C _Учебник_МОНУ

res = numbl * numb2;

printf("%i x %i=", numbl, numb2); scanf("%i",&otv);

if(otv == res)kol++;

else printf("Ви помилились! %i x %i = %i \n

Спробуйте ще раз\n", numbl, numb2, res);

}

printf("\nПравильних відповідей: %i\n", kol); printf("Ваша оцінка: ");

switch (kol)

{case 10: puts("Відмінно"); break; case 9: puts("Добре"); break; case 8: puts("Добре"); break;

case 7: puts("Задовільно"); break; default: puts("Погано"); break;

}

printf("\nДля завершення натисніть <Enter>"); getch();

return 0;

}

Результати виконання програми:

*** Перевірка знань таблиці множення ***

Введіть відповідь і натисніть <Enter> 8 х 4 = 32 3 х 2 = 6 5 х 7 = 35 9 х 6 = 56

Ви помилились! 9 x 6 = 54 Спробуйте ще раз

6 х 7 = 42

9 х 3 = 27

8 х 8 = 64

4 х 3 = 12

2 х 6 = 12

7 х 8 = 56

Правильних відповідей: 9 Ваша оцінка: Добре

Для завершення натисніть <Enter>");

Текст програми для кнопки “Розв‟язок”:

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{int i, k, m = StrToInt(Edit1->Text); float S = 0, p;

for(i = 1; i <= m; i++) if( i != 2)

{p = 1;

for(k = 1; k <= i+1; k++)

p*=(k+3.)/k;

S += i/(i-2.) * p;

}

Edit2->Text = FloatToStr(S);

}

7

Приклад 4.45 Обчислити суму ряду S , де i = 1, 2, …, 7.

i 1 3(2i 1)!

Розв’язок. Для обчислення суми S треба підсумувати сім доданків, для обчислення кожного з яких слід сформувати вкладений цикл для підрахунку факторіалів (2i 1)!. У даній програмі кожний доданок обчислюється в окремій

змінній а.

Текст програми:

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{int i, k, fact;

float s=0, a, x=StrToFloat(Edit1->Text); for(i=1; i<=7; i++)

{fact=1;

for(k=1; k<=2*i–1; k++) fact *= k;

a = 2*pow(x,2*i–1)/(3*fact);

s += a;

}

Edit2->Text = FloatToStrF(s, ffGeneral, 4, 3);

}

Приклади консольних програм із вкладеними циклами

Приклад 4.46 Написати програму, котра генерує три послідовності з десяти випадкових чисел в діапазоні від 1 до 10, виводить на екран і обчислює середнє арифметичне кожної послідовності.

Текст програми:

// Обчислення середнього арифметичного послідовностей випадкових чисел

#include <vcl.h> #include <stdio.h> #include <conio.h> #include <time.h>

printf("\n \n"); for(i=1; i<=10; i++)

{ printf("%4i ", i);

for(j=1; j<=10; j++) printf("%4i", i*j); printf("\n");

}

printf("\n Для завершення натисніть <Enter>\n"); getch(); return 0;

}

Результат виконання програми:

Квадрат Піфагора – таблиця множення

Для завершення натисніть <Enter>

Приклад 4.48 Увести цілі числа m і n та вивести на екран:

**********

**********

**********

де m – кількість рядків “зірочок” і n – кількість “зірочок” у рядку.

Розв‟язок. Для розв‟язання поставленого завдання слід організувати два вкладені цикли: зовнішній – для організації виведення окремих m рядків, тобто переходу на новий рядок, і внутрішній – для безпосереднього виведення n “зірочок” у рядок.

Текст основної програми:

#include <conio.h> #include <iostream.h>

//------------------------------------------------------------

int main(int argc, char* argv[])

{int i, j, m, n;

cout << "Ввести кількість рядків m: "; cin >> m;

cout << "Ввести кількість рядків n: "; cin >> n;

clrscr();

4.4.4Оператори циклу з передумовою while та післяумовою do-while

Оператори з передумовою та післяумовою використовуються для організації циклів і є альтернативними операторові for. Зазвичай цикл з передумовою використовується, якщо кількість повторювань заздалегідь є невідома або немає явно вираженого кроку змінювання параметра циклу. А для багаторазових повторювань тіла циклу відомим є вираз умови, за істинності якої цикл продовжує виконання. Цю умову слід перевіряти кожного разу перед черговим повторенням. Приміром, при зчитуванні даних з файла умовою є наявність цих даних у файлі, тобто повторювати читання даних слід аж допоки вказівник не добудеться кінця файла (докладніше див. розд. 12).

Синтаксис циклу з передумовою:

do {

<тіло циклу>

} while (<умова>);

Послідовність операторів (тіло циклу) виконуєть-

ся один чи кілька разів, допоки умова стане хибною

(false чи дорівнюватиме нулю). Якщо умова є істинна (ненульова), то оператори тіла циклу виконуються поТак вторно. Оператор циклу do-while використовується в

тих випадках, коли є потреба виконати тіло циклу хоча б одноразово, оскільки перевірка умови здійснюється після виконання операторів.

Якщо тіло циклу складається з одного оператора, то операторні дужки {} не є обов‟язкові.

Оператори while та do-while можуть завчасно завершитись при виконуванні операторів break (див. п. 4.4.5), goto (див. п. 4.3.2), return (вихід з поточної функції, див. підрозд. 8.1) усередині тіла циклу.

Варто зауважити, що в тілі циклу слід передбачати змінювання параметрів, які беруть участь в умові, інакше умову виходу з циклу ніколи не буде виконано й відбуватиметься зациклювання.

Розглянемо відмінність роботи різних операторів циклу на прикладі обчислювання суми всіх непарних чисел у діапазоні від 10 до 100:

1) з використанням оператора for

int i, s=0;

for(i=11; i<100; i += 2) s += i;

2) з використанням оператора while

int s=0, i=11;

while(i<100) { s += i; i += 2; }

3) з використанням оператора do-while

int s=0, i=11;

do { s += i; i += 2;} while(i<100);

Приклади програм із застосуванням циклів while та do-while

ни ряду, значення яких за модулем перевищують задану точність 10 4. Визначити кількість доданків. Значення х (– 2 < x < 2) вводити з клавіатури.

Розв‟язок. Для цього завдання в програмі недоцільно використовувати оператор циклу з параметром for, оскільки кількість повторювань попередньо є невідома. Доцільним буде використання оператора циклу з післяумовою do-while, оскільки на момент першої перевірки умови вже треба знати значення першого доданка.

Текст програми:

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

варіантами, використовуючи різні оператори циклу.

Розв‟язок. Тут (–1)i+1 за непарних значень i (1, 3, 5, …) дорівнює 1, а за парних значень i (2, 4, 6, …) – (–1), тобто розглядається знакозмінний ряд, де всі парні доданки будуть від‟ємними, а всі непарні – зі знаком “+”.

Схеми алгоритмів усіх трьох програм наведено нижче.

Схеми алгоритмів програм з різними операторами циклу: a – for; б – while; в – do-while

Програма з використанням різних операторів циклу:

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender) // for

{for(k=1, f=1; k<=i; k++) f *= k; S += pow(–1,i)*pow(x,i+1)/f;

}

Edit2->Text = FloatToStr(S);

}

//------------------------------------------------------------

void __fastcall TForm1::Button2Click(TObject *Sender) // while

{int i=1, f, k;

float S=0, x=StrToFloat(Edit1->Text); while(i<=5)

{f=1; k=1;

while(k<=i) { f *= k; k++; }

S += pow(–1, i) * pow(x, i+1) / f;

i++;

}

Edit3->Text = FloatToStr(S);

}

//------------------------------------------------------------

void __fastcall TForm1::Button3Click(TObject *Sender) // do-while

{int i=1, f, k;

float S=0, x=StrToFloat(Edit1->Text); do

{f=1; k=1; do

{f *= k;

k++;

}

while(k <= i);

S += pow(–1, i) * pow(x, i+1) / f; i++;

}

while(i <= 5);

Edit4->Text = FloatToStr(S);

}

члени ряду, значення яких за модулем є більшими за задану точність . Визначити кількість доданків. Значення х (– 2 < x < 2) та 10 4 вводити з клавіатури.

Розв‟язок. Наведемо два способи розв‟язання цього завдання. Для наочності й контролю правильності окремо виведемо усі доданки.

П е р ш и й с п о с і б р о з в ‟ я з а н н я

#include <math.h>

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender) {Memo1->Clear();

float x, y = 0, u, eps;

x = StrToFloat(Edit1->Text); eps = StrToFloat(Edit2->Text); int i, f, k = 1;

do