7.2. План пратичного заняття

Практичне заняття 5

Питання для обговорення

1. Система міжнародного поділу праці (МПП) та основні тенденції її розвитку в сучасних умовах.

2. МПП вихідна основа розвитку СГ і МЕВ.

3. Етапи розвитку МПП.

4. Фактори поглиблення МПП.

3. Інформаційні джерела

[17, С. 77-280], [19, С. 55-68], [22, С.19-273], [41, С.41-45], [46, С.45-128], [48, С. 126-162].

Тема 8. Загальні проблеми сучасних МЕВ

8.1. Методичні поради до вивчення теми

Сьогодні потреби людини формуються під впливом не лише факторів, які знаходяться в національних межах. Інформаційні системи, динамізм росту населення планети, інтеграція культур, зміни в структурі споживання, сучасна система зв’язку і транспорту створюють умови, за яких потреби людини дедалі в більшій мірі формуються під впливом процесів, що знаходяться далеко за межами держави. Серед них найважливішою є без сумніву “комунікаційна революція”, завдяки якій разюче скоротився час і кошти для подолання відстані. Політичним суспільствам стає дедалі важче зберігати свою навіть відносну окремість та ізольованість.

За період 1960-2000 роки вартісний обсяг міжнародних товарів збільшився майже в 50 разів і сягнув астрономічної цифри – майже 6 трлн. Доларів. Темпи росту зовнішньої торгівлі значно перевищували відповідні показники росту виробництва. Зокрема, якщо протягом 1965-2000 років світовий ВВП зростав в середньому на 3,3% в рік, об’єм експорту щорічно збільшувався на 5,9%. Найбільш динамічно зростали об’єми торгівлі машинами, обладнанням, транспортними засобами. Серед експортованих товарів перше місце належить комп’ютерам (11%), на другому – сільськогосподарська продукція, третє місце займають автомобілі, четверте – хімікати. Ще швидше зростав за останні роки рух капіталу. Загальний обсяг іноземних інвестицій перевищив 7 трлн. Дол. США, а їхня частина у світовому ВВП зросла на 7% у 1982 році до 22% у 2007 році.

Зовнішньоекономічну безпеку в найбільш загальному плані можна характеризувати як з однієї сторони здатність країни протистояти зовнішнім негативним чинникам, з іншої – її спроможність максимально використати переваги міжнародного поділу праці з метою реалізації національних інтересів.

У самому загальному плані зовнішньоекономічну безпеку гарантує головним чином конкурентоспроможність національної економіки, її здатність забезпечити країну на світовому ринку адекватній її потенціалу сегмент. Зрозуміло, що конкурентоспроможними можуть бути ті економіки, які мають розвинену ринкову систему з ефективною відкритістю. В свою чергу остання є похідною наступних факторів:

• технологічного рівня виробництва;

• стану розвитку фінансового сектору;

• рівню адекватності внутрішньої та соціально-економічної структури зовнішнього ринку;

• співвідношення між державними і приватними секторами;

• розвитком ринкової інфраструктури тощо.

Якщо врахувати, що рейтинг конкурентоспроможності України в цілому по оцінці незалежних експертів Світового економічного форуму досить високий, вона займає 58 місце у світовій класифікації (табл.8.1)., то рейтинг відкритості набагато гірший. Зокрема, згідно рейтингу відкритості, який був розроблений The Heritage Foundation I Wall Street Journal для 161 країни, Україна займає 124 місце (8.2).

Таблиця 8.1

Рейтинг конкурентоспроможності країн у 2007 р.

1	Сінгапур	48	В’єтнам
2	США	49	Єгипет
3	Гонконг	50	Венесуела
4	Тайвань	51	Бразилія
5	Канада	51	Індія
38	Угорщина	52	Еквадор
39	Чехія	53	Колумбія
43	Польща	54	Болівія
44	Туреччина	55	Болгарія
45	Словаччина	56	Зімбабве
46	Сальвадор	57	Україна
47	ПАР	59	Росія

Таблиця 8.2

Рейтинг відкритості економік країн СНД та Балтії

Країна	Місце серед 161 країн
Естонія	18
Латвія	61
Литва	72
Молдова	97
Росія	106
Вірменія	107
Грузія	116
Україна	124
Киргизстан	135
Казахстан	137
Білорусь	140
Азербайджан	143
Таджикистан	147
Узбекистан	148
Туркменістан	149

Проблема економічної безпеки безпосередньо пов’язана з категоріями – незалежність, взаємозалежність і залежність. З точки зору співвідношення і взаємозв’язку вказаних понять схематично це можна пояснити у вигляді континууму на крайніх полюсах якого знаходиться залежність і незалежність, а взаємозалежність – посередині між ними.

До однієї з найбільш складних проблем, які безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни, відноситься проблема зовнішньої заборгованості. Нині вона набула глобального характеру. Кількісна її характеристика наведена в табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Зовнішня заборгованість країн, що розвиваються

(млрд. дол. США)

Роки	1955	1965	1975	1985	1995	1996	2006
Величина заборгованості	37,1	72,9	335,0	1186	1500	1924	2447

До основних причин виникнення заборгованості слід віднести внутрішні і зовнішні фактори.

Внутрішні фактори:

• економічна відсталість;

• структурні диспропорції

• політична нестабільність;

• прорахунки в господарській політиці, в ому числі надмірний імпорт, неефективний вибір кредитора і нераціональне використання кредитів тощо.

Зовнішні фактори:

• загальне погіршення кон’юнктури на світовому ринку;

• політика протекціонізму;

• зміни в інвестиційних потоках.

Починаючи з 80-х років, глобальний економічний розвиток відчувається під знаком кризи зовнішньої заборгованості. Вироблення і реалізація колективних методів та інструментів вирішення даної проблеми суттєвих позитивних результатів не приносить.

Фактором зменшення небезпеки економічної залежності та її наслідків у сучасних умовах стає посилення незацікавленості в монопольному домінуванні, а порушення спільних зв’язків означає втрати для кожної з держав.