9.2. План практичного заняття Практичнее заняття 7

Питання для обговорення

1. Поняття і форми міжнародної інтеграції.

2. Передумови міжнародної регіональної економічної інтеграції.

3. Основні організації міжнародної економічної інтеграції.

4. Проблеми і перспективи МЕІ.

9.3. Термінологічний словник

Економічна інтеграція – процес економічної взаємодії країн, який приводить до зближення господарських механізмів та набирає форми міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.

Економічний союз або повна інтеграція – процес, який передбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавств у ключових сферах – валютній, бюджетній, грошовій.

Ефекти інтеграції:

• відхилення торгівлі – переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товару в ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

• динамічні – економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;

• статичні – економічні наслідки, які виявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат;

• створення торгівлі – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Зона вільної торгівлі – інтеграційне угрупування країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів за взаємної торгівлі зі збереженням національних митних тарифів щодо третіх країн.

Комісія ЄС – наддержавний виконавчий орган ЄС.

Митний союз – інтеграційне угрупування країн, яке передбачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн.

Політичний союз – інтеграційне угрупування країн, яке передбачає передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах з третіми країнами наддержавним органам.

Преференційні угоди – підписуються на двосторонній основі між окремими державами або між уже наявними інтеграційними угрупуваннями й окремою країною або групою країн.

9.4. Інформаційні джерела

[2, С.179-214], [4, С.74-118], [15, С.361-986], [25, С.115-118], [31, С.182-261], [38, С.25-59], [43, С.176-214], [50, С. 187-197].

Тема 10. Міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництві і регулюванні мев

10.1. Методичні поради до вивчення теми

Універсальною організацією, що охоплює різноманітні сторони суспільного розвитку, є Організація Об’єднаних Націй – ООН (United Nations Organization – UNO / United Nations - UN). Ця організація заснована на основі добровільного об’єднання суверенних держав на конференції в Сан-Франциско (США), яка відбувалася в квітні-червні 1945 року, а Статут вступив в дію 24 жовтня 1945 року.

Поміж інших цілей ООН виділяють такі основні, які стосуються міжнародної економіки:

• здійснювати міжнародне співробітництво при розв’язанні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру;

• бути центром для узгодження дій націй у досягненні загальних цілей.

Керують цією організацією Генеральна Асамблея і Рада Безпеки. Економічними питаннями, крім Генеральної Асамблеї, відає Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР).

Генеральна Асамблея ООН (ГА ООН) організує дослідження і дає рекомендації державам щодо сприяння міжнародному співробітництву в економічній сфері. Для ЕКОСОР рекомендації ГА ООН обов’язкові. Важливим допоміжним органом ГА ООН є Комісія з прав міжнародної торгівлі (ЮНІСТРАЛ), основною функцією якої є сприяння уніфікації права міжнародної торгівлі.

ЕКОСОР є головним органом ООН, який відповідає за виконання її функцій в області міжнародного економічного і соціального співробітництва, готує проекти міжнародних конвенцій для пред’явлення на затвердження Генеральною Асамблеєю.

Важливою функцією ЕКОСОР є координація діяльності спеціалізованих закладів ООН, серед яких є такі, як: ЮНІДО, ФАО, СОІВ, Група Світового Банку, МВФ тощо.

Штаб-квартира ООН знаходиться в м.Нью-Йорк.

Ще одним багатонаціональним інститутом є Організація економічного співробітництва і розвитку - ОЕСР (Organization for Economic Cooperation and Development - OECD), яка функціонує з 1961 року. Метою створення ОЕСР є надання країнам-членам допомоги при виробленні політики, направленої на досягнення економічного і соціального розвитку.

Основні завдання ОЕСР:

• сприяння розширенню світової торгівлі на багатосторонній недискримінаційній основі у відповідності з міжнародними зобов’язаннями;

• досягнення високого рівня стійкості економічного зростання, зайнятості і життя в країнах-членах при збереженні фінансової стабільності, виносячи таким чином внесок у розвиток світової економіки;

• стимулювання і координація дій щодо надання допомоги країнам, що розвиваються.

Членами ОЕСР є такі країни: Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Німеччина, нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія.

Керівні органи ОЕСР: Рада (складається з представників кожної країни-члена і працює на основі принципу консенсусу); Виконавчий комітет (складається з 14 представників країн-членів, але 7 з них мають постійний статус, а саме представники країн “Великої Сімки” – Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії); Виконавчий комітет в особливому складі (надає додаткову можливість високим посадовим особам, які займаються міжнародними економічними відносинами, обговорювати спеціальні питання діяльності ОЕСР); комітети; Комітет сприяння розвитку; Секретаріат; Центр співробітництва з європейськими перехідними економіками.

Діяльність Центру співробітництва з європейськими перехідними економіками безпосередньо стосуються і України. Вона здійснюється у двох напрямках:

1. загальна робоча програма для участі 13 країн (Албанія, Болгарія, Естонія, Казахстан, Латвія, Литва, Монголія, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна);

2. спеціальна рамкова програма співробітництва між країнами ОЕСР і країнами з перехідною економікою, які успішно здійснюють ринкові реформи.

Основні завдання Центру:

• планування і координація діяльності ОЕСР для підтримки економічних реформ у країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ);

• організація діалогу між ОЕСР та країнами ЦСЄ, а також вивчення можливостей їхнього залучення до діяльності ОЕСР;

• стимулювання співробітництва ЦСЄ з міжнародними організаціями;

• підготовка керівних кадрів для країн ЦСЄ.

При ОЕСР діють такі автономні організації: Міжнародне Енергетичне Агентство, Агентство з Ядерної Енергії, Центр досліджень і нововведень у галузі освіти, Центр розвитку ОЕСР.

Штаб-квартира ОЕСР знаходиться в м.Париж.

Україна була серед членів-засновників ООН в 1945 році. В Генеральній Асамблеї наша країна має рівні права з усіма членами ООН, декілька разів обиралася непостійним членом Ради Безпеки. Вона бере активну участь у роботі головного економічного органу ООН – Економічній і соціальній раді (ЕКОСОР), а також ЮНІДО, ЮНКТАД та інших органах, пов’язаних з економікою.