- •§ І. Словотвір як навчальна дисципліна
- •1.1. Об'єкт і завдання словотвору
- •1.2. Морфологічний, ономасіологічний, структурний аспекти словотвору
- •1.3. Зв'язок словотвору з іншими мовознавчими дисциплінами
- •§ 2. Похідне слово як основна одиниця словотвору
- •Диференційні ознаки похідних слів:
- •2.2. Твірна основа і словотворчий формант
- •2.3. Словотвірна структура похідного слова
- •§ 3. Семантичні відношення між твірним та похідним словами
- •3.1. Словотвірна пара як одиниця словотвору
- •3.2. Семантичні відношення міме мотивуючим та мотивованим словами
- •3.3. Словотвірнеpне значення як вираження мотиваційних відношень
- •§ 4. Системність українського словотвору
- •4.1. Основні ознаки словотвірного типу
- •4.1. Основні ознаки словотвірного типу
- •4.2. Будова словотвірного ланцюжка
- •4.3. Словотвірно парадигма та її характеристика
- •4.4. Структура словотворчого гнізда
- •4.5. Поняття словотвірного ряду та словотвірної категорії'
- •§ 5. Поняття про спосіб словотворення
- •5.1. Поняття словотвірної моделі
- •5.2. Класифікація способів словотворення
- •5.3. Афіксальні способи словотворення
- •5.4. Безафіксні способи
- •1. Нульова суфіксація деад 'єктивних іменників у сучасній українській мові
- •II Нульова суфіксація девербативів у сучасній українській мові
- •5.5 Неморфологічні способи мовотворення
- •Семантико-граматичне перетворення парадигми слова
- •2. Лексикалізація граматичних форм
- •1. Перехід у прислівники:
- •2. Перехід у вигук, частки:
- •§ 6. Словотвірний аналіз
5.2. Класифікація способів словотворення
Протягом розвитку словотворчої системи і опорою на наявні словотворчі засоби, а також процеси (процес зрощення кількох самостійних членів підрядного синтаксичного сполучення бет зміни його форми, перехід з одного лексико-граматичного розряду в інший шляхом зміни морфолого-синтаксичних характеристик слів; зміна лексичного значення існуючих в мові слів) визначаються способи словотвору.
За лексико-граматичним характером твірної бази і словотворчих засобів традиційно виділяють чотири способи:
І. Морфологічний;
II. Морфолого-синтаксичний;
III. Лексико-синтаксичний;
IV. Лексико-семантичний.
В основу традиційної класифікації способів словотворення покладена класифікація В. Троїцького, який розрізняв і ґрунтовно описав морфологічний, синтаксичний і семантичний способи (Троїцький, 1940: 285-290). Запропонована ним класифікація використовується і в працях В. Виноградова і деякими доповненнями. Морфологічний спосіб доповнюється безсуфіксним. Названо ще четвертий спосіб — морфолого-синтаксичний. М. Шанський доповнює цю класифікацію абревіацією. В основному дотримується цієї класифікації І. Ковалик. Однак, спираючись на дослідження у галузі словотвору інших слов'янських мов. він говорить про функціонування ще фонетико-морфологічного, фонетико-акцентуаційного, контамінаційного і синтаксичного способів (Ковачик, 1961 6; 5).
Розрізнення чотирьох способів словотвору стало традиційним у науковій і навчальній літературі.
Способи також поділяють на морфологічні і неморфологічні. Ця ідея була підтримана і знайшла відображення у підручниках, в тому числі і шкільних. Однак усталений термін «морфологічні способи» останнім часом не вживається у дериватології, оскільки він вийшов з-під опіки морфології, зникло наукове підґрунтя подіту способів словотворення на морфологічні і неморфологічні (Горпинич, 1998: 112).
Найбільш поширеним і продуктивним в українській мові і в інших слов'янських мовах с морфологічне словотворення. Морфологічні способи передбачають приєднання афіксальних морфем до твірної бази (окремо або в комплексі) за певними словотвірними моделями, за певними правилами, що існують у мові.
Основними словотворчими засобами при морфологічному словотворенні виступають префікси, суфікси, постфікси, флексії. Слова також виникають шляхом поєднання в одне ціле кількох складових частин (чорно-бічий), сполучення скорочених основ (педрада, 00Н).
Існують додаткові або супроводжуючі засоби. Серед супроводжуючих засобів розрізняють: чергування звуків (рік → річний, нести → ноша), зміну наголосу (синій → синіти, творити → творення); усічення елементів твірної основи (твірного слова) (земля → земний, дописати → допис); накладання внаслідок повного або часткового збігу морфем в одному звуковому відрізку на стику твірної основи і словотворчого суфікса (Омськ → ом-ськ-ий). Ці засоби виявляють себе при суфіксації і тих змішаних способах, які включають її. рідше при складанні.
Отже, способи словотворення класифікуються і за видом основних компонентів словотворчих формантів.
Залежно від кількості словотворчих засобів у рамках морфологічного словотворення розрізняють чисті і змішані способи.
Способи словотвору, які ґрунтуються на використанні якогось одного із словотворчих засобів (формантів).
Таблиця 1.
Способи морфологічного мовотворення в українській мові
Способи |
Приклади |
|
Афіксальні |
||
ч |
суфіксальний
префіксальний
постфіксальний флексійний |
довершен-ість, род-ин-а, страш-н-ии, гір-няк пра-дід, пре-милий, після-завтра, перед-день клопотати-ся, учити-ся, кого-небудь ворон-а, Валері-я |
з |
префіксально-суфіксальний суфіксально-постфіксальний префіксально-постфіксальний префіксально-суфіксально- постфіксальний суфіксально-складний ирефіксально-суфіксально- складний |
роз-доріж-жя, з-ное-у, зне-кроа-и-ти табун-и-ти-ся, іскр-и-ти-ся роз-шумі-ти-ся, б-чшпа-ти-ся на-слух-а-та~ся, роз-щедр-и-ти-ся
одн-о-біч-н-ий, три-том-ник в-пів-ок-а, у-три-дорог-а |
Безафіксні |
||
ч |
усічення (нульсуфіксальний) осново- та словоскладання абревіація |
синьØ, ЦвільØ, облітØ овоч-е-сховище міндобриво, ВАК, вуз |
з |
складання з усіченням (складно-нульсуфіксальний) |
час-о-пис, всюди-хід |
Примітка: ч – чисті, з – змішані.