Господарська діяльність (гд)

1. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя

2. Поняття та ознаки господарської діяльності

3. Принципи здійснення господарської діяльності

4. Види господарської діяльності

1.

ГД пов’язана з виробництвом благ.

Категорії соціальних систем, які прийшли на зміну родоплемінному ладу:

• універсальні (створювалися для реалізації та захисту комплексу інтересів учасників): держава, територіальні громади.

• Спеціалізовані (створювалися для досягнення певних спільних цілей): цехи, гільдії купців – товариства для здійснення певного виду ГД.

Види стародавніх об’єднань:

1. Товариства за участю купців, що вели морську торгівлю та їх позичальників

2. Товариства з ремісників для спільного збуту товарів

3. Земельні товариства – охорона від зовнішніх ворогів

Держава брала функцію організацію ГД, правила поведінки суб’єктів.

РПП мало такі види юридичні особи:

• договірне товариське об’єднання (соціатас)

• організація корпоративного типу, що стала прообразом інституту юридичної особи

• товариство публікантів

З Франції у 2 пол. 17 ст. – перша спроба кодифікації норм торгового права.

Ордонанс про торгівлю 1673р. , Ордонанс мореплавства 1681р.

Торговий кодекс Франції (Наполеона) – 1807р.

Більшість країн приймали в той час торгові кодекси або статути.

У СРСР спроби кодифікації виникли в 20 ст. У жовтні 1923р. комісією з внутрішньої торгівлі при раді праці та оборони був внесений проект Торговельного зведення. У 30-ті роки 20 ст. була Наукова школа єдиного господарського права (Гіндсбург, Пашуканіс).

Господарський кодекс України – 16 січня 2003 року, вступив в силу 1 січня 2004р.

Шершеневич періодизував розвиток торгового права (3 періоди):

1. Італійський (11-14ст.) – Італія стала центром середземноморської торгівлі, розвиток торгівлі в містах. Пізанський ордомайс 12 ст. – регулював морське право, торгівлю. Магдебурзьке право.

2. Французький (15-18ст.) – Франція мала врегулювати торгівлю із сусідніми державами. Кодекс Наполеона 1807р. – 4 книги.

3. Німецький (19-20ст.) – об’єднання німецьких земель, зростання виробництва – привід до появи уніфікованого законодавства. У 1871р. набула чинності перша загально германська торгова кодифікація – «Зведення торгового права». 1897р.- Німецьке торгове уложення (чинне з 1900р.) – складається з 4 книг (1- про купецький стан, 2 – про торгові товариства і негласне об’єднання, 3- про торгові правочини, 4 – морське право)

4. Сучасний. Комерційний кодекс Франції 2000р.

2.

Господарська діяльність - визначення (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» 1991р., ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємців», ч. 1ст. 3 ГКУ)

Ознаки ГД:

• систематичні дії членів суспільства, що спрямовані на досягнення певного результату

• сфера здійснення – це суспільне виробництво

• зміст ГД – це виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб (споживачів в широкому розумінні)

• передача зазначених благ іншим особам, як правило, відбувається на платній основі

• професійні засади ГД

• спеціальні суб’єкти – зазвичай має мати статус суб’єкта господарювання

• поєднання приватних інтересів виробника (одержання прибутку та інші преваги) та публічних інтересів

ГД – це така суспільна корисна діяльність суб’єктів господарювання щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату (як товару), що ґрунтується на поєднанні приватних та публічних інтересів і здійснюється професійно.

3.

Принципи здійснення ГД

Враховуються як приватні так і публічні інтереси.

Вимоги, яких мають дотримуватися суб’єкти господарювання щодо:

• якості продукції, робіт і послуг, їх безпечності для життя та здоров’я споживачів

• екологічної системи виробництва

• добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції

• цивілізованого використання найманої праці (дотримання трудового законодавства)

Ст.. 6 ГКУ закріплює загальні принципи ГД… див…

4.

Види ГД

А) За метою здійснення:

1. комерційна (підприємницька) – суб’єкт здійснює її з метою отримання прибутку

2. некомерційна – здійснюється для досягнення соціальних та економічних результатів без отримання прибутку

Б) За предметом ГД:

1. Виробнича

2. Торговельна

3. Банківська

4. Страхова

5. Інноваційна

6. Інші

В) Залежно від ринку та національної приналежності суб’єктів господарювання:

1. За участю вітчизняних товаровиробників (резидентів)

2. Зовнішньоекономічна діяльність (резидентів та нерезидентів)

Характерні риси підприємницької діяльності:

• мета отримання прибутку

• ініціативність, що забезпечує пошук і запровадження новітніх технологій, нових господарських зв’язків, оптимізацію власної діяльності

• ризиковий характер діяльності

• власна відповідальність підприємця у разі невиконання у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань перед кредиторами, державою або ін. осіб усім майном, що йому належить

• самостійність здійснення підприємницької діяльності

Підприємництво (ст.. 42 ГКУ)…див…

Характерні риси некомерційної діяльності:

• здійснюється суб’єктами державного або комунального вектору економіки або іншими суб’єктами

• самостійність здійснення

• притаманна казенним підприємствам (ст.. 76-78 ГКУ), некомерційним комунальним підприємствам (ст..78 ГКУ)

• залежність суб’єкта від засновника та власника майна, який забезпечує фінансування

• право оперативного управління (ст.. 137 ГКУ)