§ 4. Системність українського словотвору

Словотвір відображає еволюційний та функціональний аспект мови.

Словотвірний аналіз похідної лексики базується на її системному характері. Словотвірна система мови являє собою одну з окремих систем, або мікросистему, або підсистему загальної мовної системи, яка розглядається як система систем.

Поняття словотвірної системи у найзагальнішому вигляді може бути визначене як сукупність взаємозв'язаних одиниць словотвору даної мови, які функціонують на даному етапі її розвитку.

Специфіка словотвірної системи зумовлена її зв'язками з «сусідніми» системами — лексичною та морфологічною; за рахунок словотвору поповнюється лексичний запас української мови, відбувається його збагачення, заповнюються так звані «порожні» клітки лексичної системи. Разом з тим, створені слова відносяться до певної частини мови. Синтагматичні ознаки морфем частіше зумовлюються морфологічними властивостями основ.

Як відомо, основною одиницею словотвору всіма лінгвістами визнається похідне слово. Саме воно с об'єктом морфемного та словотвірного аналізу. Похідне слово — це кінцевий результат, заради якого і відбувається акт словотворення. Виходячи з цього,

словотвірну систему треба визначити як особливим чином організовану сукупність, або систему, похідних слів мови.

Організація. упорядкованість похідних слів простежується в комплексних одиницях словотвірної системи.

Комплексними вони називаються тому, що складаються більш ніж з одного компонента, складника. Саме похідне слово не є комплексною одиницею, але воно є головним компонентом будь-якої комплексної одиниці словотвірної системи української мови.

4.1. Основні ознаки словотвірного типу

Словотвірна пара, відображаючи процес словотворення в мініатюрі, є не тільки основною одиницею словотвірного аналізу, але й обов'язковою і основною одиницею, яка представляє системність словотвору.

Словотвірна пара — це словотвірна база та її похідне: осінь → осінній, зима → зимовий, музика → музикант і т. д. Дане визначення свідчить, що словотвірна пара також є комплексною одиницею, оскільки складається з 2-х компонентів: твірного та похідного слів, які пов'язані між собою формально та семантично. Порівняно з іншими комплексними одиницями словотвірної системи словотвірна пара характеризується найменшим обсягом, а тому сприймається як одиниця нижчого порядку відносно комплексних одиниць вищого порядку. Цим. власне. зумовлюється той факт, що словотвірна пара, з одного боку, входить в комплексні одиниці вищого порядку як їх складова та обов'язкова частина, з другого, — її можна вважати вихідною одиницею всієї системи словотвору української мови.

Саме на словотвірній парі ґрунтується розуміння, визначення та характеристика такої важливої в плані підтвердження системності українського словотвору комплексної одиниці, як словотвірний тип.

Словотвірний тип − це формально-есмантична схема побудови похідних слів певного способу словотворення, мотивованих словами тої чи іншої частини мови, які мають одне й те саме словотвірне значення.

Похідні слова одного словотвірного типу характеризуються обов'язковою спільністю таких елементів:

а) тотожність частини мови твірних слів;

б) тотожність частини мови похідних слів;

в) тотожність семантичного співвідношення між твірними та похідними словами, то виражається спільністю словотвірного значення;

г) тотожність формального співвідношення між твірними та похідними словами, тобто спільність способу словотворення та словотворчого засобу (форманта).

Для встановлення словотвірного типу необхідне зіставлення щонайменше двох словотвірних пар. Так. наприклад, похідні піаніст, арфіст, баяніст, бандурист, акордеоніст, гітарист належать до одного словотвірного типу, оскільки: одиниць словотвору даної мови, які функціонують на даному етапі її розвитку.

Специфіка словотвірної системи зумовлена її зв'язками з «сусідніми» системами — лексичною та морфологічною: за рахунок словотвору поповнюється лексичний запас української мови, відбувається його збагачення, заповнюються так звані «порожні» клітки лексичної системи. Разом з тим, створені слова відносяться до певної частини мови. Синтагматичні ознаки морфем частіше зумовлюються морфологічними властивостями основ.

Як відомо, основною одиницею словотвору всіма лінгвістами визнається похідне слово. Саме воно с об'єктом морфемного та словотвірного аналізу. Похідне слово — це кінцевий результат, заради якого і відбувається акт словотворення. Виходячи з цього,

словотвірну систему треба визначити як особливим чином організовану сукупність, або систему, похідних слів мови.

Організація. упорядкованість похідних слів простежується в комплексних одиницях словотвірної системи.

Комплексними вони називаються тому, що складаються більш ніж з одного компонента, складника. Саме похідне слово не є комплексною одиницею, але воно є головним компонентом будь-якої комплексної одиниці словотвірної системи української мови.