Група фенолу та його похідних

Фенол чистий (карболова кислота) – найстаріший антисептик. Його протимікробна активність є еталоном для оцінювання інших антимікробних засобів. У низьких концентраціях фенол виявляє бактеріостатичний ефект, який є результатом порушення проникності клітинної оболонки мікроорганізмів і блокування ферменту дегідрогенази. У концентраціях 1–5% фенолу виявляється бактерицидний ефект. Препарат має широкий спектр протимікробної дії. Його активність не зменшується за наявності білків. Фенол виявляє місцевоанестезувальний ефект, якому передує подразнювальна дія; добре всмоктується через шкіру та слизові оболонки.

При отруєнні фенолом у пацієнта спостерігаються запаморочення, шум у вухах, слабість, пітливість, задишка, тахікардія. У тяжких випадках розвивається колапс та порушується дихання. Якщо фенол був прийнятий всередину, то хворому необхідно промити шлунок олією. Уражені ділянки шкіри необхідно промити 50% спиртом або рослинною олією. У разі пригнічення центральної нервової системи призначають стимулювальні препарати.

У вигляді 2–5% мильно-карболової суміші фенол застосовують для дезінфекції приміщень, предметів догляду за хворими, одягу, випорожнень. З цією самою метою у медичній практиці застосовують лізол (розчин крезолів у калійному милі) і трикрезол (суміш орто-, мета- і паракрезолів).

Ваготил – це 36% водний розчин поліметилен-мета-крезолсульфонової кислоти, який має бактерицидний і трихомонацидний ефекти. Він використовується у вигляді тампонів при ерозії шийки матки і піхви, при захворюваннях шийки матки, сечового міхура, піхви та виразок нижніх кінцівок.

Фенілсаліцилат (салол) – це феніловий ефір саліцилової кислоти, який в кишечнику розщеплюється з утвренням фенолу і саліцилової кислоти. Він використовується при інфекційних захворюваннях кишок, жовчних та сечовивідних шляхів.

Резорцин – похідне фенолу. Засіб менше подразнює тканини, у концентраціях ~2% виявляє кератопластичний, а у концентраціях ~20% – кератолітичний ефекти. Застосовується у дерматології для лікування себореї, екземи, лишаю і дерматомікозів.

Фенол та його похідні містяться у дьогті березовому та іхтіолі. Ці лікарські засоби широко застосовують для лікування мікробних та паразитарних захворювань шкіри. Дьоготь березовий призначають у дерматологічній практиці у вигляді мазей і лініментів при екземі, псоріазі, фурункульозах та ін. Тривале застосування препарату супроводжується подразненням шкіри. Дьоготь березовий входить до складу мазі Вишневського, яку застосовують для лікування ран, опіків, пролежнів і виразок. Дьоготь березовий також є складовою частиною мазі Вількінсона, яку використовують при корості та грибкових захворюваннях.

Похідним фенолу є тимол, який входить до складу аерозолю “Гексапрей” і пастилок “Гексадрем” та “Септолете”, які використовують при захворюваннях горла та глотки.

Барвники

До цієї групи препаратів відносять діамантовий зелений, метиленовий синій та етакридину лактат (риванол). Барвники займають проміжне положення між антисептиками і хіміотерапевтичними засобами. Вони виявляють певну вибірковість дії щодо мікроорганізмів й іноді застосовуються з метою резорбтивного лікування. Всі препарати ефективні при кокових інфекціях, не токсичні, не подразнюють тканин. Барвники порушують проникність клітинних мембран мікроорганізмів, що порушує осмотичну рівновагу і супроводжується лізисом мікроорганізмів. Крім того, барвники пригнічують активність каталаз, галактозидаз та інших ферментів.

Діамантовий зелений ефективний щодо стафілококів, збудника дифтерії та інших грампозитивних бактерій. Застосовують його у вигляді 1–2% спиртового (або водного) розчину для змазування гнійничкових уражень шкіри (піодермія та ін.), при порізах шкіри, інфекційних ураженнях повік (блефарити).

Метиленовий синій поступається діамантовому зеленому за протимікробною активністю, але виявляє протимікозні властивості. Здатність метиленового синього приєднувати і віддавати атоми водню використовують при отруєнні ціанідами: 50–100 мл 1% водного розчину препарату вводять внутрішньовенно. При цьому метиленовий синій перетворює гемоглобін у метгемоглобін, який взаємодіє з ціанідами з утворенням нетоксичного ціанометгемоглобіну. Також метиленовий синій застосовують при опіках шкіри, для промивання порожнин, при циститах, уретритах.

Етакридину лактат (риванол) застосовують при інфекційних ураженнях переважно коковою флорою. Бактеріостатичний ефект риванолу розвивається повільно. Препарат не токсичний. Етакридину лактат застосовується у вигляді мазей, паст та розчинів для промивання гнійних ран, опіків, промивання порожнин і т. п.