- •Предмет і завдання дисципліни
- •Багатозначність поняття культура
- •Структура культри та її функції
- •Місце української культури в контексті світової
- •Взаємозв’язок матеріальної і духовної культ.
- •Феномен укр..Культури
- •Періодизація укр..Культури
- •Взаємозвязок культури та укр..Сусп.
- •Культуролог.Думка в україні
- •Особливості міфології
- •Первісні форми релігії
- •Досягнення первісної культури
- •Формування культової свідомості
- •Аналіз міфологічних сюжетів
- •Велесова книга
- •Походження укр..Етносу
- •Словянське мистецтво дохр.
- •Трипільська культура
- •Мистецтво скіфів.Звіриний стиль
- •Культура сарматів
- •Мистецтво грецьких міст колоній
- •Цикли культово-звичаєвої обрядовості
- •Народно-календарні звичаї
- •Народно-побутові звичаї
- •Трудові звичаї та обряди
- •Особливості укр..Фольклору
- •Фольклор в укр..Професійному театрі
- •Фольклористика
- •Історичні умови розвитку культ.Київської русі
- •Християнство-культурні процеси
- •Давньоруська архітектура
- •Жанри монументального живоп.Київської русі
- •Іконопис
- •Оздоблення давньоруської книги
- •Давньоруська література
- •Музична і театральна культура.Скоморохи
- •Гуманістичні ідеї відродження
- •Культура галицько-волинської русі
- •Архітектура 14-16ст.
- •Скульптура 14-16ст.
- •Монументальний живопис 14-16ст
- •Музична культура 14-16 ст.
- •Феномен українського козацтва
- •Укр..Культура дохристиянської доби
- •Культура княжої-україни русі
- •Культура за польсько-литовської доби
- •Культура за козацько-гетьманськох доби
- •Українське бароко
- •П.Могила
- •Бароко в архітектурі
- •Г.Сковорода
- •Музика 18 ст.
- •Жанри шкільного театру 18 ст.
- •Ф.Прокопович
- •Жанри шкільного театру
- •Культура в добу національного відродження
- •Стіли мистецтва 19 ст.
- •Живопис 19 ст.
- •Архітектура 19 ст.
- •Феномен Лисенка
- •Багатогранність шевченка
- •Театр укр.Корифеїв
- •Культура 20 ст
- •Напрями модернізму
- •Розстріляне відродження
- •Представники архітектури модерну
- •Авангард в живописі 20 ст.
- •Монументалісти школи Бойчука
- •Реформи вищої школи і болонський процес
- •Нова укр..Література
- •Культура ук. В міжвоєнну і повоєнну добу
- •Мистецтво українського класицизму
- •Козацькі літописи
- •Особливості скульптури 20 ст.
- •О.Довженко
- •Експерименти л.Курбаса
- •Музика 20 ст.
- •Композитори новітньої україни
- •Жанри української естрадної музики
- •Сучасне театральне мистецтво
- •Культура за доби незалежності
- •Література тоталітаризму
- •Історія заборон укр..Мови
- •Ознаки популярної масової культури сучасності
- •Діяльність представників української діаспори
Походження укр..Етносу
Перші сліди перебування людини на сучасній території України належать до раннього палеоліту: в процесі добування засобів до життя із самого початку виготовляли і свідомо застосовували знаряддя праці та користувалися звуковою мовою. У пізньому палеоліті вже була заселена вся територія сучасної України. До речі, саме Закарпаття було одним із регіонів найдавнішої прабатьківщини людства: так у с. Королеве виявлено поселення людини сучасного типу, засновані 600 тис. років тому.В епоху неоліту, у мідний та бронзовий віки триває поступовий перехід до продуктивних форм господарства — землеробства і скотарства (енеолітичні племена ямної культури, племена катакомбної та зрубної культур тощо). Цей перехід на території сучасної України відбувся у IV—III тисячоліттях до н. е., за часів трипільської культури (назва від с. Трипілля на Київщині). Носії цієї культури жили у досить великих населених пунктах, будували зручні двоповерхові будівлі" вшановували власних богів, мали оригінальні уявлення про будову Всесвіту. У наступні століття формуються нові етнічні і культурні спільноти. Серед них можна назвати кіммерійців.
17
Словянське мистецтво дохр.
Слов’янське мистецтво репрезентоване декоративно-ужитковими виробами (гончарство, ткацтво, вишивка, прикраси), оздобленими орнаментами, які служили нашим пращурам за обереги. На місцях культових центрів (капищ) слов’яни встановлювали дерев’яні статуї богів («ідолів», «кумирів»). Після запровадження християнства ці зразки язичницької скульптури були майже повністю знищені. З тих, що збереглися, найвідомішим є так званий Збруцький ідол (Святовит) IX ст., знайдений неподалік річки Збруч на Тернопільщині. У ньому втілено релігійно-світоглядні уявлення язичників. Статуя має вигляд чотиригранного стовпа (заввишки близько 3 м), на гранях якого викарбувані символічні зображення. Стовп розділений на три яруси, що символізують уявлення про три світи: вищий – небесний, середній – земний, нижній – підземний. На верхньому зображено язичницьких богів (зокрема, Перуна в образі воїна з шаблею), на середньому – фігурки чоловіків і жінок у ритуальному хороводі, на нижньому – бога, який стоїть навколішки й тримає землю (ймовірно, Велеса).
18
Трипільська культура
Трипільська культура (за назвою розкопаного поселення поблизу с. Трипілля на Київщині) проіснувала два тисячоліття (IV–III тис. до н. е.) і була поширена від Верхньої Наддніпрян-щини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Надчорномор’я. Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік, мали чітке планування. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові). Трипільські племена розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво. Лад трипільського суспільства був близький до військової демократії (виникли військові загони). Трипільське суспільство було конфедерацією племінних союзів, і в основі суспільного устрою лежали матріархальні, а згодом патріархальні відносини.
19