Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка

Кафедра англійської філології

В.О.Лапочка

КУРС ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

Навчально-методичний посібник для практичних занять

та самостійної роботи студентів

Полтава 2010

В.О.Лапочка. Курс теорії і практики перекладу: навчальний посібник для практичних занять та самостійної роботи студентів. Полтава,2010, 40стор.

Посібник укладено старшим викладачем кафедри англійської філології ПНПУ Лапочкою Віктором Олексійовичем

Рецензенти:

Данілюк Л.В.,канд. філол.наук, доцент кафедри перекладу Полтавського інституту економіки і права

Кононенко В.В.,кан. істор. наук, доцент кафедри романо-германської філології ПНПУ

Навчальний посібник містить теоритичний матеріал курсу предмету „Теорія і практика перекладу”, який можна використовувати на практичних заняттях і у процесі самостійної роботи з предмету. Матеріал розміщено відповідно до тем практичних занять цього предмету. Посібник розрахований на студентів спеціальності „ПМСО. Мова і література англійська, німецька”. Його мета – допомогти студентам у самостійній роботі над предметом, у підготовці до практичних занять, сприяти засвоєнню навичок та вмінь використовувати різноманітні способи і методи перекладу.

Розглянуто на засіданні кафедри англійської філології

Протокол№___________від_________2009р.

Рекомендовано до друку Вченою Радою ПДПУ ім. В.Г.Короленка

Протокол№__________від_________2009р.

© В.О. Лапочка

ПЕРЕДМОВА.

Методичний посібник призначається для студентів, які вивчають англійську мову та ряд предметів, що навчають теорії та практиці пе­рекладу. Посібник розраховано на студентів III - IV курсів спеціаль­ності " ПМСО. Мова і література(англійська, німецька)". Матеріал посібника спрямований на вивчення основ перекладознавства та розвиток практичних навичок використання різних прийомів перекладу з англійської мови на українську.

Цей посібник побудовано на основі навчальної програми комплексу перекладацьких дисциплін (Полтава, 2009), і в зв'язку з тим, що на вивчення цього предмету виділяється обмежена кількість годин, він має строго функціональну спрямованість.

Посібник складається з таких розділів: 1. Загальні проблеми перекладу. 2. Перекладацькі відповідності. 3. Перекладацькі трансформації. 4. Переклад безеквіваленткої лексики. 5. Переклад назв. Теоретичне викладення проілюстровано прикладами із художньої літератури та текстів суспільно-політичного напрямку. Попереднє закріплення теоретичних знань забезпечується вправами, які подаються після розділів.

Посібник може бути використаний як для аудиторної, так і для самостійної роботи.

I.ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ.

«Кто берётся за перевод, тот принимает на себя долги, которые

уплатить обязан, хотя не тою самою монетою, но такою же

суммою».

Васілій Капніст (1758-1823), драматург, поет, перекладач.

Переклад – це дуже давній вид людської діяльності. Без нього важко уявити такі добре відомі історичні факти, як утворення великих імперій, населених багаточисленними багатомовними народами, панування культури однієї нації, яка мае більший соціальний престиж, розповсюдження релігійних та соціальних вчень тощо. Прикладами найдавніших відомих нам перекладів можна вважати переклади Біблії. Як відомо, Старий Завіт первісно був написаний старовинною еврейською мовою (гібрім), яка з часом стала мертвою. У II-I ст. до н.е. був зроблений переклад Біблії арамейською мовою (т.зв. Таргумім, від арамейського "таргум" – пояснення), у II-III ст. – грецькою мовою (Переклад Сімдесятьох або Септуагінта. За переказом, він був зроблений за 72 дні 72 старійшинами на

о. Фарос під Олександрєю), у IV ст. – латинською (так званий простонародний або Vulgata), у XIV-XV ст. переклад Біблії було зроблено на національні мови різних країн: Німетчини, Франції, Англії тощо.

Як це траплялося і з іншими видами діяльності людей, практичний переклад йшов попереду теорії перекладу, але окремі представники професії намагалися визначити поняття, предмет і засоби перекладу. У своїй роботі перекладачи були змушені обирати найкращий варіант перекладу, вирішувати що є найважливішим у тексті і що треба передати у перекладі, які засоби і форми перекладу треба використати у кожному конкретному випадку. Іноді перекладачи намагалися пояснити свій вибір у формі “принципів перекладу”(principles of translation), які друкувалися перед текстом перекладу або подавалися в усній формі у відповідь на критику перекладу. Принципів перекладу було стільки ж скільки було перекладачив. В.М.Коміссаров зібрав і проаналізував ці принципи перекладу і виявилося, що дуже часто вони протирічили одне одному, але час відсіяв помилкові принципи, а решта стали основою сучасної теорії перекладу.

Давайте розглянемо принципи перекладу, створені в різних країнах в різні часи. Фанцузький гуманіст, поет і перекладач Еть`єн Доле (1509-1546) вважав, що перекладач повинен дотримуватися таких принципів: 1)перекладач повинен розуміти текст, що перекладається, і мету його автора; 2) перекладач повинен досконало знати мову оригіналу та мову перекладу; 3) перекладач повинен уникати буквального перекладу(literal translation), тому що той може викривити текст оригіналу і знищити його красу; 4) перекладач повинен використовувати у перекладі загальноприйняті мовні форми; 5) перекладач повинен обирати і розміщати слова вірно і створити вірну картину тексту оригіналу.

У 1790 році британський перекладач Александр Фрейзер Тайтлер у своїй праці “Essay on Principles of Translation” сформулював таки принципи перекладу: 1) переклад повинен повністю передавати ідеї оригіналу; 2) стиль і манера перекладу повинні бути точно такими як стиль і манера оригіналу; 3) переклад повинен бути таким же читабельним як і оригінал.

Як ми бачимо, ці принципи перекладу, хоча і створені в різних країнах і в різні часи, не протирічать одне одному.

Уже в той час переклад був важливою складовою життя суспільства. Однак, за останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли, що є всі підстави говорити про початок нового етапу в icтopiї перекладу. У XX столітті значно розширилися міжнародні контакти. На карті світу з'явилося багато нових незалежних держав, виникли численні міжнародні та peгioнaльнi організації держав. Бурхливий розвиток науки i техніки викликав велику потребу в активному обміні інформацією. Щороку в світі відбувається багато міжнародних конференцій, зустрічей, нарад. Значно виріс об'єм міжнародної торгівлі, інтенсивність дипломатичної діяльності, міжнародної кореспонденції. Розширилися культурні зв'язки між народами, насправді масового характеру набув туризм.

Процес перекладу, що складае специфіку комунікації з використанням двох мов, має свої суттєві особливості. Перша особливicть полягає в його різноманітності. Переклад може здійснюватися письмово i усно, із сприйняттям вихідного тексту через навушники i візуально, в спокійній обстановці кабінету і в напруженій обстановці nepeгoвоpiв. Перекладатися можуть художня проза i наукова стаття, вірші i листівки, розмовні кліше в побутовій ситуації i діалектизми в мoвi обвинуваченого чи свідка на судовому засіданні. Переклад може здійснюватися з англійської мови на українську, з української на французьку, з італійської на японську i в будь- якій комбінації двох існуючих у світі мов. Іншою особливістю процесу перекладу е "невловимість" деяких його сторін. Дослідник зазвичай має у своєму розпорядженшні два тексти (вихідний і перекладу), а що відбувається в голові перекладача, як перекладач працює – про це можна лише здогадуватися. Все це спонукає або обмежуватися вивченням результатів міжмовних перетворень, або застосовувати метод "чорної скриньки" при дослідженні процесу перекладу, тобто до вимірювання даних на вході (текст оригіналу) i даних на виході (текст перекладу). Цей метод дозволив не лише вийти за межі лінгвістики на емпіричному рівні дослідження, але й зробити перспективні для теорії перекладу висновки (наприклад, про тенденци перекладу збільшувати складову величину тексту, про вплив прецизійних слів на процес усного перекладу, про організуючу роль лексичних одиниць з нульовою та повторною інформацією при оформленні перекладу тощо). Різноманітність процесу перекладу, невловимість деяких його сторін, що ускладнює дослідження, є причиною появи численних абстрактних моделей процесу перекладу, до створення різних теорій перекладу. Серед них загальна теорія перекладу А.В.Федорова, теорія закономірних відповідників, Я.І.Рецкера, трансформаційна теорія перекладу Ю.А.Найда, ситуативна теорія В.Г.Гака, семантико-семіотична модель Л.С.Бархударова, теорія рівнів еквівалентності В.Н.Комісарова. Bci ці teopiї перекладу, які складають предмет науки про переклад, головним чином, вірно відображають різні сторони об'єкту, хоча вони не відображають об'єкта в цілому.

Незважаючи на велику кількість моделей перекладу, навряд чи сьогодні будь-яка теорія перекладу може претендувати на домінуюче положения в науці. Однак, не викликає сумнівів той факт, що всі тeopiї, які правильно відображають ту чи іншу сторону об'єкту науки про переклад, роблять в неї свій внесок. Нерозривність зв'язку між мовою та мисленням забезпечує можливість спілкування, обміну думками між людьми, які розмовляготь не тільки однією i тією ж мовою, але й різними мовами. Таке різномовне спілкування здійснюється при допомозі перекладу. Закони мислення, закони логіки для всіх народів Землі одинакові. Однак вираження думки в кожній мові підкоряється закономірностям, які специфічні для того чи іншого народу, оскільки кожна мова розвивається за своїми внутрішніми законами.

Термін і поняття „переклад”.

Саме поняття i термін переклад(translation) може з першого погляду здатися не тільки цілком зрозумілим, але і наскрізь прозорим. Нефахівці і не повірять, що термін "переклад" є далеко не однозначним i що в ньому ховаються не тільки поняття "писемний чи усний переклад", хоча саме ці двоє значень i є основними складовими цього загального терміна. Проте перекладом називається не тільки писемна чи усна діяльність, пов'язана iз способом відтворення смислу, вираженого однією мовою засобами (словами чи реченнями) іншої мови. Перекладом може бути i наслідок/результат усної чи писемної діяльності перекладача: вірш, стаття, п'єса, роман, перекладений із якойсь одніеї на якусь зовсім іншу мову. "Перекладом" може бути у вищому навчальному закладі i навчальна дисциплина, а також назва іспиту тощо. I все ж визначальним, найголовнішим значенням, що його ховає в co6i термин переклад, власне його визначенням було i залишається "відтворення семантики и структури значенневої (змістoвoї) одиниці мови-джерела (source or original language) мовою перекладу чи мовою-реципієнтом (target or translation language). Загалом, "Несистематический словарь" Палажченко П.Р., якій вийшов з друку у Москві в 2002 році, дає 43 визначення "перекладу".

Першим засобом міжродового чи міжплемінного/міжетнічного порозуміння було тлумачення(interpretation), оскільки власне "переклад" виник значно пізніше, тільки після того, як у тій чи іншій конкретній мові з'явилося письмо.

У наш час, у добу інформаційної навали/революції, однаково ши­роко використовуються як переклад, так i тлумачення. Переклад i тлумачення е дієвими засобами постійного збагачення вcіx національних мов, які є мовами-рецепторами лексичних одиниць мов-оригіналів. Виступаючи у функції засобу відтворення i передачі лексичних та змістових значень окремих лексичних i змістових одиниць мовлення, тобто окремих слів i писемного чи усного тексту (дискурсу), переклад i тлумачення завжди переносять у мову перекладу (МП) пeвнi лексичні и змістові одиниці мови оригіналу (МО) і збагачують ії, але треба пам`ятати, що переклад це засіб не тільки міжмовного але і міжкультурного спілкування, тому одночасно відбувається і збагачення обох культур.

Для визнання форми/способу відтворення повноцінним перекладом існують п'ять головних визначальних рівнів:

1) семантичний (змістовий), що засвідчує близькість значення мовних одиниць оригіналу і перекладу;

2) компонентний, що засвідчує спорідненість складників мовних оди­ниць мови оригіналу та мови перекладу;

3) образний, що вказує на спільність чи на відмінністъ у сприйнятті світу носіями мови-оригіналу та носіями мови перекладу;

4) структурний, що вказує на спільність чи відмінність синтаксичної будови змістової одиниці у мові-джерелі та мoві перекладу;

5) прагматичний, що вказує на підтекстову спрямованість (тобто ав-торську оріентацію) у змістовій одиниці мови-джерела i в змістовій одиниці носіїв мови перекладу.

Поняття переклад охоплює два конкретні та piзнi типи мовленнєвої діяльності, кожен з яких включає різні підтипи чи види відтворення, писемне і усне, які в свою чергу характеризуються певними притаманними тільки їм конкретними ознаками. Ці ознаки знаходять свій прояв у відповідних рівнях повноти відтворення змісту i форми як окремих мовних одиниць, так i тексту (дискурсного мовлення) мови-джерела мовою реципієнта, тобто, мовою перекладу. Дещо різним, зрозуміло, є i структурно-синтаксичне та стилістичне оформлення мовленнєвого матеріалу, пропонованого перекладачем i тлумачем. Це залежить як від специфіки кожного з цих типів відтворення відповідних жанрових особливостей писемного і усного (розмовного) мовлення, так i від необхідості застосування чи незастосування тих або інших технічних засобів.

Незалежно від писемної чи усної форми відтворення пере­клад може забезпечувати повну адекватність значення i форми мовних одиниць мови-джерела мовою-рецептором на piвнi семантичної, а час­то й структурної еквівалентності.

Існують певні терміни і поняття, що часто використовуються у теорії і практиці перекладу, але треба пом`ятати, що досить часто різні науковці використовують різні терміни і часто вкладають різне значення в ті ж самі терміни: source or original language мова оригіналу/ мова-джерело, target or translation language мова перекладу/мова-рецептор, translation correspondence перекладацька відповідність, translation transformation перекладацька трансформація, permanent correspondence постійна відповідність, non-permanent correspondence варіантна відповідність, occasional correspondence оказіональна відповідність, plane of content план змісту, plane of expression план виразу, verbal translation дослівний переклад, interlinear translation підрядковий переклад, rehash вільна переробка твору у перекладі, versification віршовий (поетичний) переклад, rough translation робочий варіант перекладу.

Зупинимося на певних видах перекладу докладніше, щоб полегшити розуміння і засвоєння матеріалу.

Адекватний переклад (adequate/faithful translation) – це переклад на рівні потрібному і достатньому для передачи плану змісту одиниці мови оригіналу інваріантно і автентично без порушення мовних норм та узусу мови перекладу.

Вільний переклад (free translation) – переклад на рівні вищому ніж потрібно для передачи плану змісту одиниці мови оригіналу інваріантно і автентично без порушення мовних норм та узусу мови перекладу.

Буквальний переклад (literal translation) – переклад на рівні нижчому ніж потрібно для передачи плану змісту одиниці мови оригіналу інваріантно і автентично без порушення мовних норм та узусу мови перекладу.

Художній переклад (literary translation) – переклад творів художньої літератури, а саме текстів, головна функція яких – художньо-естетичний вплив на читача.

Спеціальний переклад (special/informative translation) – переклад оригіналів, що не належать до художньої літератури (суспільно-політичних, науково-технічних, офіційно-ділових та ін.), а саме текстів, головна функція яких повідомлення якихось відомостей, а не художньо-естетичний вплив на Рецептора.

Повний письмовий переклад (complete written translation) – переклад, коли оригінал та переклад виступають у процесі перекладу у вигляді фіксованих (головним чином, письмових) текстів, до яких перекладач може неодноразово повертатися і використовувати словники, довідкову та іншу літературу і т. ін.

Усний переклад (oral translation/interpretation) – вид перекладу, при якому оригінал та його переклад виступають у процесі перекладу у нефіксованій (усній) фopмi, що передбачає одноразове сприйняття перекладачем відрізків оригіналу та неможливості наступного співставлення чи виправлення перекладу після його виконання. Усний переклад може бути послідовним перекладом (consecutive translation), який перекдадач починає після того як пред`явлена частина або все повідомлення і cинхронним перекладом (synchronous translation), який починається практично одночасно із пред`явленням повідомлення.

До, так званих, перехідних видів (intermediate types) перекладу можна віднести: переклад з аркуша (at sight translation), переклад на слух (by ear translation), двобічний переклад (two-way translation), адаптація/перелицювання тексту перекладу (adaptation) і cкороченний переклад (abridgement).

Одиниця перекладу.

Л.Бархударов визначав переклад як “процес заміни мовленнєвого твору (тексту) однією мовою на мовленнєвий твір (текст) іншою мовою із збереженням незмінного плану змісту”. Іншими словами в процесі перекладу відбувається заміна одиниць плану виразу (одиниць мови), але зберігається незмінним план змісту (інформація, яку несе текст).

Процес перекладу тексту відбувається поступово, а якщо речення довге, то перекладач обов’язково розбиває його на ряд часток і працює над кожною часткою окремо. Виокремлення одиниці перекладу – це питання не тільки теоретичне, але і, мабуть перш за все, практичне.

Одиниця перекладу (unit of translation) це мінімальна одиниця мови джерела (source language), якій треба знайти відповідну одиницю у мові перекладу (target language) і складові частини якої не перекладаються окремо.

Деякі теоретики перекладу вважають, що одиницею перекладу є слово. Особливо гаряче цю позицію відстоювали теоретики перекладу Біблії та іншої релігійної літератури: “будь-який відступ від слова господнього – кощунство”.

Але пізніше як теоретики, так і самі перекладачі дійшли висновку, що переклад “слово в слово” заважає глибоко і повно розкрити думки авторів художніх творів. На перший план вийшла тенденція передавати у перекладі “зміст від змісту”. Тут можна згадати таких теоретиків як Джон Драйден, Ж.Віне і Ж.Дарбельне. Л.Фостер відмічає, що в епоху Відродження віддавали перевагу перекладу “кожної окремої фрази” у її контексті без врахування перекладу окремих слів. Дж.Міллер вважає, що лінгвістична проблема може бути вирішена тільки коли ми починаємо розглядати речення. Оригінальну трактовку поняття одиниці перекладу запропонував Дж.Кетфорд. Оскільки поняття “речення” можна розглядати у чисто граматичному плані, то Дж.Кетфорд зробив логічний висновок, що у достатньо великому тексті одиниці перекладу можуть мінятися, переклад може відбуватися на різних рівнях мовної ієрархії: “у одному випадку переклад робиться на рівні речення, в іншому – на рівні слова або словосполучення, а у третьому – шляхом використання тих та інших способів”. З ним погоджуються Л.Бархударов, Я.Рецкер, В.Коміссаров та інші, хоча І.Корунець вважає, що одиниця перекладу – речення.

У сучасному мовознавстві визначають такі рівні мовної ієрархії:

• рівень фонем

• рівень морфем

• рівень слів

• рівень словосполучень

• рівень речень

• рівень тексту

Відповідно і переклад може відбуватися на будь-якому рівні мовної ієрархії.

Переклад на рівні фонем (phoneme level).Фонема, як відомо, не несе значення, вона тільки допомагає розрізнити зміст. У процесі перекладу фонема мови джерела замінюється відповідними (найближчими за артикуляцією та звучанням) фонемами мови перекладу. Головним чином це відбувається, коли ми перекладаємо прізвища, географічні назви, реалії, т.і.: Churchill – Черчілль, Полтава – Poltava, speaker – спікер, resistor – резистор, lady – леді.

Переклад на рівні морфем (morpheme level). У ряді випадків одиницею перекладу є морфема, інакше кажучи, кожній морфемі слова мови оригіналу відповідає морфема слова мови перекладу: mis-understanding – не-порозуміння, table-s – стол-и, one-sided-ness – одно-біч-ність, fear-less – без-страшний.

Неважко помітити, що переклад на рівні морфем відбувається значно рідше ніж навіть на рівні фонем. Морфемна структура слів, що мають однакові значення у різних мовах, частіше за все не співпадає, особливо, якщо брати до уваги не тільки лексичні, але і граматичні морфеми, набір яких у різних мовах різний.

Переклад на рівні слів(word level). Як приклад такого перекладу можна навести переклади наступних англійських речень:

He came home. – Він прийшов додому.

My friend lives in Kyiv. -- Мій приятель живе у Києві.

У цих та інших випадках відповідності установлюються на рівні слів, саме слова виступають у ролі одиниці перекладу, у той час як поморфемних відповідностей (і тим більше пофонемних) знайти неможливо. Такий переклад (послівний або дослівний) зустрічається значно частіше, ніж пофонемний, або поморфемний. Але і тут ми бачимо, що тільки частина слів у процесі перекладу отримує дослівні відповідності, як результат різноманітних лексичних і синтаксичних факторів.

Переклад на рівні словосполучень(phrase or word combination level). Перш ніж розглядати цей рівень перекладу, треба визначитися з яким типом словосполучень ми маємо справу: вільні словосполучення чи сталі, ідіоматичні.

Вільні словосполучення перекладаються на рівні слів, дослівно, і їх значення – це сума значень слів, що їх складають. Наприклад, словосполучення to go to school перекладається ходити до школи, to write a letter– написати листа, to do an exercise – зробити вправу і т. ін.

Сталі, ідіоматичні вирази або фразеологізми перекласти таким способом неможливо, тому що їх значення, як відомо, не дорівнюють сумі значень слів, з яких вони складаються, і дуже часто їх значення не мають нічого спільного із значенням тих слів. Наприклад, to take part – брати участь, to have a yellow streak - бути боягузом, to show a white feather – бути боягузом.

Переклад на рівні словосполучень зустрічається дуже часто. Як ми відмічали, у процесі перекладу частіше за все одні слова перекладаються на рівні слова, інші – на рівні словосполучення. Наприклад,

The terrestrial globe is a member of the solar system. -- Земна куля входить до сонячної системи.

У цьому реченні на рівні слів перекладено слова terrestrial, globe, solar, system і на рівні словосполучення – is a member of.

В процесі перекладу з англійської мови треба пам'ятати, що характерною рисою цієї мови є полісемія, яка зустрічається і у випадку перекладу словосполучень. Досить велика кількість словосполучень можуть виступати у реченнях у якості як вільних так і сталих словосполучень залежно від контексту, в якому вони використані.

Наприклад: I have pins and needles in my hand.

Це речення можна перекласти двома шляхами. Якщо словосполучення pins and needles – вільне, то переклад речення буде: У мене в руці голки та булавки. Якщо ж це словосполучення ідіоматичне, то переклад буде: У мене заніміла рука.

Переклад на рівні речень(sentence level). Як виявляється, у ряді випадків відповідності можна знайти тільки на рівні речень. Наприклад:

The voice of one is the voice of none. -- Один у полі не воїн.

East or West, home is best. – У гостях – добре, а вдома – краще.

Ці англійські речення, приказки або прислів’я , мають значення, які не дорівнюють сумі значень слів, з яких вони складаються, і одиницею прекладу в цьому випадку виступає речення в цілому.

Те ж саме ми знаходимо у багатьох випадках речень, що використовується у загальних життєвих ситуаціях, коли відповідності треба шукати на рівні речень. Наприклад:

Many happy returns of the day! – З днем народження!

Help yourself! – Пригощайтесь!

Will you leave a mеssage? – Що йому переказати?

Переклад на рівні тексту (text level). Нарешті, мають місце випадки, коли навіть речення не можуть виконувати роль одиниці перекладу і тоді увесь текст в цілому діє як одиниця перекладу. Це досить звичайне явище у перекладі поезій. Прикладом може послужити переклад С.Я. Маршака сонету 74 В.Шекспіра:

So then thou hast but lost the dregs of life,

The prey of worms, my body being dead;

The coward conquest of a wretch’s knife,

Too base to be remembered.

The worth of that is that, which it contains,

And that is this, and this with thee remains.

С тобою будет лучшее во мне,

А смерть возьмет от жизни быстротечной

Осадок, остающийся на дне,

То, что похитить мог бродяга встречный.

Ей – черепки разбитого ковша,

Тебе – мое вино, моя душа.

Неважко помітити, що між текстом оригіналу і текстом перекладу неможливо знайти відповідності ні на рівні слів (хіба що dregs – осад, life – життя), ні на рівні словосполучень, ні на рівні речень. Одиниця перекладу в цьому випадку це текст в цілому, тому що обидва вірші передають ту ж саму змістову та художньо-естетичну інформацію.

Таким чином ми бачимо, що одиницею перекладу може бути, по суті справи, одиниця будь-якого мовного рівня – від фонем до тексту в цілому. Особливо важливо підкреслити, що у процесі перекладу одного і того ж тексту рівень перекладу постійно змінюється – одиницею перекладу стає то слово, то словосполучення, то речення і т.ін. Знайти потрібну одиницю перекладу і є основним завданням перекладача.

______________

II. Перекладацькі відповідності.

В процесі перекладу перекладач співставляє словникові запаси мови оригіналу і мови перекладу і підшукує потрібні відповідності. При співставленні одиниць словникового складу англійської та української мов виявляються певні змістові співвідношення слів мов. Відповідності можуть бути різних типів: постійні (permanent correspondences), варіантні (non-permanent correspondences) і оказіональні відповідності або контекстуальні заміни(occasional correspondences or contextual substitutes).

1. Значення английського слова повністю відповідає значенню українського слова і незалежно від контексту передається постійно тим самим еквівалентом у всіх або майже всіх випадках.

Такі постійні рівноцінні відповідності ми будемо називати постійними відповідностями (permanent correspondences).

Наприклад, английські слова London, cypress, braggart, twenty, Monday, March мають эквівалентні відповідності: Лондон, кіпарис, хвалько, двадцать, понеділок, березень або hydrogen – водень, equator – екватор, coexistence – співіснування, détente – розрядка напруженості, overstatement – прибільшення і т.ін.

До цих одиниць відносяться прізвища, географічні назви, назви місяців, днів тижня, числівники, наукові і технічні терміни, частина загальнолітературної та політичної лексики. Така лексика, за підрахунками вчених, складає лише 30% загального словникового складу мови.

2. Друга група включає англійські слова, які мають у мові перекладу декілька відповідностей.

Це явище дуже поширене в англійській мові. Так, наприклад, англійський прикметник clandestine має в українській мові 4 варіантних відповідності: таємний, нелегальний, підпільний, прихований. Clandestine marriage – таємне одруження, clandestine literature – нелегальна література, clandestine movement of capital – прихований рух капіталу.

Багатозначні слова складають переважну кількість англійського словника і дуже важливо це пам’ятати в процесі перекладу. Одне значення у слова в англійській мові це, скоріше, виняток ніж правило.

Наприклад, англійське слово chamber. У словнику проф. І.Г.Гальперіна ми знаходимо: 1. кімната, світлиця, апартаменти; 2. зал, палата, конференц-зал; 3. контора, кабінет, камера.

Такий тип відповідністей, називаеться варіантною відповідністю (non-permanent correspondence). Майстерність перекладача значною мірою полягає у вмінні відшукати ряд відповідностей английському слову і вибрати із цього ряду ва­ріант, що найбільш підходить в цьому контексті.

Варіантні відповідністі можуть бути моносемантичними і полісемантичними.

Моносемантичні відповідності утворюють синонімічний ряд слів мови перекладу і завдання перекладача обрати найкращий вариант.

Наприклад, дитина – child, kid, baby, infant, chit, shaver, tot, toddler, nipper,etc. Або soldier –свояк,військовий,рядовий, боєць, військовослужбовець і т.ін.

Полісемантичні відповідності – це слова мови перекладу, які передають, як правило, якесь одне значення слова мови оригіналу. В англійській мові є слова, які мають, як вказує Пітер Фанк, відомий американський укладач словників, до 260 значень. Прикладами таких слів можуть бути turn – 111 значень, run – 108, round – 83. Виходячи з аналізу контексту, перекладач обирає відповідне значення слова. Тут немає місця для механічної підстановки слів, тому що помилки можуть повністю змінити зміст перекладу і наслідки можуть бути дуже серьозними.

Речення I like his pen може перекладатися: Мені подобається його 1) ручка; 2) стиль; 3) вигін для скота або птиці; 4) стійло; 5) ферма на Ямайці; 5) камера утримання правопорушника; 6) лебідка тощо.

Поняття відповідності тісно пов'язане з поняттям лінгвістичного і ситуативного контексту(linguistic and extra-linguistic context), який визначає вибір відповідності при перекладі або відмову від використання відомих відповідностей і необхідність пошуку інших способів перекладу. Під лінгвістичним контекстом розуміється мовне оточення, в якому уживається та або інша одиниця мови в тексті. Контекстом слова є сукупність слів, граматичних форм/конструкциій, в оточенні яких використано дане слово. Розрізняється вузький контекст або мікроконтекст (narrow context or microcontext) і широкий контекст або макроконтекст (wide context or macrocontext). Під вузьким контекстом мається на увазі контекст словосполучення або речения, тобто мовні одиниці, складові оточення даної одиниці в межах пропозиції. Під широким контекстом мається на увазі мовне оточення даної одиниці, що виходить за рамки пропозициії, це – текстовий контекст, тобто сукупність мовних одиниць в суміжних пропозиціях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна – це може бути контекст групи пропозицій, абзацу, розділу або навітъ всього твору (напр., розповіді або романа) в цілому. Вузький контекст, у свою чергу, можна розділити на контекст синтаксичний і лексичний. Синтаксичний контекст(syntactic context) – це та синтаксична конструкція, в якій уживається дане слово, словосполучення або додаткова пропозиція. Лексичний контекст(lexical context) – це сукупністъ лексичних одиниць, слів і стійких словосполучень, в оточенні яких використовуєгься дана одиниця.

Ситуативний або екстралінгвістичний контекст(situational or extra-linguistic context) включає обстановку, час і місце, до якого відноситься висказування, а також будь-які факти реальної дійсності, фонові знання (background knowledge) які допомагають Рецептору (і перекладачеві) правильно інтерпретувати значення мовних одиниць у вислові.

Дуже часто ряд лексичних варіантных відповідностей, що наводиться в словникові, не задовольняє перекладача. Він не може використати їх, наприклад, через стилістичні причини. В цьому випадку перекладач продовжує ряд лексичних відповідностей. Особливу увагу перекладач при цьому повинен скерувати на дотримання законів сполучуванності слів мови перекладу.

3. До третьої групи відносяться слова, які не мають готових відповідностей у словниках і перекладаються за допомогою відповідностей, що використовуються для цього тільки у цьому певному контексті. Слово у певному контексті може набувати значень, які не є постійними, які виникають тільки в цьому контексті. Ці значення не є випадкові, вони мов би закладені у слові, є його „потенційними” значеннями і завдання перекладача „перекинути місток” від значення , яке наведене у словнику до значення, яке виникає у певному контексті. Словник лише підказує напрямок пошуків потрібного слова. Такі відповідності отримали назву оказіональних відповідностей або контекстуальних замін(occasional correspondences or contextual substitutes).

Характер контекстуальної заміни цілком залежить від особли­востей індивідуального контексту і перекладачеві доводиться щоразу шукати особливі шляхи перекладу. Ця задача вимагає творчого рі­шення, і в більшості подібних випадків перекладач може керуватися лише загальними принципами перекладу. Тому неможливо вивести правила створення контекстуальних замін для всіх чи, принаймні, для більшості випадків.

Англійське слово hostage у словнику І.Г. Гальперіна має такі значення:

1. заложник; 2. застаріле. заклад (грошовий або майновий) і у фразеологічному словосполученні: hostage to fortune – дружина і діти, найближчі люди.

Але різні контексти змушують шукати відповідності, які б адекватно передали значення цього слова. Словосполучення to be (to be held) hostage to smt. може використовуватися у значенні зв’язувати різні питання, робити залежним вирішення якогось питання від якихось умов.

These people would fight even harder against any American surrender to what they call the oil hostage game ( нафтовий шантаж).

The economy becomes a hostage of our politicians. Економіка стає жертвою наших політиків.

В романі С.Фітцджеральда „Великий Гетсбі” ми зустрічаємо таке речення: I graduated from New Haven in 1915. Перекласти його можна лише як Я закінчив Йєльській університет в 1915 році, тому що лексичний контекст, використання дієслова to graduate у сполученні із назвою міста вимагають саме цього.

У романі С. Моэма «Луна и грош» автор, про дружину художника Стрікленда, яка цікавиться літе­ратурою и запрошує письменників до себе додому, тому що не хоче відставати від моди на письменників, пише: She finds them amusing. She wants to be in the movement. Тут слово movement набуває особливого контекстуального значення.

Жодне із значе­нь слова movement у словнику проф. Мюллера для цього контексту не подходить. Але можна «перекинути місток» від першого значення до контекстуального: «вона не хоче відставати від інших, які ідуть попереду», або вона не хоче відставати від моди.

Вправа №1.Перекладіть письмово наступні речення. Знайдіть потрібні вариантні відповідності слів, що позначені курсивом.

1. Health Ministry officials said 2,500 people had been taken to hospitals badly injured after the quake which destroyed 95 per cent of the buildings in Haraz, 250 miles north of Lima.

2. Israeli troops had burned villages, destroyed schools, shot women and children, and deprived the civilian population of food. The U. N. could not overlook these crimes.

3. Mr. Mazey, explaining the link between union affairs and the war, says that if escalation continues "we can kiss our auto negotiations goodbye". If the war spreads, the Government "will impose wage controls and destroy collective bargaining".

4. Cape Kennedy. — A Delta rocket carrying a sun satellite veered toward South America after leaving the launch pad Wednesday night and was destroyed in a £1 million fiasco.

5. Edwin Pratt was shot to death Sunday night when he went to investigate a noise on the front porch of his home.

6. Why have the records of the discussions and decisions at vital Cabinet meetings during the year of the Munich crisis mysteriously disappeared?

7. If you run through the record of every national group from earliest times you will find people seeking asylum in one form or another in Canada.

8. The Prime Minister yesterday attacked the Government record on unemployment, claiming that things were better during the 13 years of Conservative rule.

9. Any would-be Tory MPs who might have thought that he would help them by explaining what a Tory Government would do if elected must have been sorely disappointed. Almost the whole of his 30-minute speech was devoted to denouncing Mr. Wilson and attacking the Labour Govern­ment's record.

10. The Premier described the harvest which had already surpassed all previous records and reached 7,500,000 tons, as "an unprecedented record" and a big advance over the average annual production both before and since the 1959 Revolution.

11. "What have you been up to since I saw you last?" he asked at length. I had not very much to say. It was a record of hard work and of little adventure.

12. A further demonstration of university anger will be voiced next week at a teach-in on academic freedom on Wednes­day, June 24 when Prof. Peter Worsley, head of the Man­chester University Sociology Department, will be speak­ing.

Prof. Worsley is already on record condemning the attitude of Prof. Collis, of Birmingham University, for ringing him up to ascertain the political views and con­duct of Richard Atkinson while at his department in Manchester.

13. It is a summary of two meetings of the Cabinet's foreign policy committee in January 1938, called to discuss Roosevelt's offer of an initiative to check Hitler and Mussolini.

Only the conclusions of the talks are on record. Attached is a note saying the summary had been placed in the file of the Cabinet Secretary, Sir Maurice Hankey. No trace of it can be found,

The published documents show that 1938 provided Prime Minister Neville Chamberlain with many dramatic meet­ings with his Ministers.

14. A high dramatic point was reached when representatives of the U. S. people and the Vietnamese people appeared together on the platform at the call of Romesh Chandra of India, who presided.

__________________