Вимоги до рівнів валеологічної вихованості молодших дошкільників

Високий. Вірно розташовує та називає всі частини тіла, органи чуття, визначає назви загартовуючи та гігієнічних процедур, добирає предмети особистої гігієни, називає об’єкти живої та неживої природи, визначає стан власного здоров’я та стан погоди. Знає не менш 2 – 3 забавлянок, Знає, що виконання загартовуючих процедур потребує системності. Має уявленняп ро природні чинники здоров’я. Уміє добирати одяг згідно погодних умов. Усвідомлює цінність здоров’я

Середній. Називає 75% усіх частин тіла та органів чуття, правильно їх розташовує, визначає назву однієї загартувальної та однієї культурно-гігієнічної процедури та вірно добирає предмети особистої гігієни, визначає 75% об’єктів живої та неживої природи, називає з підказкою за гартувальні та культурно-гігієнічні процедури. Знає 1 забавлянку валеологічного змісту.

Має недостатні уявлення про природні чинники здоров’я. Добирає одяг згідно з погодними умовами з підказкою. Недостатньо усвідомлює цінність власного здоров’я

Низький. Називає половину частин тіла та органів чуття, половину об’єктів живої та неживої природи, не визначає стан власного здоров’я та стан погоди. Не знає забавлянок. Називає лише 1 назву загартувальної або культурно-гігієнічної процедури, добирає предмети особистої гігієни частково. Не вміє добирати одяг згідно з погодними умовами. Не має уявлень про природні чинники здоров’я. Не має ціннісних орієнтацій здорового способу життя.

Для дослідження рівня валеологічної вихованості молодших дошкільнят за кожним критерієм нами були розроблені діагностичні методики.

Когнітивний критерій

Методика № 1 Моделювання людини «Чого не вистачає?»

Мета: виявити рівень уявлень про будову основних частин тіла (органів чуття).

Матеріал: паперові частини тіла, фланелеграф.

Інструкція: дослідження проводиться з кожною дитиною окремо.

Процедура виконання: експериментатор викладає паперові частини тіла та пропонує дитині скласти фігурку людини, називаючи частини тіла та органи чуття.

Критерії оцінювання:

2 бали – високий рівень (правильно розташовує та називає всі частини тіла та органи чуття);

1 бал – середній рівень (не називає 2 – 3 частини тіла та 1 – 2

органів чуття);

0 балів – низький рівень (називає половину частин тіла та органів чуття).

Методика № 2 «Чудові картинки»

Мета: виявити знання назв гігієнічних та загартовуючих процедур та назв предметів особистої гігієни.

Матеріал: картинки.

Інструкція: дослідження проводиться з кожною дитиною окремо. Дтині пропонують 2 картинки з гігієнічною процедурою, 2 картинки з загартовуючою процедурою та декілька картинок із зображенням предметів особистої гігієни, що змішані з іншими предметами.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині поглянути на картинку та назвати, які загартовуючі та гігієнічні процедури виконують діти, обрати необхідні предмети особистої гігієни.

Критерії оцінювання:

2 бали – високий рівень (правильно визначає назви загартовуючих та гігієнічних процедур та правильно добирає предмети особистої гігієни);

1 бал – середній рівень (правильно визначає назву 1 картинки загартувальної та гігієнічної процедури, правильно добирає предмети особистої гігієни);

0 балів – низький рівень (визначає назву лише загартувальної або лише гігієнічної процедури, частково добирає предмети особистої гігієни).

Методика № 3 «Діагностична бесіда»

Мета: виявити знання назв об'єктів живої та неживої природи, уміння визначати стан погоди, стан власного здоров'я.

Матеріал: картинки із зображенням об'єктів живої та неживої природи, картинки із зображенням здорової та хворої дитини.

Інструкція: діагностику краще проводити на вулиці під час прогулянки, проводити бесіду з кожною дитиною окремо.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині поглянути на картинки, на яких зображено об'єкти живої та неживої природи, назвати їх, потім демонструє картинки із здоровою та хворою дитиною та просить визначити стан дитини на картинках. Після цього експериментатор просить дитину визначити стан погоди.

Критерії оцінювання:

2 бали – високій рівень (називає всі об'єкти живої та неживої природи, називає стан здоров'я дитини, правильно визначає стан погоди);

1 бал – середній рівень (не називає 2 об'єкти живої та неживої природи, називає з підказкою стан здоров'я дитини та стан погоди);

0 балів – низький рівень (називає тільки половину об'єктів живої та неживої природи, не визначає стан здоров'я дитини та стан погоди за допомогою підказки)

Діяльнісний критерій

Методика № 4«Використання малих фольклорних жанрів»

Мета: виявити вміння цитувати малі фольклорні жанри валеологічного змісту.

Матеріал: вода в тазику, картинки із зображенням сонечка, рослин.

Інструкція: експеримент проходить з кількома дітьми одразу.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дітям доторкнутись до води, поглянути на картинки із зображенням сонечка, рослин та згадати, які забавлянки вони про них знають.

Критерії оцінювання:

2 бали – високий рівень (знає 2 – 3 забавлянки);

1 бал – середній рівень (знає 1 забавлянку);

0 балів – низький рівень (не знає жодної забавлянки).

Методика № 5 «Педагогічні провокації»

Мета: виявити рівень практичного використання культурно-

гігієнічних навичок, виконання оздоровчих режимних моментів.

Інструкція: експеримент проводиться з усією групою дітей.

Процедура виконання:

а) ситуація перша «Процес умивання». Під час вмивання перед прийняттям їжі експериментатор прибирає мило та спостерігає, чи помічають відсутність мила діти.

Критерії оцінювання:

1 бал – дитина помітила;

0 балів – дитина не помітила.

б) ситуація друга «Загартовуємося»

Експериментатор не готує обладнання для загартування, після пробудження пропонує дітям будь-який інший вид діяльності та спостерігає, як реагують діти.

Критерії оцінювання:

1 бал – дитина помітила відсутність загартування;

0 балів – дитина не помітила відсутність загартування.

Загальні критерії оцінювання:

2 бали – високий рівень (правильно поводить себе в усіх провокаційних ситуаціях);

1 бал – середній рівень (правильно поводиться лише в одній ситуації);

0 балів – низький рівень (неправильно поводить себе в усіх ситуаціях).

Методика № 6 «Дія з іграшкою»

Мета: діагностувати вміння одягатися за погодою.

Матеріал: лялька з набором одягу.

Інструкція: експеримент проводиться з кожною дитиною окремо.

Процедура виконання: експериментатор доводить дитині, що лялька Оленка хоче прогулятися на вулиці (називає стан погоди), та пропонує

дібрати одяг для ляльки.

Критерії оцінювання:

2 бали – високий рівень (правильно добирає одяг ляльці без підказок);

1 бал – середній рівень (правильно добирає одяг з підказкою експериментатора);

0 балів – низький рівень (не добирає одягу за допомогою підказки).

Ціннісний критерій

Методика № 7 «Опитувальник»

Мета: визначити рівень бажання бути здоровим, усвідомлення цінності людського життя, розуміння значення природних факторів у житті людини.

Інструкція: експериментатор опитує кожну дитину окремо.

Процедура виконання: експериментатор задає дитині наступні питання:

1. Чи займаєшся ти ранковою гімнастикою?

2. Чи загартовуєшся ти? За допомогою чого ти загартовуєшся?

3. Навіщо ти загартовуєшся та робиш ранкову гімнастику? (у разі позитивної відповіді на 1, 2, 3 питання).

4. Як людина залежить від сонця, повітря, води, рослин?

5. Чи подобається тобі берегти природу?

Критерії оцінювання:

5 – 6 балів – високий рівень (дитина відповіла вірно на 5-6 питань);

3 – 4 бали – середній рівень (дитина відповіла на 3-4 запитання вірно);

0 – 2 бала – низький рівень (дитина відповіла на 2 або менше запитань вірно).

Результати обстеження пропонуємо обробити (див. табл. 3).

Таблиця 3