3.5 Матеріали для самоконтролю студентів на до аудиторному етапі.

А. Питання для самоконтролю.

1.Напишіть анатомічну, клінічну формулу й формулу ВООЗ для постійних зубів.

2.Опишіть будову жувальної поверхні верхніх і нижніх постійних молярів.

3.Чим відрізняється анатомічна будова кореня постійного зуба у період формування та в період стабілізації .

4.Опишіть анатомічну будову постійних різців верхньої та нижньої щелеп.

5.Опишіть анатомічну будову постійних премолярів верхньої та нижньоїщелепи.

6.Опишіть анатомічну будову постійних молярів верхньої та нижньої щелепи.

В. Тести для самоконтролю:

1. Після ендодонтичного лікування другого верхнього постійного моляра необхідно відновити його жувальну поверхню. Скільки горбків знаходиться на жувальній поверхні другого верхнього постійного моляра?

А) Три і один додатковий; В) П'ять основних;

С)Чотири і додатковий горбик; Д)Три основних і додатковий; Е)Два основних і два додаткових.

2. Лікар-стоматолог проводив інструментальну і медикаментозну обробку кореневих каналів 36 зуба. Скільки каналів має нижній перший постійний моляр?

А)два канали;

70

В) три канали; С) один канал; Д) чотири канали.

3.Зуб має долотоподібну форму коронки і один конусоподібний корінь. Медіальний кут коронки загострений, схожий на горбик. Вестибулярна поверхня випукла. В пришийкові ділянці на язикові поверхні знаходиться заглибленнясліпа ямка. Який зуб має таку будову?

1) центральнийрізецьверхньоїщелепи;

2) боковийрізецьверхньої щелепи;

3) центральнийрізецьнижньої щелепи;

4) боковий різець нижньої щелепи;

5) ікло верхньої щелепи.

4.При огляді порожнини рота дитини 15 років лікар виявив каріозну порожнину в 37 зубі, коронка якого має призматичну форму, щічна поверхня коронки більше, ніж язична. Скількигорбківнажувальнійповерхні описаногозуба?

А)три; В)два; С)чотири; Д)п'ять.

Е) два основних

5.У дитини14роківнеобхіднопровестиендодонтичнелікування зубана верхнійщелепі, анатомічна коронка якого має форму прямокутника . На жувальній поверхні є чотири

6. Лікар-стоматолог проводив пломбування кореневих каналів постійного зубана нижній щелепі,коронкаякогомаєкубічнуформу.Нажувальнійповерхнірозташованоп'ятьгорбиків, розділених Ж-подібною фісурою. Поперечні фісури переходять на вестибулярну поверхню, дезакінчуютьсясліпимиямками.Скількикоренів має зубзтакоюатомічноюкоронкою?

А)два корені; В)три корені; С)один корінь; Д)чотири корені;

7. У дитини 14 років лікар стоматолог проводив іструментальну обробку кореневих каналів зуба, коронка якого має форму куба, на жувальній поверхні знаходяться 4 горбики, які розділені між собою Х- подібною фісурою, щічні горбики розвинені більше, ніж язичні (щічно-медіальний горбик найбільший). Скільки кореневих каналів має зуб з такою анатомічноюбудовою?

А)один корінь і один канал; В)один корінь і два канали; С)два корені і два канали; Д)два корені і три канали; Е)три корені і три канали.

71

8. При огляді порожнини рота у дитини 8 років на верхній щелепі студент побачив зуб, коронкова частина якого має долотоподібну, вузьку форму і стиснута в ділянці ріжучого краю. Вестибулярна поверхня має невеликі подовжні емалеві валики. Коронка якого постійного зуба має таку форму?

А) другого різця; В) ікла;

С) першого премоляра; Д) другого премоляра; Е) центрального різця;

Студентам - стоматологам необхідно схематично відобразити анатомічну будову коронок постійних зубів у вигляді геометричних фігур. Яку форму має коронка другого постійного премоляра на верхній щелепі?

А) форму куба; В) форму трикутника;

С)призматичнуформу; Д)округлуформу; Е)ромбоподібнуформу.

10. Дитині 13 років необхідно провести ендодонтичне лікування зуба. Зуб має два корені - медіальний і дистальний. Дистальний корінь розвинений більше медіального і має один кореневий канал. Медіальний корінь стислий в медіо - дистальному напрямку, на бокових поверхнях його є невеликі борозенки, два кореневі канали загнуті та на верхівці кореня відкриваються ізольованими отворами. Який зуб має корені такої анатомічної будови?

А)Перший постійний моляр на нижній щелепі; В)Перший постійний моляр на верхній щелепі; С)Перший премоляр нижньої щелепи; Д)Перший премоляр верхньої щелепи; Е)Другої премоляр нижньої щелепи.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента:

4.1.Перелік навчальних практичних завдань:

1.Навчитися визначати належність постійного зуба за його анатомічними ознаками.

2.Навчитися визначати стадію розвитку постійного зуба за особливостями анатомічної будови кореня.

3.Моделювати постійні зуби з пластиліну.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями:

Алгоритм визначення належності постійного зуба

72

В)визначити кількість горбків та малюнок, утворений фісурами на жувальній поверхні

2. Оглянути кореневу частину постійного зуба:

А)визначити кількість коренів, та дати їм назву Б)визначити ознаку кривизни кореня

4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття:

Матеріали наочності:

-постійні зуби -пластилін для моделювання постійних зубів

-муляж щелеп з постійними зубами на різних етапах їх розвитку -рентгенограми постійних зубів на різних етапах їх розвитку

73

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань

„Затверджено”

на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол № 16 від19.03.2011р.

Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

74

1. Актуальність теми:

Ефективне лікування неускладненого карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей є однією з важливих проблем дитячої стоматології.

Активний перебіг карієсу у дітей, особливо в зубах з несформованим коренем, приводить до швидкого утворення каріозних порожнин, які потребують оперативного лікування. Одним з найважливіших його етапів є якісне препарування з урахуванням розташування і глибини дефекту, віку дитини, стадії формування зуба, а також виду пломбувального матеріалу, вибраного для подальшого відновлення зуба.

2.Навчальні цілі:

1.Знати класифікацію каріозних порожнин за Блеком.

2.Знати етапи препарування каріозних порожнин

3.Знати принципи препарування каріозних порожнин (за Блеком, Лукомським).

4.Знати особливості препарування каріозних порожнин І,V класу в тимчасових і постійних зубах залежно від глибини, етапу розвитку зуба і пломбувального матеріалу.

5.Вміти вибирати інструменти для препарування каріозних порожнин I та V класів у тимчасових зубах та в постійних зубах з несформованим коренем.

6.Вміти провести формування каріозних порожнин I та V класів у тимчасових та постійних зубах з несформованим коренем в залежності від вибору пломбувального матеріалу.

3. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навики, необхідні для вивчення теми

75

3.2. Зміст теми заняття:

Препарування каріозної порожнини - це оперативний метод лікування карієсу зубів, який передбачає інструментальне видалення нежиттєздатних, уражених карієсом тканин зуба. Препарування складається з декількох послідовних етапів:

-розкриття і розширення каріозної порожнини;

-некректомія (видалення зі стінок і дна каріозної порожнини розм'якшеного дентину і нежиттєздатних тканин);

-формування каріозної порожнини;

-обробка країв каріозної порожнини;

-антисептична обробка каріозної порожнини.

Розкриття каріозної порожнини полягає у видаленні навислих країв емалі з метою створення зручного доступу для огляду і подальшого препарування. Для виконання цієї операції слід скористатися турбінним наконечником, фісурними і кулястими борами з діамантовою головкою. При роботі фісурним бором його бічними гранями випилюють нависаючу емаль, поки стінки порожнини не стануть прямовисними. Кулястий бор вводять в каріозну порожнину і уривчастими рухами руки (від дна порожнини назовні) видаляють навислу емаль.

При гострому перебігу карієсу некроектомію починають гострими екскаватором, підібраним за розміром каріозної порожнини. У плащовому дентині волокна розташовані радіально, тому екскаватор слід заглиблювати у напрямку до осі зуба; у навколопульпарному дентині волокна розташовані тангенціально, тому екскаватор слід переміщувати в поперечному напрямі. Дотримання цих правил некректомії запобігає розкриттю рогу пульпи. Твердіші шари ураженого дентину видаляють за допомогою кулястого або конусоподібного борів з твердих сплавів, зафіксованого у наконечнику механічної бормашини.

Особливості формування каріозної порожнини залежать від етапу розвитку тимчасового або постійного зуба, локалізації порожнини, її глибини та виду використовуваного пломбувального матеріалу.

Обробка емалевого краю - це останній етап формування каріозної порожнини. При обробці стінок каріозної порожнини емаль зрізається. Пучки емалевих призм, що мають радіальний напрямок, розсікаються, частково видаляються, утворюються щербини, щілини; пучки емалі з такими дефектами

76

згодом можуть руйнуватися. Тому рекомендується емалевий край зрізати під кутом 40-45% до площини емалі. Формувати емалевий край слід дрібнозернистими карборундовими або діамантовими головками циліндричної, конічної форми і належного розміру. Розміри головки повинні відповідати розмірам порожнини.

Принцип препарування каріозних порожнин за Блеком – розширення заради попередження. Препарування за Блеком застосовують при пломбуванні матеріалами з низькими адгезивними властивостями (амальгама, силікофосфатний цемент). При препаруванні порожнини по Блеку слід враховувати п'ять правил:

1)Формують порожнину методом профілактичного розширення зони карієсу для попередження рецидиву. Профілактичне видалення всіх ямок і канавок на жувальній поверхні проводять навіть у разі локалізованого ураження однієї з них. Тобто, всі навіть маленькі каріозні порожнини штучно розширюють до опуклих поверхонь коронки, так званих "їмунних зон" - місць, які рідко вражаються каріозним процесом. При цьому видаляється значна частина здорових тканин зуба.

2)Каріозну порожнину формують з урахуванням ретенції і резистентності пломбувального матеріалу. При цьому порожнині надається достатня глибина і формуються необхідні ретенційні пункти.

3)Отримують необхідну зручну форму порожнини. В деяких випадках останню потрібно спеціально змінювати, щоб зробити її більш зручною для постановки пломби.

4)Увесь каріозний дентин видаляють головним чином при профілактичному розширенні порожнини і наданні їй коробкоподібної форми. Якщо в деяких ділянках залишається каріозний дентин, то його ретельно і повністю видаляють.

5)Краї емалі спеціально обробляють шляхом видалення всіх емалевих призм, які втратили опору, з метою попередження іх відламу. Недотримання цього принципу може призвести до погіршення краєвого прилягання і рецидиву карієсу.

Принцип "біологічної доцільності" при препаруванні був запропонований І. Г. Лукомським. Він передбачає максимальне збереження неуражених карієсом тканин зуба. При препаруванні за методом Лукомського видаляють тільки уражені карієсом тканини зуба. Перевага цього методу полягає в збереженні здорових тканин зуба, малому об'ємі стоматологічних втручань і зменшенні кількості використаних пломбувальних матеріалів. Недоліком цього методу є можливість розвитку карієсу на сусідніх ділянках зубів і по краю пломби.

При виборі методу препарування каріозних порожнин слід враховувати етап розвитку тимчасового і постійного зуба, глибину і локалізацію каріозної порожнини, а також пломбувальний матеріал, який буде використаний (амальгама, композит, склоіономерний цемент).

77

Рис.2. Види формування каріозних порожнин у тимчасових молярах Особливе значення при формуванні порожнин під амальгаму як

тимчасових, так і постійних зубів має співвідношення дна і стінок порожнини. Дно порожнини повинне бути плоским. Мезіальная і дистальна стінки порожнини І класу повинні утворювати з дном кут 95-100%. Для поліпшення фіксації кут між дном і щічно-язиковою стінками порожнини повинен бути гострим - 80-85 % . Глибина порожнини повинна бути достатньою, щоб

забезпечити надійну фіксацію амальгами.

При тонких стінках слід зменшити висоту горба на 2 мм з подальшим відновленням амальгамою. Край емалі повинен бути зрізаний під кутом 40-45 % до площини емалі.

Особливості препарування каріозних порожнин в тимчасових і постійних зубах при пломбуванні склоіономерним цементом, фотокомпозитом та компомером.

При застосуванні пломбувальних матеріалів з гарними адгезивними та карієспрофілактичними властивостями (склоіономерні цементи, композити, компомери) препарування каріозних порожнин проводять за допомогою методу біологічної доцільності. Препарування проводять із використанням турбінних та механічних наконечників, переважно кулястими борами, екскаваторами, ультразвуковими насадками. Відпрепарована каріозна порожнина має довільну форму. Кут між дном та стінками каріозної порожнини формується заокругленим. В постійних зубах дозволяється залишати емаль без дентинної опори (навислі краї емалі) шириною не більше 1 мм.

79

Рис. 4. Інструменти, що використовуються при препаруванні каріозних порожнин і пломбуванні амальгамою:

а) для розкриття і формування порожнини; b) для видалення зміненого дентину;

с) для формування стінок порожнини; d) для шліфування пломби;

е) для формування фісур;

f) для початкового і кінцевого полірування.

Рис. 5. Інструменти, що використовуються при препаруванні і пломбуванні склоіономерними цементами та композитами:

а) для розкриття і формування порожнини; b) для видалення зміненого дентину;

с) для формування стінок порожнини; d) для шліфування пломби;

е) для початкового і кінцевого полірування.

3.3. Список рекомендованої літератури: Основна література

1.Терапевтична стоматологія дитячого віку під ред. проф. Л.А. Хоменко.- Київ: Книга плюс, 2010.- 815 з.

2.Терапевтическая стоматология / Под ред. Е.В. Боровского.- М.: Медицина,

2004.- 840с.

3.Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М., Сідельникова Л.Ф., Несін О.Ф. Терапевтична стоматологія. Том 1. Фантомній курс.-К.: Здоров”я,

2009.-392с.

4.Магид Е.А., Мухин Н.А. Фантомный курс терапевтической стоматологии: Атлас. - М.: Медицина, 1987. - З. 136-142.

5.Практикум з терапевтичної стоматології: Фантомній курс / За ред. М.Ф. Данілевського. - Львів: Світ, 1993. - З. 91-96, 102-108.

6.Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології: навч. посібник / Р.В. Казакова, М. А. Лучинський, М.Н. Воляк та ін.- За ред. Р.В. Казакової – К.:

Медицина, 2006.-272с.

Додаткова література

1.Стоматология детского возраста / Под ред. А.А.Колесова. - М.: Медицина,

1991. – С. 125-127.

2.Э.Хельвиг, Й.Климек, О.Аттин Терапевтическая стоматология: пер. с нем.,

1999.

3.Борисенко А.В. Кариес зубов. – Киев: Книга плюс, 2000. – З. 283-292.

4.Справочник по детской стоматологии (Под редакцией А.С. Cameron, R.P.Widmer) Перевод з англ. По ред. ВиноградовойТ. Ф, Гинали Н.В, Топольцкого О. З.- М.: Медпрессинформ, 2003.

5.Стоматология детей и подростков ( Ральф Е. Мак-Дональд, Дейвид Р. Эйвери.- М.: Медицинское информационное агенство, 2003.

82

D каріозні порожнини на жувальній поверхні, в природніх заглибинах

2.До V-го класу каріозних порожнин за класифікацією Блека належать:

Акаріозні порожнини в пришийковій ділянці

Вкаріозні порожнини на контактних (апроксимальних) поверхнях С каріозні порожнини фронтальної групи зубів на контактних поверхнях

D каріозні порожнини на жувальній поверхні, в природніх заглибинах

3. З якого етапу починається препарування каріозної порожнини:

Арозкриття і розширення каріозної порожнини В некроектомія С формування порожнини

D обробка країв порожнини

4.Для проведення некроектоміі при гострому перебігу карієсу використовують:

Аекскаватор

В гладилку С шпатель D штопфер

5. Препарування за Блеком проводять з метою подальшого пломбування каріозної порожнини:

А композиційними матеріалами В компомерами С амальгамою

D склоіономерними цементами

6. Препарування за принципом „розширення заради попередження” запропонував:

А Блек

ВЛукомський С Вайс

D Taco Pilot

7.В сформованій під амальгаму каріозній порожнині І класу медіальна та дистальна стінки повинні утворювати кут:

А 45-50’

В95-100’

С 80-85’

D90-95’

8.В сформованій каріозній порожнині V класу прииясенна стінка та дно каріозної порожнини повинні утворювати кут:

А45

84

В90 С 85

D 100

9.Відпрепарована каріозна порожнина V класу повинна бути:

Акруглої форми

Вовальної форми

Сящикоподібної форми

10.Для обробки країв емалі слід використовувати: А фісурні бори В конічні бори

Сполум’яподібні бори

D всі вищевказані бори

4. Матеріали для аудиторної роботи студента:

4.1. Перелік практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті:

•Вміти препарувати каріозну порожнину І класу у тимчасових зубах на фантомі під склоіономерний цемент

•Вміти препарувати каріозну порожнину І класу у постійних зубах на фантомі під амальгаму, композиційний матеріал

•Вміти препарувати каріозну порожнину V класу у тимчасових зубах на фантомі під склоіономерний цемент

•Вміти препарувати каріозну порожнину V класу у постійних зубах на фантомі під амальгаму, композиційний матеріал

4.2. Професійні алгоритми (інструкції) для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями:

Алгоритм препарування каріозних порожнин І та V класу в тимчасових зубах під склоіономерний цемент

85

Примітка. При наявності двох каріозних порожнин, розташованих на жувальній

поверхні других верхніх тимчасових молярів або перших нижніх тимчасових молярів, що розділені між собою інтактним емалевим валиком, їх слід препарувати і пломбувати кожну окремо. В разі тонких перетинок сумнівної міцності доцільно об'єднати дві порожнини в одну

86

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції «Препарування каріозних

порожнин І класу постійних зубів під амальгаму (за методикою Блека)»

87

88

1. Актуальність теми:

Каріозні порожнини ІІ класу за Блеком в тимчасових і постійних зубах у дітей зустрічаються дуже часто, майже на всіх етапах розвитку зуба. Активний перебіг карієсу у дітей призводить до швидкого утворення каріозних порожнин, що потребують оперативного лікування, одним з найважливіших етапів якого є їх препарування з урахуванням розташування і глибини дефекту, віку дитини, стадії формування зуба, а також виду пломбувального матеріалу, обраного для наступного його відновлення.

2. Навчальні цілі:

1.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у клініці дитячої терапевтичної стоматології.

2.Демонструвати на фантомах виконання стоматологічних маніпуляцій при лікуванні зубів у дітей:

- препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових і постійних зубах з урахуванням виду пломбувального матеріалу;

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

3.1 Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

92

Особливе значення при формуванні порожнин ІІ класу для амальгами як тимчасових, так і постійних зубів має співвідношення стінок порожнини. Приясенна стінка основної порожнини повинно утворювати кут 80-85° з дном порожнини (стінка в напрямку пульпи). При препаруванні каріозної порожнини обов’язкове формування додаткової площини. Дно додаткової площини повинно бути плоским. Мезіальна або дистальна стінки додаткової площини повинні утворювати із дном кут 95-100°. Для надання амальгамовій пломбі надійної фіксації кут між дном та щічно - язиковими стінками додаткової площини повинен бути гострим - 80-85°. Глибина додаткової площини повинна бути 1,25-1,5 мм. Краї емалі потрібно зрізати під кутом 40-45° (мал.2)

Мал..2 Особливості формування каріозної порожнини ІІ класу за Блеком для подальшого пломбування амальгамою.

Особливо доцільно використовувати методику препарування за Блеком каріозних порожнин ІІ класу у випадках подвійного ураження карієсом дентину апроксимальної та жувальної поверхонь.

б) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових та постійних зубах при пломбуванні склоіономерними цементами.

При локалізації карієсу на апроксимальній поверхні тимчасових зубів і відсутності ураження жувальної поверхні при препаруванні порожнини під склоіономерні цементи додаткову площину для покращення фіксації пломби робити не обов’язково. Ця методика використовується на всіх етапах розвитку тимчасового зуба. Враховуючи хороші адгезивні властивості цього матеріалу форма порожнини може бути довільною, припустиме мінімальне препарування твердих тканин зуба. Видаляються тільки вражені карієсом емаль та дентин без профілактичного видалення інтактних тканин зуба за методикою Блека. Емалевий край обробляють (фінірують), але не роблять фальц

94

в) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових та постійних зубах при пломбуванні композитами, компомерами .

При локалізації карієсу на апроксимальній поверхні тимчасових зубів і відсутності ураження жувальної поверхні при препаруванні порожнини під композити, компомери додаткову площину для покращення фіксації пломби робити не обов’язково. Ця методика використовується на всіх етапах розвитку тимчасового зуба. Основною вимогою до препарування є видалення некротизованого дентину до здорового, а форма порожнини може бути кулястою, ступінчастою. Краї емалі потрібно зрізати під кутом 40-45°- робити емалевий схил (фальц).

г) Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу в тимчасових та постійних зубах в залежності від періоду розвитку зуба.

Методика препарування під склоіономерні цементи та композити показана на всіх етапах розвитку тимчасових зубів. В тимчасових зубах препарування за Блеком (під амальгаму) доцільно проводити на ІІ етапі розвитку зуба (етап стабілізації).

При препаруванні порожнин ІІ класу в постійних зубах на етапі несформованого кореня, по можливості, слід утримуватись від створення допоміжних порожнин, враховувати високу імовірність випадкового оголення пульпи, особливо медіального відрогу пульпи перших молярів та стан фісур. Тому в цьому випадку показане ощадливе препарування каріозної порожнини ІІ класу під композити, компомери, склоіономерні цементи. Препарування порожнин ІІ класу в постійних зубах під амальгаму на всіх етапах розвитку доцільно препарувати при поєднанні каріозного пошкодження як апроксимальної, так і жувальних поверхонь.

Мал. 3 Помилки при препаруванні каріозної порожнини ІІ класу в тимчасових та постійних зубах.

На мал.3 показаний загальний вигляд невірно сформованої каріозної порожнини ІІ класу: А) контур вірно сформованої каріозної порожнини ІІ

95