- •Генетика з біометрією
- •Передмова
- •Мета і завдання дисципліни
- •Структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розрахунок балів для дисципліни “Генетика з біометрією” за пропорційною системою
- •Розрахунок кількості балів за модулями
- •Структура курсу за кмсонп для дисципліни «Генетика з біометрією»
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг
- •2. Варіаційний ряд добового надою молока
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання Для розрахунку біометричних показників використовуємо дані завдання №1 (див. Лаб. Роб. №1).
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Розв’язання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вибіркова сукупність для розрахунку
- •2. Форма кореляційної гратки з рознесенням пар та допоміжними розрахунковими даними
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції між вмістом жиру і білка
- •2. Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції для багатозначних варіант
- •3. Форма запису для розрахунку r між живою масою (х) та висотою в холці (у) свиноматок (3)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Кореляційні гратки частоти захворювання на лейкоз матерів (х) та їх дочок (у)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9
- •Рангової кореляції (rs)”
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Розрахунок коефіцієнта рангової кореляції між агресивністю поведінки та забарвленням волосяного покриву у норок
- •2. Приклад розрахунку rsміж масою лівої камери серця та довжиною ядер у м’язах серця
- •Контрольні запитання
- •У випадках, коли відомі батьки, але немає даних про її продуктивність, h2 визначається на основі коефіцієнта кореляції між продуктивністю повних братів або сестер (повних сибсів) за формулою:
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису розрахунку х2 при порівнянні груп
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №13
- •Теоретичні положення
- •1. Вплив біостимулятора на життєздатність поросят
- •2. Дисперсійний аналіз рівномірного однофакторного комплексу для малих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вплив щільності посадки молодняка курей на приріст живої маси
- •2. Дисперсійний аналіз однофакторного нерівномірного комплексу для великих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання по розділу “Біометрія”
- •15. В яких випадках обчислюють коефіцієнт кореляції?
- •77. Який вчений запропонував термін «Генетика»?
- •Список літератури
- •Для нотаток
У випадках, коли відомі батьки, але немає даних про її продуктивність, h2 визначається на основі коефіцієнта кореляції між продуктивністю повних братів або сестер (повних сибсів) за формулою:
h2=2rС/С.
Використовуючи дисперсійний аналіз h2 визначають відношенням факторіальної генетичної дисперсії (Сх) до загальної фенотипової (Су):
Зустрічаються інші методи обчислення h2, які усувають одержання його абсурдних показників:
,
де Д – дочки (середні показники нащадків, одержаних від кращих і гірших тварин стада);
М – матері (середні показники матерів кращих і гірших).
Успадковуваність схильності до хвороб або для альтернативних ознак оцінюють завдяки кореляційному аналізу, використовуючи кореляційні чотирипільні гратки, за формулою:
h2=2r.
Коефіцієнт успадковуваності може виражатися в частках одиниці (від 0 до 1) або у відсотках (від 0 до 100). Ступінь успадковуваності ознаки може бути високим (h2≥0,6), середнім (h2=0,4-0,5) і низьким (h2<0,4).
Величина h2залежить від таких факторів:
1. Природи ознаки. Наприклад, h2- вмісту жиру в молоці корів становить 0,6, надою молока 0,3, а плодючості 0,2.
2. Генетичної різноманітності популяції, стада тварин. При високій генетичній різноманітності величина h2висока, а при зниженні (застосування тривалого інбридингу) вона знижується.
3. Рівня годівлі, умов утримання, сезону, віку тварин.
За величиною h2судять про ефективність різних методів селекції. Відбір ефективний тоді, колиh2високий і малоефективний, якщоh2низький.
За допомогою h2можна, з деяким наближенням розрахувати на яку, в середньому, величину відбудеться збільшення продуктивності в наступному поколінні завдяки відбору. Це залежить відh2продуктивних якостей і показників відібраної для відтворення групи стада (племінного ядра).
Різниця між середньою продуктивністю тварин відібраних для одержання від них ремонтного молодняку (плем’ядра) та середньою продуктивністю популяції або стада до відбору, називається селекційним диференціалом.Його розраховують за формулою:
Sd = плем’ядра - стада (до відбору).
Чим більший h2 іSd, тим вищі можливості селекції на покращання ознаки.
Коефіцієнт ефективності селекції SEпоказує наскільки може змінитися ознака при відповідній організації техніки добору за одне покоління, і визначається за формулою:
SE=Sd∙h2
При необхідності розраховують коефіцієнт ефективності селекції не за покоління, а за рік, використовуючи формулу:
SE=(Sd∙h2): і,
де і– генеративний інтервал (в роках).
В товарних господарствах генеративний інтервал в середньому дорівнює: скотарство – 4 роки, свинарство – 2, вівчарство, козівництво – 3, конярство – 5-6, птахівництво – 1 рік.
Методика виконання типового завдання
Визначити коефіцієнт успадковуваності, селекційний диференціал та ефективність селекції згідно такої умови.
В господарстві розводять худобу червоної степової породи. Стадо корів нараховує 200 голів. Середній надій на корову становить 2500 кг молока за лактацію. Проте, в стаді є корови з досить високими надоями 4500-5000 кг молока, але є і низькопродуктивні – 1300-1500 кг молока. Мета селекції – відібрати для подальшого відтворення стада молодняк від кращих за надоями корів і тим самим поліпшити стадо в цілому за цією ознакою. Для цього кращих тварин (25-35%) виділяють у племінне ядро (=4000), а низькопродуктивних корів вибраковують.
Генеративний інтервал зміни поколінь (і) становитиме 4 роки. Між надоями матерів і їх дочок встановлено кореляцію, яка дорівнює 0,2.
1.Визначаємо коефіцієнт успадковуваності надою:
h2=2r h2 =2∙0,2=0,4
Отже, встановлено, що коефіцієнт успадковуваності надою – середній.
2. Розраховуємо селекційний диференціал:
Sd = плем’ядра - стада
Sd =4000-2500=1500 (кг).
3.Ефективність селекції за рік становитиме:
SE=(Sd∙h2): іSЕ =.
4. За зміну покоління, тобто повного оновлення стада кращими тваринами, приріст надою становитиме:
SЕ=1500∙0,4=600 (кг).
Висновок: встановлено, що коефіцієнт успадковуваності надою – середній, надій змінитися при відповідній організації техніки добору за одне покоління на 600 кг, за рік – 150 кг.