- •Генетика з біометрією
- •Передмова
- •Мета і завдання дисципліни
- •Структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розрахунок балів для дисципліни “Генетика з біометрією” за пропорційною системою
- •Розрахунок кількості балів за модулями
- •Структура курсу за кмсонп для дисципліни «Генетика з біометрією»
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Добовий надій молока у корів української чорно-рябої молочної породи, кг
- •2. Варіаційний ряд добового надою молока
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання Для розрахунку біометричних показників використовуємо дані завдання №1 (див. Лаб. Роб. №1).
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Розв’язання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №4
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вибіркова сукупність для розрахунку
- •2. Форма кореляційної гратки з рознесенням пар та допоміжними розрахунковими даними
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції між вмістом жиру і білка
- •2. Форма запису для розрахунку коефіцієнта кореляції для багатозначних варіант
- •3. Форма запису для розрахунку r між живою масою (х) та висотою в холці (у) свиноматок (3)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Кореляційні гратки частоти захворювання на лейкоз матерів (х) та їх дочок (у)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9
- •Рангової кореляції (rs)”
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Розрахунок коефіцієнта рангової кореляції між агресивністю поведінки та забарвленням волосяного покриву у норок
- •2. Приклад розрахунку rsміж масою лівої камери серця та довжиною ядер у м’язах серця
- •Контрольні запитання
- •У випадках, коли відомі батьки, але немає даних про її продуктивність, h2 визначається на основі коефіцієнта кореляції між продуктивністю повних братів або сестер (повних сибсів) за формулою:
- •Методика виконання типового завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Методика виконання типового завдання
- •1.Форма запису розрахунку х2 при порівнянні груп
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №13
- •Теоретичні положення
- •1. Вплив біостимулятора на життєздатність поросят
- •2. Дисперсійний аналіз рівномірного однофакторного комплексу для малих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14
- •Методика виконання типового завдання
- •1. Вплив щільності посадки молодняка курей на приріст живої маси
- •2. Дисперсійний аналіз однофакторного нерівномірного комплексу для великих вибірок
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання по розділу “Біометрія”
- •15. В яких випадках обчислюють коефіцієнт кореляції?
- •77. Який вчений запропонував термін «Генетика»?
- •Список літератури
- •Для нотаток
Контрольні запитання
1.Що таке регресія, коефіцієнт регресії?
2.Що характеризує коефіцієнт прямолінійної регресії і які можливості застосування цього показника у зоотехнічній практиці?
Лабораторна робота №8
Тема: “Розрахунок коефіцієнта кореляції між альтернативними ознаками (rа)”
Мета заняття: оволодіти методикою розрахунку та набути практичних навичок застосування коефіцієнта кореляції між альтернативними ознаками.
Теоретичні положення
Взаємозв’язок між альтернативними ознаками визначається мірою поєднання кожного з двох можливих етапів ознаки у двох взаємопов’язаних групах особин і виражається коефіцієнтом кореляції між ними (ra). Він особливо зручний при аналізі генетичних даних (зв’язок між мастю батьків і нащадків, забарвленням пір’я у курчат та статтю, стійкістю до окремих захворювань батьків та їх нащадків тощо).
Для розрахунку коефіцієнта кореляції між альтернативними ознаками будують чотирипільні кореляційні гратки, куди заносять дані спостережень за кожним членом вибірки. Найчастіше для розрахунку ra використовують таку формулу:
,
де f1, f2, f3, f4 – частоти в кожному полі кореляційних граток,
n – загальна кількість спостережень.
Величина ra може знаходитись в межах від –1,0 до +1,0.
Методика виконання типового завдання
Приклад. У стаді великої рогатої худоби при обстеженні 461 корови встановлено, що з них 391 голів були здоровими, а 70 хворими на лейкоз. Серед їх 160 дочок співвідношення між хворими та здоровими було відповідно 46 і 114 голів. Розрахувати ra, Sra, tra між частотою захворювання матерів та їх дочок. Форма запису така:
1. Кореляційні гратки частоти захворювання на лейкоз матерів (х) та їх дочок (у)
Група |
Матері |
Дочки |
Всього |
Здорові |
f1 391 |
f2 114 |
f1 + f2 505 |
Хворі |
f3 70 |
f4 46 |
f3 + f4 116 |
Всього |
f1 + f3 461 |
f2+f4 160 |
n=f1+f2+f3 +f4=621 |
Користуючись вище наведеною формулою, розраховуємо :
1) ;
2)
3) ;
4) v=n-2=621-2=619; tst=2-2,6-3,3; P>0,999.
Висновок: між частотою захворювання на лейкоз корів (матерів та їх дочок) існує слабкий позитивний зв’язок. Дочки від хворих корів частіше хворіють на лейкоз, ніж від здорових. Коефіцієнт кореляції (ra=0,147) достовірний з імовірністю P>0,999.
Контрольні запитання
Які ознаки називаються альтернативними?
За якою формулою визначають коефіцієнт кореляції між альтернативними ознаками?
Які гратки будують для розрахунку даного коефіцієнта?
Лабораторна робота №9
Тема: “Застосування в селекції та розрахунок коефіцієнта
Рангової кореляції (rs)”
Мета заняття: оволодіти методикою розрахунку та набути практичних навичок застосування коефіцієнта рангової кореляції.
Теоретичні положення
Коефіцієнт рангової кореляції розраховують для ознак, які не можна або немає необхідності виміряти, але за якими особини можуть бути розміщені за наростаючим чи спадаючим ступенем їх вираженості.
Групу особин, розміщених за ступенем вираженості ознаки від максимального значення до мінімального або навпаки, називають ранжированим рядом, а процес формування такого ряду називаютьранжируванням.Порядковий номер особини в ранжированому ряді визначає їїранг(1, 2, 3 ...). Якщо фактична абсолютна величина ознаки у декількох особин вибірки однакова, то їх нумерують підряд і беруть середнє із суми цих рангів.
В обробку включаються не абсолютні величини варіюючої ознаки, а їх ранги, зайняті членами сукупності за кожною із корелюючих ознак. Метод запропоновано Спірменом, тому часто в літературі коефіцієнт рангової кореляції називають коефіцієнтом Спірмена.
Його розраховують за формулою: ,
де х – ранги за х-ознакою;
у – ранги за у-ознакою;
х-у – різниця рангів;
n– число пар рангів, або об’єм вибірки.
Різницю рангів (х-у) можна замінити літерою d, і тоді формула набуває більш спрощеного вигляду:,
де Σd2– сума квадратів різниці між парними рангами.
Оцінка достовірності коефіцієнта рангової кореляції дещо ускладнена, бо розподіл рангових коефіцієнтів може ще більше відхилятись від нормального, ніж розподіл простих коефіцієнтів кореляції. Її здійснюють, користуючись даними додатку 2.