1. Особливості впровадження здоров'язберігаючих технологій у днз.

Дошкільне дитинство виняткове важливий період, коли закладаються основи фізичного й психічного розвитку й здоров'я людину. Через велику поширеність гострих і хронічних захворювань у дітей, що виховуються в дошкільних установах, зберігається необхідність постійного пошуку оздоровлюючих заходів – нових методів і способів, нових методик.

Охорона й зміцнення здоров'я дітей, формування звички до здорового способу життя – одна з першорядних завдань дошкільних освітніх установ.

Валеологічне виховання дошкільників засноване на наступних принципах:

1. Системний підхід - тобто виховання здійснюється не ізольовано, а у зв'язку з моральним, естетичним, психофізичним формуванням рівня розвитку дитину. Неможливо зберегти тіло здоровим, якщо не вдосконалювати емоційно-вольову сферу, не працювати з душею й моральністю. Успішний розв'язок завдань валеологического виховання можливо тільки при об'єднанні зусиль дитячого садка й батьків.

2. Діяльнісний підхід. Валеологічна культура освоюється дітьми в процесі спільної діяльності з дорослими.

3. Принцип “Не нашкодь” Передбачає використання у валеологической роботі тільки безпечних приймань оздоровлення.

4. Принцип гуманізму. У валеологічному вихованні зізнається самоцінність особистості дитину. Моральними орієнтирами виховання є загальнолюдські цінності.

5. Принцип альтруїзму. Передбачає потребу ділитися освоєними цінностями валеологической культури: “ Навчився сам – навчи друга”.

6. Принцип заходу. Для здоров'я добре те, що в міру.

Через недотримання основних валеологічних принципів в організації навчального процесу зростає у дітей дошкільного віку переважають захворювання органів травлення, серцево-судинної системи, опірно-рухового апарату, нервової системи тощо.

Звідси витікає проблема необхідності проведення роботи серед педагогів щодо підвищення їх валеологічної грамотності. Ситуація вимагає негайної валеопросвітницької роботи серед педагогів, які б продовжили цю роботу з дітьми та їх батьками.

У педагогічній практиці повинні мати місце наступні технології:

• стимулюючі технології – температурне загартування, фізичне навантаження з метою активізації власних сил організму;

• соціально-адаптуючі та особистісно-розвиваючі технології (САОРТ) – соціально-психологічні тренінги, програми соціальної та сімейної педагогіки;

• організаційно-педагогічні технології (ОПТ), які зумовлюють структуру навчального процесу, що сприяє попередженню втоми, гіподинамії та інших дезадаптивних станів;

• психолого-педагогічні (ППТ) – пов’язані з безпосередньою роботою вчителя на уроці; навчально-виховні (НВТ) – до складу яких входять програми з навчання грамотної турботи про своє здоров’я і формування культури здоров’я учнів, мотивації їх до ведення здорового способу життя, попередження шкідливих звичок девіантної поведінки.

Т.ч. у ДНЗ необхідно організувати разностороннюю діяльність, спрямовану на збереження здоров'я дітей, реалізацію комплексу виховно-освітніх, оздоровчих і лікувально-профілактичних заходів щодо різних вікових щаблів.

Збереження й зміцнення здоров'я дітей, припускає:

• реалізація здоровьесберегающих педагогічних технологій;

• індивідуальний підхід до дитини згідне його рівню розвитку, біологічному й психологічному віку;

• дотримання раціонального режиму дня, що забезпечує зміну різноманітної діяльності й відпочинку;

• створення умов для задоволення біологічної потреби дітей у русі;

• реалізація системи заходів щодо оздоровлення ослаблених дітей;

• реалізація різних форм систематичної роботи з родителями й формування в дітей навичок здорового способу життя на основі гігієнічного виховання й навчання.

Увесь арсенал педагогічних і оздоровчих впливів повинен бути спрямований, насамперед, на підвищення адаптації організму до умов перебування в колективі однолітків, стійкості до стомлення й удосконалювання розумової працездатності.

Провідні вітчизняні вчені-педіатри неодноразово вказували на те, що в основі неспецифічної профілактики захворювань лежить комплекс заходів загальнозміцнювального характеру, що включають крім загартовування забезпечення повноцінного фізичного виховання при реалізації фізичних навантажень, адекватних фізіологічним можливостям дитячого організму.

З метою збереження й зміцнення фізичного й психічного здоров'я вихованців була розроблена модель збереження здоров'я дітей дошкільного віку з використанням нетрадиційних методів корекції й оздоровлення.

Зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку буде успішним при дотриманні наступних умов:

• комплекснім і систематичнім використанні у всіх режимних моментах у ДНЗ нетрадиційних методів корекції й оздоровлення;

• індивідуально-орієнтований підхід до педагогічного процесу;

• створення психоемоційного й фізичного комфорту для дітей;

• активізація спільної діяльності ДНЗ й родини з питань оздоровлення й розвитку дитини.

• кадрове, науково-методичне, технічне, фінансове й мотиваційне забезпечення процесу.

• Оскільки здоров'я дітей містить у собі фізичне, психічне й соціальне здоров'я підростаючого покоління, робота з дітьми в ДНЗ повинна бути орієнтована на:

• забезпечення умов збереження й зміцнення здоров'я дітей;

• здійснення оздоровчо-профілактичної й лікувально-оздоровчої роботи з дітьми;

• фізичний, особистісний і інтелектуальний розвиток кожної дитини з обліком його індивідуальних особливостей;

• здійснення корекції відхилень у фізичному й психічному розвитку;

• надання допомоги й підтримки родині у вихованні дітей.

Оздоровча спрямованість ДНЗ – це сукупність вистав, дій, навичок і вмінь учасників освітнього процесу, спрямованих на формування здорової особистості вихованця. Виховально-оздоровча діяльність ДНЗ здійснюється в рамках педагогічного процесу й має характерні риси: систематична допомога саморозвитку організму й формування Я-Концепції здорової особистості.

Основними складовими формування Я-Концепції здорової особистості є:

• знання про здоров'я;

• позитивний психологічний настрой;

• особиста й суспільна гігієна;

• оптимальна рухова активність;

• раціональне живлення;

• відновлення функцій організму;

загартовування.