- •Хіміотерапевтичні засоби антисептики та дезінфекційні засоби
- •Детергенти
- •Похідні нітрофурану
- •Група фенолу та його похідних
- •Барвники
- •Галогеновмісні препарати Препарати, що містять хлор
- •Окисники
- •Сполуки важких металів
- •Альдегіди
- •Кислоти та луги
- •Препарати рослин, що містять бактерицидні засоби
- •Хіміотерапевтичні засоби антибіотики
- •Біосинтетичні пеніциліни
- •Напівсинтетичні пеніциліни
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини і покоління
- •Цефалоспорини іі покоління
- •Цефалоспорини ііі покоління
- •Цефалоспорини IV покоління
- •Монобактами
- •Карбапенеми
- •Препарати і покоління
- •Препарати іі покоління
- •Макроліди та азаліди
- •Препарати і покоління
- •Препарати іі покоління
- •Препарати ііі покоління (азаліди)
- •Тетрацикліни
- •Левоміцетини
- •Аміноглікозиди
- •Поліміксини (циклічні поліпептиди)
- •Рифаміцини
- •Лінкозаміди
- •Глікопептиди
- •Фузидин (фузидієва кислота)
- •Антибіотики для місцевого застосування
- •Сульфаніламідні засоби
- •Комбіновані препарати сульфаніламідів із триметопримом
- •Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної будови
- •Хінолони
- •Хінолони і покоління
- •Хінолони іі покоління
- •Нітрофурани
- •Похідні хіноксаліну
- •Оксазолідони
- •Найбільш ефективні препарати Похідні ізонікотинової кислоти
- •Антибіотики групи рифаміцину
- •Препарати середньої ефективності Аміноглікозиди
- •Синтетичні засоби
- •Препарати з низькою ефективністю Похідні парааміносаліцилової кислоти
- •Похідні тіосемікарбазону
- •Противірусні засоби
- •Протигрипозні засоби
- •Протигерпетичні та протицитомегаловірусні препарати
- •Засоби, які впливають на вірус імунодефіциту людини (протиретровірусні препарати)
- •Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (рнк-віруси)
- •Препарати, які діють на вірус натуральної віспи
- •Протималярійні засоби
- •Гематошизотропні засоби
- •Гістошизотропні засоби
- •Гамонтотропні засоби
- •Принципи вибору протималярійних засобів
- •Засоби для лікування амебіазу
- •Засоби для лікування лямбліозу
- •Засоби для лікування трихомонадозу
- •Засоби для лікування лейшманіозу
- •Засоби для лікування системних мікозів
- •Засоби для лікування епідермомікозів
- •Препарати для лікування кандидомікозів
- •Протиглисні засоби
- •Засоби для лікування кишкових гельмінтозів Засоби для лікування кишкових нематодозів
- •Засоби для лікування кишкових цестодозів
- •Засоби, що застосовують при кишкових трематодозах
- •Засоби для лікування позакишкових трематодозів
- •Засоби для лікування позакишкових цестодозів
- •Протипухлинні засоби
- •Алкілувальні засоби
- •Антиметаболіти
- •Протипухлинні антибіотики
- •Препарати рослинного походження
- •Ферментні препарати
- •Гормональні препарати та їх аналоги
- •Цитокіни
- •Моноклональні антитіла
- •Інгібітори тирозинкіназ
- •Видалення отрути Видалення отрути, що не всмокталася
- •Видалення токсичної речовини із кровотоку
- •Усунення дії (інактивація) токсичної речовини
- •Антидоти, які зв`язують отруту і сприяють її видаленню із організму
- •Антидоти, які прискорюють біотрансформацію отрути до нетоксичних метаболітів
- •Антидоти – фармакологічні антагоністи
- •Симптоматична терапія при гострих отруєннях
Гістошизотропні засоби
Препарати хлоридин і бігумаль згубно впливають на прееритроцитарні форми плазмодіїв.
Хлоридин – синтетичний препарат, похідне піримідину. Механізм його дії аналогічний механізму дії бігумаля. Обидва препарати блокують фермент дигідрофолатредуктазу, що порушує активацію фолієвої кислоти і синтез нуклеїнових кислот. Препарат ефективний відносно еритроцитарних форм усіх плазмодіїв. Він більш активний, ніж бігумаль, має більш тривалу дію. Призначають препарат усередину, він добре всмоктується і тривало, впродовж тижня, циркулює у крові, добре проникає у різні органи, виводиться нирками. При його застосуванні можливі диспепсичні розлади, головний біль, болі у серці, порушення функції печінки, мегалобластична анемія, лейкопенія. Також препарату властива тератогенна дія. Використовують хлоридин для профілактики малярії, а також у комбінації з сульфаніламідними препаратами для лікування гострих форм малярії. Хлоридин іноді використовується для лікування токсокплазмозу і лейшманіозу.
Бігумаль – похідне бігуаніду. Механізм дії препарату подібний до хлоридину. Бігумаль діє на гістошизотропні і гамонтотропні форми плазмодіїв. За своєю активністю поступається хлоридину. Ефекти розвиваються повільно. Призначають його всередину. Препарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту і добре виводиться із організму. Бігумаль добре переноситься хворими. При терапії ним можливі підвищення в крові лейкоцитів, а в сечі – поява незначної кілкості еритроцитів. Слід зазначити, що до бігумалю швидко розвивається звикання.
На параеритроцитарні форми плазмодіїв діють примахін і хіноцид, які за своїми властивостями подібні один до одного.
Примахін виявляє гістошизонтоцидну дію на латентні тканинні форми (брадиспорозоїти) збудників триденної малярії, які зумовлюють рецидиви захворювання. Препарат також впливає на статеві форми збудників триденної і тропічної малярії, які утворюються в еритроцитах хворого. Але гематошизотропний ефект у примахіну незначний. Призначають препарат усередину. Із шлунково-кишкового тракту примахін усмоктується добре. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 2 години. Виводиться примахін через нирки в основному у вигляді метаболітів. Препарат показаний для попередження рецидивів триденної малярії і для профілактики поширення малярії через переносника. Часто примахін комбінують з іншими протималярійними препаратами. Із побічних ефектів характерні диспепсія, метгемоглобінемія, лейкоцитоз або лейкопенія.
Хіноцид – більш токсичний препарат, його не можна комбінувати з іншими протималярійними засобами, оскільки його токсичність при цьому зростає. Препарат призначають 1–2 рази на день після їди. Із побічних ефектів можливі нудота, ціаноз, подразнення сечового міхура, лихоманка, лейкопенія або лейкоцитоз. Ці ускладнення проходять після відміни препарату.
Гамонтотропні засоби
Препарати, які пригнічують розвиток статевих форм в організмі людини (примахін і хіноцид), були описані вище.
До препаратів, які пригнічують процес спорогонії у тілі комара, відносять бігумаль і хлоридин. Фармакологія препаратів описана вище.