Іі розділ. Різновиди повторів кримськотатарської лексикології
У вступі обґрунтовуються актуальність дослідження, його новизна, визначаються основна мета, завдання, предмет та об’єкт курсової роботи.
Тема нашої курсової роботи – слова повтори в кримськотатарській мові. Як показали спостереження, у кримськотатарській мові повтори за способом утворення діляться на декілька типів: 1) чисті повтори, або повтори, утворені шляхом повторення слова без будь-яких фонетичних змін (Бизим койге араба-араба маллар кетирдилер. (В цьому випадку слово «араба» вісловлює множину); 2) редуковані повтори, що являють собою варіювання одного і того ж слова шляхом зміни голосного чи приголосного звука в одному з компонентів (шап-шуп – насл. звуку падаючих крапель дощу, багаторазового чмокання, чавкання, гъарт-гъурт – наслідування дзвінкого хрусту, лап-луп ‘шльоп-шльоп’); 3) афіновані повтори, або повтори, до компонентів (до першого чи другого або до обох) яких додаються відмінкові афікси чи різноманітні граматичні форманти (такъыр-тукъыр – насл. ритмічно повторюваного скрипу); 4) лексикалізовані повтори, тобто повтори, що зазнали повної або часткової лексикалізації. При редуплікації звукозображальних коренів можуть спостерігатися зміни голосної фонеми другого компонента, в результаті чого утворюється новий тип зображальних слів ( козь-къулакъ олмакъ (доглянути, піклуватися), зий-чув (шум- гам); дагъ-таш (по горах-по лісах), ана-баба (батьки), бала-чагъа (діти), денъиз-дерья (ріки-моря), чалы-чырпы(веретеноподібні кущі), савут-саба (посуд), чанакъ-чёльмек (посуд).
Коли в кримськотатарській мові два чи одно слово на основі рівних граматичних відносин утворюють нове слово це зветься чифт сез (парне слово).
Коли слово утворюється за допомогою повтору, зазвичай перший або другий компонент, а може і обидва, перебувають у формі чыкъыш (орудный) і догърултув келиши (давальний) відмінках. Наприклад, кунь-куньден (з дня на день) - це афінований повтор, йылдан-йылгъа (з року в рік) – це афінований повтор, йылдан-йыл(рік за роком) - це афінований повтор.
Як показано вище, повтор, який утворює нове слово варто відрізняти від повтору іменника у формі баш келіш (назівній відмінок), а також особливого повтору. Тому що в останньому випадку слово не утворюється, а лише посилюється значення повторного слова, або ж до цього слова додається інше нове значення. Наприклад: савут-савут (гуль) – троянда, оглюк-оглюк (памукъ) – вата - це чисті повтори, такі приклади називаються новими словами.
За допомогою різних двох слів без з'єднувального союзу рівним з'єднанням утворюється чифт сез (парне слово). Такі парні слова виражають узагальнююче значення: ана-баба (батьки), агъа-къардаш (брати) – це лексичні повтори.
У крімскотатарській мові слова повтори мають кожен свій ударний склад, вони рівні в граматичному аспекту, але афікси приєднуються лише до останнього складу: ана-бабалар (батьки), агъа-къардашларим (мої брати), ата-бабалардан (від предків).
Таким чином утворюються слова повтори в кримськотатарській мові:
Обидва слова повтору мають самостійні значення, разом утворюють загальне значення: ана-бала (мати та дитина), агъа-къардаш (брати).; -лексичний повтор
У цьому прикладі дві частини з точки зору значення по відношенню один до одного можуть бути в таких зв'язках:
а) обидві частини мають одне значення: кучь-къувет (сила), арзу-истек (бажання), бахт-сеадет (щастя);- лексичний повтор
б) обидві частини знаходяться в протилежних значеннях один з одним: саба-акъшам (вранці і ввечері), яз-къыш (влітку і взимку), гедже-куньдюз (вночі і вдень), ер-кок (небо і земля).; -лексичний повтор
в) якщо ж два повтору між собою несхожі за змістом, то можливо вони складаються ич частин, які виражають одну загальну думку або ж складаються зі слів близьких за значенням один до одного: дагъ-таш (по горах-по лісах), чанакъ-чёльмек (посуд), оба-тёпе (гори).;- лексичний повтор
У деяких випадках у перші компоненти повторного слова (переважно перші) використовуються окремо. Наприклад, як савут-саба (посуд),- лексичний повтор, чай-пай (чай).;- редукований повтор
Зустрічаються приклади, коли обидва повтору самостійно не виражають ніякого сенсу: гъыдыр-гъудыр, данъ-дунъ – це є звукозображальні слова. – редуковані повтори
Повторні іменники з точки зору побудови входять до складу парних іменників, але це не є побудовою нового іменника, може лише будовою модальної форми.
У кримськотатарській мові у іменнику шляхом особливого сумнівного, зменшувального або узагальнюючого повтору, досягається додатковий сенс даної частини мови: чай-пай, данъ-дунъ. У цьому випадку перша частина піддає співзвучне друге таким фонетичним змінам:
Іменник, яке починається на голосний звук додатково повторює приголосні звуки п, м, і іноді звуки с, ч, д: ун-пун (борошно), от-мот (трава), тавукъ-мавукъ (курка), эрик-мерик (слива), ызым-чызым (наст), эмиш-демиш (кажуть).;
У іменників, які починаються приголосною, перша приголосна змінюється на звуки п, м, с, ч: бом-бош (порожній), пытыр-мытыр, пытыр-сытыр.
Широкий гласний змінюється з вузьким гласним: данъ-дунъ, такъ-тукъ, пат-пут, чатыр-чутур – це є звукозображальні слова.;
Повтори у кримськотатарській мові також зустрічаються у прикметниках:
Прикметники з різним значенням при повторі утворюють такі приклади: кок-къашкъа.;
Прикметники з подібним або ж однаковим значенням при повторі утворюють такі приклади: къыйыш-къонъур (кривій), ач-ялангъач (голодний), ачыкъ-айдын (ясно, відверто).;
Прикметники у кримськотатарській мові також утворюються за допомогою повторів, які несуть пртівоположний сенс: яш-къарт (молодий та старий), буюк-кучюк (старший і молодший, маленький і великий), узакъ-якъын (близький і далекий), ачыкъ-айдын (ясно, відверто).
Прикметники, які можуть повторяться також з точки зору побудови відносяться до парних прикметником, але в даному випадку відбувається утворення модальної форми, а не новий словотвір: балабан-балабан (великий при великий), узун-узун (довгий при довгий).
У кримськотатарській мові повтор також використовується в числівниках. Парні числівники використовуються парним чином один за одним або ж шляхом повтору одного і того ж числівника. Парні числівники у кримськотатарській мові поділяються на такі види:
повторювані одиниці: бир-эки (один-два), беш-алты (п'ять-шість), еди-секиз (сім-вісім), докъуз-он (дев'ять-десять), он беш-он алты (п'ятнадцять-шеснадцать);
шляхом повтору п'ятий одиниць: беш-он, он-он беш, он беш-йигирми, къыркъ-къыркъ беш.
шляхом повтору десятків: отуз-къыркъ, элли-алтмыш, етмишш-сексен,
сотні також є парні слова:бир-эки юз, дёрт-беш юз.
Також в кримськотатарській мові повтори зустрічаються в такій частині мови як, дієслово. Якщо головне дієслово на ряду з допоміжним однієї форми, то утворюється парне дієслово, тобто є повтор і цей повтор буде лексикалізованим: айтты-къойды (ляпнув), кечти-кетти (пройшов, проїхав), алды-къалды (залишив), кирди-ташлады (увійшов).
У кримськотатарській мові існує повтор такої частки мови, як прислівник. Цей процес утворюється таким чином:
Коли іменник Баш келіште (в назівному відміннику) повторюється, утворюється наріччя: къат-къат (верствами), тосат-тосат, араба-араба, къопкъа-къопкъа (відрами).;
Коли, повторювана перша частина в баш келіш (називному відмінку) а другий в догърултув келиш (давальному відмінку): кунь-куньге, ян-яна.- афіновані повтори
Коли, повторювана перша частина в баш келіш (називному відмінку) а другий в чыкъыш келиш (орудний відмінок): кунь-куньден, йол-йылдан, ай-айдан.- афіновані повтори
Коли, повторювана перша частина в чыкъыш келиш (орудний відмінок) а другий в догърултув келиш (давальному відмінку): баштан-башкъа.- афіновані повтори
Коли, у однакових по сенсу іменників перша частина в баш келіш (називному відмінку), а друга в чыкъыш келиш (орудний відміноку): джан-гонъюльден (від душі).
Коли, протилежні за змістом парні займенники, утворені від іменників повторних баш келіш (називному відмінку): гедже-куньдюз, яз-къыш, саба-акъшам.
Як ми бачимо повтори у кримськотатарській мові зустрічаються практично в кожній самостійній частини мови [17, с.320].