Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія української культури.docx
Скачиваний:
127
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
203.22 Кб
Скачать

48)Скульптура, живопис, графіка в Україні в хіх ст.

ЖИВОПИС

У другій половині XVIII століття живопис на Україні розвивається, в основному, в трьох жанрах: монументально-настінному, станковому (іконопис) і портретному.

 

На західноукраїнських землях був поширений так званий ілюзорно-просторовий метод розписів монументальних споруд, в яких фантастичні зображення продовжували реальні архітектурні деталі, розширюючи простір приміщення. Представником такого живопису був С. Строїнський (Львів), який виконав розписи Бернардинського костелу у Львові, Домініканського костелу в Тернополі і інших.

Іконописна живопис набуває нових рис: у канонічні композиції потрапляють світські мотиви, вводяться історичні персонажі, реальний пейзаж. Так, на іконі Покрова (Переяславль) зображені Петро I з Катериною, гетьман України І. Скоропадський з козацькою старшиною.

Поступово формуються самостійні жанри портретної і історичного живопису. Портрет стає одним з провідних жанрів українського образотворчого мистецтва. У першій половині XVIII століття переважав парадний портрет, наприклад, портрети Данила Єфремовича і запорожця Григорія Гамалії.

Згодом в портретному живописі спостерігається рух до реалізму (портрети київського міщанина І. Гудими, братів-козаків Якова та Івана Шиянов, козачки Суліміхі та інші).

У XVIII столітті формується оригінальний жанр станкового живопису - картини, що служила для прикраси жител козацької старшини, багатих городян. Як правило, це зображення патріотичних історичних сцен, ратних подвигів козаків. Їх авторами були народні майстри, імена яких до нас не дійшли. Елементи реалізму проникають і в пейзажі.

Кінець XVIII століття в живописі пов'язаний з утвердженням класицизму. Саме в цей період у мистецтво приходять українці - випускники Петербурзької академії мистецтв: А. П. Лосенко, К. І. Головачевський, І. С. Саблуков, Д. Г. Левицький, В. Л. Боровиковський, діяльність яких розгорнеться в основному в XIX столітті.

ГРАФІКА, ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

У культурному житті України мала велике значення графіка, а саме гравюра. Відомі майстри цього жанру - І. Мігу-pa, І. Щирський, Л. Тарасевич. Особливого поширення набуває історична тематика, популярністю користуються твори, присвячені найважливішим подіям у житті народу: військовим перемогам, видним історичним діячам. Прикладом може бути гравюра І. Зубрицького "Облога Пугачова турками". Майстром графічного портрета був Д. Голяховський (портрет Петра I, Феофана Прокоповича та інші).

У XVIII столітті продовжує розвиватися жанр книжкової ілюстрації. У цьому жанрі працює Л. Тарасевич, який створив ілюстрації до "Києво-Печерському патерику" (1702) та іншим книгам. Подальший розвиток отримало оформлення рукописних книг. Безперечну художню цінність представляють малюнки В. Григоровича-Барського до його дорожнім записками під час подорожі по Польщі, Греції, Італії, країнах Близького Сходу в середині XVIII століття.

Графіка стала одним з провідних жанрів в українському образотворчому мистецтві.

49) Музична культура в хіх- на початку хх ст.

Переломне значення для розвитку української національної класичної музики мала творчість її основоположника Миколи Лисенка. Здобувши технічну освіту в Київському університеті, змінив свій життєвий шлях і вирішив стати композитором.

Закінчив Лейпцизьку та Петербурзьку консерваторії. Повернувшись до Києва, розгорнув активно мистецьку, педагогічну, виконавську та громадську діяльність.

Лисенко започаткував різні жанри української опери\ історико-героїчну, лірично-побутову, лірично-фантастичну, прикладами яких є опери «Утоплена», «Наталка Полтавка». «Енеїда», «Ноктюрн». Найвищим досягненням оперної творчості М. Лисенка вважають оперу «Тарас Бульба». Написав М. Лисенко й перші дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький». Внеском у скарбницю української камерно-вокальної музики стали солоспіви - романси й ансамблі, написані на тексти давньої української літератури, західноєвропейських класиків і сучасних йому українських поетів.

Важливий напрям діяльності М. Лисенка - збиранні та обробка українських народних пісень Композитор підготував 7 збірок народних пісень, покладених на фортепіано, загалом опублікував 600 пісень. У1904 р. створює першу в Україні Музично-драматичну школу. М. Лисенко працював майже в усіх існуючих музичних жанрах, заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні, теоретичними працями істотно розвинув вітчизняну науку про народну музично-пісенну творчість.