- •Підручник
- •Тема 1. Соціологія як наука, її предмет. Методи і
- •Тема 1 соціологія як наука, її предмет, методи і функції
- •1.1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •1.2. Об'єкт і предмет соціології
- •1.3. Закони, категорії і методи соціології
- •1.4. Структура і рівні соціологічного знання
- •1.5. Основні функції соціології
- •1.6. Зв'язок соціології і іншими суспільними науками
- •7 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 2
- •Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша та в україні
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •2.1.Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •2.1. Виникнення і розвиток соціологи як окремої науки
- •2.2. Основні етапи і напрями американської і західноєвропейської соціологи XX ст.
- •2.3. Соціологічна думка України
- •( 7 ] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Суспільство як соціальна система
- •3.1. Сутність та типологія суспільств
- •Сьогодні менш як чверть мільйона людей у світі живуть із полювання та збирання їстівних рослин. Це становить тільки одну тисячну відсотка від сучасного населення Землі
- •3.2. Розвиток суспільств
- •9. До якого типу суспільства Ви віднесли б сучасну Україну?
- •Тема 4 соціальна структура суспільства та спеціальна стратифікація
- •4Л. Сутність та основні елементи соціальної структури. 4.2. Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •4.1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •4. 2. Соціальна стратифікація: поняття та види
- •15.Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від вертикальної соціальної мобільності?
- •16.Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справед-ливою?
- •Тема 5 Особистість у системі соціальних зв'язків
- •5.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається
- •Первинною соціалізацією, подальший процес засвоєння нових ролей,
- •Цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі називається
- •Вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).
- •5.3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •5.4. Соціальна структура особистості
- •5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної поведінки
- •Інформація, котру отримано в результаті тестування, є оперативною, будь-які зміни в умовах життєдіяльності індивіда можуть
- •5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах
- •7] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 6 економічна соціологія
- •6.1. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і
- •6.2. Соціологія економічної і соціальної сфер
- •6.3. Основні наукові напрями економічної соціологи
- •6.4. Місце економічної культури в економічній соціології
- •6.5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •15.Чим обумовлюються нагальна погреба вивчення економічної соціології для Спеціаліста будь-якого профілю?
- •Тема 7 соціологія праці та управління
- •7.1. Предмет соціології праці та управління
- •7.2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю
- •7.3. Соціологія праці й управління і менеджмент
- •9 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 8 соціологія політики
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •8.1. Предмет соціології політики
- •8.2. Галузі соціології політичних відносин
- •8.2.1. Соціологія політичних рухів і партій
- •8.2.2. Соціологія держави
- •1 Рабовласницький: Деспотична монархія
- •2. Феодальний Абсолютна чи обмежена монархія,
- •3. Капіталістичний Конституційна монархія, респуб-
- •8.2.3. Соціологія міжнародних відносин
- •Тема 9 соціологія культури
- •9.1. Предмет соціології культури, її структура та функції
- •9.2. Основні поняття, категорії та сфери соціології культури
- •9.3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури
- •Тема 10 соціологія релігії
- •10.1. Предмет соціологи релігії та її функції
- •10.2. Релігія як соціальний інститут
- •10.3. Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Тема 11 соціологія молоді
- •11.1. Місце соціології молоді у системі соціологічного знання
- •11.2. Основні поняття і категорії соціології молоді
- •11.3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні
- •Повторення
- •Тема 12 соціологія сім ї
- •12.1. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення
- •12.2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •12.3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •Соціологи виявили, що найчастіше розлучаються діти
- •Розлучених батьків, ті, хто вступає в шлюб у ранньому віці, подружжя кік
- •Званих "змушених" шлюбів (з дошлюбною вагітністю).
- •Тема 13 соціологія конфлікту
- •13.1.Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.
- •13.1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •13.2. Історія становлення соціології конфлікту. Сучасні соціологічні теорії конфлікту
- •13.3. Структура та динамічні показники конфліктів
- •13.4. Причини й умови виникнення конфліктів
- •13.5. Управління соціальними конфліктами
- •13.6. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 14 етносоціологія
- •14.1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •14.2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Підходи до визначений суті етносів
- •14.3. Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •14.4. Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Фази національного віл родженії я.
- •10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.
- •Тема 15
- •Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •15.1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •У 1949 р. Побачила світ книга відомого
- •Американського соціолога-теоретика Роберта Мертона "Соціальна
- •Теорія і соціальна структура" де її автор виступив із заявою про
- •Необхідність взаємодії емпірії з теорією і зазначав, що кінець
- •15.2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка
- •15.3. Методи збору та аналізу соціологічної інформації
- •Довідники і словники
- •Стислий зміст
- •Тема 1. Специфіка культорологічного знання
Соціальна
активність розпочинається з формування
у людини стану готовності до діяльності,
що виникає внаслідок відображення
дійсності, певних її об'єктів у свідомості
відповідно до потреб та інтересів
особистості, її ціннісних орієнтацій.
Цей стан людини, що передує конкретним
виявам її активності, називається
спрямованістю
особистості.
Як
суб'єкт соціальних відносин особистість
характеризується соціальною активністю,
здатністю впливати на оточення, змінюючи
його і себе. Причому активна діяльність
особистості лише тоді є продуктивною,
коли вона узгоджується з культурними
надбаннями суспільства.
Спрямованість
особіїстості^іа
В.
Хмелько): ідейно-політична - містить у
собі різні сторони суб'єктивного
ставлення людини, до певних ідеологій,
класів, націй, держав, спільнот і
політичних організацій; соціально-культурна
- становлення до праці інших видів
неполітичної діяльності, їхніх
безпосередніх умов, сім'ї, до інших
малочисельних соціальних груп; моральна
- включає моральні орієнтації, яків
відображають суб'єктивне,
особистісне
ставлення людини до інших людей і самої
себе;
Як
суб'єкт соціальних відносин особистість
характеризується
соціальною активністю, здатністю
впливати на оточення, змінюючи його і
себе. Причому активна діяльність
особистості лише тоді є продуктивною,
коли вона узгоджується з культурними
надбаннями суспільства, коли її поведінка
взаємозв' язана з оточуючими і має
соціальний характер.
10
Соціальна
поведінка - це дії людини стосовно
суспільства, інших людей, природи і
речей. Діяльність
і поведінка особистості детермінується,
тобто обумовлюється, обмежується не
лише внутрішнім механізмом мотивації,
взаємодії потреб, інтересів, цінностей
особистості. Ззовні на поведінку людини
впливають існуючі у суспільстві норми.
0
Соціальна
норма - це типовий зразок дії, еталон
поведінки, що приписується індивіду,
який діє у певній ситуації. Виходячи
із власної системи цінностей та у межах
соціальних норм, що ззовні регулюють
поведінку людини, вонавизначає
спрямованість своїх дій, свою активність.
Соціальні
норми як регулятори соціальної взаємодії
існують об' єктивно стосовно
людини.
У процесі соціалізації особистості
соціальні норми інтеріоризуються
в
елементи системи саморегуляції
поведінки, формують рівень культури
особистості.
Водночас, далеко не всі
нормативні вимоги соціального оточення
і далеко не для
всіх людей соціальні
норми стають регуляторами поведінки.
Тобто суспільство
намагається
врегулювати поведінку своїх членів,
але зробити це у повній мірі не
вдається. 5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної поведінки
За
своїм характером соціальна поведінка
може бути найрізноманітнішою:
альтруїстичною або егоїстичною,
законослухняною або протизаконною,
серйозною або легковажною, коректною
або грубою і т. д.
Унаслідок
різноманітних причин духовного,
економічного, політичного характеру
в суспільстві завжди є люди з девіантною
поведінкою -поведінкою, що відхиляється
від прийнятих у суспільстві
ціннісно-нормативних стандартів.
Один
з засновників теорії структурного
функціоналізму американський соціолог
Р.Мертон
розробив
класифікацію девіантної поведінки,
основною причиною якої він вважав
розрив між цілями суспільства та
соціально прийнятними засобами
досягнення цих цілей. Більшість членів
суспільства визнають пануючі у ньому
норми і цінності, прагнуть реалізувати
їх легальними, тими, що схвалюються
суспільством. Основні
види девіантної поведінки (заР.
Мертоном):
конформізм
-
повне прийняття цілей суспільства і
способів їх досягнення;
інноваційна
-
людина визнає цілі суспільства, але
намагається реалізувати їх новими,
нетрадиційними засобами (рекет,
крадіжки, зловживання тощо);
ф
ритуалізм
—
людина не визнає суспільні цілі та
цінності, однак дотримується прийнятих
"правил гри", діє відповідно до
суспільних уявлень про припустимі
засоби досягнення цілей;
ескейпізм
(ретритизм)-
відхід, втеча людини від соціальної
дійсності, людина не визнає ні цілі,
ні засоби їх досягнення (анархія,
наркоманія, бродяжництво та ін.) ;
бунт,
заколот -
відкидаючи суспільні цінності, цілі
та засоби їх реалізації, людина активно
їм протидіє, прагне замінити їх новими
(тероризм, радикалізм та ін.) ;
Увага!
Поняття
девіації у соціологічну систему знання
ввів
французький
соціолог Еміль
Дюркгейм, вивчаючи
такий вид девіантної
поведінки,
як самогубство. Проявами цього типу
поведінки є
правопорушення,
злочини, наркоманія, проституція,
алкоголізм
тощо.
• Розрізняють
позитивну
і
негативну
девіацію.
У періоди, коли суспільні відносини
зазнають суттєвих трансформацій, у
кризові моменти розвитку суспільства
прояви девіантної поведінки збільшуються.
Увага!
Найбільш
небезпечною формою девіації є злочинність,
вона
є
виявом
гострого конфлікту між суспільними
інтересами та
•«^^ індивідуальними. ^_^^»
Девіаитна
поведінка у широкому
розумінні ЦЄ будь-які дії, які не
відповідають соціальним нормам і
стереотипам даного суспільства.
Позитивна
девіація:> самопожертвування.
>надпрацездатність.Угероїзм
Негативна
девіація: >тероризм,^крадіжки.Усуїцид.Уцинізм
та ін.
т/ :
г-т : г: : —
У
вузькому розумінні девіантна поведінка
- усякі
негативні і несхвалювальні
відхилення
від соціальних норм.
Основні
форми:>злочинність,>
пияцтво і алкоголізмі наркоманія,>
проституція, > гомосексуалізмі аномія.
Увага!
Поширення
алкоголізму та
наркоманії пов'язують
з
неспроможністю деяких членів суспільства
адаптуватися до
вимог
соціального середовища, бажанням
сховатися від життєвих
негараздів.
Крайньою формою втечі від реалій життя
є самогубство
(суїцид).
Суспільство
намагається всіляко протидіяти
негативним проявам девіантної
поведінки,
здійснювати її профілактику. Головною
альтернативою цим
негативним
явищам є розвиток соціальної творчості,
удосконалення
форм і засобів виховання особистості.
5.6.
Соціальні типГи особистості
У
структурі сощальних властиюстей людини
можна виділити загальносоціальні риси,
що характеризують її як ітроду кт
сусшльного розвитку, а також такі
властиюсті, котрі відображають входження
людини до складу певних соціальних
спільностей -етнічних, професійних,
статевих, вікових тощо. Індивіди, які
включені у процеси соціальної взаємодії,
наділені безліччю різноманітних
властивостей, виявити та дослідити які
практично неможливо. Отже, коли йдеться
про особистість як члена суспільства,
якоїсь сгальнопі, мають на увазі не
вдастивості окремих людей, а соціальні
типи особистостей.
1^
Соціальний
тип особистості - певний фіксований
набір суттєвих, таких, що повторюються,
соціальних властивостей особистості,
що виявляються у її свідомості та
поведінці. Прояви
індивідуального в людині опосередковуються
соціальним.
Водночас,
індивідуальність людини не розчиняється
у соціальному, роблячи ії унікальною,
неповторною. Типові, відносно сгійки,
такі, що повторюються, поєднання
сощатьних та індивідуальних властивостей
особистостей, які знаходяться у
конкретних умовах життєдіяльності, є
підставою для типологізації особистостей.
Якщо
соціальне в людині домінує над
індивідуальним, формується демократичний
тип особистості. Якщо
ж, навпаки, індивідуальне переважає
соціальне, формується особистість
авторитарного типу. Толерантний тип
особистості (для
якого характерне терпиме ставлення до
думок, поглядів, ідей, вірувань тощо,
які не збігаються з власними) і конформний
тип (пристосування
особистості до пануючих думок, поглядів,
ідеалів, стандартів поведінки тощо)
формуються внаслідок само детермінації
процесу розвитку особистості.
Соціологія
особистості оперує поняттями ідеального,
базисного та
реального
(модального)
ТИПІВ
особистості:
'ідеальний
-
сукупність оообистісних властивостей,
яка,
на думку сучасників, є бажаною, відіграє
роль еталона, взірця; 'базисний
-
сукупність
властивостей, яка дає
змогу якнайкраще адаптуватися до
конкретних умов життєдіяльності
у
даний час, у суспільстві; •реальний
- сукупність
спільних для членів суспільства,
типових
властивостей особистості,
що переважають на даному етапі
розвитку суспільства