9 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення

2. Що вивчає соціологія праці й управління?

3. Чим пояснити, що довший час розвиток вітчизняної соціології праці та управління не був перманентним, постійно стримувався ненауковими чинниками?

4. Що є об'єктом соціології праці та управління?

5. У чому полягають особливості розвитку вітчизняної соціології праці та управління?

6. У чому полягає специфіка соціально-трудових відносин?

7. Що таке соціально-трудові процеси?

8. Які соціальні інститути мають найважливіше значення у сфері праці і чому?

9. Трудова поведінка яких соціальних спільностей в сфері праці повинна нині, на вашу думку, вивчатися найглибше?

10. Який зв'язок існує між соціологією праці та управління з іншими науками?

10. У чому відмінність соціологічного підходу до вивчення праці від підходів інших наук?

11. Чим різняться предмети соціології праці й управління та економічної соціології⁹

12. Яка специфіка використання в менеджерській діяльності методологічних принципів і наукових напрацювань із соціології праці й управління?

13. Чому у нас на відміну від Заходу впровадження менеджменту як науки управління виробництвом тільки починається?

14. Чим пояснюється зростання ролі соціології праці та управління в умовах переходу до ринкової економіки?

15. Які завдання курсу соціології праці й управління як навчальної дисципліни?

Тема 8 соціологія політики

('оціологія політики або. як її ще називають, політична соціологія, вивчає політичне життя суспільства та його складові в соціальному контексті.

Якніо. скажімо, політологів цікавить, насамперед, походження і розвиток держави, форми боротьби за владу, то в основі соціоло, їчного аналізулеокить передус ім ^ вивчення структури і іадач функціонування політичної система суспільства та окремих її елементів. Важливе значення соціологічного аналізу - вивчення форм і.методів постійного впливу на політику держави, діяльність владних структур, опозиційних сил. Застосування систем

структурно-функціонального та соціально-психологічного аналізу може сприяти вивченню важливих проблем .міжнародних відносин і світової політики, міжнаціональних та регіональних конфліктів, оптимізаціїміжнародних рішень щодо тероризму, процесів глобалізації, інтеграції розвитку міжнародних комунікацій, взаємозв'язку, внутрішньої і зовнігинтої політики держав.

0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Предмет соціології політики.

2. Галузі досліджень соціології політичних відносин.

1. Соціологія політичних рухів і партій.

2. Соціологія держави.

3. Соціологія міжнародних відносин.

8.1. Предмет соціології політики

Уваги!

Предмет соціології політичних відносин ще не має

точного визначення, яке б задовольняло всіх.

♦ У найширшому розумінні соціологія політики - частина соціологічної теорії, яка дає пояснення таким явищам, як боротьба за владу і її утримання. Саме вони становлять суть політики.

Водночас соціологія політики є галуззю політології, оскільки головну увагу приділяє взаємозв'язку проблем політичної шіади зі структурою і розвитком суспільства як єдиного цілого. Проте не лише політології. Цими іншими теоретичними дисциплінами є ^економічна теорія, ^теорія держави і права, <>теорія міжнародних відносин, а також такі суміжні з ними науки, як Аполітична географія або-Ь політична біологія, які набули визнання останнім часом.

Загальнотеоретична частина соціології політики визначає у найзагальніших поняттях соціальні основи і соціальні дії (сили, мету, наслідки) влади, яка встановилася у суспільстві. Отже, тут вступають у силу закони і гіпотези, які пояснюють генетичні і функціональні залежності між політичними та не-політичними суспільними явищами. Саме ця частина соціології політики є політичною соціологією, яку розуміють як загальносоціологічну теорію політики. Вона знаходить застосування у спеціальних розділах соціології політики, які займаються описом і аналізом окремих галузей політичного життя.

До спеціалізованих розділів соціології політики належать:

• соціологія соціальних рухів, політичних партій, громадських об 'єднань і рухів:

• соціологія держави та ії окремих інститутів (наприклад, представ­ницьких органів, армії та ін.);

• соціологія політичної свідомості, в тому числі громадської думки і політичної ідеології;

• соціологія політичної поведінки;

• соціологія міжнародних політичних відносин.

Кожний з цих розділів можна було б трактувати як самостійну галузь, наприклад, як соціологію сім'ї, села, вільного часу тощо. Існують також дослідження, присвячені соціології партії або армії та наукові заклади, які спеціалізуються у цих галузях. Це водночас не змінює становища речей, якщо йдеться про статус таких дисциплін у межах соціології політики. Вони є частиною цілого, яке об'єднує загальносоціологічну теорію політики й окремі соціологічні піддисцинліни, що аналізують політичні відносини.

Незважаючи на численність підходів до визначення суті політики, їх можна, звести до двох основних: ®по-перше це, розуміння політики як зіткнення та протиборства великих груп людей, соціальшгх спільностей, прагнення до панування одних над іншими, намагання мати перевагу у здійсненні інтересів, ^по-друге, це спосіб бачити у політиці засіб узгодження інтересів різних соціальних груп, підпорядкування їх спільному началу, досягнення визначеної мети.

Кожна з цих позицій, які, здавалося б, виключають одна одну, не є хибною. Більше того, сформувати повне, цілісне уявлення про політику можна лише враховуючи обидві.

^Політика- специфічна галузь людської діяльності, в якій виявляються відмінності інтересів соціальних груп, класів, націй тощо; вони стикаються, протиставляються чи збігаються, відбувається безпосереднє зіставлення позицій і пошук способів, які можуть привести їх до певного компромісу та узгодженості. Політика — не тільки сфера вияву інтересів соціальних груп, їх зіткнення і протиборства, а й спосіб певної субординації інтересів, підпорядкування їх на­чалу, яке є найбільш значущим, а отже, і обов'язковим для всього загалу. Йдеться про політичну владу. Боротьба за завоювання і здійснення влади — це основний зміст політики, а тому й основне питання, яким займаються науки, що вив­чають її, в тому числі і соціологія політики.

Поняття влади взагалі, як і поняття політичної влади, трактують по різному. У повсякденному житті ми говоримо ^про владу батька над дітьми, ^про владу пророка над послідовниками його вчення, Опро владу над людиною сил природи, ^>про владу держави над своїми громадянами тощо.

Незважаючи на ге, що політична влада, спираючись на систему інститутів на чолі з державою, вимагає організаційних дій, політичні відносини можуть мати як інституційний, так і неінституційний характер.

& Предметом соціології політики є соціальний механізм влади та її вплив у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування. Саме вивчення механізму перетворення соціального)' політичне, зокрема механізму формування із соціальної спільності механізму суб 'єкта, відрізняє соціологію політики від інших політичних.дисциплін. Ф Завдання соціології політики полягає в конкретному аналізі змісту політики і політичної діяльності різних соціальних груп, у дослідженні характеру їх політичних інтересів і відповідних політичних відносин, змісту діяльності політичних інститутів, у вивченні політичних партій та рухів, поведінки і свідомості мас. Соціологія політики вивчає суть влади, її природу і прояв з погляду конкретної людини, організацій та об'єднань. Саме тому для неї предметом особливої уваги є розгляд особистості як суб'єкта політичного життя, бо кожна людина в суспільстві - об'єкт і суб'єкт політичних відносин.

Соціолога розглядають політику через призму аналізу соціальної структури і неформальних соціальних інститутів, громадської думки та поведінки, миру і стабільності, органівуправліггня та їх апарату, політичних партій і рухів, профспілок, участі народних мас у виборах, діяльності керівників держави, політичної ідеології тощо. Вони звертають увагу на необхідність вивчення конфліктів і змін, що відбуваються в суспільстві, бюрократизму та процедур прийняття рішень, громадських організацій і рухів, неформальних об'єднань, різноманітних засобів залучення мас до політики, політичних лідерів різних рівнів, культур і ттдадицій, систем

і політичних режимів тощо.

С оціологія політики 151