Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта) Діагноз: Гострий коронарний синдром з елевацією st (інфаркт міокарда з зубцем q) і21-і22

Діагностичні обстеження та консультації

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування, очікувані результати

Тривалість лікування

Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)

Види діагностичних обстежень

Тривалість

Кратність

1. Збір скарг

Збір анамнезу

2. Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ

4. Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС)

кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин, калій, натрій, тригліцериди

тропонін Т

5. ЕКГ у 12 відведеннях

6. Ехо-КГ

Додаткові дослідження:

1. Рентгенографія ОГК

2. Коагулограма

до 15 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.

до 3-х діб

до 3-х діб

при необхідності

до 1 доби

догоспіталь-но або після стабілізації стану в ОМДЦ

до 1 доби

до 3-х діб

щоденно, крім вихідних та святкових днів

при поступленні

щоденно, крім вихідних та святкових днів

- // -

1 раз в 10 днів

при поступленні, далі – за потребою

в динаміці 2 рази

при поступленні, далі – за потребою

одноразово

при поступленні

1 раз в рік

Обов’язкового асортименту:

1. Реперфузійна терапія повинна проводитися всім хворим з гострим корональним синдром з елевацією ST у перші 12 годин від початку захворювання.

Тромболітична терапія з використанням стрето-кінази, альтеплази або тенектеплази, проводи-ться при відсутності протипоказань. Тромболітичну терапію слід починати якнайшвидше (менше ніж 30 хв.) після діагностики гострого коронарного синдрому. Повинна надаватися перевага до госпітальному проведенню тромболітичної

терапії.

2. Аспірин.

3. Клопідогрель показаний всім .

4. Внутрішньовенна форма інгібітора ліпоксигеназ кверцетину (корвітин).

5. Нефракціонований ге-парин (в/в крапельно протягом мінімум 2 діб з наступним п/ш введенням) або низько-молекулярний гепарин еноксапарин, або фондапаринукс п/ш всім хворим (до 8 діб, при збереженні ознак ішемії – і більше). Тривалість терапії 2-5 діб, а при збереженні ознак ішемії і більше.

6. β-адреноблокатори без внутрішньої симпатомі-метичної активності.

7. Блокатори кальцієвих каналів. Ділтіазем і вера-паміл доцільно застосо-вувати для лікування хворих, які мають протипокази до β-адре-ноблокаторів і у хворих з варіантною стенокардією при відсутності систолі-ної СН.

Дігідропірідіни ретардної дії можна використовувати з ме-тою антигіпертензивного та додаткового антиангі-нального ефектів тільки разом з β-блокаторами. Дигідропіридинові похідні короткої дії протипоказані.

8. Нітрати при наявності стенокардії та/або ознак ішемії міокарда. Як альтернативу можна використовувати сідно-німіни (молсідомін).

9. Інгібітори АПФ, при непереносимості – бло-катори АТ1 рецепторів ангіотензину ІІ

10. Статини показані всім хворим. За відсутності проти показів.

Додаткового асортименту:

1. Для знеболення, при недостатньому ефекті нітратів і β-адреноблока-торів – ненаркотичні і наркотичні аналгетики.

2. При підвищенні АТ –

антигіпертензивна

терапія, перед усім інгібітори АПФ.

3. Лікування основних ускладнень:

3.1. Гостра лівошлу-ночкова недостатність (класифікація за T.Killip-J. Kimball, 1969)

3.1.1. початкова та помірно виражена (Killip ІІ): нітрати (внутрішньовенно або перорально), блокатори рецепторів альдостерону (еплеренон, верошпірон), фуросемід, інгібітор АПФ.

3.1.2. важка (Killip ІІІ): фуросемід (внутрішньо-венно), нітрати (внутрі-шньовенно), левосимендан (в/в), допамін (при порушенні гемодинаміки), добутамін, ШВЛ; у разі розвитку альвеоляр-ного набряку легень: піногасники, морфін, кровопускання.

3.1.3. кардіогенний шок:

3.1.3.1. рефлекторний – наркотичні

анальгетики, сим-

патоміметики

3.1.3.2. аритмічний: ЕІТ або електрокардіостиму-ляція

3.1.3.3. істинний: допа-мін, добутамін

3.2. важкі шлуночкові порушення ритму: лідо-каін β-адрено-блокатори, аміодарон (за необхідністю подальшої профілактики)

3.3. АВ-блокади, ускладнені нападами МЕС, з порушеннями гемодинаміки ендокард-діального електрода в правий шлуночок (АВ-блокада 2 ступеня Мобітц І при задньому ІМ, АВ-блокада 2 ступеня Мобітц ІІ, АВ-блокада 3 ступеня) – виклик спеціаліста із ОККД.

3.4. За наявності тромбоутворення в порожнині ЛШ показана тривала пероральна антикоагулянт на терапія.

Відсутність клінічних і ЕКГ ознак ішемії міокарду та СН. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажу-вальних тестів (іше-мічна депресія сегмен-та ST≥2 мм, толе-рантність до фізич-ного навантаження менше 5 МЕТ чи 75 Вт, зниження систолі-ного АТ під час навантаження). Відсутність серцевої недостатності вище І стадії, рецидив-вування потенційно фатальних аритмій АВ-блокад високого ступеню.

Стабілізація стану. Відсутність усклад-нень.

Викик БШМД для госпіталізації в ОККД

Обов’язкове стаціо-нарне лікування тривалістю 24 днів, з продовженням лікування осіб працездатного віку у реабіліта-ційному відділенні ОККД. Подовження термі-нів лікування мож-ливо при наявності ускладнень, попе-ред усе СН, після-інфарктної стено-кардії, важких по-рушень ритму і АВ-блокад.

При необхідності- консультація кардіолога ОККД та госпіталізація хворого в ОККД каретою швидкої допомоги при узгодженні наявності місць.

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія ОККД:

140

Приймальне відділення: 4-34-13

ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126

Рентгенкабінет:

137

Клінічна лабораторія ОККД:

140