Quality_Analis_Ukr

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра токсикологічної та аналітичної хімії

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК З АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ для студентів другого курсу фармацевтичного факультету,

що навчаються за спеціальностями

“Фармація” та “Клінічна фармація”

Львів – 2006

Методичні вказівки підготували викладачі кафедри токсикологічної та аналітичної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького:

доц., канд.фарм.наук. Н.К.Федущак, ст. викл., канд.фарм.наук. Ю.І.Бідниченко, доц., канд.фарм.наук. І.Й.Галькевич.

Рецензенти:

Професор кафедри фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, д.фарм.н. Музиченко В.О.

Доцент кафедри аналітичної хімії Львівського національного університету ім. Івана Франка, к.х.н. Левицька Г.Д.

Доцент кафедри аналітичної хімії Національного університету “Львівська політехніка”, к.х.н. Полюжин І.П.

Методичні вказівки затверджені та рекомендовані до друку Центральним методичним кабінетом з вищої освіти МОЗ України як навчально-методичний посібник для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації спеціальностей „Фармація” та „Клінічна фармація”

(протокол № 1 від 28.02.2006 р.)

Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького проф. М.Р.Гжегоцький

2

В С Т У П

Аналітична хімія – фундаментальна хімічна наука про методи визначення хімічного складу сполук та їх сумішей – займає провідне місце в системі теоретичного та практичного навчання провізора. Відповідно до її застосування аналітична хімія поділяється на якісний, кількісний хімічні аналізи та інструментальні методи аналізу.

Вивчаючи курс якісного аналізу, студенти повинні оволодіти методами виявлення іонів, елементів та хімічних сполук, які входять до складу досліджуваних речовин та їхніх сумішей. При вивченні кількісного аналізу студенти повинні освоїти методи, за допомогою яких можна кількісно визначати хімічні сполуки та їхні суміші.

Аналітична хімія є однією з важливих дисциплін у системі фармацевтичної освіти. Знання, отримані студентами в процесі вивчення аналітичної хімії, є теоретичною базою для вивчення хімічних та профільних дисциплін на старших курсах. Без знання аналітичної хімії не можна вирішити завдання і проблеми біологічної, фармацевтичної, токсикологічної хімії, фармакогнозії та інших дисциплін.

Відповідно до навчального плану курс аналітичної хімії студенти фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів III-ІV рівня акредитації вивчають на протязі третього та четвертого семестрів.

Всі лабораторні роботи з аналітичної хімії студенти виконують індивідуально. Зміст і об’єм кожної лабораторної роботи проводиться згідно методичних вказівок, які укладено з врахуванням вимог єдиної методичної системи університету та відповідно до програми (1999 р.) з аналітичної хімії для студентів фармацевтичних факультетів навчальних закладів III-ІV рівня акредитації.

Кожен студент повинен мати зошит для самостійної підготовки до лабораторних занять, і щоденник, в який заносяться результати виконаних завдань.

В зошит для підготовки до лабораторних занять з якісного аналізу студенти повинні конспектувати з підручників матеріали до кожного практичного заняття. В ці зошити необхідно вносити рівняння реакцій виявлення кожного іону та наводити схеми систематичного ходу аналізу іонів. В зошитах самостійної підготовки повинні бути відповіді на контрольні питання, які містяться в методичних вказівках до кожного заняття.

На початку заняття викладач перевіряє ступінь підготовки кожного студента до лабораторного заняття.

У кінці кожного заняття проводиться захист лабораторної роботи, яка зараховується студентові тільки тоді, коли він самостійно виконав передбачений об’єм практичних робіт, набув практичних навиків з відповідної теми, відповів на теоретичні питання теми заняття, оформив щоденник з результатами виконаної роботи.

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА НАВИКІВ З КУРСУ ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ

При вивченні якісного аналізу студенти повинні знати:

1.Предмет і завдання аналітичної хімії, перспективи її розвитку. Значення аналітичної хімії для практичної діяльності фахівців.

2.Теоретичні основи якісного аналізу. Хіміко-аналітичні властивості іонів в залежності від положення відповідних елементів у періодичній системі Д.І.Менделєєва. Основні положення теорії сильних та слабких електролітів. Закон діючих мас та його використання для інтерпретації рівноваги в системі осад-насичений розчин, кислотно- основної рівноваги, рівноваги процесів комплексоутворення, протікання оксидаційно- відновних процесів.

3.Теоретичні основи виділення, розділення, концентрування, осадження, екстракції і хроматографії та використання їх в аналізі.

3

4.Основні поняття, розділи та види якісного хімічного аналізу; хімічні реактиви та посуд. Методи якісного визначення неорганічних та органічних речовин.

5.Кислотно-основний метод аналізу катіонів, поняття про сірководневий та аміачно- фосфатний методи аналізу, оснащення та техніка лабораторних робіт. Систематичний хід аналізу катіонів кислотно-основним методом.

6.Характерні реакції катіонів та аніонів, зокрема фармакопейні реакції.

7.Загальні правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії, надання першої допомоги при нещасних випадках.

Студенти повинні вміти:

1.Виконувати основні прийоми роботи в хіміко-аналітичній лабораторії: мити хімічний посуд, працювати з нагрівальними приладами (газові пальники, водяні нагрівачі), з центрифугою, мікроскопом. Проводити нагрівання, випаровування, прожарювання, осадження, декантацію, промивання. Вміти працювати з концентрованими кислотами та лугами, з органічними розчинниками та отруйними речовинами.

2.Виконувати пробіркові, крапельні, мікрокристалоскопічні реакції, реакції сухим способом, а також вміти використовувати методи екстракції, спектрофотометрії та хроматографії в якісному аналізі.

3.Складати схему аналізу катіонів та аніонів. Проводити аналіз катіонів і аніонів у водному розчині і в суміші твердих речовин систематичним та дрібним методами.

4.Виконувати аналіз сумішей сухих солей.

5.Оформляти результати лабораторної роботи у вигляді протоколу, використовуючи при цьому необхідну довідкову та навчальну літературу.

6.Розв’язувати розрахункові та ситуаційні задачі з відповідних розділів якісного

аналізу.

7.Дотримуватися правил техніки безпеки та надавати першу допомогу при нещасних випадках у хімічній лабораторії.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЩОДЕННИКА З ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ

Кожен студент повинен мати з собою зошит для протоколів, куди записують результати самостійної роботи, виконані ними в лабораторії. У протоколах з якісного аналізу слід записувати рівняння реакцій, які виконуються на практичних заняттях, описати умови і техніку виконання цих реакцій (утворення осаду, забарвленої сполуки, виділення газу тощо), також відмітити, якими додатковими реакціями було доказано утворення тих чи інших продуктів реакції.

При виконанні завдань з якісного аналізу суміші речовин в протоколі повинна бути описана схема аналізу, а також вказані реакції, якими проводилося відкриття окремих катіонів і аніонів.

ЛІТЕРАТУРА З КУРСУ АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ

Аналітична хімія в останній час поповнилася новими методиками якісного і кількісного аналізу. Тому для глибокого вивчення аналітичної хімії не можна обмежуватися тільки одним підручником. Більшість питань з курсу аналітичної хімії студенти фармацевтичного факультету повинні вивчати, користуючись основними підручниками, які перераховані наприкінці методичних вказівок, а також текстами лекцій. Деякі питання аналітичної хімії, які не наведені в основних підручниках, слід вивчати за додатковою літературою та періодичними виданнями.

4

ПРАВИЛА РОБОТИ У ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

1.Загальні правила

1.Перед початком кожного заняття в лабораторії з аналітичної хімії необхідно засвоїти мету роботи, її теоретичну основу і приступити до виконання практичного завдання лише після складання продуманого плану роботи.

2.Під час роботи в лабораторії необхідно дотримуватися чистоти та порядку, а також правил техніки безпеки. Неакуратне виконання аналітичних операцій часто приводить до необхідності повторного виконання роботи.

3.Робота в лабораторії повинна бути організована таким чином, щоб при виконанні аналітичної операції, яка вимагає багато часу (осадження, декантація, фільтрування, кип’ятіння, прожарювання та ін.), одночасно можна було виконувати й інші операції лабораторного заняття.

4.Не можна нагрівати пробірки з розчинами реагуючих речовин безпосередньо на відкритому полум’ї пальника. При цьому рідина може розбризкуватися, що призводить до втрати досліджуваних розчинів, а іноді до нещасних випадків. У зв’язку з цим пробірки слід нагрівати на водяному нагрівачі. При нагріванні розчинів у пробірках не можна спрямовувати отвір пробірки на себе або на працюючих поряд студентів, не можна дивитися зверху в пробірку з рідиною, що нагрівається.

5.У тих випадках, коли виникає необхідність перевірити запах речовин, необхідно легким рухом долоні руки направити струмінь повітря від пробірки або посудини від себе і обережно понюхати.

6.Особливої обережності вимагає робота з центрифугою. З метою безпеки при роботі з центрифугою необхідно:

а) в гнізда центрифуги встановлювати зрівноважені пробірки; б) не вмикати в електричну мережу центрифугу з відкритою кришкою;

в) збільшувати кількість обертів центрифуги плавно, користуючись реостатом; г) після закінчення центрифугування вимкнути струм і дати можливість диску

центрифуги самостійно зупинитися; д) категорично забороняється працювати з несправною центрифугою.

7.Реактиви, дистильовану воду, газ, електроенергію в лабораторії необхідно витрачати економно.

8.Усі види робіт з речовинами, при взаємодії яких утворюються шкідливі гази або з неприємним запахом сполуки, необхідно проводити у спеціально призначеному для цього приміщенні з посиленою вентиляцією або під витяжною тягою. Категорично забороняється працювати з названими речовинами на робочому місці.

9.Розчини сірководню, кислот, лугів і т.п. слід зливати у спеціально відведений посуд. Розчини сполук аргентуму і меркурію, органічні розчинники необхідно зливати в окремий посуд з метою проведення їх регенерації.

10.Газові пальники повинні бути справними.

11.Не допускати забруднення реактивів, які призначені для спільного користування в лабораторії:

а) невикористані реактиви забороняється виливати або висипати назад у посудину, в якій зберігається відповідний реактив;

б) тверді реактиви необхідно брати спеціально призначеним для цього реактиву шпателем або ложечкою. Не дозволяється однією ложечкою або шпателем брати декілька реактивів;

в) категорично забороняється закривати хімічний посуд корками від іншого реактиву; г) забороняється класти піпетки на поверхню робочого столу, їх слід поміщати в

спеціальні штативи.

12.Всі реакції слід виконувати з невеликою кількістю досліджуваних речовин і реактивів:

5

а) для виконання більшості реакцій необхідно брати від декількох крапель до 1 мл досліджуваного розчину;

б) необхідно пам’ятати, що більшість реакцій відбувається лише при створенні певних умов. У зв’язку з цим, як правило, реактив необхідно додавати лише тоді, коли для цього підготовлено досліджуваний розчин (створене відповідне середовище, температура та ін.);

б) якщо реакція проходить в кислому або лужному середовищі, то після додавання певного об’єму розчинів кислоти або лугу, рідину необхідно збовтати, а потім краплю суміші скляною паличкою перенести на кусочок лакмусового або універсального індикаторного паперу і визначити pH середовища.

13.Якщо необхідно проводити реакцію осадження, то в пробірку вносять невеликі об’єми досліджуваного розчину і реактиву. Якщо результат цього досліду негативний, то додавання реактиву-осаджувача недоцільне.

14.Щоб осадження довести до кінця, після утворення осаду необхідно перевірити повноту осадження в невеликому об’ємі фільтрату або центрифугату. Якщо взята частина фільтрату або центрифугату з реактивом утворює осад, то слід додавати осаджувач до всієї досліджуваної проби. При досягненні повноти осадження фільтрат (центрифугат) не повинен давати позитивної реакції з осаджувачем.

2.Робота з кислотами і лугами

1.При роботі з концентрованими кислотами і лугами необхідно обережно поводитися з ними і слідкувати за тим, щоб вони не попали на шкіру або одяг.

2.При розведенні концентрованої сульфатної кислоти необхідно обережно і повільно доливати кислоту до води, а не навпаки, оскільки при розведенні сульфатної кислоти виділяється велика кількість тепла і кислота може розбризкуватися.

3.При переливанні великих кількостей концентрованих кислот і розчинів лугів необхідно:

а) одягнути гумові рукавиці, фартух і захисні окуляри; б) бутлі з названими рідинами необхідно встановити на підставку, а потім повільно

нахиляти і переливати ці розчини через лійки в добре вимиті і висушені штанглази або склянки; в) категорично забороняється втягувати ротом через піпетки концентровані кислоти і

концентровані розчини лугів. Для цього на піпетку слід натягувати спеціальні гумові балончики і з їх допомогою набирати необхідні об’єми кислот або розчинів лугів; г) тверді луги необхідно вибирати з посуду за допомогою шпателя або пінцетів. При подрібненні твердих лугів очі захищають окулярами.

3. Робота з шкідливими та токсичними (отруйними) речовинами

При роботі з шкідливими та отруйними речовинами (ціаніди, солі барію, меркурію, плюмбуму, миш’яку, купруму, металева ртуть, сірководень та ін.) необхідно дотримуватися наступних правил:

а) слідкувати за тим, щоб шкідливі або отруйні речовини не попали в організм через шлунково-кишковий тракт. У зв’язку з цим забороняється їсти в лабораторії, а після роботи з цими речовинами необхідно добре вимити руки;

б) штанглази з ртуттю або заповнені нею прилади необхідно встановити на спеціальні підставки, щоб під час пошкодження приладів основна маса ртуті попадала на підставку, а не на робочий стіл або підлогу. Пролиту ртуть слід швидко і акуратно зібрати за допомогою мідної (срібної) лопатки або вакуум-шлангу. Робота з ртуттю дозволяється лише в спеціальних приміщеннях. Особи, які працюють з ртуттю, повинні ознайомитися з відповідною інструкцією.

6

4.Робота з горючими і легкозаймистими речовинами

1.Органічні розчинники (діетиловий ефір, спирти, бензол, ацетон та інші легкозаймисті речовини) нагрівають на водяному нагрівачі в колбах зі зворотними холодильниками.

2.Не можна доливати їх до суміші реагуючих речовин із штанглазів великих розмірів. Необхідну кількість органічних розчинників слід налити в чисту пробірку або невелику колбочку, а потім долити ці рідини до досліджуваного розчину.

3.Після закінчення роботи з легкозаймистими речовинами необхідно погасити пальники, які знаходяться близько до приладів з цими речовинами, а потім приступити до роботи з приладами, в яких знаходяться (або знаходилися) легкозаймисті речовини.

4.Не можна зберігати горючі, легкозаймисті і леткі речовини близько до вогню або сильно нагрітих електричних приладів (термостати, електричні печі і т.д.).

5.Лужні метали обов’язково слід зберігати під шаром вільного від вологи гасу. При роботі з металічним натрієм або калієм необхідно попередити їхнє зіткнення з водою. Після закінчення роботи залишок цих металів необхідно перенести в спеціально відведені для цього посудини. Не можна поміщати металевий натрій або калій в раковину або стакани, які призначені для зливу інших рідин.

5.Робота з речовинами, які утворюють вибухові суміші

1.Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, ацетилен, оксид вуглецю та інші), а також спирти, легко киплячі речовини (бензол, гексан, ацетон, сірковуглець) та інші речовини при випаровуванні утворюють вибухові суміші з повітрям, а також з чистим киснем. Працювати з такими речовинами необхідно при увімкненій вентиляції, щоб їхні пари не збиралися в атмосфері приміщення лабораторії в небезпечних концентраціях.

2.Без дозволу та відповідної інструкції викладача забороняється нагрівати, піддавати удару речовини, які можуть утворювати вибухові суміші (хлорати, перхлорати, персульфати та інші).

6. Перша допомога при нещасних випадках

Нещасні випадки (опіки, ураження, отруєння) в лабораторіях можуть трапитися в результаті недостатнього знайомства працюючих з існуючими інструкціями з охорони праці та техніки безпеки, або в результаті неакуратної роботи. Надання першої допомоги потерпілому полягає у наступному:

1.При попаданні на шкіру кислот уражене місце спочатку необхідно промити водою, а потім розчином гідрокарбонату натрію. При попаданні на шкіру концентрованої сульфатної кислоти перед промиванням пошкоджену ділянку шкіри обережно витирають ватним тампоном, або сухою марлею.

2.При попаданні на шкіру концентрованих розчинів лугів уражене місце необхідно промити водою, а потім – розведеною оцтовою або лимонною кислотою.

3.При попаданні на шкіру фенолу, брому або інших подразнюючих речовин необхідно пошкоджене місце негайно промити відповідним органічним розчинником (спирт, бензол, бензин, ефір і т.д.).

4.При отруєннях хлором, бромом, оксидами азоту потерпілому необхідно дати вдихати пари розведеного розчину аміаку, а також випити молока.

5.При опіках тіла полум’ям слід негайно промити місце опіку 10%-ним розчином перманганату калію і покласти компрес із спиртового розчину таніну.

6.При порізах рану слід обробити спиртовим розчином йоду і перев’язати.

7.Після надання першої допомоги потерпілому його необхідно негайно направити до лікарні.

7

7.Ліквідація пожежі

1.При виникненні пожежі в лабораторіях необхідно негайно вимкнути газ і всі електричні прилади. Усунути всі горючі речовини з місця пожежі. Місце пожежі необхідно засипати піском або накрити вовняним покривалом і гасити вогонь за допомогою вогнегасника.

2.Використовувати воду для гасіння пожежі слід обережно, тому що вода в деяких випадках сприяє не гасінню, а збільшенню пожежі.

3.При загорянні одягу на потерпілого необхідно накинути повстяну ковдру, яку не слід знімати до повного згасання полум’я.

Тема № 1

ПРАВИЛА РОБОТИ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

Лабораторна робота

Актуальність теми: Знання правил роботи і техніки безпеки в аналітичній лабораторії є необхідною умовою безпечної і раціональної роботи студентів при вивченні аналітичної хімії та інших хімічних дисциплін.

Мета заняття: Навчити студентів основних правил роботи та техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт з аналітичної хімії.

Навчальні цілі: Студенти повинні вміти:

–працювати з кислотами, лугами, шкідливими і отруйними речовинами, з легкозаймистими та вибухонебезпечними речовинами;

–працювати з центрифугами, електричними та нагрівальними приладами;

–надавати першу допомогу при нещасних випадках.

Міжпредметна інтеграція: Тема є логічним продовженням правил роботи і техніки безпеки при роботі у хімічній лабораторії і створює базу для отримання практичних навиків при вивченні наступних хімічних дисциплін.

Контрольні питання для самопідготовки студентів до заняття

1.Як слід нагрівати розчини в пробірках?

2.Як треба перевіряти запах рідин в пробірках і штанглазах, в яких зберігають рідини?

3.Правила роботи з центрифугою.

4.Як слід брати сухі речовини і рідини з склянок і штанглазів?

5.Як потрібно працювати з концентрованими кислотами і лугами?

6.Як потрібно працювати з лужними металами і як їх зберігати?

7.Як потрібно працювати з кристалічним йодом?

8.Як слід працювати з хлоратами, перхлоратами, персульфатами?

9.Як і де необхідно працювати з речовинами, при взаємодії яких утворюються отруйні для організму гази?

10.Правила роботи з отруйними і шкідливими для організму речовинами (солі барію, меркурію, плюмбуму, арсену, купруму, металевого меркурію, ціаніди тощо).

11.Правила роботи з легкозаймистими речовинами (бензин, діетиловий ефір, бензол, спирти, ацетон та ін.).

12.Правила роботи з речовинами, які утворюють вибухонебезпечні суміші (ацетилен, водень, пари бензолу, ацетону, гексану та ін.).

13.Правила роботи з газовими пальниками і електроприладами.

8

14.Перша допомога при попаданні на шкіру та в очі розчинів кислот та лугів.

15.Перша допомога при отруєннях хлором, бромом, оксидами азоту та вуглецю.

16.Перша допомога при опіках та порізах. Правила ліквідації пожежі.

Тема № 2

КИСЛОТНО-ОСНОВНА КЛАСИФІКАЦІЯ КАТІОНІВ. ХАРАКТЕРНІ РЕАКЦІЇ КАТІОНІВ ПЕРШОЇ АНАЛІТИЧНОЇ ГРУПИ І УМОВИ ЇХ ВИКОНАННЯ.

АНАЛІЗ СУМІШІ КАТІОНІВ ПЕРШОЇ АНАЛІТИЧНОЇ ГРУПИ

Лабораторна робота

Актуальність теми: Вміння використовувати хіміко-аналітичні властивості катіонів для їх розділення та ідентифікації дає можливість застосовувати отримані навики при вивченні фармацевтичного, фітохімічного та хіміко-токсикологічного аналізу.

Мета заняття: Використовуючи прийоми напівмікрометоду аналізу, навчити студентів:

−виконувати характерні реакції на катіони калію, натрію, літію і амонію, акцентуючи особливу увагу на фармакопейні реакції;

−проводити якісний аналіз суміші катіонів першої аналітичної групи;

−вміти правильно трактувати результати аналізу;

Навчальні цілі: Студенти повинні вміти:

–виконувати характерні реакції катіонів літію, натрію, калію та амонію «сухим» і «мокрим» способами;

–аналізувати суміш катіонів першої аналітичної групи;

–центрифугувати, випаровувати, проводити термічний розклад солей та проби на забарвлення полум’я;

–оформляти результати досліджень у вигляді протоколів.

Міжпредметна інтеграція: Студенти повинні знати: закон діючих мас і використання констант рівноваги в аналізі (загальна та неорганічна хімія), теорії, що лежать в основі процесів, які відбуваються у гетерогенних системах (фізична та колоїдна хімія).

Класифікація катіонів

Базовим законом аналітичної хімії, як і всієї хімічної науки, є періодичний закон, відкритий Д.І.Менделєєвим у 1869 р.

Будова електронної оболонки і тип іонів суттєво впливають на їхні властивості. Розрізняють іони: з заповненим 2, 8 або 18-електронним зовнішнім шаром типу інертного газу (в основному s-елементів, деяких p- і d-елементів); з повною зайнятістю d-орбіталей і електронним шаром 18+2 (іони p- і деяких d-елементів і з частковою зайнятістю d-орбіталей і незакінченим 18-електронним шаром (перехідних d-елементів).

Використання загальних та групових реагентів призвело до створення серії аналітичних класифікацій катіонів. Найчастіше використовувані з них – сульфідна, кислотно-основна і аміачно-фосфатна. Аналітичні класифікації катіонів базуються на хімічних властивостях їхніх сполук і тісно пов’язані з розташуванням елементів у періодичній системі Д.І.Менделєєва, їх будовою та фізико-хімічними характеристиками.

У всіх класифікаціях є група катіонів, яка не має групового реагента – (катіони літію, калію, натрію і близького за радіусом до іона калію іона амонію). Це катіони s1 – елементів з

9

електронною структурою інертного газу, низькою електронегативністю, малим радіусом, малими поляризаційними властивостями. Більшість їхніх солей добре розчинні у воді внаслідок високої полярності зв’язку. У періодичній системі вони розташовуються у ІА- підгрупі. За сульфідною класифікацією до цієї групи віднесений катіон магнію, який є близьким за властивостями до катіона літію.

Таблиця 2.1.

Аналітична класифікація катіонів

У всіх класифікаціях подібними є групи катіонів, які осаджуються сульфатною кислотою, карбонатом амонію і гідрофосфатом натрію у присутності аміаку. Це катіони s2 – елементів – кальцію, барію, стронцію, які знаходяться у ІІА-підгрупі періодичної системи. Осади їх карбонатів, сульфатів та фосфатів утворені з складними аніонами кисневмісних кислот, які легко поляризуються. У фосфатній класифікації сюди ж віднесені катіони s- елементів – магнію, d-елементів – феруму(ІІ і ІІІ), хрому(ІІІ), мангану(ІІ), які утворюють

10