17.2. План практичного заняття Практичне заняття 13

Питання для обговорення

1. Значення в МЕВ міжнародної торгівлі.

2. Характеристика основних форм міжнародної торгівлі.

3. Оцінка ефективності міжнародної торгівлі.

4. Державне регулювання міжнародної торгівлі.

17.3. Термінологічний словник

Інжиніринг – надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і обладнання.

Копірайт – ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відеовитвору на показ і використання своєї роботи.

Ліцензійні угоди – міжнародна торгова угода, за якою власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.

Ліцензія – дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), захищеної або не захищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом певного часу і за певну плату.

Міжнародна передача технології – міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі.

“Ноу-хау” – надання технічного досвіду і секретів виробництва, що поєднує відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечить певні переваги.

Патент – свідоцтво, яке видається компетентним урядовим органом винахіднику і яке засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу.

Паушальний платіж – зафіксований в угоді разовий платіж, не пов’язаний з часом фактичного використання ліцензії; розмір платежу встановлюється заздалегідь на підставі експертних оцінок.

Роялті – періодичні відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, які залежать від прибутку, що отримується від комерційного використання ліцензії.

Технічна допомога – надання країнам допомоги на платній або безплатній основі у сферах технології процесів, продуктів і управління.

Товарна марка – символ певної організації, який використовується для індивідуалізації виробника товару і не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

17.4. Інформаційні джерела

[17, С.77-280], [19, С.55-68], [20, С. 192-194], [22, С.19-273], [24, С.24-37], [25, С.104-120], [37, С.139-159], [46, С.45-128], [48, С.126-162].

Тема 18. Мев у сфері послуг

18.1. Методичні поради до вивчення теми

У сучасних умовах дедалі більше значення в соціально-економічному житті набуває сфера послуг. За останні 2-3 десятиліття темпи її зростання значно випереджали за цим показником інші галузі. Стимулом був по-перше, розвиток науково-технічного прогресу, який посилює соціалізацію економіки в цілому і сфери послуг зокрема. По-друге, ріст життєвого рівня закономірно призводить до збільшення потреб у нових видах послуг. По-третє, розвиток промисловості і сільського господарства призводить до вивільнення робочої сили, яка переливається у сферу послуг. По-четверте, перекваліфікація робочих місць, включаючи сферу управління, що обумовлено потребою у зменшенні витрат з метою підвищення конкурентоспроможності продукції і формування окремих незалежних платних консалтингових послуг. В результаті в 90-х роках частина всіх видів послуг у ВВП розвинених країн сягнули 70%.

Поява і розвиток світового ринку послуг, окрім причин, які наводяться вище, в значній мірі обумовлені розвитком національних економік, що призвело до збільшення обсягів світової торгівлі. У свою чергу це призвело до збільшення обсягів конкуренції, в тому числі національної. Продажі на світовому ринку дедалі більше супроводжується наданням виробничих послуг, послуг в транспортуванні, страхуванні, консалтингу і ін. Усе це обумовило той факт, що сьогодні значний сегмент світової торгівлі займає сформований ринок послуг, так званий “невидимий сегмент” світової торгівлі.

Складовими елементами його є:

• транспортні послуги;

• послуги, пов’язані з функціонуванням ринку, технологій, ліцензій і патентів;

• туризм;

• банківські, страхові, інжинірингові та лізингові послуги;

• заробітна плата й інші трудові доходи іноземних працівників;

• інформація, консалтинг, управління.

На світовому ринку послуг домінує вісім провідних країн, на які припадає 2/3 світового експорту послуг і понад 50% імпорту. Розвинуті країни в експорті послуг займають 80%. Частка першої п’ятірки становить понад 50% експорту. На частку чотирьох країн – США, Англію, Німеччину і Францію припадає 44% світового експорту послуг. На послуги припадає більше 40% експорту США, 46% експорту Великої Британії.

Займаючи значну частку на світовому ринку, в той же час будучи вкрай різними як за формою, так і за змістом, послуги не створюють єдиного комплексного ринку, який характеризується наявністю загальних рис. Разом з тим, ми можемо говорити про наявність важливих тенденцій, характерних для даного ринку.

Важливою рисою сучасного ринку послуг є концентрація і централізація капіталу у даній сфері. На зміну дрібним і середнім фірмам, які домінували на зовнішньому ринку в недалекому минулому, масово вийшли на ринок транснаціональні компанії, які змогли технологічно задушити середні та дрібні фірми.

Другою важливою рисою є те, що поява ТНК у сфері послуг призвела до її розмивання, а також до розмивання кордонів між окремими видами послуг. Банки, наприклад, стали випускати кредитні картки, виконувати функції транспортних агентів.

Третя особливість полягає в тому, що послуги, ставши складовим елементом внутрішньовиробничої діяльності ТНК (післяпродажне обслуговування продукції), поставили питання про необхідність регулювання ринку послуг на міжнародному, регіональному і галузевому рівнях. Перші вагомі кроки були зроблені в цьому напрямку в 70-х – 80-х роках. Вони характеризувалися використанням державами жорстких протекціоністських важелів для захисту молодої сфери послуг. Така політика визначалася, як пріоритетна і реалізовувалася через ліцензії, стандарти, митні бар’єри, контроль за цінами тощо. Пізніше регулювання потоками послуг відступило на інший план. Причому це стосувалося їх регулювання не тільки на рівні національних економік, а і міжнародному масштабі. Ідея лібералізації і практика її здійснення відбулися в русі загальних тенденцій, притаманних зовнішній торгівлі в цілому. На сьогодні на світовому ринку функцію регулювання міжнародних потоків послуг здійснюють, головним чином, міжнародні організації. Виникли спеціальні міжнародні організації, наприклад, ІКАО – Організація міжнародної цивільної авіації, ВТО – Всесвітня туристична організація, ІМО – Міжнародна морська організація і т.п., які спеціалізуються в межах окремих галузей міжнародною торгівлею послугами. Згідно з останньою інформацією їхня кількість сягає більше 40 організацій.

Якщо, наприклад, в межах ІКАО здійснюється уніфікація правил польотів і експлуатації повітряного транспорту, аеродромів, аеронавігаційних засобів, то Всесвітня туристична організація визначає норми і стандарти утримання готелів, ресторанів і т.п.

На регіональному рівні регулювання ринку послуг, як правило, здійснюється в межах інтеграційних регіональних угод. В ЄС, наприклад, зняті обмеження на взаємну торгівлю послугами.

Практично усі міжнародні потоки послуг є об’єктом регулювання міжнародних організацій. Спочатку це була ГААТ, а з 1 січня 1995 року Угода про регулювання торгівлі послугами увійшла як невід’ємна складова частина до Всесвітньої торгової організації (ВТО).

Передумови та умови розвитку світового ринку послуг:

• прискорення розвитку процесу міжнародного поділу праці, який призводить до виникнення нових видів діяльності;

• науково-технічний прогрес;

• ускладнення виробництва;

• насичення ринків товарами;

• інформаційний бум;

• прискорений розвиток нових видів транспорту;

• нові наукові відкриття;

• нові форми розвитку економічних процесів.

Особливості міжнародної торгівлі послугами:

1. Більшість видів послуг базується на прямих контактах між їхніми виробниками і споживачами, оскільки послуги, на відміну від речових товарів, виробляються і споживаються одночасно і не підлягають зберіганню. Це відособлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі речовими товарами, у якій багато операцій здійснюється на основі торговельного посередництва і можливості зберігати товари.

2. Міжнародна торгівля послугами вимагає більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у країні виробництва.

3. Світовий ринок послуг тісно пов’язаний зі світовим товарним ринком і все сильніше і сильніше впливає на його розвиток. Успіх товару на зовнішньому ринку в багатьох випадках залежить від якості і кількості послуг, які залучаються для його виробництва, продажу та реалізації, а часто і для післяпродажного обслуговування.

4. Сфера послуг більше захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, оскільки більшість закладів з виробництва послуг знаходяться у власності держави і / або під її контролем. Звідси багато бюрократичних та іншого роду перепон на шляху розвитку міжнародної торгівлі послугами з боку держав та їхніх органів.

5. Не всі види послуг, на відміну від речових товарів, придатні для широкого залучення у міжнародний господарський оборот (наприклад, комунальні і більшість побутових послуг).