- •Предмет і завдання дисципліни
- •Багатозначність поняття культура
- •Структура культри та її функції
- •Місце української культури в контексті світової
- •Взаємозв’язок матеріальної і духовної культ.
- •Феномен укр..Культури
- •Періодизація укр..Культури
- •Взаємозвязок культури та укр..Сусп.
- •Культуролог.Думка в україні
- •Особливості міфології
- •Первісні форми релігії
- •Досягнення первісної культури
- •Формування культової свідомості
- •Аналіз міфологічних сюжетів
- •Велесова книга
- •Походження укр..Етносу
- •Словянське мистецтво дохр.
- •Трипільська культура
- •Мистецтво скіфів.Звіриний стиль
- •Культура сарматів
- •Мистецтво грецьких міст колоній
- •Цикли культово-звичаєвої обрядовості
- •Народно-календарні звичаї
- •Народно-побутові звичаї
- •Трудові звичаї та обряди
- •Особливості укр..Фольклору
- •Фольклор в укр..Професійному театрі
- •Фольклористика
- •Історичні умови розвитку культ.Київської русі
- •Християнство-культурні процеси
- •Давньоруська архітектура
- •Жанри монументального живоп.Київської русі
- •Іконопис
- •Оздоблення давньоруської книги
- •Давньоруська література
- •Музична і театральна культура.Скоморохи
- •Гуманістичні ідеї відродження
- •Культура галицько-волинської русі
- •Архітектура 14-16ст.
- •Скульптура 14-16ст.
- •Монументальний живопис 14-16ст
- •Музична культура 14-16 ст.
- •Феномен українського козацтва
- •Укр..Культура дохристиянської доби
- •Культура княжої-україни русі
- •Культура за польсько-литовської доби
- •Культура за козацько-гетьманськох доби
- •Українське бароко
- •П.Могила
- •Бароко в архітектурі
- •Г.Сковорода
- •Музика 18 ст.
- •Жанри шкільного театру 18 ст.
- •Ф.Прокопович
- •Жанри шкільного театру
- •Культура в добу національного відродження
- •Стіли мистецтва 19 ст.
- •Живопис 19 ст.
- •Архітектура 19 ст.
- •Феномен Лисенка
- •Багатогранність шевченка
- •Театр укр.Корифеїв
- •Культура 20 ст
- •Напрями модернізму
- •Розстріляне відродження
- •Представники архітектури модерну
- •Авангард в живописі 20 ст.
- •Монументалісти школи Бойчука
- •Реформи вищої школи і болонський процес
- •Нова укр..Література
- •Культура ук. В міжвоєнну і повоєнну добу
- •Мистецтво українського класицизму
- •Козацькі літописи
- •Особливості скульптури 20 ст.
- •О.Довженко
- •Експерименти л.Курбаса
- •Музика 20 ст.
- •Композитори новітньої україни
- •Жанри української естрадної музики
- •Сучасне театральне мистецтво
- •Культура за доби незалежності
- •Література тоталітаризму
- •Історія заборон укр..Мови
- •Ознаки популярної масової культури сучасності
- •Діяльність представників української діаспори
Взаємозв’язок матеріальної і духовної культ.
Духовна культура.Ніщо не може характеризувати суспільство краще, ніж його ставлення до інтелектуальної, художньої ту наукової діяльності людини. Адже будь-яка творчість супроводжується і навіть спричиняється саме задумом, ідеєю, творчим планом. Створення комплексу ідей, уявлень, переживань, наукових систем, релігійних вірувань, норм і традицій людського існування називаємо духовним виробництвом, яке є вирішальною ознакою культури як феномена, що відрізняє людину від інших створінь. Вона має мету, хоча б начерк майбутнього предмета. Це й спричиняє визначення культури як духовного виробництва і духовних цінностей.
Матеріальне та духовне виробництво тісно переплетені, окрім того, людина діє і творить завжди в реальному світі, де поєднується суспільне та індивідуальне, реальне та ідеальне, теоретичне і практичне.Матеріальна культура -результати й продукти матеріального виробництва людей: галузь перетворення предметного середовища, предметного оточення людини, що складає її «неорганічне тіло», предметне тіло культури. Духовною культурою визначили створений світ людських визначень, ідей, норм, традицій, почуттів, цінностей і смислів. Будь-який предмет матеріальної культури — це втілення певного задуму людини. Хтось його задумав, прикинув у свідомості чи на схемі його параметри, хтось його виготовив. Отже, предмет матеріальної культури є опредметненим, втіленим наслідком розумової цілеспрямованої дії, продуктом людського розуму.
6
Феномен укр..Культури
Феноменальність української культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. сьогодні все нові й нові факти свідчать про унікальність, своєрідність, базовість, ґрунтовність та феноменальність нашої культури. Перша її ознака – це те, що її генеза, її виникнення і становлення відбувалось на споконвічній батьківській землі, на її тисячолітніх чорноземах (для природного нарощення 1 сантиметра якого потрібно не менше тисячоліття). Подібного багатства немає в жодній країні. Наддніпрянщина та Наддністрянщина – єдине у світі місце, де ширина чорноземної зони сягає 500 км. Суттєві ознаки нашої культури, її внутрішні і зовнішні історичні виміри проявляються, як у часових, просторових, так і в свідомісних, духовних чинниках. Просторові географічні чинники матеріальної, духовної і фізичної української культури ви-значалися своєрідними природно-кліматичними умовами: лісами, ріками, степами, лісостепом, а також горами і морями, які оточують цей життєвий простір. У цьому – просторова унікальність і своєрідність нашої культури. Пізніше вона доповнилася тим, що до неї почали виявляти зацікавленість інші народи й культури. Через її територію пролягли торгівельно-економічні шляхи (Шовковий, з варяг у греки). І це поставило її у центр і північних, і південних, і західних культурно-історичних впливів та взаємовпливів, сприяло прилученню до інших культур, їх засвоєнню і взаємозбагаченню. Тобто з сивої давнини відігравали свою роль геополітичні фактори, значення яких особливо зросло в наші дні.
7