Практичні БЖД та ЦЗ__2015

3. Порівняємо фактичні захисні якості укриття (ПРУ) з потрібними. Якщо фактичні захисні якості сховища більші або дорівнюють допустимим, робимо висновок, що укриття (ПРУ) забезпечує захист людей при можливих значеннях параметрів вражаючих факторів ядерного вибуху.

4.На об’єкті вибирають захисні споруди, які забезпечують захист людей,

івизначається показник (коефіцієнт), який характеризує захисні якості укриття (ПРУ) об’єкта,

К З МзN ,

де Мз – кількість місць в захисних спорудах із захисними властивостями не нижче допустимих; N – чисельність персоналу, який підлягається захистити (найбільша працююча зміна).

У висновках вказується, які укриття (ПРУ) не відповідають вимогам за захисними якостями та які заходи необхідно провести щодо підвищення їх захисних властивостей.

Оцінка систем повітрозабезпечення.

Система повітрозабезпечення, як правило, працює в двох режимах: чистої вентиляції (1 режим) та фільтровентиляції (2 режим).

Врежимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищується від пилу (в тому числі і від радіоактивного).

Врежимі фільтровентиляції зовнішнє повітря, яке проходить через протипилові фільтри, додатково пропускається через фільтри – поглиначі, де воно очищується від отруйних речовин і бактеріальних засобів. Фільтри-поглиначі мають певну пропускну можливість, тому в режимі фільтровентиляції подача повітря зменшується.

Якщо сховище розташоване в пожежонебезпечному районі або в районі можливої сильної загазованості шкідливими речовинами, то в такому разі додатково передбачено режим ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря (3

режим). Кількість зовнішнього повітря, яке подається до сховища, приймається:

в 1 режимі – відповідно 8, 10, 11, 13 м3/год на одну людину в залежності від

середньої температури самого спекотного місяця: до 20 ºС (1 кліматична зона); 20-25 ºС (2 зона), 25-30 ºС (3 зона), більше 30 ºС (4 зона);

в 2 режимі – 2 м3/год на одну людину, 5 м3/год на одного працюючого на пункті керування і 10 м3/год на одного працюючого на електроручному вентиляторі (ЕРВ).

77

В укриттях, які розташовані в 3 і 4 кліматичних зонах, для 2 режиму повинно бути передбачено охолоджувані прилади або збільшена кількість повітря, яке подається, до 8–10 м3/год на людину.

Для повітропостачання в сучасних сховищах використовують фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 і ФВК-2.

ФВК-1 використовують в сховищах, де передбачені 1 і 2 режими повітропостачання. До складу комплекту входять два протипилових фільтри ПФП-1000, три фільтри-поглинача ФПУ-200 (пропускна потужність кожного 100 м3/год), два електроручних вентилятори ЕРВ – 600/300, герметичні клапани та вимірювальний прилад.

ФВК-2 встановлюється в укриттях, де передбачені всі три режими повітропостачання. До складу комплекту входить додатково до обладнання ФВК- 1 регенеративна установка РУ-150/6 (забезпечує регенерацію повітря на 150 осіб) і фільтр ФГ-70 (використовується для очищення від окису вуглецю зовнішнього повітря, яке подається в укриття для забезпечення надлишкового тиску).

Подача повітря одним ФВК складає: в режимі чистої вентиляції (1 режим) – 1200 м3/год (при роботі двох вентиляторів ЕРВ-600/300); в режимі фільтровентиляції (2 режим) – 300 м3/год.

При недостатній подачі повітря комплектами ФВК в 1 режимі встановлюються додаткові електороручні вентилятори ЕРВ-72-2 (подача повітря

900 м3/год) або ЕРВ-72-3 (1300 м3/год).

Послідовність оцінки системи повітропостачання.

1. Визначаються можливості системи повітропостачання (кількість повітря, що подається за годину) в двох режимах: в 1 режимі (чистої вентиляції) і в 2 режимі (фільтровентиляції).

W01=1200∙n+900 m, W02=300∙n,

Де W01 – загальна продуктивність систем в 1 режимі, м3/год; W02 –загальна продуктивність системи в 2 режимі, м3/год; n – кількість ФВК; m – кількість додаткових вентиляторів ЕРВ – 72-2.

2. Визначається кількість людей що знаходяться в укритті, яких можливо забезпечити очищеним повітрям системою повітропостачання.

де Nповіт.1, Nповіт.2 – кількість людей, яких може забезпечити очищеним повітрям система повітропостачання відповідно в 1 і в 2 режимах; W1 , W2 –

норми подачі повітря на одну людину відповідно в 1 і 2 режимах, м3/год. На об’єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість

шкідливими речовинами, а також на підприємствах з пожежонебезпечним виробництвом системи повітрезабезпечення оцінюються також за 3 режимом.

3. Визначається показник (коефіцієнт), який характеризує можливості системи повітропостачання,

78

де М – місткість захисної споруди.

Оцінка системи водозабезпечення.

1. Визначається об’єм ємкостей для аварійного запасу води, який є в

захисній споруді ( W0 вод, л).

2.Розраховується можливість системи за кількістю людей (Nвод), які забезпечуються водою впродовж певного терміну (С, діб), виходячи з встановленої норми (5л) на одну людину на добу (W1 вод, л/год),

де М – місткість захисної споруди.

IV. Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю людей

Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям людей проводиться з врахуванням їх розташування відносно місць роботи, встановленого часу укриття після подачі сигналу ЦО і швидкості заповнення захисних споруд. Оцінку зручніше проводити за схемою розміщення захисних споруд, де повинні бути позначені цехи (ділянки) і кількість працюючого в них виробничого персоналу.

Час для укриття виробничого персоналу кожного цеху (дільниці) складається з часу переміщення людей від цеху до укриття (ПРУ) і часу заповнення укриття (ПРУ).

Розрахований таким чином час укриття робітників і службовців кожного цеху (дільниці) порівнюється с встановленим часом і визначається кількість людей, які в установлений час можуть укритися в захисній споруді (Nсвр).

В результаті оцінки визначається показник (коефіцієнт), який характеризує інженерний захист по своєчасному укритті людей

де N – чисельність виробничого персоналу (найбільшої працюючої зміни).

V. Висновки і заходи.

На заключному етапі оцінки інженерного захисту робочих та службовців об’єкту аналізуються результати і робляться висновки, в яких:

- на основі часткових показників визначається коефіцієнт надійності інженерного захисту робітників та службовців Кн.з. за мінімальним значенням

показників Квм, Кз, Кпов, Квод, Ксвр;

79

- визначаються слабкі місця в інженерному захисті виробничого персоналу і намічаються шляхи і заходи щодо його удосконалення (посилення захисних якостей укриттів, збільшення можливостей систем життєзабезпечення до допустимих, будівництво нових укриттів т.і.).

ПРИКЛАДИ ОЦІНКИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ ОБ’ЄКТУ.

I. Оцінка захисних споруд по вмістимості.

Вихідні дані:

на об’єкті одне укриття, в якому є:

приміщення для людей, що знаходяться в укритті Sn=285 м2; пункт керування –12 м2; приміщення дизельної електростанції з тамбуром – 15 м2;

допоміжні приміщення (вентиляційні та санвузли) – 68 м2. Висота приміщень h=2,4 м.

Чисельність найбільшої працюючої зміни N=710 чол.

Розв’язання.

1. Розраховується кількість місць для людей, що знаходяться в укритті. Виходячи з того, що висота приміщень укриття (2,4 м) дозволяє встановити двох’ярусні нари, приймаємо норму площі на одну людину S1=0,5 м2/чол.

Тоді розрахункова кількість місць в укритті:

МS n = 285 570 . S1 0,5

Отримане число визначає місткість сховища при вимозі, що об’єм всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень ДЕС, тамбурів і розширювальних камер) в розрахунку на одну людину, що знаходиться в укритті – не менш ніж 1.5 м3 /чол.

2. Перевіряємо відповідність об’єму приміщень укриття по нормам на одного прихованого:

S0=285м2+12м2+68м2=365м2; V0=S0·h=365·2,4=876м3

Таким чином, місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місць

М=570.

3. Визначаємо необхідну кількість нар для людей, що знаходяться в укритті. Висота приміщень (h=2,4 м) дозволяє встановити двох’ярусні нари (одні нари на 5 осіб):

4. Визначимо коефіцієнт вмісткості

80

Висновки. Укриття дозволяє прийняти тільки 80% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

Для розміщення людей необхідно встановити 114 двох’ярусних нар, які забезпечують 20% місць для лежання і 80% – для сидіння.

II. Оцінка захисних споруд по захисним властивостям

Вихідні дані:

1.віддалення об’єкту від можливого центру ядерного вибуху Rx=4 км;

2.очікувана потужність ядерного боєприпасу – q =1 мгт=1000 кт;

3.вид вибуху – наземний;

4.швидкість середнього вітру Vс.в. = 50 км/ч;

5.надлишковий тиск, на який розраховані конструкції сховища,

Рф.зах.=200 кПа;

6.коефіцієнт послаблення сховища Кпосл.зах=2000.

Розв’язання.

1.Знаходимо потрібні захисні властивості сховища. а) З ударної хвилі:

знаходимо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі, який очікується на об’єкті при ядерному вибуху.

Згідно додатку 1, при Rx=4 км, q=1000 км для наземного вибуху

Рф.макс= Рф.потр=50 кПА.

б) По радіоактивному випромінюванню:

потрібний коефіцієнт послаблення від радіоактивного зараження:

Кпосл.РЗ.потр= 5P1 (tн 0.2 tк 0.2 ) ,

50

де Р1 – максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху, який очікується на об’єкті (із додатку 4 при Rx=4 км, q=1000 кт, Vсв=50 км/год знаходимо Р1=31000 Р/год); tн - час початку випромінення після вибуху:

де Дпр – доза радіації, яка проникає, і яка очікується в районі об’єкту (із додатку 3 при Rх =4 км, і q=1000 кт знаходимо Дпр = 0).

Таким чином Кпосл.ПРпотр = 0.

81

2. Знаходимо фактичні захисні властивості укриття. Беремо з вихідних

даних

Рф.зах = 200 кПа;

Кпосл.зах = 2000.

3. Порівнюємо фактичні захисні властивості сховища з потрібними

Знаходимо, що Рф.зах > Рф.потр, Кпосл.зах > Кпосл.р.з.потр,

Тобто укриття забезпечує захист людей при можливих значеннях параметрів, що вражають фактори ядерного вибуху.

4.Знайдемо коефіцієнт, який характеризує захисні якості укриття об’єкту:

Кз= MN3 = 570710 0,8 ,

де Мз – кількість місць в захисних спорудах з захисними властивостями не нижче допустимих; N - чисельність найбільшої працюючої зміни.

Висновок. Захисні властивості укриття забезпечують захист 80% робітників та пслужбовців найбільшої працюючої зміни.

III. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд Оцінка системи повітрозабезпечення

Вихідні дані:

1.система повітрозабезпечення включає три комплекти ФВК-1 і один вентилятор ЕРВ –72 –2;

2.об’єкт розташований в 2 кліматичній зоні;

3.на об’єкті не очікується сильних пожеж і загазованості;

Розв’язання.

1. Визначаємо можливості системи повітрозабезпечення:

а) в 1 режимі W01=1200·3+900=4500 м3/год; б) в 2 режимі W02=300·3=900 м3/год.

2. Визначаємо кількість людей, яку може забезпечити очищеним повітрям система повітрозабезпечення:

на одну людину в другому режимі для 2 кліматичної зони – 2 м3/год; в) в комплекті ФВК-1 немає регенеративної установки РУ-150/6. Тому

3 режим системою повітрозабезпечення не комплектується. За умов обстановки (не очікується сильних пожеж і загазованості атмосфери) можна обійтись без 3 режиму.

3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує можливості системи повітрозабезпечення:

82

Кпов= N пов1(2) 450 0,79 ,

M 570

де М – місткість сховища.

Висновок. Система повітрозабезпечення може забезпечувати і 1 та 2 режимах 450 осіб, що складає 79% розрахункової місткості укриття.

Оцінка системи водозабезпечення.

Вихідні дані:

1)водозабезпечення сховища здійснюється від міської водопровідної мержі;

2)об’єм ємностей для аварійного запасу води W0 вод складає 5400 л;

3)тривалість укриття С - три доби.

Розв’язання.

1. Розрахуємо можливості системи по кількості схованих, які забезпечуються водою впродовж даного терміну:

2. Визначимо коефіцієнт, що характеризує можливості системи водозабезпечення:

Квод= N вод 360 0,63 , М 570

Висновок. Аварійний запас води може забезпечити впродовж трьох діб тільки 360 осіб, що складає 63% розрахункової місткості укриття.

IV. Оцінка захисних споруд за сучасним укриттям людей Вихідні дані:

1)розташування цехів (ділянок) відносно укриття: цех№1 (200 чол.) –100 м, цех №2 (510 чол.) – 300 м;

2)встановлений час укриття людей – 10 хв;

3)швидкість переміщення людей прискореним кроком – 100 м/хв;

4)швидкість заповнення укриття – 100 чол/хв.

Розв’язання.

1. Визначаємо час, який необхідний робітникам і службовцям, щоб дійти до укриття і зайняти там місце.

Цех № 1: переміщення – 1 хв. заповнення - 2 хв.

_________________

t укриття = 3 хв. Цех №2: переміщення – 3 хв.

заповнення – 5 хв.

_______________

t укриття = 8 хв.

83

2. Порівнюємо час, необхідний для укриття людей (3 хв., 8 хв.) з встановленим (10 хв.) і переконуємося, що забезпечується своєчасне укриття робітників та службовців всіх цехів (ділянок):

Nсвоєч.=200+510=710 чол.

Визначаємо коефіцієнт, що характеризує інженерний захист своєчасного укриття людей:

К N своэч. 710 1 , своэч. N 710

де N – чисельність найбільшої працюючої зміни.

Висновок. Розташування укриття дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців.

V.Висновки та заходи.

1.Знаходимо коефіцієнт надійності інженерного захисту робітників та

службовців за мінімальним значенням особистих показників (Квм=0,8; Кз=0,8; Кпов=0,79; Квод=0,63; Ксвоєч=1). Мінімальним показником є Квод=0,63. Він показує, що тільки 63% людей розрахункової місткості укриття можуть бути забезпечені інженерним захистом. Коефіцієнт надійності інженерного захисту в цьому випадку:

Кн=0,63·Квм=0,63·0,8=0,504.

Таким чином, тільки 54% складу найбільшої працюючої зміни забезпечено інженерним захистом.

2.Місткість укриття, яке є на об’єкті, складає 570 осіб, а чисельність найбільшої працюючої зміни 710 осіб, тобто необхідно забезпечити укриття

710–570=140 осіб.

Крім того, можливості сховища використовуються не в повній мірі через недостатній об’єм ємностей аварійного запасу води і обмеженої подачі повітря системою повітропостачання.

Водою забезпечується 360 осіб, а місткість укриття 570 осіб. Тобто необхідно додатково забезпечити 570-360=210 осіб. При нормі 5 л/чол і тривалості перебування 3 доби додаткові ємності аварійного запасу води повинні складати

5·3·210=3150 л.

Повітрям в 1 і 2 режимах забезпечуються 450 осіб. Відповідно потрібно забезпечити ще 570-450=120 осіб. При нормі 10 м3/чол на людину в 1 режимі і 2 м3/год на людину в 2 режимі (для 2 кліматичної зони) необхідно додатково подавати повітря в 1 режимі 10·120=1200 м3/год, а в 2 режимі – 2·120=240 м3/год.

Комплект ФВК-1 дає 1200 м3/год в 1 режимі і 300 м3/год в 2 режимі.

3.Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючої зміни необхідно:

-побудувати додатково одне укриття місткістю 150 осіб (мінімальна проектна місткість);

-добудувати систему повітропостачання, яка є в укритті, одним комплектом ФВК-1;

- збільшити ємності для аварійного запасу води на 3150 л.

84

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених міст /список № 3086-84 /

При спільному знаходженні в атмосферному повітрі декількох речовин, що володіють сумацією дій, сума їх концентрації не повинна перевищувати одиниці. Ефектом сумації володіють:

1)Ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид;

2)Ацетон, фенол;

3)Ацетон і ацетофенон;

4)Бензол і ацетофенон;

5)Озон, діоксид азоту і формальдегід;

6)Оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, гексан;

7)Діоксид сірки і аерозоль сірчаної кислоти;

8)Діоксид сірки і нікель металевий;

9)Діоксид сірки і сірководень;

10)Діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і фенолу;

11)Сильні мінеральні кислоти ( сірчана, соляна, азотна);

12)Вуглецю оксид і пил цементного виробництва;

Гранично допустимі концентрації деяких пестицидів в ґрунті Таблиця Д 1.2