протокол виконання роботи

1.1.Загальні положення

Упроцесі розвитку виробництва суттєво змінюються умови, характер і зміст праці людини. З одного боку відкриваються широкі можливості для полегшення праці, звільнення людини від виконання трудомістких процесів.

Здругого боку – зростання швидкісних і інших параметрів техніки, підвищення рівня автоматизації зумовлюють появу нових факторів, що негативно впливають на організм людини.

Для виконання певних завдань за допомогою технічних засобів потрібна здатність до швидкої і якісної переробки різних об'ємів оперативної інформації. Оператор постійно сприймає інформацію за показанням контрольновимірювальної апаратури і за допомогою органів почуття повинен знайти адекватну відповідь на прояв тієї чи іншої ситуації.

Вміння вирішувати професійні задачі, не допускаючи різних відхилень на протязі певного часу, діяти без порушень існуючих вимог та нормативів, визначає рівень професійної підготовки. У цьому контексті ефективність трудової діяльності людини-оператора у значній мірі залежить від органів почуття і окремих властивостей його психологічного стану, зокрема - уваги.

Увага — це зосередженість і спрямованість свідомості людини на виконання певного виду діяльності. Ясність та якісність виконання завдань визначається концентрацією уваги на об'єкт спостережень при одночасному нехтуванні всіма іншими факторами. Характеристика уваги складається з ряду властивостей, таких як — сталість, об'єм, коливання, розподіленість, інтенсивність, зосередження, можливість перемикання.

За станом уваги на протязі робочого дня визначаються коливання певних складових уваги з яких можливо:

-оцінювати витривалість та втому оператора, складність виконання завдань;

-враховувати одержані дані при організації раціонального режиму праці;

-здійснювати перевірку індивідуальних рис і можливостей людини при

3

виборі професії, вирішувати питання профвідбору та профорієнтованості.

Для розв'язання визначених задач у методичній розробці наведено три тести, які спрямовані на одержання кількісної оцінки перелічених психофізіологічних процесів.

1.2. Порядок виконання роботи

Метод „складення чисел з перемиканням”. Тест дозволяє судити про зосередженість уваги, її гнучкість та рухливість, легкість та труднощі при перемиканні, ступінь вичерпаності уваги та її тривалість. Іспит допомагає визначити ступінь студента до переробки розумового навику за короткий проміжок часу.

Потрібно з максимальною швидкістю додавати два однозначних числа та одночасно врахувати два попередніх числа для подальшого додавання. Додавати потрібно двома різними способами, які змінюються по команді кожну хвилину, на протязі 10 хв. В процесі іспиту, через кожну хвилину, яка визначається сигналом, студент повинен відокремити виконані розрахунки від подальших позначкою у вигляді вертикальної лінії.

Для засвоєння методики іспиту відводиться підготовчий період. На протязі цього періоду пояснюється особливість виконання кожного із засобів

інадається 2 хв. Для тренувань. Після підготовчого періоду надається сигнал

істуденти починають роботу, переключаючись з одного способу на інший через 1 хв., роблячи загалом дев’ять переключень.

Іспит виконується у такому порядку. Викладач називає дві цифри, наприклад, 3 і 6 для першого способу, та 8 і 5 – для другого.

По першому способу студент повинен написати цифри одна під другою, додати ці цифри про себе і суму написати поряд з верхнім числом. Це число буде першим доданком для наступного додавання. Другим доданком буде верхнє число попередньої пари. Визначені два нових числа знову складаються, а сума знову пишеться зверху, при цьому десятки відкидаються, тобто:

По другому способу сума записується не рядом з верхнім, а рядом з нижнім числом, а нижнє з двох попередніх доданків переносять у верхній ряд, причому, як і в першому способі десятки відкидаються, тобто:

У якості подібних пар чисел для цього методу рекомендуються наступні: 8 та 7, 5 та 9, 2 та 3, 9 та 2, 5 та 8, 9 та 9, 6 та 9, 9 та 4.

Після проведення іспиту здійснюється аналіз результатів. Для цього студенти об’єднуються попарно і кожний з пари перевіряє дані свого колеги.

Продуктивність 20 і більше додавань на хвилину при рівномірному темпі протягом 10 хв. Вказує на швидкість протікання психічних процесів;

4

продуктивність 10 – 19 додавань – середня, менша 10 – низька. Остання вказує на труднощі при виконанні роботи. При аналізі результатів, найбільше значення має не абсолютна величина продуктивності, а динаміка змін по хвилинам. Якщо протягом іспиту темп роботи прискорюється, продуктивність збільшується, тоді при відсутності збільшення числа помилок можна вважати працездатність студента значною, а успішність в роботі – доброю.

Порівняння продуктивності праці за хвилину тренувань з продуктивністю у першій хвилині експерименту дає можливість судити про вплив, як розумового, так і додаткового емоціонального навантаження (чекання перемикань) на хід психічних процесів студента. Для аналізу результатів експерименту важливою є динаміка виконання темпу роботи на протязі однієї хвилини, тобто від переключення до переключення. При аналізі помилок слід врахувати характер і загальну і загальну кількість помилок та їх розподіл по хвилинам. За своїм характером помилки поділяються на три групи: неуважність, труднощі при переключенні та втомі.

До першої групи відносяться помилки додавання, а також підстановка випадкових чисел замість необхідних.

До другої групи відносяться помилки переходу (зупинка по одній цифрі, зниження темпу рахувань та ін.)

До третьої групи відносяться – збільшення помилок у кінцевий період експерименту.

В кінці роботи складається протокол по формі, згідно таблиці 1. у протоколі фіксується спосіб робіт по проведенню експерименту, кількість додавань на хвилину, час витрачений на підготовчий період, два перших та два останніх додавання при переході, кількість та характер похибок у кожну хвилину.

Метод « визначення суми при заповненні квадрату з 25 чарунками».

Для проведення експерименту потрібно заготовити сім таблиць, які представляють собі 25 – клітинні квадрати (5 * 5). Верхня (стовбці) і ліва (строчки) сторони кожного квадрату визначаються індексами від 1 до 5, які розташовані безладно.

У кожній з 25 клітиночок квадрату треба поставити число, що дорівнює добутку індексів стовпця і строчки. Студент повинен, як можна швидше підібрати 5 клітинок у кожному квадраті, щоб сума їх добутків дорівнювала б заданому числу. Потрібно, щоб в кожному стовпці і в кожній строчці використовувалась лише одна клітинка.

Наприклад для квадрату А (мал.1), сума добутків по усім строчкам і стовбцям дорівнює (10 + 2 + 20 + 12 + 3 = 47), а по другому квадрату Б (рис.1) – дорівнює (3 +12 25 + 4 + 4 = 48). При вирішенні іспиту припустимі будь-які виправлення. Суми чисел можуть бути в межах від 39 до 51.

Для засвоєння методики експерименту надається 10 хв., на протязі яких студенти відпрацьовують рішення іспиту у двох перших квадратах (А, Б, рис.1). Потім вони вирішують 5 задач по варіантах, які видаються викладачем (індекси стовбців і строчок у квадратах, як і сума визначаються заздалегідь). Час заповнення кожного квадрату, число похибок і виправлень занотовуються до таблиця 2.

Помилкою є невірний підбір чисел, невірне визначення здобутку в клітинках, а також використання двох клітинок більше, ніж в одній строчці чи стовпці.

Метод Шульте-Платонова. Метод дозволяє аналізувати зосередженість, сталість і переключення уваги, тип і рівномірність роботи, систему і планування пошуку, швидкість орієнтування.

Для проведення експерименту студентам роздають таблиці Платонова (таблиця 3), на яких по принципу шахової дошки нанесені координатні позначки 49 клітин (з яких 1-25 визначені червоним кольором, а 2-24 - чорним). До початку роботи ознайомлення з таблицями забороняється.

6

Рис.1 Квадрати для засвоєння вимог вирішення задач

7

Таблиця 1.2

По сигналу викладача студенти починають опрацювання таблиці. Якнайшвидше потрібно визначити координати клітинок, послідовно чередуючи червоні і чорні цифри. При цьому червоні цифри записуються у порядку збільшення від 1 до 25, а чорні – у порядку зменшення від 2 до 24. Наприклад, е 2(1); с 6(2); в 2(3); f 3(4) і т.д. (цифри в дужках у протокол не заносяться, а тільки запам’ятовуються студентом). Час роботи з таблицею враховується за секундоміром.

Після іспиту проводиться перевірка правильного визначення координат відповідним цифрам.

Опрацювання даних виконується в такому порядку:

1)визначається час роботи t і число припустимих помилок для кожного студента;

2)виконується підрахунок середнього часу для групи tсер (у якості tсер

може бути прийнятий умовний час, відповідний системі); 3) визначається коефіцієнт ефективності роботи для кожного студента

за формулою:

4

g i - число правильних відповідей; qi - число помилок;

ti - час роботи з таблицею;

tсер - середній груповий час (чи задане системою).

Порівнюючи одержані дані у різних студентів з відповідними до норми системи можливо визначити індивідуальні можливості оператора і ступінь його придатності для роботи в системах різного типу (таблиця 1.4).

Контрольні питання

1.Які характеристики уваги та складові уваги ви знаєте?

2.Що таке метод „складення чисел з перемиканням‖?

3.Охарактеризуйте метод « визначення суми при заповненні квадрату з 25 чарунками».

4.В чому полягає сутність методу Шульте-Платонова?

ЛІТЕРАТУРА

1.Безпека життєдіяльності. Підручник/ Піскунова Л. Е., Прилипко В. А., Зубок Т. О. – К.: "Академія", 2012, - 224с.

2.Безпека життєдіяльності/Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. – К.: Центр учбової літератури., 2011 – 276 с.

3.Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності. Підручник/ Запорожець О.І.

–К.: Центр учбової літератури., 2013 – 448 с.

4.Смоляр В. І. Фізіологія та гігієна харчування. Підручник для

студентів. – К.: "Здоров’я", 2000. – 335 с.

5. Бачинський Г.О., Бернада Н.В., Бондаренко В.Д. та ін. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г.О. Бачинський, Н.В. Бернада, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.

5

Практична робота № 2

Оцінка наслідків вибуху газоповітряної суміші (час виконання 2 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести розрахунки з використанням запропонованої методики.

4.Оцінити ступінь руйнувань будівель і устаткування

використовуючи наведені довідникові дані.

5.Оціни серйозність небезпеки.

6.Оформити протокол виконання роботи

2.1. Загальні відомості

При вибуху газоповітряної суміші виникає осередок вибуху з ударною хвилею, яка може приводити до руйнування будівель, споруд та обладнання.

Найбільш вибуховота пожежонебезпечні суміші з повітрям вуглеводних газів є: метан, пропан, бутилен, етилен, пропілен та ін. Вибух чи займистість цих газів настає при певному вмісту газу 1 м3 повітря; вибух - при 21 л газу, а займистість – при 95 л.

В осередку вибуху газоповітряної суміші відокремлюють три кругові зони (рис. 2): І – зона детонаційної хвилі; ІІ – зона дії продуктів вибуху; ІІІ – зона повітряної ударної хвилі.

Зона детонаційної хвилі (зона 1) знаходиться у межах хмари вибуху. Радіус цієї зони R1 (м), наближено може бути визначено по формулі:

Q- кількість скрапленого вуглекислого газу, т.

Рис. 2 Зони осередків вибуху газоповітряної суміші

І – зони детонаційної хвилі; II - зона дії продуктів вибуху; III - зона повітряної ударної хвилі; IV - споруда; RІ, R ІІ, R ІІІ — радіуси зовнішніх

меж відповідних зон.

6