Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

tec_metoda

.pdf
Скачиваний:
76
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
2.98 Mб
Скачать

Розглянемо закон Ома в символічній формі запису для елементів кола гармонічного струму (рис. 3.15).

R

I L

L

IC

C

 

 

 

 

 

 

U

 

I

 

U L

 

C

 

 

 

Рисунок 3.15

Якщо u(t) U , i(t) I

(за теоремою про лінійне перетворення), то

U IR .

Це закон Ома в символічній формі.

uL LiL

U L j LI L jX L I L .

(за теоремою про похідну)

Закон Ома:

U

 

 

jX L .

I

 

 

 

 

 

1

 

t

uC

 

 

 

 

 

iC dt

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

U C

 

 

j

 

I C

 

 

 

 

C

 

 

1

 

 

 

 

j

 

C

I C

 

jX C I C .

 

 

 

 

 

 

(за теоремою про інтегрування)

 

 

 

Закон Ома:

U

jXC .

I

 

 

На рис. 3.16 наведені векторні діаграми напруг і струмів відповідно для опору, індуктивності та ємності.

+j

 

+j

 

 

 

 

+j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

U L

 

 

 

 

 

 

 

 

+1

 

U

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+1

 

 

I L

+1

 

 

 

 

UС

С

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.16

91

3.3.4 Послідовне з'єднання R, L, C

Послідовне зєднання R, L, C елементів зображене на рис.

3.17.

a

R

L

C

b

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

U R

U L

UC

 

 

 

унок 3.17

 

 

Рисунок 3.17

 

 

За II законом Кірхгофа

uab (t) uR uL uC .

Представимо напруги у вигляді комплексних амплітуд:

 

uR

 

 

U R

 

IR; uL

U L

 

 

I jX L ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uC

 

 

U C

 

 

jIX C .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На підставі теореми про суму

 

 

jX C

 

 

 

 

U ab

U R

U L

UC

 

I R jX L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I R j X L

X C

 

I Z,

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Z комплексний опір кола.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На підставі теореми Ейлера

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j arctg

X L

 

XC

 

 

 

 

j

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

X L

X C

e

 

R

.

 

 

 

 

Uab

IZe

 

I R

 

 

 

 

 

Повний опір дорівнює модулю повного комплексного опо-

ру:

Z R2 X L X C

2 ,

аргумент повного комплексного опору дорівнює різниці фаз на-

пруги й струму

 

 

arctg

X L X C

.

 

 

u

i

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплексний опір можна подати у вигляді

 

 

Z

Ze j

 

Z cos jZ sin

R

jX ,

де

R – дійсна частина комплексного опору,

називається ак-

тивним опором, R

Z cos

;

 

 

 

 

 

 

 

 

92

 

 

 

 

X – уявна частина комплексного опору, називається реак-

тивним опором, X Z sin

 

 

X L

XC .

 

 

 

 

Таким чином, закон Ома у загальному вигляді

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.36)

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

Z може

представляти,

 

зокрема,

 

що випливає для опору

Z

R ,

для

 

індуктивності

 

Z

jX

L

X

L

e j90 , для ємності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

jX

C

X

C

e j90 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уведемо поняття комплексної провідності

 

 

 

 

 

1

 

 

Y .

 

 

 

 

(3.37)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для розглянутого кола побудуємо векторну діаграму струмів і напруг. Оскільки для всіх елементів загальним є струм, вектор струму виберемо як вихідний вектор, направивши його за дійсною віссю (рис. 3.18).

+j

 

 

 

 

 

> 0

+j

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

U L

 

U C

 

 

 

 

L

 

 

< 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U ab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

U R

 

 

 

 

 

 

 

 

U R

+1

 

 

 

 

 

 

 

+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U ab

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Можливі три режими роботи такого кола:

 

 

 

 

 

 

 

 

X L

 

X C – індуктивний режим,

 

 

0 ;

 

 

 

 

X L

 

X C – резонанс напруг,

0 ;

 

 

 

 

 

 

X L

 

X C – ємнісний режим,

0 .

 

 

 

Кут (різниця початкових фаз напруги та струму) визначається кутом повороту вектора струму до вектора напруги за найкоротшим шляхом: якщо поворот визначається проти годинникової стрілки, то 0 (відстаючий струм), інакше – 0

93

(випереджальний струм). Як бачимо з наведених вище формул, характер кола визначає більший реактивний опір.

3.3.5 Паралельне з'єднання R, L, C

Нехай до кола, що складається з паралельного з'єднання R, L, C елементів (рис. 3.19), прикладена напруга uab Um sin t ,

якій відповідає U ab . Визначимо струми у всіх гілках.

a

I

 

 

U ab

I R

I L

IC

R

 

 

 

 

L

 

 

 

C

 

 

 

b

Рисунок.33.19.19

За I законом Кірхгофа миттєве значення струму i(t) iR (t) iL (t) iC (t) .

Згідно з теоремою про суму

i(t) I I R I L IC .

Застосуємо для кожної гілки закон Ома у комплексній

формі:

 

 

 

uab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

iR

I R

 

Uab

,

 

 

 

 

 

 

 

R

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U ab X C ,

iC

Cuab

IC

C j U ab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

1

t

 

 

 

 

 

 

 

i L

uab dt

I L

U ab

 

 

j

U ab

.

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

j L

 

 

X L

Тоді

94

 

 

 

 

 

1

 

1

1

 

I I R

I L

IC

U ab

R

j

X L

 

X C

U ab Y ,

 

 

 

 

 

 

 

 

де Y повна комплексна провідність:

Y

1

j

1

 

 

1

 

 

 

G

 

j BL

BC ;

(3.38)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

X L

 

X C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

активна провідність G

 

1

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

індуктивна провідність BL

 

1

 

 

 

 

1

;

 

 

 

X L

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ємнісна провідність BC

1

 

 

 

 

C .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На підставі формули Ейлера

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j arctg

BL BC

 

(3.39)

 

 

 

j

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

Ye

 

G

BL

e

 

 

 

 

G

.

 

 

 

BC

 

 

 

 

 

 

Дійсна частина комплексної провідності G

Y cos нази-

вається активною провідністю, уявна частина комплексної про-

відності B Y sin називається реактивною провідністю.

Для розглянутого кола побудуємо векторну діаграму струмів і напруг. Оскільки для всіх елементів загальним є на-

пруга Uab , вектор напруги виберемо як вихідний вектор, направивши його по дійсній осі (рис. 3.20).

+j

 

 

IC

 

 

I L

< 0

+j

 

 

IC

 

 

 

> 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I R

 

 

 

U ab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+1

 

 

 

U R

 

 

 

 

+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

I L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.20

 

 

 

 

 

 

 

 

Можливі три режими роботи такого кола:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BL

BC – індуктивний режим,

0 ;

 

 

 

 

 

95

BL

BC

– резонанс струмів,

0 ;

BL

BC

– ємнісний режим,

0 .

Таким чином, у паралельних гілках характер кола визначає більш реактивна провідність або менший реактивний опір.

3.4 Методи розрахунків кіл синусоїдального струму та напруги

Рівняння, що виражають закони Кірхгофа у комплексній формі для кіл синусоїдального струму, мають зовсім такий самий вигляд (це було показано в попередніх розділах), як рівняння для кіл постійного струму:

I 0;

U

E ,

(3.40)

 

 

 

 

тільки струми, напруги, ЕРС і опори входять у ці рівняння у вигляді комплексних величин.

Усі методи розрахунків кіл постійного струму отримані на основі законів Кірхгофа. Якщо повторити всі міркування та виводи, взявши за основу рівняння Кірхгофа в комплексній формі, то для кіл синусоїдального струму можна обґрунтувати ті ж методи, які були отримані для кіл постійного струму. Незважаючи на спільність методів розрахунків кіл синусоїдального та постійного струмів, розрахунки кіл синусоїдального струму складніші та мають рядом особливостей, які будуть розглянуті в наступних розділах.

96

3.4.1 Еквівалентне перетворення пасивних кіл

При послідовному з'єднанні n приймачів з комплексними

опорами Z 1 ,Z 2 , , Z n

еквівалентний або загальний комплексний

опір кола

 

 

 

 

n

 

n

n

 

Z

Z i

Ri j

X i R jX .

(3.41)

i 1

i

1

i 1

 

При паралельному з'єднанні n приймачів з комплексними провідностями Y 1 ,Y 2 , ,Y n еквівалентна або загальна комплексна провідність кола

n

n

n

 

Y

Y i

Gi j Bi G jB .

(3.42)

i 1

i 1

i 1

 

Приклад змішаного з'єднання приймачів подано на рис.

3.21.

R2 X C

R1

R3 XL

Рисунок. 33.21.

Приклад 3.2. Відомо, що у колі (рис. 3.21) R1 = 10 Ом, R2 = =2 Ом, R3 = 1 Ом, XL = 1 Ом, XC = 2 Ом. Визначити еквівалентний опір та провідність.

Розв’язання

Для даної схеми загальний або еквівалентний комплексний опір визначається у такий спосіб:

Z

 

R

(R2

jX C )(R3

jX L )

,

 

ЕКВ

1

R2

R3 j( X L

X C )

 

 

 

97

Z ЕКВ

10

2 j2 1 j1

10

 

2 1 j1 (1 j1)

 

 

 

 

 

 

 

 

2 1 j(1 2)

 

 

3

j1

 

 

 

 

 

 

10

2 1 1 3 j1

10

 

4 3 j1

10

12 j4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 j1 3 j1

32

12

10

 

 

 

 

 

11.2j0.4 Ом.

RЕКВ Re( Z ЕКВ ) 11.2 Ом, X ЕКВ Im( Z ЕКВ ) 0.4 Ом.

Визначимо еквівалентну провідність:

Y ЕКВ

1

 

 

 

1

 

 

11.2

j0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z ЕКВ

11.2

j0.4

11.22

0.42

 

 

11.2

0.4

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

11.22

0.42

11.22

0.42

 

 

0.089

j0.003 См,

 

звідки

GЕКВ

Re(Y ЕКВ )

0.089 См ,

BЕКВ

Im(Y экв )

0.003 См .

Таким чином, перехід від відомого опору до провідності здійснюється за формулою

Y

1

 

R

j

X

,

(3.43)

Z

 

Z 2

Z 2

 

 

 

 

 

а перехід від відомої провідності до опору

Z

1

 

G

j

B

.

(3.44)

Y

 

Y 2

 

 

 

 

Y 2

 

При перетворенні з'єднання споживачів трикутником в еквівалентну зірку (рис. 3.22) і назад застосовуються формули, аналогічні формулам для постійного струму, у яких використовуються комплексні опори та провідності:

98

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 13

 

Z 3

 

 

 

 

 

 

Z1

 

 

 

 

 

Z 23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

c

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок33.2.22

 

 

 

 

- перетворення «трикутник – зірка»:

 

 

 

 

Z 12

 

 

Z 1 Z 2

 

 

 

 

,

Z 13

 

 

 

 

 

Z 1 Z 3

 

,

 

 

 

Z 1

Z 2

 

 

 

 

 

 

 

Z 1

Z 2

 

 

 

 

 

 

Z 3

 

 

 

 

Z 3

(3.45)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 2 Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 23

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 1

Z 2

 

 

Z 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- перетворення «зірка – трикутник»:

 

 

 

 

Y 1

 

 

Y 12 Y 13

 

 

 

,

Y 2

 

 

 

 

 

Y 12 Y 23

 

 

,

 

 

Y 12

Y 23

 

 

 

 

Y 12

Y 23

Y 13

 

 

 

Y 13

 

 

 

(3.46)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y 23Y 13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y 3

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y 12

Y 23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y 13

 

 

 

 

 

Слід мати на увазі, що після перетворення з'єднання пасивних елементів трикутником в еквівалентне з'єднання зіркою або назад комплексні опори перетвореної схеми можуть вийти з негативними дійсними частинами, тобто негативними активними опорами. Ці опори мають винятково розрахунковий смисл.

99

3.4.2 Узагальнений закон Ома в символічній формі

Узагальнений закон Ома для ділянки кола із джерелом гармонійної ЕРС (рис. 3.23)

U12

I Z E ,

(3.47)

 

 

 

 

де «+» відповідає, коли напрям джерела збігається з напрямом струму, «-» – не збігається.

 

U12

E

 

 

I

 

 

,

 

 

 

(3.48)

Z

 

 

 

 

 

де «+» відповідає, коли напрям джерела збігається з напрямом струму, «-» – не збігається.

 

E

Z

 

 

 

 

 

1

 

 

2

+

 

I

 

 

 

 

 

Рисунок. 3.323.

3.4.3 Рівняння потужності в символічній формі

Згадаємо, що миттєва потужність визначається у такий спосіб:

 

p(t) u(t)i(t)

IU cos

IU cos 2 t

u

i .

 

Якщо взяти

u

0

, тоді з

u

i

випливає, що

 

 

 

 

 

 

i

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді p(t) IU cos

 

IU cos 2 t

 

.

 

 

 

Миттєва потужність має постійну складову UI cos

та га-

рмонійну складову, що змінюється з подвійною частотою. Активна потужність – це постійна складова миттєвої по-

тужності або середнє за період значення:

 

1

T

 

P

 

p(t)dt UI cos I 2 R U 2G.

(3.49)

 

акт

T 0

 

 

 

 

 

100

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]