- •Підручник
- •Тема 1. Соціологія як наука, її предмет. Методи і
- •Тема 1 соціологія як наука, її предмет, методи і функції
- •1.1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •1.2. Об'єкт і предмет соціології
- •1.3. Закони, категорії і методи соціології
- •1.4. Структура і рівні соціологічного знання
- •1.5. Основні функції соціології
- •1.6. Зв'язок соціології і іншими суспільними науками
- •7 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 2
- •Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша та в україні
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •2.1.Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •2.1. Виникнення і розвиток соціологи як окремої науки
- •2.2. Основні етапи і напрями американської і західноєвропейської соціологи XX ст.
- •2.3. Соціологічна думка України
- •( 7 ] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Суспільство як соціальна система
- •3.1. Сутність та типологія суспільств
- •Сьогодні менш як чверть мільйона людей у світі живуть із полювання та збирання їстівних рослин. Це становить тільки одну тисячну відсотка від сучасного населення Землі
- •3.2. Розвиток суспільств
- •9. До якого типу суспільства Ви віднесли б сучасну Україну?
- •Тема 4 соціальна структура суспільства та спеціальна стратифікація
- •4Л. Сутність та основні елементи соціальної структури. 4.2. Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •4.1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •4. 2. Соціальна стратифікація: поняття та види
- •15.Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від вертикальної соціальної мобільності?
- •16.Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справед-ливою?
- •Тема 5 Особистість у системі соціальних зв'язків
- •5.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається
- •Первинною соціалізацією, подальший процес засвоєння нових ролей,
- •Цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі називається
- •Вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).
- •5.3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •5.4. Соціальна структура особистості
- •5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної поведінки
- •Інформація, котру отримано в результаті тестування, є оперативною, будь-які зміни в умовах життєдіяльності індивіда можуть
- •5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах
- •7] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 6 економічна соціологія
- •6.1. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і
- •6.2. Соціологія економічної і соціальної сфер
- •6.3. Основні наукові напрями економічної соціологи
- •6.4. Місце економічної культури в економічній соціології
- •6.5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •15.Чим обумовлюються нагальна погреба вивчення економічної соціології для Спеціаліста будь-якого профілю?
- •Тема 7 соціологія праці та управління
- •7.1. Предмет соціології праці та управління
- •7.2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю
- •7.3. Соціологія праці й управління і менеджмент
- •9 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 8 соціологія політики
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •8.1. Предмет соціології політики
- •8.2. Галузі соціології політичних відносин
- •8.2.1. Соціологія політичних рухів і партій
- •8.2.2. Соціологія держави
- •1 Рабовласницький: Деспотична монархія
- •2. Феодальний Абсолютна чи обмежена монархія,
- •3. Капіталістичний Конституційна монархія, респуб-
- •8.2.3. Соціологія міжнародних відносин
- •Тема 9 соціологія культури
- •9.1. Предмет соціології культури, її структура та функції
- •9.2. Основні поняття, категорії та сфери соціології культури
- •9.3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури
- •Тема 10 соціологія релігії
- •10.1. Предмет соціологи релігії та її функції
- •10.2. Релігія як соціальний інститут
- •10.3. Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Тема 11 соціологія молоді
- •11.1. Місце соціології молоді у системі соціологічного знання
- •11.2. Основні поняття і категорії соціології молоді
- •11.3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні
- •Повторення
- •Тема 12 соціологія сім ї
- •12.1. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення
- •12.2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •12.3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •Соціологи виявили, що найчастіше розлучаються діти
- •Розлучених батьків, ті, хто вступає в шлюб у ранньому віці, подружжя кік
- •Званих "змушених" шлюбів (з дошлюбною вагітністю).
- •Тема 13 соціологія конфлікту
- •13.1.Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.
- •13.1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •13.2. Історія становлення соціології конфлікту. Сучасні соціологічні теорії конфлікту
- •13.3. Структура та динамічні показники конфліктів
- •13.4. Причини й умови виникнення конфліктів
- •13.5. Управління соціальними конфліктами
- •13.6. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 14 етносоціологія
- •14.1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •14.2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Підходи до визначений суті етносів
- •14.3. Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •14.4. Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Фази національного віл родженії я.
- •10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.
- •Тема 15
- •Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •15.1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •У 1949 р. Побачила світ книга відомого
- •Американського соціолога-теоретика Роберта Мертона "Соціальна
- •Теорія і соціальна структура" де її автор виступив із заявою про
- •Необхідність взаємодії емпірії з теорією і зазначав, що кінець
- •15.2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка
- •15.3. Методи збору та аналізу соціологічної інформації
- •Довідники і словники
- •Стислий зміст
- •Тема 1. Специфіка культорологічного знання
Як
уже зазначалося вище, в Україні соціологія
молоді як наука до останнього часу не
мала вагомого практичного значення.
Однак нині з'явилася низка
спеціальних
дослідницьких центрів та осередків
вивчення молоді та її проблем (як у
межах академічної науки, так і при
державши органах), що зрушило з місця
справу наукового аналізу тенденцшу
молодіжному середовищі. Насамперед
слід відзначити появу спеціальної
наукової служби при Мішстерстві Україниу
справах молоді і сім'ї, а саме: Українського
науково-дослідного інституту проблем
молоді, де одержані цікаві соціологічні
дані, які характеризують становище
молоді в Україні та тенденції розвитку
процесів соціалізації підростаючого
покоління. Автори підручника використали
також матеріали, одержані в ході
нещодавніх досліджень в інших країнах
колишнього СРСР Розглянемо їх у порядку
важливості дія розробки молодіжної
політики держави.
У
справі вироблення ефективної молодіжної
політики важливу роль відіграє з'ясування
суті і змісту процесів життєвого
самовизначення молодої людини. Ці
процеси поділяються на: а) соціальне
самовизначення, б) політичне самовизначення,
в) професійне самовизначення, г)
економічне самовизначення. Складний
комплекс проблем, пов'язаних з цими
процесами, і досліджує соціологія
молоді.
ф
Соціальне
самовизначення молоді. Аналіз
результатів соціологічних досліджень
свідчить, що молодь одна з найураженіших
в економічному плані
та найбезправніших
у соціально-правовому відношенні
соціальних спільнот, яка
живе
в умовах підвищеної соціальної напруги
і психологічного дискомфорту. Як
наслідки
такого становища з'являються все нові
і нові факти
зростання
^наркоманії,
^токсикоманії, ^алкоголізму, ^проституції,
■=>
"дідовищті"
в молодіжному середовищі. Після
деякого зниження знову спостерігається
тенденція зростання показників
смертності населеїшя молодших вікових
груп. Збільшується кількість самогубств
серед молоді, особливо у віці 15-19 років.
Загрозливо виглядає процент підвищення
питомої ваги молоді серед людей, які
добровільно відходять з життя: якщо,
наприклад у Санкт-Петербурзі питома
вага
молодіжних
самогубств серед загальної їх кількості
становила 63%, то в Одесі -75%, найбільший
відсоток серед великих міст колишнього
СРСР.
Слід
виділити такі відносно нові тенденції,
які характерні для соціального
самовизначення молоді:
Фруйнація
традиційних оЬорм соціалізації,
заснованіос на досить жорсткій
визначеності життєвого шляху;
^розширення
можливостей вибору життєвого шляху,
підвищення власної відповідальності;11.3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні
Ф
поява
нових соціальних посередників, не
властивих для самовизначення минулих
поколінь: кооперативів, приватного
бізнесу, багатоманітність форм власності,
наявність різних джерел одержання
матеріальних благ і заробітку, нові
джерела інформації, самодіяльні про-
і антисоціальні, антисуспільнімолодіжні
угрупування тощо;
^посилення
регіональних та національних (етнічних)
відмінностей та зростання їх питомої
ваги в життєвому самовизначенні молоді;
<§>
оцінка свого суспільного становища із
загачьноцивілізаційних позицій,
найчастіше у порівнянні із становищем
ровесників в інших (переважно
високорозвинутих) країнах та поява у
зв 'язку з цим завищених соціальних
вимог. ФОшже, більшість молоді стоїть
перед складним вибором у житті, до якого
вона не підготовлена ні психологічно,
ні організаційно. Таму мета молодіжної
політики в цій галузі зміцнення
соціального статусу молоді в структурах
суспільства, які оновлюються або
кардинально змінюються, посилення
правової, економічної та соціальної
захищеності молодого покоління.
Політичне
самовизначення молоді. Воно
відбувається в умовах, коли суспільство
стоїть перед альтернативою вибору
дальшого шляху розвитку. Соціологи
констатують, що молодь не визначила
свого місця у цих складних процесах,
хоч у цілому підтриму є зміни, які
настали. Тому більшість займає пасивну,
очікувальну позицію і лише 10-15% готові
діяти активно.
Зараз
ми є також свідками боротьби за молодь
з боку багатьох політичних партій і
рухів, у зв'язку з чим процес самовизначення
молоді набуває політичною характеру,
яка посилюється у час проведення
масштабних політичних кампаній. Ця
боротьба за молодь дуже часто зводиться
до прагнення за будь-яку ціну вибороти
її голоси і завербувати до участі в
разових політичних акціях у ролі
статистів.
Лише
лічені партії та політичні об'єднання
мають у своєму складі молодіжні секції
і вироблену молодіжну політику. Найбільш
активними в цьому плані є радикальні
партії, УНА-УНСО тощо, членами яких
переважно є молодь, схильна до конкретних
дій. Але найпомітніша тенденція, яку
фіксують соціологи, - це зменшення
представництва молоді в управлінських
структурах, в різних ешелонах влади.
Нині цей відсоток не перевищує, як
правило, 7-10%. Ще менший відсоток молоді
середупраичіїщів у виробничій сфері
(він становить близько 2%). Тому не дивно,
що більше 60% опитаних молодих найманих
працівників вважає, що вони не мають
ніякого впливу на діяльність трудових
колективів.
Відчуженню
молоді від участі в управлінні властиві
дві взаємопов'язані тенденції:
©
наростання пасивності і недовіри молоді
до офіційних органів управління, де
дуже мало їхніх ровесників;
©
підвищення інтересу до суто
молодіжнихугрупувань та об 'єднань, в
яких
немає
бюрократично заформалізованих форм
роботи.
Мета
молодіжної політики у цьому плані :
Ч>
підтримка
політи чної визпачеиост і молоді;
Ч>
сприяння
молодіжним політизовапим утворенням
просоціачьної спрямованості;
Ч>
посилення
їх конструктивної активності, консолідація
зусиль для зміцнення української
держави;
демократизація
та гуманізація суспільства.
При
загальній стратегічній спрямованості
соціальної політики в бік інтеграції
молоді в суспільство сьогодні тактично
важливо сприяти і дезінтеграційним
тенденціям в її середовищі з метою
формування власних молодіжних
соціально-політичних структур та їх
подальшого включення у суспільні
структури на новій демократичній
основі.
^Професійне
самовизначення молоді. В
цій сфері соціологи зазначають такі
тенденції:
•І*
зростаючі диспропорції у структурі
зайнятості у різних регіонах країни;
❖ зростаюче
безробіття серед молоді;
•і*
розтягування
у часі періоду набуття освіти, що
відсуває для більшості молоді момент
вступу до трудового життя і досягнення
професійної зрілості;
•2»
масовий
характер вимивання молоді із виробничих
структур у сфери приватного бізнесу
та приватних підприємств з причин
низької (порівняно із старшими віковими
групами населення) ефективності праці,
використання її на тимчасово вигідних
та добре оплачуваних, які не вимагають
фахової підготовки роботах тощо;
♦♦♦ загострені
прояви соціальної нерівності, які
характерні для різних категорій молоді
при виборі нею професійної освіти та
місця праці.
Протягом
тривалого часу молоді відводилося
другорядне місце у сфері
праці, що
призвело до посилення матеріальної (і
відповідно психологічної)
залежності
від старших поколінь. Близько 90% молодих
сімей живуть за
допомогою батьків та
рідних. Як наслідок більш загального
характеру бачимо
появу двох
різноспрямованих явищ у молодіжному
середовищі: > відносно
високі
стандар-ти споживання, які часто
розраховані на нетрудові доходи
і
прибутки; > економічна пасивність,
відсутність готовності до праці в
нових
економічних умовах. Опитування
молоді виявило, що при зростанні
економічної
кризи, масового безробіття, неможливості
сподіватися на
гарантоване місце
подальшого працевлаштування 70%
респондентів роз-
раховує на індексацію
доходів державою, 64% - на право одержання
грошової
допомоги від тієї ж держави
у випадках втрати роботи чи її неодержанні.
Тобто
основна частина молодого
покоління при переході до ринку
розраховувала на
соціальну
допомогу і захист, а не на власні сили.
Мета
молодіжної політики в цьому плані -
зміцнення професійного статусу молоді
шляхом економічного (а не адміністративного)
регулювання молодіжної зайнятості,
особливо у праценадлишкових районах,
докорінна реформа системи проф-техосвіти,
розробка спеціальних економічних та
юридичних гарантій, які попереджатимуть
або компенсуватимуть різні можливі
форми дискримінації молоді.
фЕкономічне
самовизначення молоді. Ця
проблема складається з ряду підпорядкованих
проблем, таких як: © необхідність
забезпечення рівних умов для трудового
старту молоді, © можливість соціального
просування, © досягнення економічної
самостійності.
Соціологічні
дослідження свідчать, що нині існує
відчутна нерівність серед молоді у
можливостях набуття загальної освіти,
духовного і культурного розвитку,
професійної підготовки, виборі місця
праці. Причин цього явища багато: >це
і соціальні наслідки демографічних,
організаційних, структурних диспропорцій
у межах цілої країни, які утворювалися
історично і поглиблюються в умовах
економічної кризи; > зростання
соціальної нерівності у всьому
суспільстві, що особливо позначається
на молоді; > відсутність сильної
державної соціальної політики тощо.
Наприклад,
у порівнянні із міською молоддю V
сільських
хлопців та дівчат невисокі можливості
набуття якісної освіти, престижних
місць працевлаштування, змістовного
проведення дозвілля. Все це спричиняє
помітне зменшення питомої ваги молоді
у складі сільського населення, її
переміщення у міста (що, до речі, далеко
не завжди допомагає вирішенню проблеми):
за переписом населення у 2001
р.
72% молодих людей мешкали у містах і лише
23% - у селах.
Мета
молодіжної політики у цій сфері: ■=>
вирівнювання стартових позицій молоді,
^подолання дискримінації окремих груп
молодих людей, для чого придатні розвиток
кредитування молоді та молодих сімей
на сприятливих умовах, ^надання пільг
для працевлаштування випускників
навчальних закладів у перші два роки
після їх закінчення, ^організація (в
тому числі у сільських населених
пунктах) служб профорієнтації,
^перепідготовки та працевлаштування
молоді, служб юридичної допомоги та
^консультування юнаків і дівчат тощо.
Молодіжна
політика повинна також збільшувати
можливості для посадового,
професійно-кваліфікаційного, освітнього,
наукового зростання молоді, забезпечити
вільний вибір шляхів і засобів соціального
просування. Соціолога твердять, що
половина молоді не досягає достатнього
рівня професійної зрілості навіть
у 30 років, тому що займається
малопривабливою, некваліфі-кованою,
непрофесійною, переважно ручною працею,
не мають просунення на посадах, стимулів
продовження освіти.
У
2006 р. середньомісячний прибуток молодої
людини становив в Україні менше половини
середньої заробітної плати по країні.
Праця спеціаліста з вищою освітою
оплачується значно нижче, ніж спеціаліста
із середньою спеціальною освітою.
Звідси падіння престижу освіти: за
індексом престижності сфер зайнятості
молоді набуття освіти займає останнє
за рейтингом місце, а лідирують у цьому
списку >комерційна
торгівля, > біржі, >банки, >сфера
дозвілля, > охорони здоров 'я, >засоби
масової інформації, Р-держуправління.
У
значної частини молоді відсутнє власне
економічне становище в суспільстві.
Навіть матеріальний стан працюючої
молоді не забезпечує повної економічної
незалежності. Серед переважної більшості
молоді, яка живе за рахунок матеріальної
підтримки батьків, 60% одержують від них
допомогу грішми, 46% - одягом, 40% - продуктами
харчування, 14% - платою за квартиру тощо.
Внаслідок недосконалості законодавства
додатковою працею з метою приробітку
офіційно можуть займатися лише 13%
молодих людей, і то починаючи з 16-річного
віку. Тому матеріальний стан у 2006 р.
поліпшився лише у 15% опитаних, 85% він не
змінився або погіршився. Однією з
найгостріших молодіжних проблем стає
страх перед безробіттям, що ще більш
посилює економічну несамостійність
всєзростаючої кількості представників
молодого покоління (навіть 34% школярів
передбачають безробітну долю своєї
когорти).
Мета
молодіжної політики - подолання
відчуження молоді від суспільних
інтересів шляхом підвищення її
посадово-професійного, освітнього
статусу в соціальній структурі
суспільства і матеріальної залежності
від суспільства та батьків через
розширення можливостей самостійного
забезпечення власних потреб, удосконалення
законодавчої практики й законодавчої
ініціативи тощо. Декларацією
про загальні засади державної молодіжної
політики в Україні передбачено
в цих справах виділення у державному
та місцевих бюджетах цільових коштів
на фінансування цієї політики, залучення
коштів і ресурсів підприємств (державних
і приватних) тощо.
До
молодіжних проблем, крім названих вище,
належать: <§>забезпечення
духовного і фізичного розвитку'
(дослідження
показують, що рівень їх дуже низький;
зафіксовано тенденцію зниження рівня
естетичних потреб, інтересу до поезії,
літератури, класичної музики; підвищуються
захворювання серед молоді: сердцево-судинні
захворювання за останні 5 років у молодих
людей зросли в 2,5 рази, у 40% студентів
виявлено різні хронічні захворювання,
кожний десятий призовник звільняється
від служби в армії за станом здоров'я
тощо); ^зміцнення
молодої сім ї
(посилюється руйнація традиційної
родини з її чіткими культурними нормами
і регламентом сімейних відносин,
новоутворені молодіжні сім'ї погано
захищені економічно і соціальне,
народження дитини означає перспективу
перейти в категорію людей нужденних,
зниження показників середньої дітності
сімей, які зараз становлять 1,59, що не
забезпечує навіть простого
відтворення населення - тому
в
Україні
простежується зростаюча
депоггуляція,
чого вона не знала за всі повоєнні роки
тощо).
Вирішенню
виниклих і традиційно існуючих молодіжних
проблем мають сприяти законодавчі
акти, прийняті українською державою.
Крім загальної декларації, про яку вже
згадувалося, це також Закон України
"Про
сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні".
Соціологічна
експертиза прийнятих актів дозволяє
відмітити як їх позитивні сторони, так
і певну недосконалість їх положень.
Безумовно, позитивним є те, що держава
визначила пріоритетність своєї
молодіжної політики і закріпила це
законодавче. Як позитивне можна також
вважати прийняття єдиного узагальнюючого
закону і подолання в такий спосіб
розпорошеності існуючого законодавства
стосовно молоді.
Проте
в цілому ефективність прийнятого
закону, очевидно, ще деякий час
залишатиметься невисокою. Переважна
більшість молодих людей просто не знає
про існування такого закону. Але справа
полягає також у тому, що дотепер не
вироблені нормативи, які конкретизують
закон та його реалізацію, проведення
на місцях молодіжної політики, а багато
задекларованих пільг держава зараз
просто неспроможна гарантувати.
Можна
припустити, що прийняття вказанного
закону було досить поспішним і недостатньо
продуманим, що може викликати зневіру
молоді у бажанні та здатності держави
мати виважену і реалістичну молодіжну
політику. Тому нині перед соціологією
молоді стоїть дуже важливе і відповідальне
завдання: поглиблення знань про молодь
та її проблеми, вдосконалення методик
і
техніки
соціологічних досліджень у молодіжному
середовищі, аналіз виконання Закону
України ''Про
сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні" на
конкретних ділянках та інформація
органів шіадий управління з метою
внесення коректив до закону чи прийняття
доповнень до нього.
Резюме
суттєво^
/.Соціологія
молоді - одна з тих спеціальних
соціологічних теорій, яка переживає
своє становлення. Від рівня розробки
цієї теорії, вдосконалення її
інструментарію і методики досліджень
залежатиме своєчасність і ефективність
вирішення нагальних молодіжних проблем
в умовах нової соціальної реальності.
2.0сновними
поняттями
і категоріями соціології молоді є
"молодь ", "молодіжні проблеми".
"молодіжна свідомість ",
''державнамолодіжна політика" тощо.
З.Основними
процесами самовизначення молоді
є:соціачьне, політичне, економічне
самовизначення.