C _Учебник_МОНУ

Приклади консольних програм з умовним оператором Приклад 4.18 Увести значення року та перевірити, чи є він високосним.

Текст програми:

#include <vcl.h> #pragma hdrstop #include <iostream.h> #include <conio.h> #pragma argsused

//-----------------------------------------------------------

int main(int argc, char* argv[])

{int year, r;

cout << " Уведіть рік= " ; cin >> year;

r = year % 4; // Остача від ділення year на 4

if( r ) cout << " Рік не високосний " ; else cout << " Рік високосний " ; getch(); return 0;

}

Результати виконання програми:

Уведіть рік= 2008 Рік високосний

Уведіть рік= 2010 Рік не високосний

Приклад 4.19 Увести ненульове ціле число і визначити його знак (вивести “Додатне” чи “Від‟ємне”).

Текст програми:

#include <iostream.h> #include <conio.h>

int main(int argc, char* argv[])

{int x;

cout << "Увести ненульове число:" ; cin >> x;

if(x>0) cout << "Додатне" << endl; else cout << "Від’ємне" << endl;

getch(); return 0;

}

Результати виконання програми:

Увести число: 5 Додатне

Увести число: -15 Від’ємне

cout << "\nResalt 2: " << z << "\n"; getch();

return 0;

}

Результати роботи консольног о додатка:

Enter two numbers. 15 8

Resalt 1: 15

Resalt 2: 15

Наведена у програмі тернарна операція читається як: “Якщо x більше за y, повернути значення x. Інакше – повернути значення y”. Значення, яке повертається, присвоюється змінній z і виводиться на екран. Вочевидь, що тут умовна операція є скороченим еквівалентом команди if-else.

Однак бувають ситуації, коли операцию ?: неможна замінити конструкцією if-then-else, наприклад, якщо організувати попередню програму так:

cout << "\n max = " << z << "\n"; getch();

return 0;

}

Тут змінна z ініціалізується на момент оголошення результатом роботи тернарної операції. Подібного ефекту не вдалося б досягти простим привласненням в тому чи іншому випадку.

4.3.8 Оператор вибору варіантів switch

Формат оператора вибору варіантів switch:

switch (<вираз>)

{case <значення-мітка_1> : {<послідовність операторів>; break;}

. . . . . . . . . . . .

case <значення-мітка_n> : {<послідовність операторів>; break;} [ default: <послідовність операторів>; ]

}

Спочатку обчислюється вираз у дужках. Вираз повинен мати цілий чи то символьний тип. Значення виразу порівнюється зі значеннями міток після клю-

чових слів case. Якщо значення виразу збіглося зі значенням якоїсь мітки, то виконується відповідна послідовність операторів, позначена цією міткою і записана після двокрапки, допоки не зустрінеться оператор break. Якщо значення виразу не збіглося з жодною міткою, то виконуються оператори, які слідують за ключовим словом default. Мітка default є необов'язковою конструкцією оператора switch, на що вказують квадратні дужки [] у форматі. Оператор break здійснює вихід із switch. Якщо оператор break є відсутній наприкінці операторів відповідного case, то буде почергово виконано всі оператори до наступного break чи то до кінця switch для всіх гілок case незалежно від значення їхніх міток.

Розглянемо роботу оператора switch на прикладі функції, яка за числом виводить назву дня тижня.

//------------ Кнопка “Назва дня тижня”---------------------------

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{AnsiString s;

int n=StrToInt(Edit1->Text); switch (n)

{case 1: {s="понеділок"; break; } case 2: {s="вівторок"; break; }

s="Помилка! Введіть число від 1 до 7";

}

Edit2->Text = s;

}

Приклади створювання проектів програм з розгалуженою структурою, організованих за допомогою оператора switch

Приклад 4.24 Написати програму для переведення ваги з фунтів у кілограми, зважаючи на те, що у різних країнах фунт має різні значення.

Текст програми:

void __fastcall TForm1::FormCreate(TObject *Sender)

{RadioGroup1->Columns=3; // кількість колонок у RadioGroup1

// Формування елементів RadioGroup1 при створенні форми

RadioGroup1->Items->Add("Австрія (1фунт=0.56001кг)"); RadioGroup1->Items->Add("Англія (1фунт=0.453592кг)");

RadioGroup1->Items->Add("Германія (1фунт=0.5кг)"); RadioGroup1->Items->Add("Данія (1фунт=0.5кг)"); RadioGroup1->Items->Add("Ісландія (1фунт=0.5кг)");

RadioGroup1->Items->Add("Італія (1фунт=0.31762кг)");

}

funt=StrToFloat(Edit1->Text); kg=k*funt;

Label1->Caption = Edit1->Text + " фунти(и/ів) - це " + FloatToStrF(kg, ffFixed, 6, 3) + " кг";

}

}

Memo1->Lines->Add("L" + IntToStr(k) + " = " + FloatToStr(L)); k++;

if(k<=4) goto M1;

}

Використання оператора

if(k<=4) goto M1;

у цій програмі організовує чотириразове повторення виконання групи операторів, починаючи від мітки M1, що фактично утворює псевдоцикл.

Приклад 4.26 Увести значення х та обчислити значення

для одного з трьох варіантів параметрів:

1)a = –3,7; b = 5,6; c = ecos x ;

2)a = 0,81; b = –2,4; c = tg bx ;

3)a = 2,5; b = 0,6; c = ctg bx .

Розв‟язок. Робочий вигляд форми і схема алгоритму:

Текст програми:

#include <math.h>

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{float x, y, a, b, c;

x = StrToFloat(Edit1->Text);

int k, n = StrToInt(Edit2->Text);

Memo1->Clear(); Memo1->Lines->Add("Результати:"); switch (n)

{case 1: { a=-3.7; b=5.6; c=exp(cos(x)); break;} case 2: { a=0.81; b=-2.4; c=tan(fabs(b*x)); break;} case 3: { a=2.5; b=0.6; c=1/tan(fabs(b*x)); break;} default:{ Memo1->Clear();

ShowMessage("Введіть номер 1, 2 чи 3"); return; }

}

if(x<a) { y=sin(exp(fabs(a+c)))+pow(x,2+b); k=1;} if(x>=a && x<b) { y=pow(a+fabs(5.3*b),1./3)+c; k=2;} if(x>=b) { y=pow(cos(a+b),2)+sin(x*x); k=3;} Memo1->Lines->Add(IntToStr(n)+"-й варіант: y=" +

FloatToStr(y)+" умова №"+IntToStr(k));

}