Рутин (вітамін р)

Рутин об`єднує ряд речовин, які належать до групи біофлавоноїдів (похідні флавону), що містяться у цитрусових, чорній смородині, плодах шипшини, чорноплідної горобини, зеленому чаї та ін.

Рутину притаманні антиоксидантні властивості. Вітамін сприяє перетворенню аскорбінової кислоти у монодегідроаскорбінову (яка добре проникає всередину клітин) і запобігає перетворенню останньої у неактивну форму – дикетогулонову кислоту. Рутин сприяє депонуванню вітаміну С (у надниркових залозах, печінці та інших органах) і уповільнює його виведення із організму. На судинну стінку вітамін Р діє як синергіст аскорбінової кислоти: знижує проникність судин, що є результатом пригнічення активності гіалуронідази. Проявляючи антиоксидантні властивості, вітамін Р попереджує окиснення в організмі адреналіну і жирних кислот, підвищує стійкість тканин при променевій терапії.

За недостатності рутину в першу чергу підвищується проникність судинної стінки.

Вітамін Р призначають всередину, він помірно всмоктується із кишечника. У печінці рутин зазнає біотрансформації, виводиться із сечею.

Рутин призначають при підвищеній ламкості судин, при інтенсивній транссудації рідкої частини плазми, що є причиною набряків нижніх кінцівок, при холестазі, ішемії міокарда і постішемічних станах.

Побічні ефекти препарату не встановлені.

Метилметіонін (вітамін u)

Метилметіонін у великих кількостях міститься в томатах, спаржі, капусті, селері. Препарат є донатором метильних груп і виявляє противиразкову дію. Препарат приймають всередину при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах, виразковому коліті.

Жиророзчинні вітаміни Ретинол (вітамін а)

Вітамін А об`єднує ряд сполук: ретинол (вітамін А<sub>1</sub>), дегідроретинол (вітамін А<sub>2</sub>), ретиналь, ретиноєву кислоту та їх ефіри й ізомери, міститься вітамін А у тваринних продуктах: риб`ячому жирі, печінці, коров`ячому маслі, яєчному жовтку та ін.

У моркві, петрушці, щавлі, обліписі, червоноплідній горобині, шипшині, абрикосах та інших рослинах міститься провітамін А (каротин). В організмі каротини перетворюються у вітамін А. При гідролізі 1 молекули β-каротину утворюється 2 молекули вітаміну А.

У клітинах органів-мішеней є специфічні рецептори, які взаємодіють з комплексом ретиноїд-ретинолзв`язуючий білок. Цей комплекс проникає у ядро, де він активує гени, які відповідають за синтез білків (ферментів) і структурних комплексів тканин.

В організмі кожний ретиноїд має своє значення. Так, ретинол забезпечує ріст, диференціювання тканин, нормальну функцію репродуктивної системи. Ретиноєва кислота необхідна для диференціювання епітелію, регуляції активності рецепторів для кальцитріолу. Ретиналь забезпечує нормальне функціонування сітківки ока та ін.

Вітамін А необхідний для синтезу ферментів, які необхідні для активації фосфоаденозинофосфосульфату (ФАФС), який входить до складу:

• мукополісахаридів: хондріотинсірчаної кислоти та ін. компонентів сполучної тканини, хрящів, кісток; гіалуронової кислоти, гепарину;

• сульфоцереброзидів;

• таурину, який необхідний для синтезу таурохолевої кислоти і соматотропного гормону, а також для забезпечення синаптичної передачі збудження;

• ферментів печінки, що забезпечують дезінтоксикаційну функцію.

Ретинол бере участь у синтезі соматомединів А, В і С, які сприяють синтезу білків м`язової тканини, включенню фосфатів і тимідину у ДНК, проліну в колаген, уридину у РНК, а також пригнічують ліполіз.

Вітамін А стимулює синтез статевих гормонів, а також бере участь у формуванні і функціонуванні вилочкової залози, селезінки, лімфоїдної тканини. Він необхідний для підтримання активності фагоцитів, синтезу імуноглобулінів, інтерферону, лізоциму.

Ретинол стимулює синтез ферментів епітеліальних тканин, попереджує надмірне ороговіння епітелію, активує рецептори для кальци-тріолу.

Велике значення має ретинол для підтримання гостроти зору і сутінкової адаптації ока. Він необхідний для синтезу фоточутливого пігменту сітківки – родопсину, який міститься у спеціальних клітинах сітківки (паличках), чутливих до світла слабкої інтенсивності. Родопсин складається із ретиналю (альдегідна форма вітаміну А), зв`язаного з білком опсином. Під дією світла родопсин розпадається, що є причиною генерації імпульсів. Кінцеві продукти розпаду – ретиналь і опсин. Під дією ферменту дегідрогенази ретиналь відновлюється до ретинолу. В темряві відбувається ресинтез зорової пурпури, що підвищує гостроту зору при слабкому освітленні.

За недостатності вітаміну А розвивається гемералопія (“куряча сліпота”). Також уражається епітелій шкіри та слизових оболонок: відбувається перетворення різних видів епітелію у багатошаровий плоский. Посилюються процеси ороговіння. Шкіра стає сухою, з`являються висипання, лущення. Вражаються слизові оболонки очей, рогівка стає сухою (ксерофтальмія) і може розм`якшуватися (кератомаляція). У тяжких випадках авітамінозу розвивається повна сліпота. Також уражаються верхні дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатева система. Порушення цілісності шкіри та слизових оболонок, зниження імунітету сприяють інфікуванню організму. Недостатність ретинолу у тварин є причиною порушень сперматогенезу, атрофії сім`яників, кератинізації піхви і маткових труб, розсмоктування плаценти і спонтанних викиднів.

Ретинол і каротиноїди добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті. Для їх всмоктування важлива достатня кількість жирної їжі та жовчі. У крові вітамін А сполучається зі спеціальним білком, який синтезується у печінці. Зазначений комплекс взаємодіє зі специфічними рецепторами мембран тканин. У результаті взаємодії вільний ретинол надходить у клітину, а зв`язуючий білок повертається у систему кровообігу. Надлишок вітаміну А депонується у печінці. Там само він зазнає біотрансформації, перетворюючись у активні та неактивні метаболіти. Останні виводяться нирками та кишечником.

Вітамін А показаний для профілактики і лікування гіповітамінозу та авітамінозу, при інфекційних захворюваннях разом з вітаміном С, для лікування рахіту (з вітаміном D), при гемералопії (порушенні сутінкової адаптації), кератитах, ксерофтальмії, захворюваннях шкіри (псоріаз, дерматит, вугровий висип та ін.), запальних захворюваннях дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, опіках, обмороженнях, трофічних виразках. Ретинол застосовують також у стоматологічній практиці.

Ускладнення, як правило, розвиваються при гіпервітамінозі. Гостра форма отруєння вітаміном А проявляється судомами та паралічем. При хронічному передозуванні підвищується внутрішньочерепний тиск, що супроводжується головними болями, нудотою, блюванням. Розвиваються порушення зору, боязнь світла. З`являються ознаки гепато- і нефротоксичної дії вітаміну А. Крім того, спостерігаються сильні болі у животі, ногах, спині, напруження м`язів шиї, сухість шкіри, тріщини на долонях і підошвах, ламкість нігтів, збільшення печінки і селезінки.

У таких випадках вітамін А відміняють, призначають осмотичні діуретики (для зменшення внутрішньочерепного тиску), глюкокортикоїди, токоферол.