§ 45. Тире на місці пропущеного члена

речення та між різними членами речення

Тире

в

простому

реченні

ставиться:

1.

На

місці

будь-якого

пропущеного

члена

речення, найчастіше

присудка

(за

бажанням

автора

в

цій

позиції

тире

може

не

ставитися):

Хто

крилам

заздрить, хто — кігтям (М. Полотай). Рідна

мова

дається

народові

Богом, а

чужа — людьми, її

приносять

на

вістрі

ворожих

списів (В. Захарченко).

2.

Між

різними

членами

для

вираження

несподіваності, протиставлення

тощо: Що

квітне — зів’ядає (Ф. Прокопович). Не

на

оздоби

злотні… Купують

славу — на

відкриті

рани (П. Орлик).

3.

Для

інтонаційного

виділення

окремого

слова

чи

групи

слів:

Віки — несита

жадоба

твоя

Живить

і

тне, кохає

і

карає (Є. Маланюк).

Після

других

півнів — знову

до

хвіртки

прийшла (А.Іщук).

Живить

віру — діло (І. Величковський).

4.

Між

двома

словами, що

означають

часові, просторові

чи

кількісні

межі (замість

сполучень

слів

із

прийменниками

від… до, з…

до

тощо), а

також

між

словами, що

позначають

приблизну

кількість:

Свіжі

ягоди

суниці

споживають, як

правило, з

червня–липня

до

осені (Із

журналу). Брали

в

оренду

десять–п’ятнадцять

гектарів

землі (Із

журналу). У

сімнадцятому–вісімнадцятому

століттях

з’являється

тенденція

до

регулярного

планування

міст,

іде

їх

швидкий

розвиток (Ю.Івашко).

Вправа 137

Перепишіть, поясніть

уживання

тире.

І. 1. Кольори

міста — густіші, звуки — відкривають

бентежну

музичну

тональність (Є. Гуцало). 2. Кулі

примхливі, як

дівчата, — вибирають

найкращих. 3. Підлість

послідовна, як

геометрія, — вибирає

найчесніших.

4. Держава — держить. Бо

вона

держава. У

неї

скіпетр

влади

у

руці. 5. Усміхається

правда

очима

легенд

і

свобода — очима

неволі

(Із

творів

Л. Костенко). 6. Можна

смерть

лиш

смертю

здолати, Тільки

в

тім

таємниця

буття. І

зерно

мусить

вмерти, щоб

дати

В

життєдавчому

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

житі — Життя (Є. Маланюк). 7. Каяття — для

часів

спокійних (П. Загребельний).

8. Кожен

українець — це «троїсті

музики»: одне — думає,

друге — каже, третє — робить (І. Драч). 9. Найперше

було

Слово.

Наш

світ

мине, як

день. Мине

і

світу

слава, Та

Слово — не

пройде

(Є. Сверстюк). 10. Донедавна

місто

із

селищем

зв’язував

через

Дністер

залізничний

міст — шлях

на

Вінницю–Чернівці

в

один

бік

та

Бєльци–

Унгени–Кишинів

або

Ясси — в

другий (Ю. Смолич).

ІІ. 1. Скорбота

зими–землі–світу

стає

моєю

скорботою, і, зливаючись

із

піснею, я

сам

стаю

скорботою, сам

стаю

зимою–землею–світом

і, заціпенівши, не

скоро

й

помічаю, що

пісня

стихла… 2. За

якусь

хвильку–другу

в

одному

з

просторих

залів

бібліотеки

за

допомогою

бібліотечного

працівника

дістав

об’ємний

довідник

світової

літератури

англійською

мовою, проворно

розгорнув

на

прізвищі

Івана

Драча. 3.

На

лиці

в

білої

хати — двоє

вікон, мов

очі, згори

сіріє

витьопана

негодою

солом’яна

стріха, наче

хата

сірою

хустиною

перев’язалась

по

самі

брови. 4. Біжить [вітер] від

груші

в

цьому

болісно-сяйливому

кущі,

сам — наче

колючий

кущ

сліз, то

він — сльози, то

сльози — він, то

село — плаче, й

Княжа

гора — плаче. 5. Співчуття — лікує, повертає

до

тями, отже, спасибі

за

співчуття. 6. Дуже

їй

запам’яталося, як

американська

дівчина

років

п’ятнадцяти–шістнадцяти

змагалася

на

якусь

довгу

дистанцію

з

нашими

бігунками. 7. І

листя

летить — у

саду

із

вишень

багрецеве. Оранжеве

з

кленів. Червоне

з

червоних

дубів. Ізвільх

і

осик — облітає

зелене, крицеве. І

сиве — із

верб

облітає

та

ще

з

ясенів

(Із

творів

Є. Гуцала). 8. «Доброго

ранку!», «Світлої

днини!» — Щедро

даруй

ти

Людям, дитино (В. Гринько). 9. Тут

вочевидь

простежується

послідовний, логічний

шлях

письменника

до

втілення

свого

задуму:

власні

враження — свідчення

очевидців — книга-документ — художній

твір (В. Плющ). 10. Льох — ось-ось, тільки

ще

трохи

двором

(А. Головко).

Вправа 138

Запишіть, розставте

розділові

знаки, поясніть, укажіть

пунктуаційні

варіанти.

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

І. 1. Любов

рухає

світом, а

ненависть

історією (А. Коваль). 2. Колись

творилися

слова, тепер

абревіатури (Л. Костенко). 3. Посередині

диявольщина

ХХ-го

сторіччя (П. Загребельний). 4. У

кого

совість

прокурор, у

кого

адвокат (Ю. Меліхов). 5. Кому

дано

багато, кому

мало, але

нікому

досить (А. Коваль). 6. Тато

нагадував

мені

похмурого

козацького

орла, а

мама

якусь

смугляву

птицю, що

їй

не

сидиться

на

місці

і

все

вона

хоче

кудись

полетіти (В. Сосюра). 7. Душа

прагне

сповіді, а

дух

проповіді (А. Коваль). 8. Корея

поважає

і

сповідує

філософію

Конфуція (551 479 роки

до

нашої

ери), який

висловив

думку,

що

людина

тісно

пов’язана

з

Всесвітом, а

в

ньому

панують

дві

протилежні

сили — інь (негативна) і

янь (позитивна) (Із

журналу).

9. Плоди

лимона

достигають

у

листопаді

грудні (Із

журналу).

ІІ. 1. Хати

під

соломою, черепицею, шифером

і

ґонтом

розкидані

трохи

хаотично. Біля

кожної

деревця

й

квітники. В

кожній

своє

життя,

свої

клопоти

й

свої

діти (І. Цюпа). 2. Митець

дивиться

на

світ; мислитель

у

світ (А. Содомора). 3. Ми

сиділи

на

критій

веранді

станції

Зелений

Гай, що

стоїть

на 1088-му

кілометрі

автостради

Москва

Сімферополь,

і

розмовляли

про

всілякі

незначущі

речі, про

котрі

звичайно

говорять

подорожні, малознайомі

люди (П. Загребельний). 4. Найкращого

вчимося

у

нащадків, найгіршого

в

сучасників, найголовнішого

у

предків (А. Коваль). 5. В’язниці

гостинні, як

могили, вибирають

неприборканих

(Л. Костенко). 6. Велетенський

парк, що

з

його

краси

так

милувалася

Сахно, промайнув

за

дві

три

хвилини (Ю. Смолич). 7. Барикади

цегли

проти

бездомності. Барикади

поезії

проти

бездумності.

Барикади

совісті

проти

берій. На

барикадах

не

до

фанаберій (Л. Костенко).

8. В

основі

до-мажорної

гами

тризвук

до

мі

соль, розташований

на

І, ІІІ

та V ступенях (З

посібника). 9. Недарма

наголошував

Сенека:

«Одна

річ

пам’ятати, інша

знати» (А. Содомора).

Батьки

переконували

Сергійка, що

знайшли

його

в

капусті. Коли

він

пішов

до

школи, це

підтвердила

й

учителька, сказавши, що

в

Сергійка

замість

голови — качан

капусти.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА