Ознаки популярної масової культури сучасності

Ма́сова культу́ра (або по́п-культу́ра, популярна культу́ра) — культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою». Ознаками масової культури є орієнтація на вподобання і потреби «середньої людини», дуже велика гнучкість, властивість трансформувати артефакти, створені в межах інших культур, та перетворювати їх у предмети масового споживання, комерційний характер, використання кліше при створенні її артефактів, а також зв'язок із засобами масової комунікації як головним каналом поширення та споживання її цінностей[4].Декларованими нею цінностями є цінності реального життєвого облаштування, комфортного, зручного життя, соціальна стабільність і особистий успіх.[5] Масова культура шанує тривіальність, сентиментальність, швидкі та фальшиві приємності коштом поважних інтелектуальних вартостей, культивує тілесну насолоду, обжерливість, розпусту, користолюбство та пихатість.[6].

87

Постмодернізм в мистецтві

Постмодернізм як специфічне соціокультурне явище, що значною мірою визначило загальний стан у сфері духовності останньої чверті XX століття, приніс із собою новий спосіб світовідчуття. Вже з перших своїх поетичних збірок «Небо і площі»(1985), «Вибрані кавалки»(1986), «Середмістя» (1989), а пізніше — з «Екзотичних птахів і рослин» (1991) Ю. Андрухович повів боротьбу за здобуття читаючої публіки пошуками нових форм, нового вислову, витонченням творчих засобів у змісті і формі нової поезії, не пофальшованої манірністю й ідеологією.

88

Стан культури тоталітаризму

У роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни українська культура переживала далеко не кращі свої часи, навіть приєднання західноукраїнських земель до УРСР мало фатальні для розвитку суспільного життя, в тому числі й для стану культури на цих землях, наслідки. В роки німецької окупації сталінські репресії як на Заході, так і на Сході України змінилися гітлерівськими. Величезних розмірів набрало пограбування німецькими окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу. За межі України було вивезено понад 40 тис. Глибокого патріотизму було сповнене кіномистецтво. Найкращими художнімифільмами цього періоду були “Олександр Пархоменко” режисера Л.Лукова,“Як гартувалась сталь” М. Донськогою. Найвищим досягненням українськогокіномистецтва в цей час можна вважати фільм “Райдуга” М. Донського за сценарієм Ванди Василевської. Після смерті Сталіна (1953р.) почалася часткова лібералізаціярадянського режиму, яка отримала назву “відлига”. Це істотно покращилоумови для розвитку культури в цілому. У часи “відлиги” Київська студія щорічно випускала близько 20 картин. В часи правління Л.І. Брежнєва (з 1964 р.) почався поворот донеосталінізму, він супроводжувався репресіями, утисками тапереслідуваннями багатьох видатних майстрів культури. Проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.) і розбудовасамостійної держави Україна створили принципово нові, формально цілкомсприятливі умови для розвитку культури. 19 лютого 1992 р. Верховна РадаУкраїни ухвалила “Основи законодавства про культуру”

89