- •Пакет матеріалів
- •Загальна педагогіка
- •Спеціальність « Трудове навчання»
- •Анотація курсу « Загальна педагогіка»
- •Робоча навчальна програма курсу “Загальна педагогіка” Модуль I. Загальні основи педагогіки.
- •Модуль II. Теорія навчання.
- •Модуль III. Теорія виховання.
- •Модуль IV. Школознавство.
- •Методичні вказівки до вивчення курсу “Загальна педагогіка”
- •Модуль I
- •Тема1. Предмет педагогіки План
- •Література:
- •Поняття про педагогіку, виникнення і розвиток педагогіки.
- •Предмет і завдання педагогіки.
- •Основні категорії педагогіки.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Методологія та методи науково-педагогічного дослідження.
- •Тема 2. Особистість. Загальні закономірності розвитку і формування особистості. План
- •Література:
- •Поняття про особистість.
- •Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •Фактори розвитку і формування особистості.
- •Тема 3.Вікові особливості розвитку і формування особистості План
- •Література:
- •Періодизація вікового розвитку особистості.
- •Поняття про кризи вікового розвитку.
- •Вікові особливості розвитку і виховання особистості підлітка.
- •Вікові особливості розвитку і виховання старшокласників.
- •Тема 4. Цілісний педагогічний процес. План
- •Література:
- •Поняття про педагогічний процес.
- •Педагогічний процес як система.
- •Закономірності педагогічного процесу.
- •Організація педагогічного процесу.
- •Модуль II
- •Тема 1. Предмет дидактики. План
- •Література:
- •Поняття про дидактику.
- •Розвиток дидактики як науки.
- •Головні завдання і проблеми дидактики.
- •Основні категорії дидактики: освіта, навчання, викладання, учіння.
- •Основні тенденції сучасної освіти.
- •Тема 2. Суть процесу навчання. Його теоретичні і методологічні основи. План
- •Література:
- •Суть процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання.
- •Функції процесу навчання.
- •Структура процесу навчання.
- •1. Цільовий компонент.
- •2. Стимуляційно-мотиваційний компонент.
- •3. Змістовний компонент.
- •4. Організаційно-діяльнісний компонент.
- •5. Контрольно-регулювальний компонент.
- •6. Оціночно-результативний компонент.
- •Структура діяльності вчителя та учнів у процесі навчання.
- •1 Етап – засвоєння знань.
- •2 Етап – організація вправ на застосування знань на практиці та формування умінь і навичок.
- •3 Етап – повторення, узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з метою поглиблення знань та удосконалення практичних умінь та навичок.
- •Закономірності процесу навчання.
- •Принципи і правила навчання.
- •Принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, розвитку і виховання.
- •Принцип науковості.
- •Принцип наочності – “золоте правило дидактики”.
- •Принцип свідомості і активності.
- •Тема 3. Наукові основи змісту, методів та форм навчання. План
- •Література:
- •Поняття про зміст освіти. Наукові вимоги і фактори формування змісту освіти.
- •Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •Сутність понять “методи”, “прийоми”, “засоби” навчання.
- •Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •Форма навчання як категорія дидактики.
- •Типи і структура уроків.
- •Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Усне опитування учнів.
- •Екзамени, заліки.
- •Модуль III. Теорія виховання
- •Тема 1 Суть процесу виховання План
- •Література:
- •Виховний ідеал, поняття про мету та завдання виховання.
- •Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості.
- •Специфіка процесу виховання.
- •Виховання як процес формування творчої особистості.
- •Компоненти виховної діяльності педагога.
- •Поняття про ефективність виховання.
- •Тема 2. Науково-педагогічні основи провідних напрямів змісту виховання. План
- •Література:
- •Психолого-педагогічні основи морально-духовного виховання.
- •Суть морального виховання
- •Трудова підготовка та трудове виховання учнів на сучасному етапі.
- •Мета і завдання естетичного виховання школярів.
- •Сучасна концепція екологічної освіти і виховання школярів.
- •Правове виховання школярів.
- •Підготовка до створення сім’ї, статеве виховання як важлива складова загального процесу виховної роботи сім’ї та школи.
- •Модуль IV Практичні заняття.
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю I
- •Література:
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю II
- •1.1. Загальні положення.
- •Словник термінів з педагогіки
- •Підсумковий тестовий контроль
- •6. Заповніть пропущені у переліку педагогічні поняття щодо важливих напрямків виховної роботи школи.
- •7. Допишіть пропущені категорії.
- •8. Які суперечності є рушійною силою процесу навчання?
- •9. Які з наведених суджень є закономірностями процесу навчання, а які — дидактичними принципами?
- •10. Які методи навчання за джерелом набуття знань:
- •11. Які чинники беруться до уваги під час вибору методів навчання?
- •12. Запишіть номери правильних відповідей, визначивши
- •13. У працях якого педагога класно-урочна система занять уперше набула теоретичного обгрунтування?
- •14. Визначіть назву типу уроку за його структурою.
- •15. Які вимоги, характерні для класно-урочної системи організації навчання:
- •27. Основні ланки системи профорієнтаційної роботи у школі: :
- •28. Необхідними умовами формування позитивного ставлення учнів до праці є:
- •29. Чи тотожні поняття "передовий досвід" і "новаторський досвід"?
- •30. Визначте послідовність етапів вивчення й узагальнення, передового педагогічного досвіду вчителя.
Поняття про кризи вікового розвитку.
Перехідні періоди від одного етапу вікового розвитку до іншого, що супроводжуються різкими змінами називаються кризами вікового розвитку.
Кризи вікового розвитку характеризуються тим, що протягом відносно короткого часу відбуваються помітні зміни у розвитку особистості дитини. Розвиток набуває бурхливого характеру. Основні особливості цих періодів:
нечіткість початку і кінця кризи;
поява труднощів у вихованні дітей.
Виготський Л.С.: “всяка дитина у цьому віці стає відносно важковиховуваною порівняно з самою собою у стабільному періоді”. Для дітей у ці періоди характерна роздратованість, вони часто вступають у конфлікти з іншими людьми (дорослими та дітьми), у них виникає негативне ставлення до вимог батьків і педагогів, апатія, негативізм.
Можна виділити кілька причин криз:
не задовольняються або активно подавляються нові внутрішні потреби, що з’являються в кінці кожного періоду розвитку особистості;
зміна системи педагогічного впливу не встигає за швидкими змінами у формуванні особистості.
виникають внутрішні протиріччя між новими потребами дитини та рівнем її наявних можливостей.
Вікові особливості розвитку і виховання особистості підлітка.
Підлітковий вік – це один з найважливіших етапів життя людини, охоплює період від 10-11 до 14-15 років і становить середню вікову групу.
Це перехідний період від дитинства до юності, для якого характерні важливі і різні зміни, суперечливі тенденції у фізичному і психічному розвитку.
Особливості фізичного розвитку:
збільшення зросту, ваги, фізичної сили, формування фізичної конституції тіла, диспропорції у розвитку серцево-судинної системи, істотні зміни в центральній нервовій системі, подальший розвиток головного мозку, початок статевого дозрівання;
непропорційність у фізичному розвитку, суперечності фізичного і психічного розвитку підлітка характеризуються швидкою і немотивованою зміною настроїв (веселість, активність змінюється байдужістю і апатією); гострою реакцією на неприємності вдома, у школі, серед ровесників.
Особливості психічного розвитку:
розвиток інтелектуального потенціалу підлітка та його досягнення у навчальній діяльності вказують на рівень розвитку теоретичного мислення:
контрольно-образне мислення поєднується з розвитком абстрактного мислення:
зростання свідомості, якісні зміни у пізнавальній діяльності, що виявляються у формуванні нових уявлень і понять;
уміння глибше аналізувати і узагальнювати явища, застосовувати набуті знання на практиці;
емоційно-вольова сфера нестійка; активність, радісність, рухливість, надлишок енергії поєднується з в’ялістю, пасивністю, апатією.
Особливості особистісного розвитку:
інтенсивний розвиток внутрішнього духовного світу, прагнення більш поглиблено розібратися в собі, оцінити себе;
прагнення проявити власну індивідуальність, самовизначитися;
провідного значення набуває спілкування з ровесниками;
зростає самостійність, відносини з іншими дітьми і дорослими стають більш різноманітні і змістовні, розширюється сфера діяльності, формується свідоме ставлення до себе як до рівноправного члена колективу;
поведінка підлітка регулюється його самооцінкою, яка формується в ході спілкування з ровесниками;
найважливіша особливість самооцінки – поступовий перехід підлітка від прямого копіювання оцінок дорослих до самооцінки; формування власних внутрішніх критеріїв самооцінки у процесі пізнання;
основна форма самопізнання – порівняння себе з іншими людьми;
у сучасного підлітка спостерігаються кризи самооцінки, 30 відсотків підлітків мають негативну самооцінку; спостерігаються ігнорування підлітками оцінок дорослих незалежно від їх правоти;
у внутрішній позиції підлітка провідним є “почуття дорослості”, якщо підліток не може реалізувати цю потребу у серйозній діяльності, виникає прагнення до “зовнішньої дорослості” (мода, косметика, шкідливі звички);
першорядного значення у формуванні особистості набуває колектив ровесників (прагнення до самоствердження в колективі, бажання мати вірного близького друга; прагнення біти таким, як і всі; або прагнення виділитись, завоювати авторитет товаришів).
Суперечності підліткового віку (за В.О.Сухомлинським):
прагнення до дорослості і неможливість адекватно його реалізувати;
бажання самоутвердитися і невміння це зробити;
непримиренність до зла, кривди, готовність стати до боротьби за справедливість і невміння розібратися у складних життєвих явищах;
заперечення авторитетів, захоплення ідеальним та сумнів у тому, що ідеальне може існувати у нашому буденному житті;
велика необхідність звернутися за порадою і допомогою до дорослих і відсутність бажання звернутися до старших.
Загальна характеристика розвитку особистості у підлітковому віці дає змогу вважати цей період у житті людини найскладнішим у педагогічному плані. Навіть тоді, коли в учня не виникають стійкі негативні новоутворення в поведінці і він розвивається благополучно, стосунки підлітка з навколишніми людьми відзначаються певним психологічним напруженням, сила якого залежить від індивідуальності дитини.
Проблеми сучасного підлітка.
Вакуум духовності, який виник у сучасному суспільстві і часто заповнюється прагматичними життєвими цінностями спричинив виникнення проблем у формуванні особистості підлітків, зокрема:
відбулась інтенсивна примітивізація свідомості підлітків;
гострий внутрішній конфлікт і штучна затримка особистісного розвитку в результаті відсутності в суспільстві умов для реальної, серйозної, соціально цінної діяльності підлітків;
деформація мотиваційно-потребної сфери особистості;
неадекватна самооцінка, не сприйняття оцінки дорослих;
втрата підлітками почуття відповідальності, інфантилізм, егоїзм, духовна спустошеність;
відмічається ріст грубощів, жорстокості, агресивності, цинізму, за якими криються внутрішні глибинні переживання підлітків (невпевненість, тривожність, страх, одинокість).