§ 30. Зв’язок числівників з іменниками

1.

Числівник

один

узгоджується

з

іменниками

в

роді, числі

та

відмінку:

один

абзац, одна

сторінка, одне

морозиво. Числівник

одні

у

власне-кількісному

значенні

сполучається

лише

з

множинними

іменниками, що

позначають

одиничні

предмети: одні

канікули,

одні

сани, одні

брюки, одні

заручини, одні

колготки. У

сполученні

з

іншими

категоріями

іменників

числівник

одні

може

вживатися

в

значенні

прикметника

однакові (одні

вимоги), займенника

самі

(одні

батьки

залишилися

на

околиці) тощо.

Іменник

ставиться

в

однині

після

числівника

один

навіть

тоді,

колиним

закінчується

складений

числівник: вісімдесят

один

відсоток,

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

триста

сорок

один

учень, мільйон

сімсот

тисяч

чотириста

вісімдесят

одна

гривня, п’ятсот

шістдесят

одна

тонна.

2.

Числівники

два, дві, обидва, обидві, три, чотири, а

також

складені

з

останнім

компонентом

два, три, чотири

мають

при

собі

іменники

в

називному

відмінку

множини: два

кущі, дві

акації, обидва

учні, обидві

студентки, три

уроки, чотири

пари. Причому

в

багатьох

іменниках, що

сполучаються

з

цими

числівниками, переміщується

наголос, характерний

для

форми

називного

відмінка

множини: пам’ятки....

— дві

пам’ятки, церкви — три

церкви,

дуби. — чотири

ду.. — двао...

би, островистрови, вікна — три

вікна,

озе..

ра — чотири

озера.

Узгоджене

означення (прикметник, дієприкметник, порядковий

числівник, прикметниковий

займенник), яке

входить

до

складу

словосполученнязвищезазначенимичислівниками,

можематиформуназивного

чи

родового

відмінка

множини: тридцять

три

червоні (червоних)

троянди, сорок

чотири

твої (твоїх) листи, сто

два

даремно

зруйновані

(зруйнованих) будинки, три

перші (перших) книжки, обидві

посивілі

(посивілих) бабусі, обидва

наші (наших) ветерани, три

дерев’яні

(дерев’яних) полиці, чотири

національні (національних) прапори.

Увага! Однак

при

іменниках

чоловічого

та

середнього

роду

узгодженеозначенняпіслячислівників

два, три, чотири

частішевживається

у

формі

родового

відмінка

множини: два

успішних

захисти, три

вишуканих

сервізи, чотири

відремонтованих

стільці, два

старих

крісла,

три

новгородківських

поля, чотири

теплих

моря. Приіменникахжіночого

роду

перевага

надається

формі

називного

відмінка

множини:

дві

святкові

сукні, три

твої

тарілки, чотири

блискучі

гірлянди.

Числівники

два, три, чотири

не

сполучаються

з

іменниками:

а) що

не

підлягають

лічбі: гордість, повітря, селянство, шевченкіана,

азот, комашня;

б) які

вживаються

лише

в

множині: шахи, веселощі, шаровари, штани,

відносини, вінця, кури, діти, люди, ковзани, лижі, санки, гроші;

в)

ІV відміни, що

приймають

суфікси

-ат- (-ят-): кошеня, маля, рученя,

коліща, верблюжа, тигреня, соменя, цуценя, дитинча. Для

визначення

їх

кількості

використовуються

або

збірні

числівники,

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

або

звороти

зі

словами

типу

голів, штук, екземплярів

тощо (двоє

ягнят, двадцять

три

штуки

каченят).

Примітка 1. Іменники, які

в

множині

втрачають

суфікс

-ин, при

числівниках

два, обидва, три, чотири, атакож

із

складеними

числівниками,

останнім

компонентом

яких

є

два–чотири, уживаються

у

формі

родовоговідмінкаоднини: тридцять

два

росіянина, сорок

три

татарина,

двадцять

чотири

подолянина, три

заробітчанина, два

селянина

(але

двох

селян, двом

селянам).

Це

ж (узгодження

у

формі

родового

відмінка

однини

із

числівниками

два (дві), обидва (обидві), три, чотири

тощо) стосується

й

іменників

дитина, людина, дівчина, личко

(нашивка

на

погонах), дно

(уН. в. мн. — де.....

на), плече, очко

(від

око; уН. в. мн. — очки

й

очка),

очко.

(одиниця

рахунку

в

спорті, картярська

гра; уН. в. мн. — очки),.небо

(уН. в. мн. — небеса), чудо

(уН. в. мн. — чудеса (рідше

чуда)),

око, вухо

(уН. в. мн. — ву...

ха, рідше

уші), скло

(уН. в. мн. — стекла),

друг, ім’я, вим’я, плем’я: дві

дитини

(одну–дві

дитини, з

однією–двома

дитинами), три

людини, чотири

ді.

вчини

(але

чотирьох

дівчат, чотирьом

дівчатам; уфольклорі, поезії — дві

дівчи.ни, двох

дівчин.), три

дна, двали....

(одиницяра

чка, обидва

плеча, два

очка

(від

око), три

очкахунку, гравкарти), три

неба

(аледвоє, двох

небес

(рідшенеб)), чотири

чуда

(але

троє, трьох

чудес

(рідше

чуд)), два

ока

(але

двоє, двох

очей),

обидва

вуха

(але

двоє, обох

вух

(рідше

ушей)), три

скла

(але

двоє, двох

стекол), чотири

друга

(частіше

четверо

друзів), два

імені, три

вим’я

(вимені), чотири

племені.

Примітка 2. Якщо

іменник

стоїть

перед

числівником

і

вказує

на

приблизність, то

й

перед

словами

два, три, чотири

він

ставиться

в

родовому

відмінку

множини: років

два, завдань

три, вправ

чотири, днів

три, гривень

десять, підручників

сто

іт. д.

3.

Числівники

п’ять

і

більше, а

також

тисяча, мільйон, мільярд, нуль

вимагають

від

іменника

форми

родового

відмінка

множини:

шість

ложок, десять

місяців, сто

п’ятнадцять

кілограмів, тисяча

боржників, мільйон

доларів, мільярд

років, нуль

надходжень.

Примітка 1. Форму

родового

відмінка

множини

мають

також

слова, що

сполучаються

з

іменниками

кількісного

значення: десяток

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

яєць, пара

кросівок, дюжина

мішків, копа

снопів, сотня

кролів, сила

людей,

маса

птахів, безліч

прикрас, тьма

жуків, хмара

комарів, гибель

овочів, але: маса

цукру, море

жалю.

Увага! Вважаються

ненормативними

словосполучення

пара

слів,

пара

хвилин. Потрібно: два

слова, дві

хвилини, кілька

слів, кілька

хвилин.

Слово

пара

поєднується

з

іменниками, що

позначають

однорідні

предмети

як

одне

ціле: пара

босоніжок, пара

коней, пара

черевиків,

пара

лиж; з

іменниками

в

множині, що

позначають

предмети

роздрібної

торгівлі: пара

шкарпеток, пара

рукавичок, пара

чобіт, пара

ковзанів;

зіменникаминапозначенняосіб, об’єднанихспільноюдією, станом,

почуттям: закохана

пара, пара

фігуристів, пара

тенісистів, танцювальна

пара

тощо.

Примітка2. Приіменникахізчисловимзначеннямполовина, третина,

чверть

іменники

вживаються

в

родовому

відмінку

однини

чи

множини

(залежно

від

значення): половина

вправи

і

половина

вправ,

третина

конспекту

і

третина

конспектів, чверть

завдання

і

чверть

завдань.

4.

Збірні (крім

обидва, обидві) та

незмінювані

числівники

на -к(о)

вживаються

з

іменниками

в

родовому

відмінку

множини: двоє

колег, п’ятеро

горобенят, двійко

діточок, трійко

ягнят, обоє

хлоп’ят.

Збірні

числівники

мають

обмежену

сферу

функціонування, вони

не

властиві

науковому

та

офіційно-діловому

стилям

мовлення. Збірні

числівники

поєднуються:

а)

з

іменниками

чоловічого

та

подвійного

роду

на

позначення

осіб: десятеро

громадян, п’ятеро

учнів, семеро

сусідів, двоє

листонош, троє

гультіпак, дванадцятеро

столярів; деякі

вчені

вважають

нелітературним

сполучення

збірних

числів

ників

та

назв

дорослих

тварин: двоє

левів, троє

крокодилів,

п’ятеро

бегемотів, але

четверо

коней.

Увага! Не

сполучаються

із

збірними

числівниками

іменники

на

позначення

високих

та

офіційних

осіб: сполучення

на

зразок

п’ятеро

президентів, троє

академіків

вважаються

уснорозмовними

й

у

літературній

мові

не

вживаються;

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

б)

з

особовими

займенниками: їх

було

двадцятеро, нас

було

тридцятеро;

в)

з

іменниками

середнього

роду

на

позначення

істот

та

неістот:

троє

ведмежат, дев’ятнадцятеро

чайченят, троє

малят,

шестеро

оленят; двоє

весел, четверо

мережив, п’ятеро

відер,

восьмеро

боліт;

г)

з

іменниками, що

вживаються

в

множині

і

позначають

назви

конкретних

предметів: двоє

брюк, четверо

окулярів, троє

граблів, десятеро

лиж

(і

двоє

пар

брюк, десять

пар

лиж).

Збірні

числівники

не

поєднуються:

а)

з

іменниками

жіночого

роду (крім

назв

свійських

тварин

типу

троє

овець), нелітературними

є: семеро

жінок, четверо

в’язальниць,

восьмеро

тіточок, десятеро

книг;

б)

з

назвами

неістот

чоловічого

роду, просторічними

вважають

поєднання: семеро

столів, двоє

конспектів, п’ятеро

комбайнів.

Увага! Числівники, які

позначають

парність

(обидва, обидві), у

певних

сполученнях

використовуються

в

публіцистичному

та

науково

му

стилях: в

обох

висновках, в

обох

випадках, в

обох

експериментах;

в)

збірні

числівники

не

можуть

входити

до

складених, тому

нелітературними

вважаються

висловлювання: двадцять

троє

вил, сорок

шестеро

телят. При

поєднанні

власне

кількісних

числівників

із

множинними

іменниками

та

іменниками

ІV

відміни

використовують

слова: голова, штука, пара, екземпляр,

одиниця: двадцять

три

штуки

курей, сто

одинадцять

голів

телят, тридцять

дві

пари

лиж.

5.

Неозначено-кількісні

числівники (кілька, декілька, кільканадцять,

кількадесят, кількасот) уживаються

з

іменниками

в

родовому

відмінку

множини: декілька

творів, кільканадцять

зернят, кілька

оголошень, кількадесят

сіл, кількасот

кілометрів, стонадцять

порад.

Числівники

багато, небагато, мало, немало, чимало

сполучаються:

а) з

іменниками

на

позначення

обчислюваних

предметів

і

понять,

а

також

із

множинними

іменниками

у

формі

родового

відмінка

множини: багато

буряків, небагато

ушкоджень,

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

мало

медалей, немало

проблем, чимало

річок, багато

дітей,

мало

гусей, чимало

грошей;

б)

з

іменниками

на

позначення

необчислюваних

предметів

і

понять

у

формі

родового

відмінка

однини: мало

досвіду, небагато

буряку

(збірне

значення), немало

хліба, багато

кисню,

чимало

чорнозему.

6.

При

дробових

числівниках

іменники

мають

форму

родового

відмінка

однини: п’ять

десятих

акра, сім

цілих

вісімнадцять

сотих

відсотка, три

цілі

п’ятдесят

сімдесят

перших

тонни, дві

треті

шляху, дев’яносто

шість

цілих

чотирнадцять

тисячних

кілометра,

три

тисячі

сімсот

сорок

дев’ять

цілих

дванадцять

сотих

гектара, дев’ятнадцять

цілих

п’ять

десятих

кілометра

за

годину,

дві

цілі

п’ять

десятих

кіловата, мінус

двісті

сімдесят

три

цілі

шістнадцять

сотих

градуса.

Примітка 1. Залежно

від

лексичного

значення (виміру

підлягає

кілька

однорідних

предметів

чи

понять

або

є

вказівка

на

частину

предмета,

що

позначається

множинним

іменником) при

дробових

числівникахуживаютьсяіменникивродовомувідмінкумножини:

дві

п’яті

виробів,

одна

десята

запасів

нафти, три

десяті

земель

(посівних

площ),

чотири

дев’яті

урожаїв

(кількох

років), дві

треті

Карпат, одна

п’ята

саней

тощо.

Примітка 2. Якщо

доскладу

дробовогочислівника

зцілоючастиноювходятьсловаполовина,

третина, чверть, тоформаіменникаузгоджується

з

формою

цілої

частини: три

з

половиною

тонни, бо

три

тонни, дев’ятнадцять

із

чвертю

літрів, бо

дев’ятнадцять

літрів,

чотири

з

третиною

зошити, бо

чотири

зошити, чотириста

тридцять

сім

з

половиною

кімнат, бо

чотириста

тридцять

сім

кімнат.

7.

Невідмінювані

числівники

півтора, півтори

в

називному, знахідному

та

родовому

відмінках

вимагають

після

себе

форми

родового

відмінка

однини

іменників: півтора

року, півтори

доби, півтора

кілограма, півтори

тонни, півтора

місяця, півтори

хвилини.

Проте

в

синтаксичній

позиції

непрямих

давального, орудного,

місцевого, інколи

родового

відмінків

іменники

вживаються

у

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

властивих

їм

формах

множини: на

півтора

кілометрах

площі, без

півтора

кілограмів

цукру, обмежитися

півтори

годинами

доповіді.

8.

Числівник

півтораста

в

називному, знахідному

та

родовому

відмінках

сполучається

з

іменником

у

формі

родового

відмінка

множини:

півтораста

обіцянок, півтораста

кавунів, півтораста

метрів,

півтораста

марок. А

в

давальному, орудному

та

місцевому

множини

вимагає

цих

же

форм

від

іменника: півтораста

селянам,

півтораста

ділянками, на

півтораста

гектарах.

9.

У

непрямих

відмінках

іменник

та

числівник

уживаються

в

тому

ж (однаковому) відмінку: двох

доцентів, чотирьом

установам,

двадцятьома

школами, у

ста

сорока

сімох

зверненнях, вісьмох

перукарів.

Але

після

числівників

тисяча, мільйон, мільярд

іменник

стоїть

незмінно

в

родовому

відмінку

множини: тисячею

екземплярів, мільйонам

покупців, у

мільярдах

вікон, тисячу

гривень, близько

мільйона

тонн

фруктів, мільярдом

малюнків.

10.

У

датах

назви

місяців

уживаються

тільки

в

родовому

відмінку:

дев’яте

лютого, з

першим

травня, першому

лютого, з

двадцятим

серпня, з

десятим

жовтня.

Таблиця узгодження числівників з іменниками

Числівник

один (одна, одне

(одно), одні)

Форма

іменника

узгодж. в

роді, числі,

відмінку

Приклади

один

ліс, одна

яма, одне

місто, одні

сани

складені + один

Н. в. одн. сорок

один

грам

2, 3, 4, обидва, обидві,

складені + 2, 3, 4 Н. в. мн. три

лимони, двадцять

чотири

ескізи

2, 3, 4 + узгодж.

означ. Р. або

Н. в. мн. дві

нових / нові

книги

2, 3, 4 + ім. на -ин

(цей

суфікс

у

мн.

втрач.), друг, ім’я,

плем’я

та

ін.

Р. в. одн.

сто

два

татарина,

два

друга, три

імені,

чотири

племені,

три

людини

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Закінчення табл.

Числівник

дробові,

півтора, півтори

Форма

іменника

Р. в. одн.

Приклади

три

цілі

і

дві

десяті

ара,

півтора

метра

дробові

із

цілим

числом + половина,

третина, чверть

часто

Н. або

Р. в. мн.

(залежить

від

цілої

частини)

два

з

половиною

грами,

сім

з

третиною

тонн,

сто

із

чвертю

гектарів

половина, третина,

чверть

Р. в. одн. чи

мн.

(залежить

від

значення)

половина

дня, половина

днів, третина

відра,

третина

відер

багато, мало, небагато,

немало, чимало

Р. в. мн.

(обчислювані

ім.)

багато

листків,

мало

квасолин

багато, мало, небагато,

немало, чимало

Р. в. одн. (збірні, на

позн. маси, речовини)

багато

листя,

мало

квасолі

5 і

більше

Р. в. мн. триста

кілометрів

числівник

на

познач.

прибл. кількості

перед

іменником

Р. в. мн.

тижнів

чотири,

годин

дві, кілограмів

двадцять

шість

дюжина, копа, пара,

сотня

і

подібні

Р. в. мн. сотня

козаків,

дюжина

серветок

збірні, незмінювані

на

-к(о) (типу

трійко) Р. в. мн. троє

дверей,

двійко

діток

неозначено-кількісні

типу

кілька,

півтораста

Р. в. мн. декілька

сторінок,

півтораста

метрів

Вправа 94

Запишіть

числівники

словами, узгодивши

з

іменниками, укажіть

відмінкову

форму

іменника, поясніть

свій

вибір. Чи

можливі

варіанти?

674 грн., 5 1/3 га, 359 грн., 6 7/8 г, 45,5 ц, 18,9 %, 952 т, 654 кг,

3 кВт, 25,3 кВт, 428 кВт, 637 см, 1/2 (діжка), 1/4 (склянка), 3 1/4 (відро),

5/8 м, 8 675 941 км, 4 мм, 0,5 мг, 958 т, 1,5 хв, 50 год, 853 дм, 0,4 т,

7,18 %, 5 9/65 ц, 36,5 (градус), 11 (гасло), 2,5 (сторінка), 5 649 (миля),

4 (доба), 57 (доба), 4,1 т, 7,65 км, 151 кг, 67,5 грн., 2 (апельсин),

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

3 (місяць), 4 (острів), 2 (день), 4 (аркуш), кілька (екземпляр), 93 (асистент),

32 (пень), 2 (дно), 5 (дно), 3 (автомобіль), чимало (граніт), з 1-м

(вересень), 11 (лютий).

Вправа 95

Правильно

поєднайте

слова, додайте, якщо

необхідно, інші

компоненти.

Де

можливі

варіанти, запишіть

їх; де

можливо, утворіть

збірні

числівники.

4 (посол), 8 (куріпка), 3 (ім’я), 10 (ім’я), 9 (міністр), 24 (джинси),

2 (ножиці), 3 (варіант), 6 (інженер), 15 (спортсмен), 4 (друг), 2 (півень),

67 (курча), 4 (порося), 93 (індича), 2 (цуценя), 3 (мати), 53 (жінка), 43

(юнак), 32 (обценьки), 2 (обценьки), 752 (громадянин), 593 (селянин), 4

(ведмежа), 14 (теля), 23 (каченя), 6 (жираф), 5 (слон), 2 (плем’я), 9 (вишивальниця),

4 (збори), 6 (засідання), 3 (двері), 3 (дерев’яне

весло), 2

(твоя

усмішка), 4 (успішний

захист), 3 (мамина

порада), 2 (сатиричний

вірш), 4 (гніде

лоша).

Вправа 96

Перепишіть

речення, узгодивши

числівники (записати

їх

словами)

з

іменниками (умовні

скорочення

та

позначки

відтворити

словами), поясніть,

визначте

можливі

варіанти.

І. 1. 6,5 (рік) вів

Хмельницький

війни

з

поляками

і

врешті-решт

побачив,

що

своїми

силами

йому

не

досягти

того, чого

він

прагнув («З

укр. старовини»). 2. Існує 4 (головна

форма) прикриття

авторства:

псевдоніми, аноніми, містифікація

і

плагіати (В. Шевчук). 3. Ум’якуші

плодів

лимона 5–7 % лимонної

кислоти, 3 % цукру, 90 мг

аскорбінової

кислоти, у

шкірці — 0,6 % ефірної

олії (Із

журналу). 4. Нещодавно

середня

погодинна

заробітна

плата

для

робітників

на

виробництві

становила

1,75 (долар) в

Кореї, 12,82 (долар) — у

США

і 10,26 (долар) — у

Японії (Із

журналу). 5. Учені-гідробіологи

нарахували

в

Україні 22,5

(тисяча) малих

річок, до 100 (тисяча) струмків

і

струмочків (А. Топачевський).

6. (4) (чоловік) накинули

на

плечі

лямку

й

тягнуть

вірьовками

крила

невода (Д. Косарик). 7. Вітер

сягав 20 м/сек, а

пізніше

почав

дути

із

силою 23 м/сек. 8. Микола

з

Нимидорою

склали

2(полукіпок)

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

жита

й

вернулися

в

село (І. Нечуй-Левицький). 9. Вулкан

Етна

на

Сицилії

вивергався 150 (раз) за

останні 3500 (рік). 10. Найбільший

метеорит,

знайдений

на

поверхні

Землі 1920 року

в

Намібії, — Гоба — складає

3 м

в

довжину, 2,5 м

в

ширину, його

вага — близько 60 т (З

газет).

11. (Раз) зо 2 заходив… (Олена

Пчілка). 12. Посадила

стара

мати

3 (ясен) в

полі (Т. Шевченко).

ІІ. 1. Усього

за 2 (місяць) в

небі

вже

тополевий

пух, «антисніг», —

бо

теплий

і

сухий, бо

летить

не

додолу, а

догори (А. Содомора). 2. Юні

друзі

природи

беруть

участь

в

операції «Зелена

аптека», ними

зібрано

більш

як 4 т

жолудів, 12,5 т

каштанів, 935 кг

шипшини, 520 кг

звіробою

(За

А. Григоренком). 3. За 4 (місяць) зовсім

одбігав

ноги (М. Кропивницький).

4. Гектар

посівів

соняшнику

при

врожайності 25 ц

дає

олії 12 ц, шроту 8 ц (а

це

додатково

ще 3 ц

білка), близько 25–30 кг

меду (М.Іншин). 5. 3 (явір) з-попід

грому

нахилились

низько (А. Малишко).

6. 21 (письменники

приїхати) на

творчу

зустріч. 7. В

шлюпці

стояло 2 (люди) (М. Трублаїні). 8. 2 (хлопчик) на

ставочку

ловлять

рибку

в

холодочку (О. Олесь). 9. Я

весь

час

спочиваю, сплю

по 2 (раз),

вночі

і

вдень (М. Коцюбинський). 10. На

віддалі

чверті (кілометр) від

берега

пароплав

віддав

якір (М. Трублаїні). 11. Вже 2 (тиждень) весь

виселокговоривпропісок, знайденийпрофесором

Ананьєвим (М. Трублаїні).

12. 3 (явір) посадила

Сестра

при

долині (Т. Шевченко).

Женя

пішов

до

першого

класу

й

за

два

дні

примудрився

два

рази

постояти

в

кутку.

— Женю, якщо

тебе

втретє

покарають, ти

просто

вилетиш

зі

школи, — застерігає

внука

бабуся.

— А

це

що — така

народна

прикмета?