10. Поява та розвиток радіомовлення.

Питання першості у відкритті радіо у різних країнах трактується по-різному. Біля витоків радіо стояли Нікола Тесла, Гульєльмо Марконі та Олександр Попов. У 1893 р. сербський вчений Нікола Тесла запатентував радіопередавач. Його пріоритет перед Г. Марконі визнаний судом у 1943 р.

Та навіть коли 1901-го італійський фізик Ґульєльмо Марконі, що згодом отримав перший патент на радіо, переслав листа азбукою Морзе через Атлантичний океан, продемонструвавши можливості «бездротового телеграфу», про потенціал застосування новинки здогадувалися тільки одиниці.

2 листопада 1920 року радіостанція KDKA з Піттсбурга в прямому ефірі вперше повідомила про результати голосування на президентських виборах у США. Аудиторія тих перших передач, очевидно, була мізерна, бо приймачі мали лічені ентузіасти, та продемонстровані можливості радіо викликали в американців такий захват, що вже 1922 року у Сполучених Штатах постало близько 600 апаратних комплексів для ефірного мовлення.

Промислове виробництво не встигало задовольняти попит на приймачі, й умільців заохочували виготовляти примітивні радіопристрої власноруч. Між 1923 і 1930 роками вже 60% американських домівок мали радіо.

Радіомовлення розвивалося майже паралельно і в Європі. Але тоді як в американців у цій сфері було навіть забагато свободи, бо держава до неї спершу ніяк не втручалась, і, наприклад, розподіл ефірних частот упродовж кількох років був невпорядкований, у Старому світі більшість урядів остерігалися безконтрольності.

Коли 1922 року в Британії перші виробники радіоапаратури створили об’єднання British Broadcasting Company Ltd., щоб пропагувати новий засіб масового інформування, міністри стурбувалися. British Broadcasting Company 1925 року за рекомендацією парламентського комітету було ліквідовано, а натомість 1927-го постала фінансована фактичним прямим податком British Broadcasting Corporation, відома нині просто як BBC. Фактична монополія громадського радіомовлення у Британії тривала аж до 1973 року, коли була офіційно заснована перша комерційна радіостанція в країні.

Без проблем долаючи політичні й географічні кордони, радіо сприяло утвердженню тісніших зв’язків між різними куточками Земної кулі. Завдяки Ґульєльмо Марконі у 1907 році було встановлено регулярний радіотелеграфний зв’язок між Кліфденом в Ірландії та Глейс-Бей у Ньюфаундленді (Канада), що дав старт розвитку постійним комерційним трансатлантичним бездротовим контактам.

в США уже наприкінці 1920-х у передачах з’явилася перша комерційна реклама і радіо створило ще один вимір для бізнесу.

У тоталітарних суспільствах винахід Марконі став одним із головних рупорів партійної та урядової пропаганди, а кон-троль над радіопростором визначали як один із пріоритетних напрямів гарантування держбезпеки від «ворожих ідеологічних впливів». Саме тому, наприклад, нацисти вилучали радіоприймачі в населення окупованих територій у роки Другої світової, а комуністи систематично боролися проти «інформаційних диверсій» із боку західних радіостанцій у часи холодної війни.

Започатковане у 1924–1927 роках на станції РВ-4 в Харкові українське радіомовлення не мало іншого вибору, як зосереджуватися на повідомленнях про «партійне та господарське життя» під дозволену з більшовицьких ідеологічних міркувань музику. Для радянської влади відразу став проблематичним головний принцип функціонування радіо як безперешкодного засобу поширення інформації, котрого не могли обмежити політичні кордони, а відтак великі зусилля було спрямовано на те, щоб установити тотальний контроль над радіопростором і боротися із загрозами впливу ззовні. Майже в кожне помешкання протягнули дріт із причепленим на кінці гучномовцем. «Брехунці» навіть не передбачали можливості їх вмикання чи вимикання. Їхній голос можна було хіба що робити гучнішим або тихішим. І все ж таки в 1960–1970-х роках радянським громадянам дали змогу купувати справжні радіоприймачі, які стали компактнішими й дешевшими завдяки транзисторним технологіям. Натомість зусилля й енергія (насамперед електрична) були спрямовані на те, щоб глушити небажані закордонні радіостанції.