- •1) Предмет та завдання курсу “Історія української культури”.
- •2) Сутність культури, її структура, функції та характерні ознаки.
- •3) Антропогенез на території України.
- •4) Культура первісного суспільства, її пам‘ятки на теренах України.
- •5) Культура первісного суспільства, її пам‘ятки на теренах України.
- •6) Культура скіфсько-сарматського часу.
- •7) Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я.
- •8) Культура східних слов’ян дохристиянської доби: ремесла, побут, звичаї, релігійні вірування.
- •9) Культура Київської Русі: писемність, освіта, наукові знання.
- •Писемність
- •10) Архітектура і образотворче мистецтво України-Русі.
- •11) Фольклор, літописання і література Київської Русі.
- •12) Утвердження християнства та його вплив на розвиток культури України-Русі.
- •13) Культура Галицько-Волинської держави.
- •14) Вплив ідей Відродження і Реформації на українську культуру.
- •15) Розвиток освіти в Україні в другій половині XIV - першій половині XVII ст.: православні, католицькі, протестантські школи.
- •16) Розвиток освіти і наукових знань (друга половина XIV - перша половина XVII ст.): Острозька слов‘яно-греко-латинська академія, братські школи, Києво- Могилянська колегія.
- •17) Острозька слов‘яно-греко-латинська академія.
- •18) Братства та братські школи.
- •Рівень освіти
- •19) Києво-Могилянська колегія.
- •20) Києво-Могилянська академія та Львівський університет.
- •21) Берестейська церковна унія (1596 р.) та її наслідки для розвитку культури.
- •Освіта та наука
- •28) Розвиток освіти та науки за часів Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.). Друкарство.
- •29) Українське козацьке бароко.
- •30) Українське козацьке барокко у літературі: поезія, проза, драматургія, козацькі літописи.
- •31) Українське козацьке барокко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32) Іван Мазепа як меценат та культурний діяч.
- •33) Діяльність філософа і письменника г.С.Сковороди.
- •34) Історичні твори. Літопис Самовидця, літописи Григорія Грабянки і Самійла Величка.
- •35) Музична культура та театр за часів Гетьманщини (друга половина XVII -
- •37) Розвиток освіти і науки в Україні в хіх ст. Освіта
- •38) Становлення історії як науки: д. Бантиш-Каменський, м. Максимович, м. Костомаров, п. Куліш, в. Антонович, м. Грушевський.
- •40) Кирило-Мефодіївське братство.
- •41) "Руська трійця".
- •42) Громадівський рух.
- •43. Українська література хіх ст. Т.Г. Шевченко.
- •44) Розвиток образотворчого мистецтва в Україні в хіх ст. Живопис.
- •45)Розвиток українського театру в хіх - на початку хх ст. Видатні діячі сцени.
- •46. Архітектура України хіх ст.
- •47)Національно-культурне відродження в Західній Україні в хіх ст.
- •48)Скульптура, живопис, графіка в Україні в хіх ст.
- •49) Музична культура в хіх- на початку хх ст.
- •50) Репресивні заходи царського уряду проти української культури в хіх ст.
- •51)Роль «Просвіт» та нтш в духовному відродженні українського народу в кінці
- •52)Українське меценацтво в хіх - на початку хх ст.
- •53)Український авангард та його особливості.
- •54)Національно-культурна політика і духовне життя в Україні у 1917-1920 рр.
- •55)Національно-культурна політика у Радянській Україні. Українізація
- •56)"Український ренесанс" та Розстріляне відродження.
- •Історичні передумови
- •57)Досягнення і втрати в розвитку освіти і науки України в 1920-30-х рр.
- •58)Розвиток української літератури в 1920-х роках.
- •59)Драматургія і театр в Україні в 1920-30-х рр. (м.Куліш, і.Кочерга, л.Курбас, п.Саксаганський, а.Бучма та ін.).
- •60)Становлення кіномистецтва в Україні. О.Довженко - кінорежисер, драматург, письменник.
- •61)Архітектура і монументальний живопис України в 1920-30-х рр. Школа м.Бойчука.
- •62)Розвиток культури на західноукраїнських землях в в 1920-30-х рр.
- •63)Освіта на західноукраїнських землях в 1920-30-х рр.
- •64)Українська культура і наука в роки іі світової війни (1939-1945 рр.).
- •65)Внесок діячів науки та культури України в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •66)Культурне життя в Україні у другій половині 1940-х на початку 1950-х рр.
- •67) Розвиток науки в повоєнне десятиріччя в Україні.
- •68)Духовне життя в Україні в 1960-80-х рр. «Шістдесятники».
- •69)Розвиток української культури в 1960-80-х рр. Політика русифікації в Україні.
- •Зародження дисидентського руху
1) Предмет та завдання курсу “Історія української культури”.
Предмет історії української культури– це цілісний процес створення пам’яток культури, що включає вивчення цих пам’яток як культурних явищ, що розвиваються, історичних умов їхнього створення та впливу на розвиток суспільства, а також механізмів цього впливу. Основними формами культурної творчості є: мораль, політико-правова структура суспільства, побутові речі та знаряддя праці, наука й освіта, суспільно - економічні формації, художня культура або мистецтво, релігійний і філософський світогляд. Історія культури аналізує пам’ятки духовної культури, зафіксовані усною формою творчості – казки, міфи, легенди, билини, пісні, думи, прислів’я, приказки. Історія української культури вивчає традиції, обряди, свята, релігії й вірування українського народу. Предмет історії української культури охоплює конкретні способи та результати діяльності українців у духовній і матеріальній сферах. Це одна із суміжних історичних наук, що вивчає культурні явища життя українців у загальному контексті історичного процесу.
Завдання курсу вивчення історії української культури
Завданням курсу історії української культури є допомога при формуванні патріотичних почуттів та інтернаціональних традицій молоді в нових демократичних умовах, на новому рівні в незалежній Україні.
Види культур
Матеріальна культура— це сукупність засобів виробництва і матеріальних благ, що створюються людською працею на кожному етапі суспільного розвитку, їх розподіл та споживання чи використання — це рівень розв'язання екологічних проблем і виживання людства на землі.
Духовна культура- (духовність) пов'язана зі словом «дух» — філософським поняттям, що означає нематеріальне начало, на відміну від матеріального начала світоіснування і його уявлення. Питання про співвідношення духу і матерії — що з них первинне, а що вторинне, похідне — основне питання філософії, яке до цього часу не має чіткого, обгрунтованого тлумачення і визначає рівень інтелектуального, морально-етичного, естетичного та емоційного розвитку суспільства, індивідуума, його душі, совісті, свідомості, почуття, інтуїції тощо. У класовому суспільстві духовна культура неминуче стає класовою, тенденційною.
Світова культура— це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується На певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює, відсорбовує і розвиває найкращі риси національних культур.
Національна культура- тісно пов'язана з поняттями «нація», «етнос» і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників ( українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) протягом усієї його історії ).
2) Сутність культури, її структура, функції та характерні ознаки.
Поняття культури є складним і неоднозначним. Культура в різних її проявах є об'єктом і предметом вивчення безлічі конкретних наук. Це археологія, етнографія, історія та соціологія. Кожна з цих наук створює своє певне уявлення про культуру. Археологія по залишках, що дійшли до нашого часу, вивчає культуру історичних предків, що нині живуть або зниклих народів. Етнографія займається культурою представників різних національностей у всьому її різноманітті та цілісності. Своя точка зору на культуру як на об'єкт дослідження є у істориків і соціологів. Звідси і величезна кількість визначень даного поняття. Адже кожна з цих наук дає їй своє визначення. Не випадково тому фахівці налічують від 150 до 250 визначень культури в різних наукових областях, а всього у світовій літературі їх близько 500. Для філософії на відміну від цих наук властиво, по-перше, розгляд культури в її загальних рисах, тобто з світоглядних позицій, по-друге, під кутом зору з'ясування її місця в суспільстві та історичному процесі в цілому.
Культуру прийнято поділяти на матеріальну і духовну. Матеріальну культуру утворюють продукти матеріального, а духовну продукти духовного виробництва. Але їх відмінності в жодному разі не можна перебільшувати хоча б тому, що предмети духовної культури завжди так чи інакше уречевлюють, матеріалізуються, а матеріальна культура несе в собі людську думку, досягнення людського духу. Вони пов'язані між собою так, як і дві позначені вище області виробництва-матеріального і духовного, причому перше к в кінцевому рахунку грає в системі суспільного життя провідну, визначальну роль.
Таким чином, культура - це не тільки виробництво речей та ідей в їх відірваності від людини, це виробництво самої людини у всьому багатстві і багатосторонності його громадських зв'язків і відносин, у всій цілісності його суспільного буття.