2.4. Задекларовані норми змісту французької етикетки

Останнім часом у всьому світі помітно посилилися вимоги до якості готової продукції. Цивілізований ринок не можна уявити без сертифікації продукції, робіт і послуг. У перекладі з латинської «сертифікат» означає «зроблено вірно». У сучасному розумінні сертифікація - це процедура підтвердження відповідності.

Люди вибирають у магазині продукцію особистої гігієни та косметику за такими ознаками: престижність фірми, наявність привабливої упаковки, приємний запах, низькі ціни.

Косметичні препарати - це не тільки вдосконалення своєї зовнішності, але й ризик. Як показує досвід проведених експериментів щодо впливу косметичних засобів на шкіру та організм людини, вони можуть викликати подразнення шкіри, вугрі, шкірні висипи, контактний дерматит, фотодерматит та ін. Дуже часто спостерігаються ураження шкіри обличчя, повік, рук. Основні причинні інгредієнти: віддушки, консерванти, ланолін та його похідні, фенілендіамін, пропіленгліколь. Так що мова тут йде про співвідношення «естетичний ефект» та «небажані наслідки».

Косметичні продукти повинні піддаватися ретельній перевірці, так само як і фармацевтичні. Купуючи косметику, покупець має право вимагати сертифікату відповідності.

У 1976 році AETE була складена Директива 76/768/EEC, мета якої захист здоров'я населення на загальних підставах, визначення загальних правил щодо спільного ринку розповсюдження та продажу косметичних засобів. Директива 76/768/EEC встановлює загальні правила для видачі дозволів та контролю інгредієнтів, безпеки продукції, споживчої інформації та реклами косметичних продуктів. З 1 січня 1978 - дати набуття чинності Директиви 76/768/ЕЕС - держави-​​члени Європейського союзу зобов'язані дотримуватися положень цієї Директиви.

У Франції, Директива щодо косметичних засобів була реалізована відповідно до Кодексу частини V громадської охорони здоров'я (Продукти для здоров'я), Книга I (фармацевтика), розділ III (Інші продукти), Глава I (Косметика ), статті L5131-1 L5131-11-1 і R5131 в R5131-12.

З 1979 року Європейське співтовариство опублікувало численні поправки до Директиви 1976 року щодо технічного прогресу, і тим самим поліпшило законодавство. Ці коригування відносяться, зокрема, оновлених списків заборонених речовин, обмежених і дозволених.

Законодавча база Франції у сфері етикеток постановляє, що контейнер і упаковка косметичного продукту повинна містити певну інформацію. Оформимо основні законодавчі вимоги у легкий для сприйняття перелік (згідно статті R.5131 - 4 Кодексу охорони здоров'я від 13 лютого 2009) :

• мова етикетки (товару у Франції) - французька.

• назва або торгова марка та адреса електронної пошти виробника чи особи, відповідальної за розміщення на ринку, встановленому в одній з держав-членів Європейського Співтовариства або учасником угоди про Європейський економічний простір. Ця інформація може подаватися скорочено, якщо абревіатура використовується для ідентифікації компанії;

• функція продукту, якщо це не зрозуміло з презентації продукту ;

• країна походження парфюмерно-косметичної продукції (якщо країна, де розташоване виробництво продукції, не збігається з розповсюдженням продукції). Для продукції, виготовленої у державі, що не є членом Європейського співтовариства або не є учасником Угоди про Європейський економічний простір, зазначаються країни походження;

• кількість нетто (маса, об'єм, поштучно). Номінальний вміст у момент упаковки, враховуючи вагу або об'єм, із зазначенням, якщо продукція може містити менше чи більше п'яти грамів або п'яти мілілітрів ;

• номер виробничої партії для ідентифікації товарів, що розмішується на певній одиниці товару;

• опис умов зберігання у разі, якщо ці умови відрізняються від стандартних. Відомості про способи зберігання парфюмерно-косметичної продукції, відсутність яких може призвести до неправильного використання споживачем парфюмерно-косметичної продукції ;

• особливі запобіжні заходи щодо використання, у тому числі тих, що згадані в інших пунктах статті R.5131-3, які з'являються на тарі та упаковці, а також будь-які відомості, що стосуються спеціального застосування косметичних продуктів, застереження до вживання/споживання (вагітними, дітьми, алергіками тощо). Косметика, призначена для дітей, повинна мати відповідну інформацію в маркуванні. Для косметичної продукції професійного використання ще додається короткий шифр або набір символів відповідальних за споживчі питання та вплив на здоров'я споживача;

• колір і/або тон (для декоративної косметики і фарбувальних засобів) ;

• термін придатності: дата виготовлення (місяць, рік) і термін придатності (місяців, років), або напис «придатний до» (місяць, рік) або «використовувати до» (місяць, рік). Зазначення терміну придатності повинно враховувати те, що споживач відкриє цей продукт і до нього потрапить повітря. На упаковці, зображують символ – літеру М з подальшими числом. Наприклад, М18 означає: «Використовуйте протягом 18 місяців після відкриття. Ця інформація позначається символом встановленого порядку, відповідальними за здоров'я споживача». Для косметичних засобів існують певні правила, яких варто дотримуватися: креми і засоби для тіла мають термін придатності від 6 місяців до 1 року після відкриття, туш повинна зберігатися не більше 6 місяців, помада для губ - 1-2 років, пудри, рум`яни і тіні для повік - багато років ;

• масова частка фториду (%, або мг, кг) для засобів гігієни порожнини рота, що містять сполуки фтору ;

• склад продукту. Списку інгредієнтів повинен передувати заголовок «Інгредієнти» або «Склад». Інгредієнти вказуються у порядку зменшення їх масової частки в рецептурі, при цьому парфумерну (ароматичну) композицію вказують як єдиний інгредієнт без розкриття її складу. На практиці, перші 3-4 інгредієнти у списку є найбільш важливими. Якщо до складу композиції входять небезпечні у певній концентрації інгредієнти та їх вміст перевищує концентрацію 0,01% для продуктів, що змиваються, та 0,001% для незмивних продуктів, то вони повинні бути вказані в складі.

Інгредієнти, присутні у формі наноматеріалів, повинні бути чітко вказані в списку інгредієнтів із зазначенням після їх назви в дужках слова «нано» або «nano» у разі зазначення інгредієнтів у відповідності з міжнародною номенклатурою косметичних засобів (INCI). Інгредієнти в концентрації менше 1% можуть бути перераховані в будь-якому порядку після тих інгредієнтів, концентрація яких більше 1%. Список інгредієнтів може бути представлений офіційною мовою держави, а також мовами у яких товар розповсюджується з використанням літер латинського алфавіту;

• барвники можуть бути перераховані в будь-якому порядку після решти інгредієнтів відповідно до індексу кольору або прийнятими позначеннями. На виробах декоративної косметики випущених у вигляді серії різних тонів, можуть бути перераховані всі барвники, використані в серії, із застосуванням терміна: «може містити» або знака (+ / -) .

• повна адреса, телефон виробника, адреса виробничого об'єкта.

• упаковка, що пройшла процедуру підтвердження відповідності згідно технічного регламенту, повинна мати маркування єдиним знаком обігу продукції на ринку (далі - єдиний знак обігу) держав-членів Європейської Асоціації. Маркування єдиним знаком справжньому технічному регламенту здійснюється виробником або уповноваженим представником виробника перед розміщенням продукції на ринку.

Стосовно маркування етикетки ( спосіб нанесення інформації, шрифт, розмір літер, колір та ін.) чітких правил не існує. Головна вимога до таких текстів – це чіткість, логічність викладу та повнота інформації. До складу маркування повинна включатися інформація, за допомогою якої ідентифікується матеріал з якого виготовляється упаковка і вказується можливість його вторинної обробки. Встановлено декілька вимог до засобів нанесення інформації: вони не повинні впливати на якість продукту, повинні забезпечувати стійкість маркування при зберіганні, транспортуванні та реалізації продуктів, склад і зміст маркування повинні бути достатніми для забезпечення безпечного використаної упаковки.. Але прийнято вважати, що зміна шрифту й ущільнення ряду графем відображають зміну інтонації, тобто логічного наголосу та виділення головного.

Наприклад: «СКЛАД: вода, соляний розчин, натуральний барвник червоного кольору...».

ВИСНОВОК