- •1. Теорія фреймінгу
- •2.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній
- •3. Особливості та суть електорального уряду
- •4. Громадська думка та її сутність
- •5. Теорія селективного впливу
- •6. Структура та функції громадської думки
- •7. Особливості лібертаріанської теорії
- •8. Особливості концепції теледемократії
- •9. Характерні особливості теорії самореференції
- •10. Особливості теорії медіа розвитку
- •11.Основні принципи ведення інформаційної війни
- •12. Інститути інформаційної війни
- •13. Теорія змови
- •15. Інформаційне забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі
- •16. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії, тактики
- •17. Політична ґенеза Інтернету
- •19. Відносини держави та медіа структур
- •22. Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави
- •24. Поняття «державної інформаційної політики»
- •25. Поняття «інформаційна еліта» та «медіа-бюрократія»
- •26. Поняття «інформаційна безпека держави»
- •Стандартизоване визначення
- •27. Забезпечення інформаційної безпеки в Україні
- •29. Глобалізація і технологічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •30. Техніки та методи здійснення інформаційної війни
- •32. Типології політичних комунікацій
- •Масмедійні комунікації.
- •Рекламна комунікація.
- •33. Основні етапи дифузії інформації.
- •34. Поняття «віртуальний образ» Віртуалізація простору та політична гіперреальність
- •35. Технічні канали передачі інформації, засоби трансформації, накопичення і тиражування повідомлень.
- •36. Теорія "спірального мовчання".
- •37. Виникнення інтернет-технологій.
- •38. Основні моделі інформаційних процесів.
- •39. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних таємниць.
- •40. Криптографічні методи захисту інформації.
- •41. Класифікація технічних засобів передачі інформації.
- •42. Теорія когнітивного дисонансу.
- •45. Становлення науки про масові комунікації. Вплив наукових шкіл і вчень на розвиток масової комунікації
- •46. Поняття інформаційної кампанії. Її природа, суть та основні компоненти
- •47. Моделювання державної політики в області інформаційної безпеки
- •49. Поняття інформаційної революції. Наслідки технологічної інформаційної революції
- •50. Типологія інформаційних кампаній
- •52. Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики
- •53. Теорія соціальної відповідальності
- •58. Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
- •54. Особливості теорії паркування
- •59. Особливості технології пакетування
- •62. Особливості резонансної інформації
- •63. Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.
- •65. Основні теорії масової комунікації Девіда Макквейна
- •66. Теорія дифузії інформації
- •67. Теорії на основі психодинамічної моделі к. Говленда
- •68. Критерії ефективності інформаційної кампанії
- •69. Етапи інформаційної кампанії
- •71. Технологічні параметри інформаційної кампанії
1. Теорія фреймінгу
Теорія фреймінгу (1974). Головне припущення теорії Е. Ґофмана свідчить про те, що контекст зумовлює наші дії, поведінку і розуміння. Фреймами є когнітивні структури, які скеровують наше сприймання та уявлення соціальної реальності. Це своєрідні правила гри, які можуть розвиватися. У медіях це принципи відбору - коди наголосів, інтерпретації та презентації. Медійні продюсери зазвичай вживають їх для організації медійних продуктів і дискурсів, вербальних та візуальних. У цьому контексті медійні фрейми дають можливість новинним журналістам, наприклад, переробляти й оформлювати велику кількість різноманітної інформації швидко й унормовано. Вони дуже важливі у кодуванні медійних текстів і декодуванні їх авдиторією. Як дослідницька методологія фреймінговий аналіз вивчає набір певних аспектів проблем, зображень, стереотипів, метафор, стилю, композиції тощо, які використовуються для натяку на специфічну відповідь.
2.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній
Інформаційна кампанія – це комплексна система впливу на певні групи населення (так звані цільові аудиторії чи цільові групи) за допомогою різноманітних засобів і каналів масового та індивідуального інформування та навчання з ціллю спонукати їх прийняти нові для них самих та суспільства стереотипи поведінки в певній сфері життя. Вплив здійснюється шляхом навчання чи покращення їх знань в певній сфері, зміни відношення до певного предмету чи явища, а також шляхом формування навичок бажаної поведінки
«розкручування»:
гол-не завд-ня-підготовка гром-ої думки через ознайомлення з тематикою ІК, підготовку до сприйняття певних оцінок.
Для реалізації цих проблем потрібен час. З врах-м масштабу ІК регул-ся строки виріш-ня цих завд-нь.
Оптимальний термін розкручування азової тем-ки : 1-6 місяців
Протягом часу в публ-ий дискурс поступово ввод-ся вихїідні повідом-ня, які насичують сусп-ну свідомість відпов-ми оцінками, поглядами, форм-ть інтерес публ-ки => період «щеплення». Так, поступово відбув-ся підміна порядку денного і придуш-ся небажана темат-ка.
Орган-ія пубілік-ії на суміжні теми, які не пов’язані із тематикою ІК, але спрям-ть думки. Такі суміжні теми – «динамічні шашки», що можуть «здетонувати» у потрібний час.
Розповсюджуючи таку іnfo, орг-ри ІК розкачують гром-ку думку =>для того щоб визначити поріг сприйняття іnfo і зафіксувати її.
- «фаза активних дій/атака» : гол-не завд-ня: отрим-ня іnfo переваг перед опонентом.
Розпочин-ся етап з викор-ня зрозхумілого гром-сті іnfo приводу, який дозволив би ввести в іnfo простір ключове повід-ня (КП) і розстав-є ос-ні акценти між опонентами.
Розпочин-ся несподівано і направл-й на випередж-ня супротивника.
Для введення КП часто викор-ся : скандали, публік-ії компроментац-го змісту, новини. Важливо чітко виділити і роставити смислові акценти.
Розповс-ні повід-ня форм-ся з урахув-м допоміжних завдань -> повинен бути постійний моніторинг повідом-нь, вміти нівелювати критику супротивника, добитись зрост-ня емоц-ї напруж-сті в гром-сті. Гоулд
Повинен створ-сь позитивний фон дискусії, щоб:
Втягнути в неї пасивні прошарки нас-ня,
Сформув-ти позит-не відношне до проблематики, що обговор-ся. Все це відбув-ся за рах-к зростання осн-го сюжету. Задіяні суміжні теми посилють сприяняття проблеми.
прикриття істинних причин кампанії При організації МК краще використовувати більш безпечну інформацію