ТІ Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1 Яке співвідношення існує між соціологією, ентносоціологією, соціологією нації? 2.Що Ви розумієте під поняттям етнічний ренесанс? В чому полягають його причини? З.Коли і ким у науковий обіг вводиться термін етносоціологія? 4.В чому полягає відмінність між предметом і об'єктом етносоціології? 5.Як Ви розумієте співвідношення соціального і етнічного? Поясність свої міркування. 6. Що таке соціологія нації та які процеси і явища вона вивчає? 7.Назвіть основні соціальні функції етносоціології та розкрийте їх суть. 8. Назвіть основні підходи до розуміння етносу та поясність відмінності між ними. 9.Що, на Вашу думку, є основним у визначенні нації: а)суб'єктивні чинники;

б) об'єктивні чинники;

в) сукупність різноманітних факторів.

10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.

Тема 15

Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

А попередніх розділах шиюся в основному про

: і і от інчііа і а іу:еві № *

соціологічні теорії Третім важливим рівнем у структурі соціологічних Знань < знання, які одержують у наслідок первинного узагальнення Оаних конкретіїо-соніо.нігічних досліджень іКСД). А сі три рівня і доповнюють один одного, що дає змогу одержати під час вивчення соціаль­них явіїїіі і процесів науково обгрунтовані ре­зультати.

Про те. у чому полягає конкретно-соціологічне дослідження, як його краще підготувати, організуванні і провести, а, зібравши об 'єктивний емпіричний матеріал, правильно обробити, проаналїзувапш його і оформити отримані ре­зультати у відповідних документах, і йдеться у цьому розділі.

С] План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.

2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.

3. Методи збору та аналізу соціологічної інформації.

15.1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види

* Під КСД зазвичай розуміють систему логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих єдиній меті: отримати точні об 'єюпивні дані про соціальне явище чи процес.

Поняття " конкретно-соціологічне дослідження" недоречно пов'язувати лише з гірикладною соціологією, наприклад, з вивченням * ціннісних орієнтацій особистості, ^проблем сім'ї, ^споживання або Сформування громадської думки. Такий підхід, на наш погляд, звужує можливість соїцологічного пізнання, залишає в тіні його теоретико-методологічігу спрямованість, апріорі обмежує 258 РОЗДІЛ 14.

можливості соціології як науки, ігнорує одну з важливих сторін емпіричного пізнання - роль теоретичних концепцій у прикладних дослідженнях які визначають не лише якість соціологічного аналізу, а й висновки самих конкретно-соціологічішх досліджень. У конкретно-соціологічному дослідженні не повинно бути суворої дихотомії: теорія і емпірія. Формальшш поділ можесггоичшпгги розрив між теорією і прикладними дослідженнями в соціології, завадити соціологам-практикам теоретично осмислити власні дані, примушуючи представішків теоретичного напряму "працювати" на рівні абстракції, ідеалізованих об'єктів, що віддаляє їх від соціальної реальності.

Увага!

У 1949 р. Побачила світ книга відомого

Американського соціолога-теоретика Роберта Мертона "Соціальна

Теорія і соціальна структура" де її автор виступив із заявою про

Необхідність взаємодії емпірії з теорією і зазначав, що кінець

40-х років є етапом реалізації цього побажання.

*Отже, КСД - це процес, який охотює теоретико-методологічні й емпіричні рівні пізнання, тобто йдеться про діалектичний процес, у якому поєднуються дедуктивний індуктивний методи пізнання, гцо забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.

Не треба ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціоло­гічного дослідження, як теоретичне й емпіричне, кожне з яких має свій гносеологічний статус і методологічну роль у структурі соціологічного дослідження:

я> для теоретичного соціологічного дослідження вирішальне значення має глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя;

•=> в центрі емпіричних соціологічних досліджень знаходиться само нагромадження, збір фактичного матеріалу у вказаній галузі (на підставі опитування, аналізу документів, спостереження, даних статистики і т. д.) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.

Що стосується відмінностей між фундаментальними і прикладними соціоло­гічними дослідженями, то основою для такого поділу є відмінність у цілях і зав­даннях, які ставлять перед ними: одні спрямовані на побудову і вдосконалення теорії та методології, на збагачення основ самої соціологічної науки, інші - на вивчення практичних рекомендацій у цій галузі. І ту й іншу спрямованість можуть мати як теоретичні, так і емпіричні дослідження.

Соціологічне дослідження треба відрізняти від соціального дослідження. Соціологічні дослідження складають "ядро " більш широких соціальних досліджень -суспільствознавчих досліджень.

І& Соціальними є дослідження, які проводяться і в інших суспільних науках - в економічній науці, політології, правознавстві, етнографії, демографії, культурології, психології і т. д. Соціологія ніколи не була і не є монополістом на такі дослідження, в тому числі і на конкретно-соціальні, емпіричні. На рівні емпіричних, конкретно-соці- альних досліджень в інших суспільних науках і емпіричних соціологічних студій ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 259

виявляється тісний зв'язок і взаємодія цих наук і соціології (передусім, безпосередньо зі спеціальними і галузевими соціологічними теоріями).

Конкретно-соціологічне дослідження має ряд етапів свого здійснення, які різняться один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності.

Етапи кч) і ік-ре шо-со і ііо. і оі і • н і огодослі,тжепня

1. Розробка програми і робочого плану. Визначення предмета і завдань дослідження, робочої гіпотези, методів дослідження, виконавців і строків.

2. Підготовка до збору інформації. Розробка документів програмового збору інформації, пілотажне дослідження.

3. Збір інформації. Спостереження, опитування, експеримент, вивчення документів

4. Обробка інформації. Перевірка, групування, зведення, обчислення відносних величин, побудова статистичних рядів, складання таблиць тощо.

5. Оцінка результатів. Інтерпретація даних, формулювання висновків, оформлення звіту про дослідження, розробка пропозицій.

6. Реалізація результатів дослідження.

Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного дослідження: •=>за метою їх проведення - ♦теоретичні й * емпіричні;

Оза частотою проведення - * разове, * повторні (останнє може бути когортним,

панельним і мошторіїнговим); •^■заглибиною вивчення проблеми - ^розвідувальні, *описові, * аналітичні; •=>за способом забезпечення репрезентативності - *суцільне, * локальне,

♦ вибіркове;

•=>за масштабом проведення - * міжнародне, * загальнонаціональне, ♦регіональне, *галузеве.

*Вид конкретно-соціологічного дослідження визначається характером Ц поставлених мети її завдань, глибиною аналізу соціального процесу і т.д.

За умов суцільного дослідженім об'єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти або групи. Найкрупніша з таких спільнот - населення країни. Але є і більш дрібні, наприклад: персонал підприємства, мешканці невеликого міста, села тощо. Різновидом суцільного дослідження є перепис населення. До речі останій перепис в Україні проводився у грудні 2001 р.

Монографічним є дослідження, спрямоване на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який є представником цілого класу подібних об'єктів. При вибірковому дослідженні описується лише репрезентативна група.

* Теоретичні дослідження спрямовані на глибоке узагальнення зібраного фактичного матеріалу та отримання на цій основі нового знання про об'єкт пізнання. * Емпіричні дослідження спрямовані на розв'язання конкретної соціальної проблеми:.

*Розвідувальне (або пілотажне, зондажне) дослідження - найпростіший вид соціологічного аналізу. Йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв'ю, опитувального листа, карток спостережеїшя. карток вивчення документів та ін. І Іроірамата інструментарій такого дослідження 260 РОЗДІЛ 14.

спрощен. Сукугаюсті, що обстежуються, невеликі: від 20 до 80-100 чоловік.

Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення про­блеми. Уточнюються мета, гіпотези, завдання, питання, їх формулювання. Проводити таке дослідженім особливо потрібно у тих випадках, коли проблема вивчена недостатньо або ж взагалі постає вперше. Розвідувальне дослідження дає змогу отримати оперативну соціологічну інформацію.

♦Найвагомішим видом соціологічного дослідження є аналітичне дослі­дження. Воно не лише описує елементи явища або процеса, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, які лежать в його основі. Пошук причинно-наслідко-вих зв'язків - головне призначення цього дослідження. Якщо в описовому дослі­дженні встановлюється зв'язок між характеристиками явища, що вивчається, то в аналітичному з'ясовується, чи має цей зв'язок причинний характер і що є основною причиною, яка визначає те або інше соціальне явище. В аналітичному дослідженні вивчається сукупність багатьох чинників, що обумовлюють те або інше явище. Зазвичай їх класифікують як основні і неосновні, постійні і тимча­сові, контрольовані і не контрольовані і т. д.

Аналітичне дослідження неможливе без детально розробленої програми і відпрацьованого інструментарію. Воно переважно завершує розвідувальне Й опи­сове дослідження, в ході яких збирають відомості, які дають попереднє уявлення про певні елементи соціального явища або процесу. Аналітичне дослідження найчастіше має комплексний характер. За методами, які використовують, це дослідження багатше, різноманітніше, ніж розвідувальне й описове дослідження.

^Описове дослідження - більш складний вид соціологічного аналізу. З його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається До описового дослідження відносяться у тому випадку, якщо об'єкт аналізу - відносно велика сукупність, яка відрізняється різними характерне гиками, наприклад, трудовий колектив великого підприємства, де працюють люди різних професій, статі, віку, стажу праці і т. д. Виділення в структурі об'єкта вивчення відносно однорідних груп (наприклад, за рівнем осв­іти, віку, професій) дає змогу оцінити, порівняти характеристики, що цікавлять дослідника, виявити наявність або відсутність зв'язків між ними. В описовому дослідженні може бути застосовано один або декілька методів збору емпіричних даних. Поєднання методів підвищує достовірність інформації, дає змоіу зробити більш глибокі висновки і обгрунтовані рекомендації.

Для визначення видів КСД використовуються й інші критерії, пов'язані з формою і характером проведення дослідження Залежно від того у статиці чи в динаміці вивчається соціальне явище, виділяють два види соціологічного дослідження: разове і повторне.

* Разове дослідження дає інформацію про стан об' єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процеса в момент його вивчення. Таку інформа-Цію називають статичною, оскільки віддзеркалює нібито моментальний "зріз'

характеристик об'єкта і не дає відповіді на гопання про тенденції його зміну часі.

* Повторне дослідження - це дослідження одного й того ж або різних кон­тингентів, які проводять декілька разів, через певні проміжки часу, в однакових або відмінних соціальних умовах.

Розділяють когортні, панельні ілонгітюдні повторні дослідження.

Об'єктом когортного дослідження є певна вікова група (когорта), яка залишається постійною в часі повторних досліджень.

За умов панельного дослідження обстежуються одні й ті ж люди через одна­кові часові інтервали (через певну кількість років, за умов здійснення якогось соціального заходу тощо).

Лонгітюдним називають дослідження, момент повторення якого визначаєть­ся з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.

Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є Асоціальний моніторинг - цілісна система, яка дає змогу фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються у конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.

Теоретичною базою моніторингу слугує програма збору інформації, роз­робка форм представлення і збереження цієї інформації, технічною - розгалу­жена мережа каналів зв'язку, яка охоплює всі об'єкти спостереження, головний обчислювальний центр та інші (обласні, районні, міські) обчислювальні ценгри.

Як правило, в системі моніторингу виділяють дві підсистеми: соціологічний і статистичний моніторинг. Соціологічний моніторинг є цілісною системою визначення змін у суспільстві на підставі аналізу масових уявлень про них. Для цього проводяться щомісячні і щоквартальні експрес-опитування з найбільш акту-альштх проблем. Статистичний моніторинг- це система одержання кількісних характеристик - статистичних показників і коефіцієнтів про різні сфери суспільного життя. Йдеться про збір показників соціальної, моральної і економічної статистики, необхідної для ефективного аналізу' явищ в економічній, соціальній, політичній та інших сферах.

ОСНОВНІ риси соціального МОНІТОрИНГу: охоплення найбільш значних соціальних явищ в суспільстві; наявність певного постійного складу показників та індикаторів (соціологічних і статистичних); наявність тимчасових показників, які доповнюють основну систему і які змінюються залежно від потреб користувача, що забезпечує гнучкість системи моніторингу; передача даних каналами зв 'язку на центральний обчислювальний центр. їх обробка і збереження; проведення моніторингу з єдиного організаційного центру.організація доступу споживачів до наявної інформації.

ОСНОВНІ Правила Проведення СОЦІаЛЬНОГО МОНІТОрИНГу: проведення соціологічних опитувань і статистичного спостереження на одних і тих же територіях або адміністративних одиницях; узгодженість термінів збору соціологічних і статистичних

дпниг-пгіііпипиітнігті, тіггіднпг фпрм гічя пдер-цгпиня донну • а ідпрпцтятіну критеріїв