УДК 81.161.2 (076)

М 56

ЗМІСТ

Вступні зауваження ......................................................................................7

Як самостійно користуватися посібником .......................................8

Схема аналізу помилок, допущених у диктанті ............................11

Методика проведення диктанту .....................................................12

Критерії оцінювання диктантів у школі та вищих навчальних закладах ............................................................................................13

Література ...................................................................................................20

Словники .....................................................................................................20

Загальна частина ........................................................................................23

§ 1. Фонетика. Фонетична транскрипція. Правила складоподілу ......23

§ 2. Орфоепія ...........................................................................................33

§ 3. Графіка. Алфавіт ..............................................................................41

§ 4. Орфографія. Принципи української орфографії ...........................46

Послідовність орфографічного розбору слова ..............................52

Орфографічний аналіз речення (тексту) ........................................53

§ 5. Чергування та правопис голосних..................................................57

§ 6. Правопис ненаголошених голосних [е] та [и] ...............................62

§ 7. Правопис ненаголошеного [о] ........................................................73

§ 8. Розрізнення [и] та [і] ........................................................................74

§ 9. Розрізнення [а] та [о] .......................................................................79

§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв) ...........................................80

§ 11. Чергування приголосних .................................................................83

§ 12. Правопис приголосних ....................................................................88

§ 13. Уподібнення приголосних ...............................................................89

§ 14. Зміни приголосних при словотворенні ..........................................94

§ 15. Спрощення в групах приголосних ...............................................102

§ 16. Уживання м’якого знака ................................................................106

§ 17. Уживання апострофа .....................................................................113

§ 18. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних

звуків ...............................................................................................117

§ 19. Уживання великої букви ................................................................127

§ 20. Загальні правила написання складних слів. Правопис складних іменників, прикметників та непоширених прикладок ...............152

§ 21. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень ......173

§ 22. Правила переносу ..........................................................................179

§ 23. Правопис слів іншомовного походження.

Українська латиниця ......................................................................185

§ 24. Передача слов’янських власних назв українською мовою ........196

§ 25. Правила милозвучності української мови ...................................210

§ 26. Морфологія. Особливості відмінювання іменників ...................227

§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові ............................................266

§ 28. Творення ступенів порівняння та особливості відмінювання прикметників ..................................................................................268

§ 29. Відмінювання числівників ............................................................275

§ 30. Зв’язок числівників з іменниками ................................................285

Таблиця узгодження числівників з іменниками ..........................291

§ 31. Написання числівників і відчислівникових слів .........................294

§ 32. Особливості відмінювання та правопису займенників ..............298

§ 33. Правопис дієслів ............................................................................306

§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то...............................................317

§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова ..........................325

§ 36. Правопис прислівників .................................................................328

§ 37. Правопис та особливості вживання прийменників ....................339

§ 38. Правопис сполучників ...................................................................344

§ 39. Написання часток ..........................................................................351

§ 40. Правопис часток не та ні ...............................................................355

§ 41. Написання вигуків та звуконаслідувальних слів ........................365

§ 42. Пунктуація. Розділові знаки в кінці речення ...............................371

Схема пунктуаційного аналізу речення .......................................380

§ 43. Узгодження підмета з присудком .................................................387

§ 44. Тире між підметом і присудком ....................................................396

§ 45. Тире на місці пропущеного члена речення та між різними членами речення ............................................................................402

§ 46. Розділові знаки при однорідних членах речення ........................405

§ 47. Розділові знаки при відокремлених членах речення ..................427

§ 48. Розділові знаки при уточнювальних членах речення .................446

§ 49. Розділові знаки при словах, граматично не зв’язаних із членами речення .........................................................................450

§ 50. Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче .......................473

§ 51. Складне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні...........................485

§ 52. Розділові знаки в складнопідрядному реченні ............................489

§ 53. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні ........496

§ 54. Складні синтаксичні конструкції ....................................505

§ 55. Розділові знаки при прямій мові та діалозі .................................511

§ 56. Заміна прямої мови непрямою .....................................................522

§ 57. Розділові знаки при цитатах та виразах і словах, узятих із чужого словника чи вжитих в іронічному або іншому значенні ...............................................................527

§ 58. Орфографічно-пунктуаційний аналіз речення (тексту) .............539

Підсумкові завдання на повторення .......................................................547

Словник написання прикметників разом, окремо, через дефіс ...........561

Тексти диктантів ......................................................................................566

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

§ 1. Фонетика. Фонетична транскрипція. Правила складоподілу Фонетика — розділ мовознавства, що вивчає звукову будову мови: способи утворення звуків, їх акустичні властивості та звукові зміни. Звук — це найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо й чуємо. В українській мові 38 звуків: 6 голосних та 32 приголосних.

І. Голосні звуки Голосні — це такі звуки мови, що творяться тільки за допомогою голосу (тону) унаслідок періодичних коливань голосових зв’язок; при їхвимовіструміньвидихуваногоповітряпроходитьвільно, незустрічаючи на своєму шляху перешкод.

Голосні звуки української мови: [і, и, е, у, о, а]. Можуть бути наголошеними, ненаголошеними, побічнонаголошеними.

Класифікація голосних звуків Найважливішу роль у творенні голосних звуків відіграє язик — найрухливіший орган у ротовій порожнині.

І. За положенням (рухом) спинки язика в горизонтальному на прямі щодо піднебіння виділяють голосні:

1. Переднього ряду: [і, и, е].

2. Заднього ряду:[у, о, а].

За підняттям (рухом) спинки язика у вертикальному напрямі щодо піднебіння виділяють голосні:

Високого піднесення (підняття): [і, и, у];

2. Середнього піднесення (підняття): [е, о];

3. Низького піднесення (підняття): [а].

ІІІ. За участю губ:

1. Огублені: [о, у].

2. Неогублені: [і, и, е, а].

При вимові огублених активну участь беруть губи, які округлюються й витягуються вперед. Інакше огублені називаються лабіалізованими (від лат. labium — губа), а

неогублені — нелабіалізованими.

Схема класифікації голосних звуків Піднесення

Ряди передній середній задній

Високе І И <У> Середнє Е <О> Низьке А

Запам’ятати класифікацію голосних допоможе вислів — «прізвище Субота»).

ІІ. Приголосні звуки

Приголосні — це такі звуки, при вимові яких струмінь видихуваного повітря зустрічає й долає різні перешкоди. Ці перешкоди є причиною виникнення шумів, а наявність шуму — основна ознака приголосних звуків.

Класифікація приголосних

І. За місцем творення (інакше — за активним мовним органом) усі приголосні поділяються на:

1. Губні (утворюються зближенням чи зімкненням нижньої губи з верхньою губою або з верхніми зубами): [б, п, в, м, ф](запам’ятовуються за допомогою вислову «Мавпа Буф»).

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2. Язикові (активний мовний орган — язик):

а) передньоязикові (активний мовний орган — кінчик і передня частина спинки язика):

• зубні (утворюються зближенням чи зімкненням кінчика язика з верхніми зубами або альвеолами): [д, д., т, т., з, з., д.з, д.з., с, с., ц, ц., л, л., н, н.](«Де ти з’їси ці лини» + [дз], усі зазначені звуки утворюють пари твердих та м’яких приголосних);

• передньопіднебінні (утворюються зближенням відтягнутого назад кінчика язика з твердим піднебінням): [ж, ч, ш, д.ж, р, р.](усі шиплячі + [р, р.]);

б) середньоязиковий (твориться за активної участі середньої частини спинки язика, що піднімається й зближується з твердим піднебінням): [й];

в) задньоязикові, або задньоротові (творяться за активної участі задньої частини спинки язика, що зближується з м’яким піднебінням): [ґ, к, х].

3. Глотковий (фарингальний — від грецьк. ...... — глотка) (твориться зближенням активного органу — м’язів задньої частини глотки — та коренем язика): [г].

ІІ. За способом творення (інакше — за характером перепони, яка виникає між активним та пасивним мовним органом, і способом її подолання):

1. Зімкнені (при вимові цих звуків активний та пасивний органи змикаються):

а) проривні (чисті зімкнені) (під час їх вимови активний і пасивний мовні органи утворюють зімкнення, яке проривається струменем видихуваного повітря): [б, п, д, д., т, т., ґ, к];

б) зімкнено-щілинні (африкати — лат. affricare — терти) (під час їх вимови активний та пасивний органи спочатку утворюють зімкнення, а потім вузьку щілину, через яку проходить струмінь видихуваного повітря): [ц, ц., д.з, д.з., ч, д.ж];

в) зімкнено-прохідні (носові) (м’яке піднебіння опускається й закриває вхід у ротову порожнину, струмінь видихуваного повітря проходить через носову порожнину):

[м, н, н.].

2. Щілинні (активний і пасивний органи утворюють вузьку щілину):

а) серединні (під час їх вимови струмінь видихуваного повітря проходить уздовж посередині язика, краї якого з боків притиснені до верхніх зубів, утворюючи своєрідний жолобок): [в, ф, й, з, з., с, с., ж, ш, г, х];

б) бокові (під час їх вимови крила язика опущені й струмінь видихуваного повітря проходить з обох боків): [л, л.].

3. Дрижачі (вібранти) (кінчик язика 3–4 рази то зближується з піднебінням, то утворює з ним вузьку щілину): [р, р.].

Примітка. Як правило, ця класифікація (ІІ) у школі не вивчається.

ІІІ. За участю шуму й голосу:

1. Сонорні (від лат. sonorus — дзвінкий) — це приголосні звуки, при вимові яких голос переважає над шумом:[м, в, н, н., л, л., р, р., й](«ми винили рій»).

2. Шумні — приголосні звуки, що творяться за допомогою більшої частки шуму, меншої голосу чи тільки за участю шуму. Шумні поділяються на:

а) дзвінкі — це приголосні звуки, при вимові яких шум переважає над голосом:

[б, д, д., д.з, д.з., з, з., д.ж, ж, ґ, г](«буде гоже ґедзюу джазі»);

б) глухі — це приголосні звуки, при вимові яких бере участь лише шум:

[п, т, т., ц, ц., с, с., ч, ш, к, х, ф](«усе це кафе «Птах і чаша»).

Дзвінкі та глухі утворюють 11 пар: [б – п], [д – т], [д. – т.], [з – с], [з. – с.], [д.з – ц], [д.з. – ц.], [ж – ш], [д.ж – ч], [г – х], [ґ – к],

глухий [ф] не має пари дзвінкого.

ІV. За м’якістю — твердістю (за підняттям середньої частини спинки язика до твердого піднебіння).

1. Постійно м’ який (пригадайте, що за місцем творення цей звук середньоязиковий, тобто завжди при його вимові середня частина спинки язика найближче піднімається до твердого піднебіння): [й].

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2. М’які (середня частина спинки язика наближається до твердого піднебіння):

[д., т., з., с., ц., л., н., д.з., р.] («де ти з’їси ці лини» + [д.з., р.]);

3. Тверді (середня частина спинки язика додатково не піднімається до твердого піднебіння): [д, т, з, с, ц, л, н, д.з, р].

Тверді та м’які приголосні утворюють 9 пар: [д – д.], [т – т.], [з – з.], [с – с.], [ц – ц.], [л – л.], [н – н.], [д.з – д.з.], [р – р.].

4. Постійно тверді (м’якими не бувають): [б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, д.ж, ґ, к, х, г] (13 приголосних, серед яких усі губні, шиплячі, задньоязикові та глотковий). Перераховані приголосні звуки можуть бути тільки напівм’якими, тобто при їх вимові середня частина спинки язика має незначний ступінь підняття до твердого піднебіння. Про випадки (позиції) уживання напівм’яких приголосних див.: